11 жовтня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-4303/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Зайченко Н.О.,
за участю:
представника позивача - Птащенко Н.І., Ковеленка С.П.
представника відповідача - Кінаш Л.О., Близнюк В.О., Куришка О.Я., Дмитрук Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро" до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними рішення, податкових повідомлень-рішень та їх скасування, -
13 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агро" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними рішення Державної податкової адміністрації у Полтавській області № 1357/10 від 17.06.2010 року та податкових повідомлень-рішень № 0000082301/3/11 від 01.09.2010 року та № 0000032100/0 від 02.07.2010 року та їх скасування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те що ним надавались послуги з використанням сільськогосподарської техніки (трактора) при проведенні польових робіт (оранки, культивації, дискування, коткування, посіву), обмолоту, які входять до переліку видів економічної діяльності на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того до 01.10.2009 року позивач здійснюючи свою господарську діяльність, користувався пільгою для с/г товаровиробників в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з продажу товарів власного власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно - правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Ці кошти залишаються в розпорядженні с/г товаровиробника, акумулювалися на спеціальному окремому рахунку, що відкривався в установі банку і спрямовувалися ним на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Станом на 01.03.2009 року на спеціальному рахунку позивача ніяких коштів не було, отже й не було обов'язку по перерахуванню, акумульованих на спецрахунку коштів до державного бюджету як того вимагав закон.
28.09.2010 року до суду надійшла уточнена позовна заява у якій позивач прохав Визнати протиправним та нечинним рішення Державної додаткової адміністрації у Полтавській області № 1357/10/25-016 від 17.06.2010 року в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 112000,00 грн. та зобов'язання Гадяцької МДПІ прийняти окреме податкове повідомлення-рішення за формою "Р". Скасувати повідомлення-рішення № 0000082301/3/11 від 01.09.2010 року та № 0000032100/l/46 від 01.09.2010 року Гадяцької міжрайонної Державної податкової інспекції Полтавської області.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представники відповідача Державної податкової адміністрації у Полтавській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували посилаючись на те, що рішення Державної додаткової адміністрації у Полтавській області № 1357/10/25-016 від 17.06.2010 року не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії відповідно до вимог ст. 17 КАС України, оскільки не носить обов'язковий характер та не тягне за собою юридичних наслідків, просили в цій частині закрити провадження у справі.
Представники відповідача Гадяцької МДПІ в судовому засіданні про задоволення позову заперечували посилаючись, на те що позивачем занижено податок на додану вартість у зв'язку з не включенням до складу податкових зобов'язань загальної декларації з ДПВ послуг, які надавалися населенню та стороннім організаціям. Крім того, на спеціальному рахунку ТОВ "Вікторія Агро" по рослинництву після 01.03.2009 року лічився залишок в сумі 1120 000,00 грн. у зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню до бюджету.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 10.02.2009 року позивач зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікторія Агро” (код 32387287) зареєстровано Гадяцькою районною державною адміністрацією від 25.05.2004 pоку номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 560 120 0000 000215. Згідно свідоцтва № 100219143 ТОВ "Вікторія Агро" зареєстровано як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Індивідуальний податковий номер підприємства 323872816079.
Відповідно до КВЕД позивач займається наступними видами діяльності:
- вирощування зернових та технічних культур (код КВЕД 01.11.0);
- надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту (код КВЕД 01.41.0);
- пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (код КВЕД 01.41.0);
- розведення великої рогатої худоби (код КВЕД 01.21.0);
- розведення свиней (код КВЕД 01.23.0).
З 22.01.2010 року по 16.02.2010 року Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року.
За результатами перевірки був складений акт від 23.02.2009 року № 257/23/32387287, яким встановлено, що позивачем порушено:
- п.п. 81.15.1 п. 81.15, статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 5.7.1, п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 496L54 грн., у тому числі за травень місяць 2009 року в сумі 1643.53 грн., за червень місяць 2009 року в сумі 266,71 грн., за липень місяць 2009 року в сумі 138,86 грн., за серпень місяць 2009 року в сумі 771,00 грн. за вересень місяць 2009 року в сумі 2141,44 грн.
- п.п. 81.15.1 п. 81.15, статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 5.7.1, п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, в результаті чого встановлено завищення суми ПДВ по податковій Декларації з ПДВ (скорочена), яка підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства у сумі 2693,12 грн., у тому числі за березень 2009 року в сумі 146,11 грн., за червень місяць 2009 року в сумі 266,71 грн., за липень місяць 2009 року в сумі 138,86 грн., за вересень місяць 2009 року в сумі 2141,44 грн., та заниження суми ПДВ, яка повністю включається до валових витрат платника в сумі 2268,42 грн. у тому числі за січень місяць 2009 рок в сумі 69,32 грн., за лютий місяць 2009 року в сумі 84,11 грн., за квітень місяць 2009 року в сумі 943,72 грн., за травень місяць 2009 року в сумі 400,27 грн., за серпень місяць 2009 року в сумі 771.00 грн.
- п. 81.2, статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами, п. 5 "Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів країни від 26.02.1999 року №271, в результаті чого встановлено не перерахування до бюджету не використаних станом до 01.03.2009 року акумульованих коштів в сумі 112 000 грн. у тому числі за квітень місяць 2009 року в сумі 112 000,00 грн.
- ст. 4.2.7, п. 4.2, ст. 4, п.п. 9.1.1, п.9.1, ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами і доповненнями: в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2009 рік на суму 98,18 грн.
- ст.16, п.19.1 є) ст. 19 Закину України "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами і доповненнями та ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб'' і ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зa несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб утриману із виплаченого доходу фізичним особам нарахована пеня в сумі 65,51 грн.
На підставі вищенаведеного акту відповідачем Гадяцькою МДПІ 05.03.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082301/0/11.
Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням оскаржив його до Гадяцької МДПІ за результатами розгляду скарги Гадяцькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2010 р. № 0000082301/1/11.
Вказане рішення було оскаржено позивачем до ДПА у Полтавській області.
За результатами розгляду скарги Державна податкова адміністрація у Полтавській області своїм рішенням від 17.06.2010 року скасувала податкові повідомлення-рішення винесені Гадяцької МДПІ та зобов'язала останню прийняти окреме податкове повідомлення-рішення за формою "Р".
01.09.2010 року Гадяцькою МДПІ винесенні податкові повідомлення-рішення № 0000082301/3/11 та № 0000032100/1/46.
З вимогою про визнання нечинним рішення ДПА у Полтавській області та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.09.2010 року позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку рішенням Гадяцькою МДПІ від 01.09.2010 року № 0000082301/3/11 та № 0000032100/1/46, суд приходить до наступних висновків.
Згідно пункту 81.1 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Пунктом 81.6 вказаної статті встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Відповідно до 81.2 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно з абз. б п.п. 81.15.1 п. 81.15 ст. 81 цього Закону до виробничих факторів належать послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; зберігання сільськогосподарської продукції; вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг); надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління; знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь; розділ м'яса для товарної кондиції.
Відповідно до абз. а п.п. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 вказаного Закону діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року № 23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено перелік видів діяльності на які поширюється дія статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість".
Даний перелік включає до себе такий вид економічної діяльності, як "Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту", номер підкласу 01.41.0. вказаний підклас передбачає надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом.
Доказів надання послуг фізичним та юридичним особам з використанням сільськогосподарської техніки (трактора) при проведені польових робіт (оранки, культивації, дискування, коткування, посіву), обмолоту позивачем в судовому засіданні не надано. Крім того, позивачем не надано доказів того що надані ним послуги є супутніми поставці сільськогосподарського товару вирощеного, зібраного чи заготовленого позивачем.
Згідно з п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Порядку заповнення та подання податковою декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 у податковій декларації (скороченій) відповідно до підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону "Про податок на додану вартість" відображаються: послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.
За таких обставин суд приходить до висновку, що кошти отримані при наданні вказаних послуг мають бути відображенні у загальній декларації по розрахункам з бюджетом.
Судом встановлено, що до 01.01.2009 року ТОВ "Вікторія Агро", здійснюючи свою господарську діяльність, користувалося пільгою для с/г товаровиробників відповідно п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно якого до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 та листа НБУ від 05.03.1999 року № 25-111/463-1961 вказані кошти залишаються в розпорядженні підприємства, акумулюються на спеціальному рахунку, що відкривається в установі банку і спрямовуються ним на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
15 грудня 2005 року ТОВ "Вікторія Агро" відкрито в Гадяцькому відділені ВАТ "Мегабанк" спец рахунок по рослинництву № 260492270.
Згідно з пунктом 5 "Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.
Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у м. Женеві 05 лютого 2008 року та ратифіковано Законом України від 10.04.2008 року № 250-VI, у зв'язку з чим залишки коштів акумульовані на спец рахунку станом на 01.03.2009 року підлягають перерахуванню до бюджету.
Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 02.04.2009 року № 291 визнав Постанову Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 № 271 такою, що втратила чинність.
Разом з тим, вказаною Постановою зміни до порядку використання коштів, акумульованих на спец рахунку (їх залишків), що були відкриті сільськогосподарськими підприємствами відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 та не використаних станом на 01.03.2009 року, не внесено. У зв'язку з чим акумульовані на спец рахунку кошти які не використано до 01.03.2009 року підлягають поверненню до бюджету.
Судом встановлено, що згідно з виписку з особового рахунку позивача станом на 30.04.2009 року рахується кредиторська заборгованість на суму 112 000,00 грн.
Вказана сума 30.04.2009 року була повернута на спец рахунок у зв'язку з тим що угода укладена між позивачем та ТОВ "Агро Тандем" не відбулась, що не заперечувалось сторонами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем до 01.03.2009 року не використано кошти акумульовані на спец рахунку по рослинництву, у зв'язку з чим податковим органом зроблено правомірний висновок про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями.
Провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування рішення ДПА у Полтавській області № 1357/10/25-016 від 17.06.2010 року підлягає закриттю, у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення державного чи іншого органу -це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Статтею 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" тa підзаконними актами, видами відповідно до цього закону, визначено форму рішення податкового органу, з яким пов'язується виникнення у платника податків обов'язку щодо сплати відповідних сум до бюджету.
Пункт 5.2 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає право платника податків на оскарження рішення контролюючого органу до суду.
В даному випадку рішенням контролюючого органку, яке носить зобов'язальний характер та породжує для позивача обов'язки по сплаті штрафних санкцій є податкові повідомлення-рішення прийняті Гадяцькою МДПІ у Полтавській області.
Рішення ДПА у Полтавській області № 1357/10/25-016 від 17.06.2010 не підлягають оскарженню в судовому порядку, оскільки не носять обов'язкового характеру не тягнуть за собою юридичних наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії відповідно до вимог ст. 17 КАС України.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та нечинним рішення Державної податкової адміністрації у Полтавській області №1357/10/25-016 від 17.06.2010 року в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями в сумі 112 000,00 грн. та зобов'язання Гадяцької МДПІ прийняти окреме податкове повідомлення-рішення за формою «Р» провадження закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 жовтня 2010 року.
Суддя С.С. Бойко