13 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3435/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Саченко Н.С.,
за участю:
представника позивача - Бурлаки Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 2 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці про визнання дій неправомірними, визнання недійсним та скасування рішення, -
16 липня 2010 року Кременчуцька міська стоматологічна поліклініка № 2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці до Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 2 після спливу строків щодо застосування адміністративно-господарської санкції за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків оформлених актом № 22 від 01 липня 2010 року, рішенням № 1193 від 01 липня 2010 року, розрахунком штрафної санкції; визнання недійсним та скасування акту № 22 камеральної перевірки щодо правильності нарахування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01 липня 2010 року та рішення № 1193 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01липня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 01 липня 2010 року на адресу Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 2 було надано акт № 22 камеральної перевірки щодо правильності нарахування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01 липня 2010 року та рішення № 1193 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом або Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків від 01 липня 2010 року з розрахунком штрафної санкції згідно пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В акті № 22 від 01 липня 2010 року зазначено, що відповідачем вирішено застосувати фінансову санкцію в розмірі 5 % сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми на підставі виявлення 27 липня 2009 року в ході планової перевірки (акт № 226) заниження. Вважає, що Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці неправомірно було застосовано адміністративно-господарські санкції після спливу строків давності, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року закрито провадження в справі в частині визнання неправомірними дії щодо донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків оформлених актом № 22 від 01.07.2010 року та визнання недійсним та скасування акту № 22 камеральної перевірки щодо правильності нарахування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01.07.2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У своїх письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог при цьому зазначав, що Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці по результатам планової перевірки, яка була оформлена актом № 226 від 27 липня 2009 року позивачу були донараховані внески в сумі 1975 грн 88 коп. (по 33,2 %). При перевірці повноти застосування фінансових санкцій за здійсненими управлінням перевірками в 2009 році було виявлено, що по даному акту перевірки не застосовані фінансові санкції, про що складено акт камеральної перевірки № 22 від 01 липня 2010 року щодо застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду (або страхувальником) своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. На підставі акту камеральної перевірки № 22 від 01 липня 2010 року рішенням № 1193 від 01 липня 2010 року до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1383 грн 12 коп. Вказував, що відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного відповідачем рішення № 1193 від 01 липня 2010 року про застосування фінансових санкцій.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 27 липня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці проведено планову перевірку Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 2 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів (з 01.01.2002 по 31.05.2009); надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду (3 01.01.2004 по 31.12.2008); обґрунтованості та достовірності видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії.
За результатами перевірки складено акт № 226 від 27 липня 2009 року та донараховано позивачу внесків на суму 1975 грн 88 коп.
01 липня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці проведено камеральну перевірку щодо правильності нарахування фінансових санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків, про що складено акт № 22 від 01 липня 2010 року.
На підставі акту камеральної перевірки № 22 від 01 липня 2010 року відповідачем рішенням № 1193 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 01 липня 2010 року застосовано до відповідача фінансову санкцію в розмірі 1383 грн 12 коп. Другий примірник рішення № 1193 позивачем отримано 01 липня 2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 2 на примірнику рішення, що залишилось у відповідача.
Позивач із вищевказаним рішенням погодився та оскаржив його до суду.
Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вирішуючи правомірність прийнятих відповідачем актів індивідуальної дії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із статтею 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
А згідно із частиною 6 статті 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Відповідно до пункту 9.3.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акта перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованих (своєчасно не обчислених) та не сплачених страхових внесків, то за кожне таке донарахування накладається штраф у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 16 цієї Інструкції.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки або акт звірки, розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається зі змісту позовної заяви, Кременчуцька міська стоматологічна поліклініка № 2 оскаржує рішення № 1193 від 01 липня 2010 року лише з підстав пропущення позивачем строків застосування фінансових санкцій.
Судом оцінюється критично твердження позивача, що фінансові санкції, застосовані рішенням № 1193 від 01 липня 2010 року є адміністративно-господарськими санкціями, а, отже, контролюючим органом пропущено строк застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України, виходячи з наступного.
За змістом статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України -цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до статті 2 Господарського кодексу України поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи здійснюють в межах своєї компетенції контроль за дотриманням страхувальниками та застрахованими особами вимог цього Закону.
Таким чином, в даних правовідносинах Управління Пенсійного фонду України не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією. Безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Згідно зі статтею 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Відповідно ж до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 15 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Отже, адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, не є предметом регулювання Господарського Кодексу.
З аналізу вищевикладеного суд приходить до висновку, що дія статті 250 Господарського кодексу України не поширюється на строки застосування санкцій, передбачених статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Посилання позивача на статтю 250 Господарського кодексу України суд вважає неприйнятними до спірних взаємовідносин.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд дійшов до висновку, що позивач ні документально, ні нормативно не довів неправомірність застосованих до нього фінансових санкцій.
З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької міської стоматологічної поліклініки № 2 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м.Кременчуці про визнання дій неправомірними, визнання недійсним та скасування рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2010 року.
Суддя С.О. Удовіченко