Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21.02.2024м. ХарківСправа № 922/4981/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків
про стягнення 271 511,40грн., розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: Меркулова Н.А.
від відповідача: не з'явився
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить:
1) Розірвати Договір оренди № 6836 від 10 квітня 2018 року, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Ільїним Олександром Олександровичем;
2) Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Ільїна Олександра Олександровича звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення цокольного поверху № І, 1-:-11 загальною площею 285,3 кв.м в житловому будинку, за адресою: м. Харків, вул. Зубенка Владислава, буд. 34-А, літ. "А-5" , протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;
3) Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ільїна Олександра Олександровича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 271511,40, а саме основна заборгованість у сумі 205784,00грн. та пеню у сумі 65727,40 грн. за Договором оренди №6836 від 10 квітня 2018 року.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за договором оренди №6836 від 10.04.2018.
Ухвалою від 28.11.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.12.2023.
Ухвалою від 25.12.2023 підготовче засідання призначено на 27.12.2023.
У підготовчому засіданні 27.12.2023 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2024.
24 січня 2023 року від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості, а саме: позивач просить стягнути з відповідача 271511,40грн., а саме основна заборгованість у сумі 205784,00грн. та пеню у сумі 65727,40 грн. за Договором оренди №6836 від 10 квітня 2018 року.
Ухвалою від 24.01.2024 вищевказана заява задоволена судом, у зв'язку з чим у даній справі позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати розглядаються в розмірі 271511,40грн. Також даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 21.02.2024.
У призначеному на 21.02.2024 засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач відзиву не надав, свого представника у підготовче засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що оскільки відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, судом на підставі ч. ч. 6, 8 ст. 176 ГПК України здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. З отриманої Відповіді №338005 від 28.11.2023 вбачається, що відповідні відомості щодо відповідача у вказаному реєстрі не знайдено.
Згідно з вимогами ч.10 ст.176 ГПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
За таких обставин, повідомлення відповідача про розгляд даної справи здійснювалося за адресою, зазначеною у позовній заяві, а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку частини 4 статті 122 ГПК України.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.
Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
10 квітня 2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем Ільїним Олександром Олександровичем, як орендарем, укладено Договір оренди №6836 (надалі - Договір).
За умовами пункту 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху № І, 1-:-11 загальною площею 285,3кв.м. в житловому будинку (технічний паспорт від 22.11.2017, інвентаризаційна справа № 260) (далі - Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Зубенка Владислава, будинок 34-А, літ."А-5" та знаходиться на балансі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Пунктом 1.2 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) визначено, що майно передається в оренду з метою використання: розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.
Згідно з пунктом 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Об'єкт оренди, визначений Договором, був переданий орендодавцем орендареві згідно акта приймання-передачі від 10 квітня 2018 року.
Після укладення сторонами додаткової угоди №1 від 19.06.2019, якою Договір було викладено в новій редакції, ними також було підписано акта приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень від 17 квітня 2019 року.
Згідно з п. 10.1 Договору Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 10.06.2021) цей договір діє до 10.02.2024.
Докази подальшого продовження строку дії Договору у матеріалах справи відсутні.
Згідно з пунктом 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 10.06.2021) орендна плата визначається на підставі п. 7 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу.
Базова орендна плата становить 8 515,52 грн. без ПДВ за березень 2021.
Відповідно до пункту 3.5 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (пункт 3.6 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019)).
Згідно з пунктом 3.10 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Відповідач, починаючи з березня 2021 року, свої зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати виконував неналежним чином, що підтверджується доданою до позовної заяви відомістю про оплати за Договором.
Позивач, згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог, вказує, що станом на 16.01.2024 заборгованість відповідача з орендних платежів складає 205784,00грн.
Відповідно до пунктів 4, 5 пункту 7.2 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) орендодавець має право вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків, якщо орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20 та у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.
Відповідно до пункту 10.3 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) його може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.
За умовами пункту 10.6 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) його дія припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду.
Згідно з пунктом 4.14 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 2.3 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) передбачено, що у разі припинення цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Позивачем на адресу відповідача направлялися листи від 02.11.2022 за вих. №3053 та від 13.04.2023 за вих.№ 1751 щодо необхідності сплати заборгованості за Договором та наміром розірвати Договір у разі невиконання відповідних вимог. Проте відповідач жодної відповіді не надав.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить суд розірвати Договір, зобов'язати відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення цокольного поверху № І, 1-:-11 загальною площею 285,3 кв.м в житловому будинку, за адресою: м. Харків, вул. Зубенка Владислава, буд. 34-А, літ. "А-5", протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, а також стягнути з відповідача на користь позивача 271511,40грн., а саме: основну заборгованість у сумі 205784,00грн. та пеню у сумі 65727,40 грн.
Суд зауважує, що 03.11.2023 стосовно відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, господарські суди на даний час мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За таких обставин, втрата відповідачем статусу суб'єкта підприємницької діяльності не є перешкодою для вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
Щодо вимоги про розірвання Договору.
Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частинами 1, 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди.
Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
У відповідності зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За приписами частинам 2, 3 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, розірвання договору на вимогу однієї з сторін є однією з підстав припинення зобов'язання, при цьому таке припинення відбувається лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, для розірвання договору в судовому порядку необхідним є чинність відповідного договору станом на момент ухвалення відповідного рішення.
Втім, пунктом 10.6 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) визначено, що договір оренди припиняється також внаслідок скасування (припинення) державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як зазначалося вище, 03.11.2023 стосовно відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Таким чином, відповідно до умов пункту 10.6 Договору оренди №6836 від 10.06.2018 його слід вважати припиненим з дати втрати відповідачем статусу підприємця (ФОП), тобто з 03.11.2023.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про розірвання даного Договору за рішенням суду, оскільки Договір припинився ще до моменту звернення позивача з позовом у даній справі (23.11.2023).
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути майно позивачу.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 2.3 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) передбачено, що у разі припинення цього Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
За таких обставин, оскільки Договір є припиненим з 03.11.2023, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу майно за актом приймання-передачі.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду доказів повернення орендованого майна позивачу, відповідний акт приймання-передачі в матеріалах справи відсутній.
У зв'язку з цим, суд вважає законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення цокольного поверху № І, 1-:-11 загальною площею 285,3 кв.м в житловому будинку, за адресою: м. Харків, вул. Зубенка Владислава, буд. 34-А, літ. "А-5", протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Щодо вимоги про стягнення основної заборгованості з орендної плати та пені.
Відповідно до статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач, починаючи з березня 2021 року, неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази внесення ним повної та своєчасної орендної плати за Договором, починаючи з березня 2021 року.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З урахуванням викладеного, у позивача наявне право вимагати стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати та пені.
В той же час, дослідивши доданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що позивачем не було враховано положення пункту 3.4 Договору, за якими нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.
Так, пунктом 10.6 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2019) передбачені підстави припинення Договору, у тому числі визначено, що договір оренди припиняється внаслідок скасування (припинення) державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Як зазначалося вище, відповідно до умов пункту 10.6 Договір оренди №6836 від 10.06.2018 слід вважати припиненим з 03.11.2023.
Відповідно, позивач має право нараховувати орендну плату та пеню з березня 2021 року по жовтень 2023 року (включно).
У зв'язку з цим, суд вважає за можливе задовольнити позов в цій частині частково та стягнути з відповідача на користь позивача 181910,74грн. основної заборгованості та 53719,64грн. пені.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 4974,77грн., що складається з:
- 2147,20грн. за немайнову вимогу про зобов'язання повернути майно (з урахуванням коефіцієнту 0,8 згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір");
- 2827,57грн. за майнову вимогу про стягнення основної заборгованості та пені в загальній сумі 235630,38грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Інша частина судового збору покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.16, код 14095412) 181910,74грн. основної заборгованості, 53719,64грн. пені, 5592,78грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Зобов'язати Фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.16, код 14095412) нежитлові приміщення цокольного поверху № І, 1-:-11 загальною площею 285,3 кв.м в житловому будинку, за адресою: м. Харків, вул. Зубенка Владислава, буд. 34-А, літ. "А-5" , протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "04" березня 2024 р.
Суддя М.В. Калантай