18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"07" лютого 2024 р. м. Черкаси справа № 925/367/20(925/1661/23)
Вх.суду № 20551/23 від 11.12.2023
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,
за участю у судовому засіданні: арбітражного керуючого Семенова Д.С. (від позивача, ліквідатор банкрута), Киришова О.В. (від від фізичної особи-підприємця Кабанової Л.М., представник за довіреністю), Загурської А.В. (від ПП "Егіда К", на підставі самопредставництва),
у судове засідання не з'явились: представники від ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 01.12.2023
позивача, фізичної особи-підприємця Кабанової Лілії Михайлівни,
до відповідачів, 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами
про визнання недійсним договору купівлі-продажу векселя від 18.02.2020
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро",
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер",
про банкрутство юридичної особи,
1. Фізичною особою-підприємцем Кабановою Лілією Михайлівною у межах справи про банкрутство подано позовну заяву від 01.12.2023 з вимогами:
прийняти позов до розгляду та розглянути його за правилами загального позовного провадження; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу векселя від 18.02.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами", предметом якого був простий вексель серії АА номер 2489177 від 17 лютого 2020 року, виданий ТОВ "Еко Піка" (23340, Вінницька область, Тиврівський район, с.Строїнці, вул.50-річчя Жовтня, буд.18А, код ЄДРПОУ 40533790) на суму 16 872 639, 80 грн.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Остер" простий вексель серії АА номер 2489177 від 17 лютого 2020 року, виданий ТОВ "Еко Піка" (23340, Вінницька область, Тиврівський район, с.Строїнці, вул. 50-річчя Жовтня, буд.18А, код ЄДРПОУ 40533790) на суму 16 872 639, 80 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами" на користь позивача 2 684,00 грн. сплаченого судового збору; визнати позивача кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" на суму 2 684,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу.
2. Ухвалами суду: від 05.01.2024 відкрито провадження за позовом та призначено її до розгляду на 25.01.2024; від 25.01.2024 - розгляд справи було відкладено на 07.02.2024.
3. Позивач у заяві від 01.12.2023 (а.с.1 т.34) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили,
що позивач є кредитором у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Остер";
що, як стало відомо позивачу, 18.02.2020 між ТОВ "Остер" та ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" був укладений договір купівлі-продажу векселя, згідно з яким ТОВ "Остер" продало простий вексель серії АА номер 2489177 від 17.02.2020, виданий ТОВ "Еко Ніка" на суму 16872639,80 грн. та майнові права вимоги до векселедавця, які слідують із векселя;
що при продажу векселя Продавець (ТОВ "Остер") надало Покупцю (ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами") знижку у розмірі 99% номінальної вартості векселя, зазначивши при цьому у тексті договору, що така знижка нічим не обумовлена та відповідає внутрішній волі Продавця;
що відповідно до умов договору Покупець після переходу до нього векселя став кредитором векселедавця та одержав право замість Продавця вимагати від векселедавця належного виконання зобов'язань, що випливають з векселя;
що спірний договір був укладений за два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника;
що на момент укладення спірного договору борг боржника перед кредиторами становив 63 449 720,50 грн., а майно боржника було арештоване у виконавчому провадженні;
що на момент укладення спірного договору векселедавець ТОВ "Еко-Ніка") був платоспроможним, отже була реальна можливість стягнути з нього зазначені у векселі кошти;
що боржник, який не мав можливості виконати свої зобов'язання перед кредиторами на суму більш як 63 млн.грн., не повинен був відмовлятися від активу на суму 16872639,80 грн.
Представник кредитора (ПП "Егіда К") позов підтримав.
4. Відповідач-1 (ТОВ "Остер") у письмових поясненнях від 05.02.2024 (а.с.74 т.34) та його представник у судовому засіданні вимоги визнали повністю і пояснили,
що спірний договір вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредиторами, за відсутності можливості погашення таких вимог, та за ціною, що є значно нижчою за ринкову;
що спірний договір вчинено з метою виведення майна, уникнення сплати боргу, у тому числі кредитору фізичній особі-підприємцю Кабановій Л.М.;
що ціна продажу була визначена з урахуванням знижки у 99%, а не суми грошової вимоги, яка передавалась за спірним договором;
що за таких обставин наявні усі підстави для визнання спірного договору недійсним.
5. Відповідач-2 (ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами") був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, однак участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив.
Згідно з даним АТ "Укрпошта" поштове відправлення (ухвала суду від 25.01.2024), одержувача не вручена, 07.02.2024 відправлене з сортувального центру у м.Запоріжжі.
Ухвала суду була направлена завчасно на належну адресу отримувача (69035, м.Запоріжжя, вул..Незалежної України, 82) яка, зокрема, міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач-2 є кредитором відповідно до ухвали суду від 10.11.2020 і членом комітету кредиторів боржника, заяв до суду про зміну свого місцезнаходження не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
7. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.
06.09.2018 ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №902/332/18 про затвердження мирової угоди (а.с.17 т.1) між позивачем (ТОВ "Спектр-Агро") та відповідачем (ТОВ "Остер"), згідно з умовами якої: п.1 - Відповідач (Боржник) визнає, що заборгованість Відповідача (Боржника) перед Позивачем (Стягувачем) за поставлені Товари (основний борг) в момент укладання цієї Мирової угоди становить 4140000,00 грн., а також визнає правильність нарахування Позивачем (Стягувачем) 1846616,49 грн. пені; 2255952,01 грн. 36% річних; 609404,23 грн. індексу інфляції та 1589864,03 грн. штрафу (загальна сума 10441836,76 грн.); п.2 - Відповідач (Боржник) зобов'язується здійснити повну оплату 4140000,00 грн. основного боргу; 1397947,04 грн. 36% річних та відшкодувати судовий збір в розмірі 78313,78 грн. (загальна сума до сплати складає 5616260,82 грн.) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача (Стягувача) за наступним графіком погашення заборгованості: до 30.08.2018 - 78313,78 грн. судового збору; до 30.08.2018 - 111995,03 36% річних; до 30.08.2018 - 25952,01 грн. основного боргу; до 30.09.2018 - 400000,00 грн. основного боргу; до 30.10.2018 - 1000000,00 грн. основного боргу; до 30.11.2018 - 2000000,00 грн. основного боргу; до 20.12.2018 - 714047,99 грн. основного боргу; до 20.12.2018 - 1285952,01 36% річних, всього 5616620,82 грн.; п.4 - Сторони погоджуються, що у разі несплати та/або несвоєчасної сплати Боржником чергового платежу в повному обсязі в терміни, передбачені п.2 цієї Мирової угоди, Стягувач набуде право на примусове стягнення з Боржника 10441836,76 грн., а саме: 4140000,00 грн. основного боргу; 1846616,49 грн. пені; 2255952,01 грн. 36% річних; 609404,23 грн. індексу інфляції та 1589864,03 грн. штрафу, а також судового збору в сумі 156627,55 грн. у встановленому законодавством порядку.
24.09.2018 на примусове виконання зазначеного судового рішення постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Паламарчука В.В. відкрито виконавче провадження №57277306 (а.с.19 т.1). Згідно з даними АСВП станом на 18.03.2020 та станом на 03.04.2020 у цьому виконавчому провадженні накладено арешт на майно та кошти боржника (ТОВ "Остер"), вчинено дії по розшуку рухомого майна боржника, реалізовано два належних останньому автомобіля (а.с.29 т.1).
Згідно з наданими ТОВ "Спектр Агро" платіжними дорученнями боржником перераховано йому кошти на суму 267619,62 грн. (а.с.21-28 т.1).
17.02.2020 ТОВ "Еко Ніка" видано простий вексель серії АА №2489177 номіналом 16872639,80 грн., згідно з яким ТОВ "Еко Ніка" зобов'язався сплатити проти цього векселя ТОВ "Остер" або його наказу (а.с.11 т.34).
18.02.2020 між ТОВ "Остер" в особі директора Андрієвського М.В. (далі - Продавець) та ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" в особі директора Сулімова А.О. (далі - Покупець) був укладений договір купівлі-продажу векселя (далі - Договір, а.с.8 т.34), згідно з умовами якого:
Векселедавець: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Ніка" (…);
Вексель: Простий вексель серії АА номер 2489177, що виданий Векселедавцем 17 лютого 2020 року на суму 16872639,80 грн. (…) та додається до цього Договору;
Права вимоги: Права грошової вимоги Продавця до Векселедавця стосовно виконання останнім грошових зобов'язань у розмірі 16872639,80 грн. (…), які слідують з Векселя;
Знижка: Продавець при продажу Покупцеві Векселя надає останньому знижку 99% від номінальної вартості Векселя, яка нічим не обумовлена і повністю відповідає його внутрішній волі;
Ціна продажу: Сума коштів (з урахуванням Знижки), що сплачується Покупцем Продавцю за придбання Векселя в тому числі Права вимоги, яке слідує з нього на умовах цього Договору;
п.1.1. У відповідності до умов цього Договору Продавець здійснює продаж Покупцеві, а Покупець купує у Продавця Вексель та майнові права вимоги до Векселедавця з приводу погашення його грошових зобов'язань, які слідують з Векселя;
п.1.2. Покупець після переходу до нього Векселя стає кредитором Векселедавця та одержує право замість Продавця вимагати від Векселедавця належного виконання зобов'язань, які випливають з Векселя;
п.2.1. Право вимоги за Векселем до Векселедавця переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Акту передачі Векселя, який є невід'ємною частиною цього Договору та вчинення на ньому відповідного індосаменту;
п.2.2. Акт передачі Векселя та прав, що з нього слідують, а також вчинення Продавцем на Векселі індосаменту здійснюється Продавцем в день підписання цього Договору;
п.3.1. Сторони домовились про те, що Ціна продажу за цим Договором становить - 168726,40 грн. (…);
п.3.2. Покупець сплачує Ціну продажу Продавцю шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок (…);
підп.5.1.2., 5.1.3. п. 5.1. Сторони підтверджують, що умови Договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості Сторін; Договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому.
18.02.2020 Сторонами Договору складено та підписано акт передачі векселя (а.с.10 т.34).
16.04.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.
10.11.2020 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Остер" та визнано вимоги:
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-агро" на суми 67 731,00 грн. (судовий збір та авансована винагорода арбітражному керуючому); 9 725 221,54 грн. (вимоги не забезпечені заставою); 5 589 847,61 грн. (неустойка /штрафні санкції/).
1.2.Акціонерне товариство "ОТП Банк" на суми: 2 041 554,50 грн. (які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна); 4 204,00 грн. (судовий збір).
1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 6 150 000,00 грн. (вимоги не забезпечені заставою).
1.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" на суми: 4204,00 грн. (судовий збір); 20 348 242,35 грн. (вимоги не забезпечені заставою); 2 315 878,09 грн. (пеня).
1.5.Приватне підприємство "Егіда К" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 243 734,16 грн. (вимоги не забезпечені заставою).
1.6.Фізична особа-підприємець Кабанова Лілія Михайлівна на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 1 247 939,18 грн. (вимоги не забезпечені заставою).
1.7.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 4 260 246,85 грн. (вимоги не забезпечені заставою); 1 140 376,13 грн. (неустойка /штрафні санкції/). Приймаючи ухвалу суду від 10.11.2020 суд виходив з того, що "Оскільки єдиною умовою закону щодо укладення договорів поруки є забезпечення таким договором реального зобов'язання (яку в даному випадку дотримано), то договір поруки є укладеним. Оскільки норми закону, які визначають його нікчемність, відсутні, то даний правочин є правомірним. При цьому суд також керується положеннями ч.1 ст.14 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та нормами ч.3 ст.184 і ч.3 ст.237 ГПК України.
1.8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 2 868 632,40 грн. (вимоги не забезпечені заставою);
1.9. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" на суми: 8 658 423,82 грн. (які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна); 4 204,00 грн. (судовий збір).
Відмовлено у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер А" на суму 106 939 809,93 грн., однак надалі вказані вимоги визнані постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021.
09.12.2020 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.
11.12.2023 за вх.№20551/23 до суду надійшов позов, що розглядається.
8. На підтвердження вказаних обставин у справі наявні наступні докази: копія договору купівлі-продажу векселя від 18.02.2020, укладений між ТОВ "Остер" та ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" (а.с.8 т.34); копія акту передачі векселя до Договору купівлі-продажу векселя від 18 лютого 2020 року (а.с.10 т.34); копія простого векселя серії АА №2489177 від 17.02.2020 (а.с.11 т.34); відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Еко Ніка" (а.с.12 т.34); інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 17.11.2023 №354829605 (стосовно зареєстрованих речових прав ТОВ "Еко Ніка") (а.с.16 т.34); копія витягу з Реєстру МВС "Відомості про транспортні засоби та їх власників" (а.с.27 т.34); копія фінансового звіту ТОВ "Еко Ніка" (а.с.28 т.34).
9. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.1 ст.3. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
ч.1-3 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
ч.1 ст.14. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.1,3,4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
ч.1 і 2 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник (…) спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику (…);
ч.1, ч.2-4 ст.42. Господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: (…) боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна (…). Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог (…). У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, сторона за таким правочином зобов'язана повернути боржнику майно, яке вона отримала від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення;
ч.1 ст.62. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Згідно з Цивільним кодексом України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.1 ст.15. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
п.2 ч.2 ст.16. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним;
ч.1 і 5 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
ч.1 і 3 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
ч.1 ст.627. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
10. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
Укладаючи договір, сторони повинні мати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення.
Вирішуючи спір про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, суд встановлює, яким чином наслідки такого правочину вплинули або можуть вплинути на права та інтереси цієї особи, оскільки звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору спрямоване на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних із вчиненням такого правочину.
Також необхідним є надання оцінки діям сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, спрямованими на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав і правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.
Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.
Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам).
Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).
За наявності у спірного договору ознак фраудаторного правочину, вчиненого боржником на шкоду майновим інтересам кредитора, що є зловживанням правом щодо позивача, останній має легітимний інтерес у визнанні цього правочину недійсним.
Такі правові позиції висловив Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 у справі № 908/1152/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066793)
Статетю 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Боржник, який вчиняє дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019).
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.
Докази відносин ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" з боржником (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов'язаності, економічної залежності чи підпорядкування тощо), які могли б розглядатися як спонукання останнього взяти на себе додатковий економічний тягар і на невигідних (несправедливих) умовах укласти спірний договір не надано.
Як вбачається з установлених обставин та матеріалів справи про банкрутство спірний Договір укладено 18.02.2020, в той час як справу про банкрутство відкрито 16.04.2020. Тобто договір укладено за два місяці до її відкриття.
На момент укладення спірного Договору від 18.02.2020:
а) борг боржника перед кредиторами складав 171 529 906,56 грн. (з яких загальна сума боргу перед відповідачем-2 ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" - 2 868 632,40 грн.), що підтверджується ухвалою суду від 10.11.2020 у цій справі про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника-відповідача-1.
Отже боржник щонайменше міг зарахувати зустрічні однорідні взаємні вимоги;
б) згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 17.11.2023 №354829605, реєстру МВС "Відомості про транспортні засоби та їх власників" у власності векселедавця (ТОВ "Еко Ніка") перебували об'єкти нерухомого майна сільськогосподарського призначення, транспортні засоби, на балансі останнього обліковувалися, у тому числі, довгострокові біологічні активи. Вказані обставини свідчать про те, що векселедававець на момент укладення спірного договору був платоспроможним, отже у ТОВ "Остер" була реальна можливість стягнути з нього кошти за векселем.
Отже ТОВ "Остер", перебуваючи у стані неплатоспроможності та у стані неможливості виконати зобов'язання перед кредиторами, тобто перебуваючи у стані повного паралічу господарської діяльності, уклало з ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" вчинив правочин на вкрай невигідних для себе умовах, що вплинуло на права та обов'язки усіх кредиторів боржника.
Тому дії ТОВ "Остер" щодо укладення спірного договору є недобросовісними і несправедливими по відношенню до інших кредиторів, є зловживанням правом на укладення договору, спрямовані на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.
16.04.2020 Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі №925/367/20 про банкрутство ТОВ "Остер", а постановою від 09.12.2020 останнє визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, отже спірний договір був укладений протягом двох місяців, що передували відкриттю провадження у справі про його банкрутство.
За вказаних обставин, позов підлягає задоволенню.
Судовий збір у сумі 4540,00 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви про визнання недійсним правочину, покладається на відповідачів 1 і 2 порівну та підлягає стягненню з ТОВ "Регіональний центр поводження з відходами" у сумі 1 342,00 грн. і визнанню кредиторською вимогою на суму 1 342,00 грн. у межах справи про банкрутство ТОВ "Остер", яка підлягає погашенню у першу чергу.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Кабанової Лілії Михайлівни від 01.12.2023 задовольнити повністю.
1.1. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу векселя від 18.02.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" (вул.Піонтковського,10, оф.212, м.Умань, 20301, ідентифікаційний код 23103085) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами" (69035, м.Запоріжжя, вул..Незалежної України, 82, ідентифікаційний код 38520310);
1.2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами" (69035, м.Запоріжжя, вул..Незалежної України, 82, ідентифікаційний код 38520310) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Остер" (вул.Піонтковського,10, оф.212, м.Умань, 20301, ідентифікаційний код 23103085) простий вексель серії АА номер 2489177 від 17 лютого 2020 року, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Піка" (23340, Вінницька область, Тиврівський район, с.Строїнці, вул.50-річчя Жовтня, буд.18А, ідентифікаційний код 40533790) на суму 16872639,80 грн.;
1.3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами" (69035, м.Запоріжжя, вул..Незалежної України,82, ідентифікаційний код 38520310) на користь фізичної особи-підприємця Кабанової Лілії Михайлівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 1 342,00 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні) сплаченого судового збору.
1.4. Визнати фізичну особу-підприємця Кабанову Лілію Михайлівну ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (вул.Піонтковського, 10, оф.212, м.Умань, 20301, ідентифікаційний код 23103085) на суму 1 342,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 04.03.2024.
Направити цю ухвалу рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу, відповідачам (2).
С у д д я Хабазня Ю.А.
Я-4