19 лютого 2024 року Справа № 915/1682/23
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Жиган А.О.,
представника позивача: Міляєвої Ю.Б.,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114,м.Одеса, вул.Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд.22; ідент.код: 43879780),
до відповідача: Костянтинівської сільської ради Миколаївської області (56663, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Костянтинівка, вул. Гагаріна, 29; ідент.код: 20902743),
про: стягнення 60750,0 грн,-
Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Костянтинівської сільської ради Миколаївської області суму шкоди, заподіяну навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна у розмірі 60750,0 грн на користь держави Україна на розрахунковий рахунок номер UA098999980333129331000014476 фонду охорони навколишнього природного середовища Костянтинівської сільської ТГ, отримувач: Миколаїв.ГУК/тгсКостянтинівка/24062100; код ЄДРПОУ 37992030 казначейство України (ел.адм.подат.): код класифікації доходів бюджету - 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Костянтинівською сільською радою Миколаївської області не відшкодовано збитки завдані розміщенням безхазяйних будівельних та побутових відходів.
Ухвалою суду від 03.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.12.2023.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Костянтинівська сільська рада вживає всі можливі заходи, спрямовані на запобігання зменшенню обсягів утворення несанкціонованих звалищ відходів, їх ліквідації та відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини та вказує на те, що на несанкціоноване сміттєзвалище побутові відходи не вивозяться.
04.12.2023 судом відкладено підготовче засідання на 08.01.2024.
У зв'язку із перебуванням судді Мавродієвої М.В. у відпустці, судове засідання призначене на 08.01.2024, - не відбулося.
Ухвалою суду від 12.01.2024 судове засідання було призначено на 29.01.2024.
Ухвалою суду від 29.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач явку повноваженого представника у судове засідання 19.02.2024 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Господарським судом також врахована, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разу, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи(його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 19.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) №506 від 29.04.2021 та направлення на проведення планової перевірки від 11.05.2021, представниками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) в період з 18.05.2021 по 28.05.2021 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Костянтинівською сільською радою Миколаївської області.
За наслідками перевірки позивачем складено акт №26 від 28.05.2021 (а.с.23-30), якою зафіксовано несанкціоноване сміттєзвалище площею 750 метрів квадратних середньої висоти 1,0 м, на якій розміщено сторонні предмети та матеріали, а саме будівельні та побутові відходи на земельній ділянці. Перевіркою встановлено, що зазначена земельна ділянка, на якій виявлено несанкціоноване сміттєзвалище, знаходиться у власності Костянтинівської сільської ради. Сесією Костянтинівської сільської ради прийнято рішення №6 від 28.04.2001 «Про затвердження єдиного місця для розміщення відходів». Згідно розпорядження голови Новоодеської РДА №195-р від 17.03.2011 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки під розміщення санкціонованого звалища для твердих побутових відходів. Однак, на момент перевірки, документи що засвідчують право на використання земельної ділянки в межах якої розміщено несанкціоноване сміттєзвалище - не розроблено.
За наслідками перевірки, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) винесено припис №221 від 31.05.2021 щодо усунення виявлених порушень (а.с.31-34).
За фактом невиконання припису №221 від 31.05.2021 на заступника голови Костянтинівської сільської ради - Гриценка Олександра Васильовича позивачем було складено протоколи про адміністративне правопорушення від 27.05.2021 та 10.09.2021 за ст.ст.52, 185-5 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафів (а.с.35-38, 57-61). Вказана постанова правопорушником оскаржена не була.
Також за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Костянтинівської сільської ради, 22.07.2021 Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) виконано Розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів, яким визначено загальну суму нанесеної державі Україна шкоди через порушення природоохоронного законодавства у розмірі 60750,0 грн (а.с.43-46).
Позивачем направлялась відповідачу претензія №115 від 03.07.2021 з вимогою про відшкодування збитків у сумі 60750,00 грн у добровільному порядку (а.с.39-42), яка, за твердженнями позивача, залишена без відповіді та без задоволення.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) №1082 від 01.09.2021 та направлення на проведення планової перевірки від 02.09.2021, представниками Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якого складено акт №60 від 13.09.2021 (а.с.51-56), в якому встановлено факт невиконання з боку Костянтинівської сільської ради припису №221 від 31.05.2021.
Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 за №230, Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Згідно з розділом II вказаного Положення, Держекоінспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пункт 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (пункт 10).
Суд враховує, що Державна екологічна інспекція Південно-західного округу є єдиним органом у межах територіальної юрисдикції Миколаївської та Одеської областей стосовно реалізації повноважень щодо відшкодування завданих довкіллю збитків.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Так, ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст.1166 Цивільного кодексу України, є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), посилаючись на те, що Костянтинівською сільською радою Миколаївської області не відшкодовано збитки завданні навколишньому середовищу розміщенням безхазяйних будівельних та побутових відходів, що перебуває під охороною Держави, а тому має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі, звернулась до суду з позовом про стягнення з останньої збитків в розмірі 60750,00 грн.
За приписами ч.1 ст.13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст.16 Конституції України).
Відповідно до ст.ст.66, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) ландшафти та інші природні комплекси, (ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
У відповідності до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідно до вимог п.«и» ст.21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують вжиття заходів для ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.
Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, що відходи - це будь які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Згідно із вимогами ст.12 Закону України «Про відходи» відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Відповідно до вимог п. «и» вимог ст.21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують вжиття заходів для ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.
Положеннями ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що делеговані повноваження - це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать наступні делеговані повноваження: визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства; здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами; здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Пунктами «и», «м» статті 21 Закону України «Про відходи» визначено, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами здійснюють ліквідацію несанкціонованим і неконтрольованих звалищ відходів, контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розглядають справи про адміністративні правопорушення або передають ці матеріали на розгляді інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що Костянтинівська сільська рада Миколаївської області є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить вирішення питань у сфері поводження з відходами відповідно до законодавства, зокрема ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Згідно з ч.1, 2 ст.167 Земельного кодексу України, якій кореспондується ч.1 ст.45 Закону України "Про охорону земель", господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання (ч.2 ст.45 Закону).
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Згідно з пунктом "в" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
На час проведення перевірки екологічною інспекцією, у визначений чинним законодавством спосіб, зафіксовано несанкціоноване сміттєзвалище орієнтованою площею 750 метрів квадратних середньої висоти 1,0 м.
Засмічення земельної ділянки розміщенням безхазяйних будівельних та побутових відходів призвело до її забруднення та псування, а також створення потенційної небезпеки для життя та здоров'я людей і довкілля.
Відповідачем доказів у спростування виявлених порушень суду не надано.
Крім того, дії службових осіб Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з проведення планової перевірки в період з 18.05.2021 по 28.05.2021 та прийняті за її наслідками рішення, відповідачем оскаржені не були.
З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача викладені у приписі №221 від 31.05.2021 відповідачем не були виконані, несанкціоноване сміттєзвалище не ліквідоване.
Доводи відповідача про те, що Костянтинівська сільська рада вживає всі можливі заходи, спрямовані на запобігання зменшенню обсягів утворення несанкціонованих звалищ відходів, їх ліквідації та відвернення негативного впливу відходів, їх ліквідації та відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини, судом відхиляються, оскільки незважаючи на прийняття Костянтинівською сільською радою рішення №6 від 28.04.2001 «Про затвердження єдиного місця для розміщення відходів» та надання розпорядженням голови Новоодеської РДА №195-р від 17.03.2011 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення санкціонованого звалища для твердих побутових відходів, відповідачем не спростовано; станом на травень та вересень 2021 року документи, що засвідчують право на використання земельної ділянки, в межах якої розміщено несанкціоноване сміттєзвалище, не були розроблені.
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що в діях відповідача має місце порушення приписів природоохоронного законодавства щодо поводження з відходами.
Що стосується заподіяної відповідачем шкоди, то під нею слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).
У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Судом враховано, що порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності визначений Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007 (далі - Методика).
У відповідності до п.1.3 Методики, дана методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
За приписами п.3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Згідно з п.3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Пунктом 3.3 Методики передбачено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
З метою встановлення розміру заподіяних державі збитків, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведено Розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів, яким визначено, що загальну суму нанесеної державі Україна шкоди через порушення відповідачем природоохоронного законодавства становить 60750,0 грн.
Відповідачем вказаний Розрахунок не заперечений та не спростований.
Суд перевіривши Розрахунок дійшов висновку, що арифметично та методологічно він виконаний у відповідності до приписів Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Що стосується вини відповідача, то вона полягає у незабезпеченні в повному обсязі ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, що призвело до завдання державі збитків, які підлягають відшкодуванню.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Аналогічна позиція щодо застосування вимог законодавства щодо стягнення шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства наведена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 925/856/18.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Суд вважає, що саме порушення з боку відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стало причиною завдання навколишньому природному середовищу майнової шкоди у розмірі 60750,0 грн.
За результатами дослідження доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а отже задоволенню їх в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
У зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці, повне судове рішення складено та підписано 01.03.2024.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Костянтинівської сільської ради Миколаївської області (56663, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Костянтинівка, вул.Гагаріна, 29; ідент.код: 20902743) на користь держави Україна (р/р UA098999980333129331000014476 фонду охорони навколишнього природного середовища Южноукраїнської міської ТГ, отримувач: Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/24062100; код ЄДРПОУ 37992030 казначейство України (ел.адм.подат.): код класифікації доходів бюджету - 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 60750,0 грн.
3. Стягнути з Костянтинівської сільської ради Миколаївської області (56663, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Костянтинівка, вул.Гагаріна, 29; ідент.код: 20902743) на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (м.Одеса, вул.Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд.22; ідент.код 43879780, р/р UA 438201720343110001000115709, банк ДСУ м.Київ) 2684,0 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 01.03.2024 року.
Суддя М.В.Мавродієва