11 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4231/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Вовченко Т.П.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - Державна податкова адміністрація у Полтавській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
06 вересня 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.08.2010 року № 0011062304/0.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що перевірка, за результатами якої виявлено порушення, є незаконною, оскільки проведена у порушення вимог ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Вказував, що положення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, за порушення якого до нього було застосовано штрафні санкції, не поширюється на фізичних осіб-підприємців. А за допущену ним у Книзі доходів та витрат помилку Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/05 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" застосування штрафних санкцій не передбачено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державну податкову адміністрацію у Полтавській області.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач надав суду письмові заперечення у яких на підтвердження правомірності свого рішення зазначав, що перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки позивача проведено в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 15, 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, згідно плану проведення перевірок та на підставі направлень на перевірку, які були пред'явлені позивачу. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, за яке у відповідності до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/05 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 35000 грн., про що винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011062304/0 від 31.08.2010 року.
Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та покази свідка ОСОБА_4, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 12.08.2010 року працівниками Державної податкової адміністрації у Полтавській області Дем"янко А.А. та Співаченком М.М. проведено планову перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у офісі позивача, що розташований за адресою: вул. Пушкіна, 65, м. Полтава.
Перевірку здійснено відповідно до плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на серпень 2010 року, на підставі направлень на перевірку від 10.08.2010 року № № 3231, 3232, примірники яких надано позивачу, що підтверджується відміткою про ознайомлення, отримання примірників направлень за підписом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на примірниках направлень відповідача.
За результатами перевірки складено акт № 0551/16/01/23-323/3138913358 (номер бланка 0010997) від 12.08.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637.
31.08.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено рішення № 0011062304/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, згідно із ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/05 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" в сумі 35000 грн. (7000 грн. х 5).
З даним рішенням позивач не погодився та оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено) ; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку діям посадових осіб органу державної податкової служби під час проведення перевірки офісу позивача, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно із п. 4 ст. 10 цього Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій цей Закон є спеціальним, тому інші акти законодавства, у тому числі, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" застосовується лише у частині, неврегульованій Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року, працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку. Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.
Згідно із ч. 1 ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку, зокрема, направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Як встановлено судом, перевірку магазину позивача проведено групою податкових інспекторів Державної податкової адміністрації у Полтавській області у складі 2 осіб за наявності направлень, відповідно до вищевказаних вимог законодавства.
Копії направлень було надано позивачу, що підтверджується відміткою про ознайомлення, отримання примірників направлень за підписом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на примірниках направлень відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що планова перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій у офісі позивача, що розташований за адресою: вул. Пушкіна, 65, м. Полтава, проведена Державною податковою адміністрацією в Полтавській області на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Щодо встановленого у ході перевірки порушення, за яке до позивача було застосовано штрафну санкцію, суд зазначає наступне.
Преамбулою Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, встановлено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Таким чином, суд не бере до уваги твердження позивача про те, що норми даного нормативно-правового акту не поширюються на фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно із п. 1.2 цього Положення книга обліку - це касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; а оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як платник єдиного податку у 2010 році (свідоцтво про сплату єдиного податку серії Ж № 513760 від 21.12.2009 р.) та у своїй діяльності не використовує реєстратор розрахункових операцій.
Разом з тим, суб'єкт малого підприємництва -фізична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів та витрат.
Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.93 р. N 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за N 64 (із змінами та доповненнями).
Із Книги обліку доходів та витрат позивача, копія якої наявна у матеріалах справи, встановлено, що позивачем не було оприбутковано у Книзі обліку доходів та витрат за 23.07.2010 року кошти, отримані згідно розрахунку від ОСОБА_6 в сумі 2000 грн., та 06.08.2010 року кошти отримані згідно розрахунку від ОСОБА_7 в сумі 5000 грн.
Фактичне отримання позивачем коштів в загальній сумі 7000 грн. підтверджується розрахунками та квитанціями, копії яких наявні у матеріалах справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Книги обліку доходів та витрат позивача за період із 23.07.2010 року по 11.08.2010 року позивачем було отримано від гр. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (гр. 8) кошти в загальній сумі 3180 грн.
Таким чином, висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, є обґрунтованими.
Пунктом 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 р. № 436/95 встановлено, що за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Відповідно до вказаного положення Указу Президента України Державною податковою інспекцією у м. Полтаві правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 35000 грн. (7000 грн. х 5).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа - Державна податкова адміністрація у Полтавській області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2010 року.
Суддя А.Б. Головко