про продовження процесуального строку
04 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/2293/24
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови нарахувати доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року та зобов'язання здійснити відповідний перерахунок та виплату.
Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року позовну заяву залишено без руху із установленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви та її копії для відповідача, в якій уточнити прохальну частину заявленого позову, вказавши дату з якої потрібно визнати протиправною бездіяльність відповідача та здійснити позивачу виплату доплати до пенсії.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивач подав уточнюючу позовну заяву, у якій просить нарахувати та виплатити доплату до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №713 з 01 липня 2023 року.
Дослідивши матеріали уточнюючої позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Позивач оскаржує протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому щомісячних платежів з 01 липня 2023 року. Водночас з цим позовом до суду позивач звернувся лише 26 січня 2024 року, тобто вимоги за період з 01 по 25 липня 2024 року (включно) заявлені з пропуском строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження підстав пропуску такого строку позивач не надав.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Оскільки, судом установлено, що уточнена позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд уважає за необхідне продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на десять днів із дня вручення позивачу цієї ухвали.
Ураховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами за період з 01 по 25 липня 2024 року (включно), наявні підстави для продовження строку для усунення недоліків та надання позивачу строку для усунення визначених у цій ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку.
Керуючись статтями 121, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення визначених в ухвалі суду від 05 лютого 2024 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява у відповідній частині буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис