вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"04" березня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/822/23(918/993/23)
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061)
до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_2 )
про стягнення 1 400 000 грн. 00 коп. збитків
В судовому засіданні приймали участь:
від заявника ОСОБА_1 - не з'явився;
від відповідача: не з'явився
ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить стягнути з останнього 1 400 000 грн. 00 коп. збитків.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25 вересня 2023 року матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до ОСОБА_2 , про стягнення з останнього 1 400 000 грн. 00 коп. збитків передано до Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа №918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №918/822/23(918/993/23) передано судді Марачу В.В., у провадженні якого перебуває справа №918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
Ухвалою суду від 11.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" залишено без руху. Зобов'язано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) у 10 денний строк з дня отримання даної ухвали усунути порушення, допущені при оформлені позовної заяви та через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази направлення копії позовної заяви та доданих документів на належну адресу Відповідача листом з описом вкладення.
25.10.2023 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ОСОБА_1 надійшли докази направлення копії позовної заяви та доданих документів на належну адресу Відповідача листом з описом вкладення.
Ухвалою суду від 26.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує наступним.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивачу стало відомо, що 18.08.2023 було проведено реєстраційну дію №1006051070030002037 про зміну керівника ТОВ "Традєкс" з ОСОБА_3 на Відповідача. Як стало відомо Позивачу, підставою вчинення вказаної реєстраційної дії є Протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства, справжність підпису на якому засвідчено нотаріусом 15.08.2023 та зареєстровано в реєстрі за № 1454. Відповідно до пунктів 3-6 Протоколу, вбачається, що ОСОБА_4 одноосібно було прийнято рішення «тимчасово відсторонити ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Традєкс» та «покладено тимчасове виконання обов'язків ТОВ «Традєкс» на ОСОБА_2 »
ОСОБА_1 зазначає, що Ухвалою суду від 23.08.2023 у справі №918/871/23 задоволено його заяву про вжиття заходів забезпечення позову та вжито заходів забезпечення позову, зокрема: зупинена дія рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформленого Протоколом від 15.08.2023, заборонено державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо Товариства в частині зміни керівника. Не зважаючи на те, що протокол об'єктивно є протиправним та незаконним, дія його зупинена, Відповідач вчиняє дії під імені Товариства та позиціонує себе як керівник (т.в.о.) Товариства. Крім того, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства, Відповідач вказаний там саме як керівник Товариства. ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді керівника ТОВ «Традєкс», будучи при цьому посадовою особою товариства, був зобов'язаний діяти виключно в інтересах товариства, що полягають у безперервному економічному розвитку суб'єкта господарювання, уникненню понесення ним збитків та/або зупинення (неможливості) провадження господарської діяльності. Натомість дії ОСОБА_2 , як тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «Традєкс», що полягають у підписанні та поданні до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про відкликання апеляційних скарг ТОВ «Традєкс» у справі №918/201/23, призвели до негативних наслідків для ТОВ «Традєкс», а саме фактичного позбавлення ТОВ «Традєкс» можливості судового захисту при стягненні з товариства понад 60 мільйонів гривень, наявності арештів грошових коштів, вимушеного судового захисту від інших кредиторів. Зазначає, що Покладення на ТОВ «Традєкс» зобов'язань щодо виконання рішення суду від 13.07.2023 у справі №918/201/23 унеможливлює виконання грошових зобов'язань ТОВ «Традєкс» в повному обсязі перед іншими кредиторами, а отже з огляду на дії ОСОБА_2 , як тимчасово виконуючого обов'язки директора наявна загроза неплатоспроможності ТОВ «Традєкс», яка вже слугувала підставою для звернення іншого кредитора із заявою про порушення справи про банкротство Товариства.
Зазначає, що наслідки необгрунтованих відмов ОСОБА_2 від судового захисту неминуче призводять до суттєвого порушення прав та законних інтересів самого Товариства, що наносить не поправних збитків як Товариству так і його учасників. Такі дії Відповідача не можуть бути кваліфіковані як добросовісні і такі що вчиняються в інтересах ТОВ «Традєкс», оскільки прямо свідчать про спланований злочинний намір довести ТОВ «Традєкс» до стану абсолютної неплатоспроможності для знецінення вартості часток його власників.
Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що дії ОСОБА_2 є прямим порушенням вимог частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 40 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якими визначається обов'язок керівника юридичної особи діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Розмір збитків, що заявляються до стягнення з Відповідача за цією позовною заявою розрахований ОСОБА_1 наступним чином.
Відповідно до Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі №918/201/23 з ТОВ «Традєкс» на користь ТОВ «Eвервелле» стягнуто 1 540 822,55 доларів США та 50 000 евро, еквівалент яких в гривні складає 60 мільйонів гривень. Недобросовісні та протиправні дії ОСОБА_2 , як виконуючого обов'язки директора ТОВ «Традєкс», що полягають у підписанні та поданні до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про відкликання апеляційної скарги ТОВ «Традєкс» у справі №918/201/23, позбавили ТОВ «Традєкс» можливості судового захисту при стягненні з Товариства заборгованості у розмірі 1 540 822,55 доларів США та 50 000 евро (понад 60 мільйонів гривень та виникнення перед ТОВ «Eвервелле» безпідставної та необгрунтованої заборгованості у зазначеному розмірі.
Відтак зазначає, що загальний розмір збитків, що спричинений діями ОСОБА_2 , становить 1 540 822,55 доларів США та 50 000 евро, еквівалент яких в гривні складає 60 мільйонів гривень. Але фактично, ТОВ «Традєкс» перебуває у відверто вразливому становищі, за якого: на грошові кошти ТОВ «Традєкс» накладено арешт, що значним чином ускладнює підтримання нормальної господарської діяльності та незбитковості, виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати податків та зборів, відносно ТОВ «Традєкс» відкрито провадження у справі про банкрутство (№918/822/23), що прямо вказує на неплатоспроможність товариства. У зв'язку із вразливим економічним станом ТОВ «Традєкс» ОСОБА_1 заявлено до стягнення лише частина зазначеної вище суми збитків у розмірі 1 400 000,00 грн. оскільки Позивач має гарантовану можливість сплатити судовий збір тільки з вказаної суми позову.
Відповідач надав суду відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись при цьому на наступне.
Між ТОВ «Евервелле» та ТОВ «Традєкс» було укладено ряд контрактів, відносини по яких наведені у додатку до відзиву. З моменту створення ТОВ «Традєкс» і до 21 травня 2019 року керівником товариства був - ОСОБА_5 і саме в цей період був накопичений борг ТОВ «Традєкс» перед ТОВ «Евервелле» у розмірі 2127636,14 доларів США. Тому на думку відповідача належним відповідачем у справі про стягнення збитків за невиконання контрактів, укладених між ТОВ «Традєкс» та ТОВ «Евервелле є саме ОСОБА_5 . Звертає увагу на той факт, що ОСОБА_3 безпідставно визнає боргові зобов'язання ТОВ «Традєкс» перед: Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія»; ОСОБА_5 за надуманим договором поручительства; ТОВ «ВДМ ГРУП». Такі боргові зобов'язання нічим не підтверджені, окрім того, що їх похапцем визнає вже відсторонений директор ОСОБА_3 .. Вважає, що якщо хтось і завдав збитків для ТОВ «Традєкс» внаслідок неправомірних дій, то це ОСОБА_3 ..
А відтак, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 :
набув прав учасника ТОВ «Традєкс» всупереч вимогам п.4.9 Статуту товариства в редакції від 13 вересня 2021 року, яким встановлено, що відчуження Учасником частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників, а тому не є учасником ТОВ «Традєкс»;
ОСОБА_1 невірно визначив відповідача по контрактах з ТОВ «Евервелле», а бажання - не виконати контракти не відповідає принципам ділового обороту;
ОСОБА_1 не врахував, що шкоди для ТОВ «Традєкс» завдано саме діями ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Відповідач зазначає, що позивач внаслідок неправильного застосування норм статті 22 ЦК України, статей 224, 225 ГК України дійшов помилкового висновку, що грошове зобов'язання Товариства за платежем направленим на погашення боргу, а також дії вчинені на погашення існуючого та підтвердженого боргу - є збитками Товариства, завданих посадовою особою її діями (бездіяльністю).
З огляду на вищезазначене відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
У судове засідання 27лютого 2024 року представники сторін не з'явилися.
Ухвалою суду від 22 лютого 2024 року за клопотанням представника ОСОБА_1 розгляд справи по суті, який призначений на "27" лютого 2024 р. о 10:30 год. ухвалено провести у режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А.
Однак у зазначену дату та час представник ОСОБА_1 на зв'язок у режимі відеоконференції не з'явився. Натомість о 10 год. 52 хв. подав клопотання про визнання причин неявки поважними та відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розглянувши вищевказане клопотання суд зазначає, що останнє задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно ж до частини другої вказаної статті суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Тобто вказаною нормою закону встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні за наявності зазначених підстав, однак в межах встановленого цим Кодексом строку.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги те, що Ухвала про відкриття провадження у справі постановлена 26.10.2023 року, то відповідно подальше відкладення розгляду справи в даному випадку буде не в межах встановленого ГПК України строку.
Крім того суд зазначає, що у представника ОСОБА_1 вже виникали перешкоди у проведенні судового засідання в режимі відеоконференції через що розгляд справи у судовому засіданні 24 січня 2024 року відкладався.
Представник ОСОБА_2 подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відтак, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про розгляд справи без участі представників сторін, так як їх не явка не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
17 травня 2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про що зроблено запис №16051020000000609.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", затвердженого Рішенням Загальних борів учасників від 13.09.2021, одноособовим виконавчим органом управління який здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства є Директор.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.08.2023 року (т.1 а.с. 22-27) засновниками (учасниками) ТОВ "Традєкс" є ОСОБА_3 - розмір частки: 240.00 (24%), ОСОБА_4 - розмір частки: 520.00 (52%), ОСОБА_1 - розмір частки: 240.00 (24%).
До 18.08.2023 керівником Товариства був ОСОБА_3 .
В той же час ОСОБА_1 зазначає, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо, що, 18.08.2023 було проведено реєстраційну дію за №1006051070030002037 про зміну керівника Товариства з ОСОБА_3 на Відповідача. ОСОБА_1 вказує, що підставою вчинення вказаної реєстраційної дії є Протокол позачергових загальних зборів учасників Товариства, справжність підпису на якому засвідчено нотаріусом 15.08.2023 та зареєстровано в реєстрі за № 1454, відповідно до пунктів 3-6 якого ОСОБА_4 одноосібно було прийнято рішення тимчасово відсторонити ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Традєкс» та покладено тимчасове виконання обов'язків директора ТОВ «Традєкс» на ОСОБА_2 ..
Звертаючись з позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до суду ОСОБА_1 , стверджує, що дії ОСОБА_2 , як тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «Традєкс», що полягають у підписанні та поданні до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про відкликання апеляційних скарг ТОВ «Традєкс» у справі №918/201/23, призвели до негативних наслідків для ТОВ «Традєкс», а саме фактичного позбавлення товариства можливості судового захисту при стягненні з товариства понад 60 мільйонів гривень, наявності арештів грошових коштів, вимушеного судового захисту інших кредиторів від дій ОСОБА_4 та підконтрольного йому Відповідача та, зокрема, виникнення перед ТОВ «Евервелле» безпідставної та необгрунтованої заборгованості у розмірі 1 540 822,55 доларів США та 50 000 евро (понад 60 мільйонів гривень).
З огляду на заявлені позовні вимоги, обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та подані ними докази, суд зазначає наступне. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (частини перша та третя статті 92 ЦК України).
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (частина четверта статті 92 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
За пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Таким чином, у відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.
Отже, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов'язки юридичної особи.
При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.
Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
За змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.
Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов'язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.
Наведеними вище положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.
Отже, між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов'язки сторін у цих правовідносинах, зокрема відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.
Частиною 2 статті 89 Господарського кодексу України, посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.
ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що протиправна поведінка ОСОБА_2 полягає у підписанні та поданні ним до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про відкликання апеляційних скарг ТОВ «Традєкс» у справі №918/201/23, що призвело до негативних наслідків для ТОВ «Традєкс», а саме фактичного позбавлення ТОВ «Традєкс» можливості судового захисту при стягненні з товариства понад 60 мільйонів гривень.
В той же час суд зазначає наступне.
В проваджені Господарського суду Рівненської області перебувала справа №918/201/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про розірвання додаткових угод до контрактів про поставки і стягнення безпідставно отриманих коштів. Рішенням суду від 13.07.2023 у даній справі, серед іншого первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" задоволено частково. Ухвалено розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 24-01-18-DUX від 24.01.2018, розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 19-06-2018-DPB від 19.06.2018, розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 29-05-2019 від 29.05.2019, розірвати додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" кошти у розмірі 1 540 822 (один мільйон п'ятсот сорок тисяч вісімсот двадцять два) дол. США 55 центів та 50 000 (п'ятдесят тисяч) Євро 00 центів. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" про визнання відсутнім права вимоги - відмовлено.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2023 року у справі №918/201/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" про відкликання апеляційної скарги задоволено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Традєкс" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 13 липня 2023 року у справі №918/201/23 з доданими до неї документами.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006051070030002037 про зміну керівника ТОВ "Традєкс" з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 було проведено 18.08.2023 року.
В той же час слід відмітити, що додаткові угоди до контрактів, які було розірвано рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі №918/201/23, укладалися 13.09.2021 року, тобто до призначення директором ТОВ "Традєкс" ОСОБА_2.
Суд зазначає, що кошти, які стягнуто з ТОВ "Традєкс" на користь ТОВ "Евервелле" за рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі №918/201/23 є заборгованістю саме за вищевказаними додатковими угодами. Також у вказаному рішенні суд встановив, що ТОВ "Традєкс" 23.02.2023 (останній день для виконання зобов'язань згідно п.2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 №24-01-18-DUX) не перерахувало для ТОВ "Евервелле" повну суму 1 480 000,00 доларів США задля вступу у дію положень Додаткових угод щодо звільнення від обов'язку повернути ТОВ "Евервелле" всієї суми передоплат за Контрактами. Оскільки відповідачем не надано суду доказів перерахування до 23.02.2023 повної суми 1 480 000,00 доларів США (з яких 49 000 доларів США взагалі не перераховано для ТОВ "Евервелле" до 23.02.2023 включно), ТОВ "Традєкс" вважається таким, що не виконало зобов'язання передбачене п.2 Додаткової угоди від 13.09.2021 до Контракту від 24.01.2018 №24-01-18-DUX.
Також судом встановлено, що оскільки, ТОВ "Традєкс" не перерахувало усю суму 1 480 000,00 доларів США до 23.02.2022, при наявності такої можливості в період з 13.09.2021 до 23.02.2022 включно, товариство позбавлене можливості для застосування положення Додаткових угод щодо прощення боргу, і беручи до уваги те, що в строк до 28.02.2022 ТОВ "Традєкс" не повернуло на рахунок ТОВ "Евервелле" залишок неповерненої передоплати по Контрактам, то, відповідно, зі сторони ТОВ "Традєкс" мало місце порушення своїх зобов'язань.
З вищенаведеного вбачається, що порушення зобов'язань зі сторони ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле" мало місце ще з 28.02.2022 року, тобто ще до призначення ОСОБА_2 директором ТОВ "Традєкс".
Отже вина ОСОБА_2 у виникненні заборгованості ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле" за вищевказаними контрактами та додатковими угодами відсутня.
Суд зазначає, що відповідно до згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписами частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, слід відмітити, що відповідно до частини першої статті 226 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
З огляду на вищенаведене, суд констатує, що дії ОСОБА_2 , як тимчасово виконуючим обов'язки директора ТОВ «Традєкс», що полягають у підписанні та поданні до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про відкликання апеляційних скарг ТОВ «Традєкс» у справі №918/201/23 не є протиправною поведінкою, а направленні на можливість забезпечення належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, та відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, виконання Товариством «Традєкс» господарських зобов'язань перед ТОВ "Евервелле".
Крім того, суд зазначає, що Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2023 року у справі №918/201/23 рішення Господарського суду Рівненської області від 13 липня 2023 року у справі №918/201/23 залишено без змін.
Отже зазначене додатково підтверджує, що оскаржувані дії ОСОБА_2 направлені на виконання законного рішення суду.
Що стосується посилань ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 не мав повноважень на
підписання заяв про відкликання апеляційних скарг у зв'язку з тим, що ухвалою суду від 23.08.2023 у справі №918/871/23 задоволено його заяву про вжиття заходів забезпечення позову та вжито заходів забезпечення позову, зокрема, зупинена дія рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформленого Протоколом від 15.08.2023.
В даному випадку суд вважає такі твердження безпідставними, з огляду на те, що повноваження особи, яка відкликає та/або відмовляється від апеляційної скарги, перевіряє суддя апеляційного суду у провадженні якого перебуває справа.
В той же час слід відмітити, що в Ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 серпня 2023 року у справі №918/201/23, якою повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Традєкс" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 13 липня 2023 року у справі №918/21/23 з доданими до неї документами, зазначено, що заява про відкликання апеляційної скарги підписана т.в.о. директора ТОВ "Традєкс" - ОСОБА_2. При цьому, повноваження представника апелянта - т.в.о. директора ТОВ "Традєкс" ОСОБА_2 підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто суд апеляційної інстанції не встановив відсутність повноважень представника апелянта ТОВ "Традєкс" на підписання відповідної заяви.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, суд констатує, що в діях ОСОБА_2 , як тимчасово виконуючим обов'язки директора ТОВ «Традєкс», що полягають у підписанні та поданні до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про відкликання апеляційних скарг ТОВ «Традєкс» у справі №918/201/23, відсутній весь склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, а саме самі збитки, протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина особи.
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищезазначене, та те, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами наявність в діях ОСОБА_2 , як тимчасово виконуючим обов'язки директора ТОВ «Традєкс», що полягають у підписанні та поданні до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про відкликання апеляційних скарг ТОВ «Традєкс» у справі №918/201/23, складу цивільного правопорушення, визначеного законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на ОСОБА_1 .
Відповідно до частини п'ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
2. Судові витрати у справі покласти на ОСОБА_1 .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.