ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2024Справа № 910/15936/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В. розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ"
про стягнення 4 725 017,34 грн
за участю представників:
від позивача: Григоришен О.О.
від відповідача: Охріменко О.О.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРХОЛДІНГ» про стягнення 4 725 017,34 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 20191118/В від 18.11.2019.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15936/23, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
14.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, разом з відзивом представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів у ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР», а саме належним чином засвідчену копію договору підряду від 18.11.2019 року №20191118/В з усіма додатками та додатковими угодами, належним чином засвідчену копію Додаткової угоди №2 від 12.03.2020 року до Договору підряду №20191118/В від 18.11.2019 року, копію наявного у ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» листування з ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» з питань виконання Договору підряду №20191118/В.
14.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У зв'язку з оголошенням 14.11.2023 у місті Києві повітряної тривоги судове засідання у справі № 910/15936/23 не відбулося.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.11.2023 викликав учасників справи у підготовче засідання 05.12.2023.
16.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
22.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
29.11.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
05.12.2023 через відділ діловодства суду від ТОВ «Дамсі Україна» надійшла заява, про вступ в справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У підготовчому судовому засіданні 05.12.2023 суд відклав розгляд клопотання ТОВ "ДАМСІ УКРАЇНА" від 05.12.2023 про вступ у справу третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, керуючись ст. 177 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/15936/23 на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 30.01.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" про витребування доказів задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР" належним чином завірені копії та оригінали для огляду в судовому засіданні: договору підряду від 18.11.2019 року №20191118/В з усіма додатками та додатковими угодами; Додаткової угоди №2 від 12.03.2020 року до договору підряду №20191118/В від 18.11.2019 року; наявного у ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» листування з ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» з питань виконання договору підряду №20191118/В.
15.01.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
22.01.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли письмові пояснення на заяву про вступ третьої особи, в яких позивач заперечив проти залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАМСІ УКРАЇНА» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача.
25.01.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 . Оскільки, свідок ОСОБА_1 наразі перебуває за межами України, відповідач не мав змоги надати заяву з відзивом, а тому у відзиві на позов відповідач повідомляв, що має намір у подальшому надати в якості доказу у справі зазначену заяву на підтвердження застосування відповідачем фактичного притримання передачі вже виконаних робіт.
30.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо заяви про залучення ТОВ «ДАМСІ УКРАЇНА» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача.
У судовому засіданні 30.01.2024 розглянувши заяву про вступ Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАМСІ УКРАЇНА» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача, судом встановлено наступне.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте, ТОВ «ДАМСІ УКРАЇНА» не наведено належних обґрунтувань, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства. Обставин, з яких вбачається, що внаслідок прийняття судового рішення у даній справі на ТОВ «ДАМСІ УКРАЇНА» буде покладено нові обов'язки та виникнуть нові права, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ДАМСІ УКРАЇНА» про вступ у справу в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
У підготовчому засіданні 05.12.2023 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.02.2024, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.
01.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.
Представник позивача в судовому засіданні 30.01.2024 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.01.2024 надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 30.01.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 20.02.2024.
У судовому засіданні 20.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що всупереч умовам договору, відповідач не виконав у строки встановлені договором підряду № 20191118/В від 18.11.2019 роботи на суму 3 327 477,79 грн (4 965 376,93 грн. (загальна сума договору) - 1 637 899,14 грн).
У зв'язку із простроченням відповідачем виконання робіт позивачем нарахована пеня у сумі 4 725 017,34 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначив про наступне:
-факт прийняття робіт поза межами строку їх виконання та їх оплата не свідчить про виконання таких робіт у передбачені договірні строки, як наслідок не звільняють відповідача від відповідальності;
- відповідно до п. 19 Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії;
- попередній розмір судових витрат відповідача не є конкретним, а стосується майбутніх судових зборів, тобто не стосується розгляду у суді першої інстанції, а посилається на можливі їх оплати в майбутньому, а тому не є ані підтвердженим, ані обґрунтованим;
- обставини щодо наявності порушень договірних строків у зв'язку із відсутністю Додаткової угоди № 2 встановлено судами у справі № 917/1212/22.
Позивач зазначив, що Додаткова угода № 2 до договору № 20191118/В від 18.11.2019 не укладалась ТОВ "СІНЕМА-ЦЕНТР", оригінал та копія відсутні у позивача.
Позиція відповідача
Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що строки виконання робіт були продовжені, що підтверджується Додатковою угодою № 2 від 12.03.2020 до договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019, оригінали якої знаходяться в ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР».
Відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» щодо стягнення штрафної санкції у вигляді пені з ТОВ «Інтерхолдінг» пред'явлено після спливу строків позовної давності, позовна давність за вимогами ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» має обраховуватись з 28.03.2020 та строк позовної давності сплив станом на 28.03.2021, тобто за рік до моменту загального зупинення перебігу позовної давності, запровадженого з 15 березня 2022 року згідно Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України».
Також відповідач посилався на те, що скористався правом притримання передачі фактично виконаних робіт, у зв'язку з чим акти приймання-передачі надавались після отримання відповідних сум фінансування.
Відповідач, посилаючись на частину 4 статті 613 ЦК України, зазначив, що боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора, оскільки відповідачем притримано передачу вже виконаних робіт без письмового сповіщення про це позивача. На підтвердження зазначених обставин відповідач посилався на свідчення свідка ОСОБА_1 .
Відповідач у відзиві зазначив, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справі №917/1212/22 не мають преюдиційного значення при вирішенні спору у справі №910/15936/23, оскільки відповідні рішення Господарського суду Полтавської області та постанова Східного апеляційного господарського суду в частині зустрічного позову скасовані, а справа у цій частині передана на новий розгляд.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
18.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРХОЛДІНГ» (підрядник, відповідач) укладений договір підряду № 20191118/В (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник, в порядку та на умовах даного договору, з використанням власних засобів та обладнання, зобов'язується за завданням замовника на свій ризик, виконати комплекс монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи опалення, вентиляції та кондиціювання (код ДКПП 43.22.12) приміщень багатозального кінотеатру «СІНЕМА-СІТІ» у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані підрядником роботи (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору, роботи виконуються підрядником якісно, своєчасно, належними способами та засобами, у відповідності до цього договору, зокрема Кошторису (Додаток № 1), у якому визначено найменування, вид, склад, обсяги робіт та їх вартість, та проектної документації стадії "Робоча документація" Опалення та вентиляція 96.2019-2-ОВ.
Згідно з п. 1.3. договору, роботи виконуються у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е (далі - «Об'єкт»).
Пунктом 2.1. договору визначено, що підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати укладення цього договору сторонами за умови надходження попередньої оплати на поточний рахунок підрядника.
Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи у строк до 27 березня 2020 року (п. 2.1.2. договору).
За змістом п. 3.3.3. договору замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи, за умови їхнього належного виконання з дотриманням умов даного договору, Додатків до нього, технології проведення робіт, державних будівельних норм та інших норм та правил, які регулюють проведення даного виду Робіт.
Водночас, підрядник зобов'язаний виконати роботи і передати їхні результати замовникові у строки, встановлені умовами даного договору і додатками до нього.
Згідно із п. 5.1. договору, загальна вартість робіт, відповідно до затвердженого сторонами Кошторису (Додаток № 1 до Договору), складає 4 965 376,93 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 827 562,82 грн (надалі - "Ціна Договору").
Пунктом 5.2.1. договору сторони погодили, що попередня оплата у розмірі 1 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 300 000,00 грн, оплачується замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами цього договору.
Згідно з п. 5.2.2. договору, наступна попередня оплата у розмірі 1 787 695,98 грн у тому числі ПДВ (20%) 297 949,33 грн, оплачується замовником не пізніше 05.12.2019 за умови належним чином зареєстрованих підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних на суми сплачених замовником попередніх оплат.
Наступні розрахунки за фактично виконані підрядником роботи здійснюються за умови належним чином зареєстрованих підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних (включаючи податкові накладні зареєстровані на суми сплачених замовником попередніх оплат), після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних робіт та підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт протягом 10 (десяти) робочих днів з дати реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної. При цьому сторони домовились, що під час здійснення платежів за фактично виконані роботи, враховуються суми сплачених замовником попередніх оплат, а також суми штрафних санкцій, які були застосовані до підрядника відповідно до умов цього договору.
Сплата наступних попередніх оплат може здійснюватися на підставі наданих підрядником рахунків-фактур, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку-фактури. Фактом погодження розміру попередньої оплати є сплата замовником відповідного рахунку-фактури ( п. 5.2.3. договору).
Відповідно до п. 6.1. договору замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт (далі - "Акт").
Згідно з п. 6.2. договору, підрядник протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання певного етапу робіт, зобов'язаний надати замовникові Акт, підписаний зі своєї сторони і скріплений печаткою.
За умовами п. 6.3. договору замовник, у випадку відсутності зауважень до виконаних підрядником робіт, протягом 5 (п'яти) робочих днів після одержання Акту зобов'язаний прийняти виконані роботи, підписати Акт та повернути підрядникові один екземпляр підписаного зі своєї сторони Акту.
Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що за порушення встановлених договором строків виконання робіт, підрядник зобов'язується сплатити замовнику неустойку у розмірі 1% від вартості робіт, строк виконання яких було прострочено, за кожний календарний день прострочення.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором, у тому числі грошових (п. 11.1. договору).
18.11.2019 між сторонами затверджений Кошторис, що є Додатком № 1 до договору, яким погоджено вартість робіт на суму 4 965 376,93 грн з ПДВ.
Позивач на виконання умов договору сплатив на користь відповідача в якості попередньої оплати грошові кошти у загальному розмірі 3 757 695,98 грн.
Відповідач передав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 4 647 981,64 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними між сторонами Актом № 2/20191118/В приймання виконаних робіт від 06.03.2020 на суму 1 637 899,14 грн, Актом № 3/20191118/В приймання виконаних робіт від 16.11.2020 на суму 2 792 903,51 грн, Актом № 4/20191118/В приймання виконаних робіт від 17.12.2020 на суму 217 178,99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору построчив виконання взятих на себе зобов'язань по договору та роботи, передбачені договором своєчасно не виконав.
Позивач направив відповідачу повідомлення від 01.06.2021 за вих. № 113 про зупинення підрядником (постачальником) виконання умов договорів, зокрема, договору № 20191118/В від 18.11.2019. У повідомленні позивач зазначив про порушення підрядником строків здачі робіт, обумовлених умовами договорів та повідомив, що у зв'язку зі зміною орендаря приміщення багатозального кінотеатру "Сінема-Сіті" у Торговельно-розважальному центрі "МЕГАМОЛЛ", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-ряччя, 17-Е було укладено договірні відносини з новою підрядною організацію для виконання робіт у вищевказаному приміщенні.
Листом від 07.06.2021 за вих. № 1/706 відповідач повідомив ТОВ «Сінема-Центр» про згоду на зупинення виконання договорів підряду, зазначених у повідомленні, просив прийняти фактично виконані роботи та виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи. Також відповідач у листі звернув увагу, що оформлення здачі виконаних робіт (так само як і завершення виконання залишку робіт) було призупинене за ініціативою ТОВ «Сінема-Центр» у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплатити мінімальні аванси для забезпечення формування податкових зобов'язань з ПДВ за актами.
Позивач направив відповідачу відповідь на лист від 05.11.2021 за вих. № 161, в якому просив повідомити інформацію про представників підрядника та можливу дату виїзду на об'єкт для здійснення підрахунку збитків.
Позивач зазначає, що направив відповідачу претензію №1 від 24.05.2023, в якій вимагав сплатити пеню у сумі 4 725 017,34 грн. Докази направлення претензії на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні.
ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» звернувся до Господарського суд Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» заборгованості за договором підряду № 20191118/В від 18.11.2019 в сумі 580 111,99 грн та стягнення 157 699,440 грн пені, 37 075,49 грн. 3 % річних та 202 283,95 грн. інфляційних втрат.
У свою чергу, ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» звернувся із зустрічним позовом до ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» про стягнення 3 271 432,21 грн пені за прострочення виконання робіт за договором підряду № 20191118/В від 18.11.2019, зокрема, робіт, які були виконані за Актом № 3/20191118/В від 16.11.2020 та Актом № 4/2019118/В від 17.12.2020, за періоди:
-з 17.08.2020 по 16.11.2020 (включно) (строк прострочення, за який стягується пеня 92 дні, вартість прострочених робіт 3 327 477,79 грн),
- з 17.11.2020 до 17.12.2020 (строк прострочення, за який стягується пеня 31 день, вартість прострочених робіт 165 718,03 грн),
- з 18.12.2020 до 31.12.2020 (строк прострочення, за який стягується пеня 14 днів, вартість прострочених робіт 44 435,34 грн).
Рішенням Господарського суд Полтавської області від 04.05.2023 у справі № 917/1212/22 первісний позов задоволено та стягнуто з ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» 580 111,99 грн основного боргу, 157 699,44 грн пені, 37 075,49 грн 3% річних, 202 283,95 грн, інфляційних витрат, зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» 3 271 432,21 грн неустойки за прострочення виконання робіт по договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 917/1212/22 рішення Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі №917/1212/22 в частині вимог за зустрічним позовом ТОВ «Сінема Центр» до ТОВ «Інтерхолдінг» про стягнення неустойки у розмірі 3 271 432,21 грн залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 917/1212/22 касаційну скаргу ТОВ «Інтерхолдінг» задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі № 917/1212/22 в частині задоволення зустрічного позову та стягнення з ТОВ «Інтерхолдінг» на користь ТОВ «Сінема-Центр» 49 071,48 грн витрат зі сплати судового збору скасовано, а справу № 917/1212/22 у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції, у решті постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі № 917/1212/22 залишено без змін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019 построчив виконання взятих на себе зобов'язань по договору та роботи, передбачені договором своєчасно не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 4 725 017,34 грн пені за прострочення виконання зобов'язань за договором підряду № 20191118/В від 18.11.2019 за період з 28.03.2020 по 16.08.2020.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст. 875 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно із п. 5.1. договору, загальна вартість робіт, відповідно до затвердженого сторонами Кошторису, складає 4 965 376,93 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 827 562,82 грн.
Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Пунктом 5.2.1. договору сторони погодили, що попередня оплата у розмірі 1 800 000,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 300 000,00 грн, оплачується замовником протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами цього договору.
Згідно з п. 5.2.2. договору, наступна попередня оплата у розмірі 1 787 695,98 грн у тому числі ПДВ (20%) 297 949,33 грн, оплачується замовником не пізніше 05.12.2019 за умови належним чином зареєстрованих підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних на суми сплачених замовником попередніх оплат.
Наступні розрахунки за фактично виконані підрядником роботи здійснюються за умови належним чином зареєстрованих підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних (включаючи податкові накладні зареєстровані на суми сплачених замовником попередніх оплат), після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних робіт та підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт протягом 10 (десяти) робочих днів з дати реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної. При цьому сторони домовились, що під час здійснення платежів за фактично виконані роботи, враховуються суми сплачених замовником попередніх оплат, а також суми штрафних санкцій, які були застосовані до підрядника відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 2.1.1 договору сторони погодили, що підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи у строк до 27 березня 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Актами приймання виконаних робіт № 2/20191118/В від 06.03.2020, № 3/20191118/В від 16.11.2020 та № 4/20191118/В від 17.12.2020 підтверджується виконання відповідачем робіт на загальну суму 4 647 981,64 грн.
Відповідач в заперечення позовних вимог посилається на те, що Додатковою угодою № 2 від 12.03.2020 до договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019 строки виконання робіт були продовжені.
На підтвердження своїх доводів відповідач надав копію Додаткової угоди № 2 від 12.03.2020 до договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019, якою визначено зобов'язання підрядника виконати роботи у строк до 31.12.2020, але не пізніше ніж за два місяці до повідомленої замовником дати відкриття кінотеатру в об'єкті.
Оскільки у відповідача відсутній оригінал Додаткової угоди № 2 від 12.03.2020 до договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019, відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналу Додаткової угоди № 2 від 12.03.2020.
Ухвалою від 21.12.2023 Господарський суд міста Києва клопотання відповідача задовольнив та витребував у позивача оригінал Додаткової угоди № 2 від 12.03.2020 до договору підряду № 20191118/В.
Водночас, позивач заперечуючи проти наявності Додаткової угоди № 2 як належного доказу по справі, вказав на те, що у нього відсутній оригінал такої угоди.
Відповідно до ч.6 статті 91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги копію Додаткової угоди № 2 від 12.03.2020 до договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019 надану відповідачем, як належний доказ, оскільки позивачу не відомо про наявність такої угоди, тобто позивачем взято під сумнів наявність оригіналу Додаткової угоди № 2 від 12.03.2020.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов'язку за договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов'язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов'язанні.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.07.2018 по справі №910/20193/17.
Згідно з п. 6.2. договору, підрядник протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання певного етапу робіт, зобов'язаний надати замовникові Акт, підписаний зі своєї сторони і скріплений печаткою, а замовник, у випадку відсутності зауважень до виконаних підрядником робіт, протягом 5 (п'яти) робочих днів після одержання Акту зобов'язаний прийняти виконані роботи, підписати Акт та повернути підрядникові один екземпляр підписаного зі своєї сторони Акту (п. 6.3. договору).
На виконання умов договору у строк до 27.03.2020 відповідач виконав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 1 637 899,14 грн, що підтверджено Актом № 2/20191118/В приймання виконаних робіт від 06.03.2020.
Як підтверджено матеріалами справи, роботи, приймання яких оформлено після 27.03.2020 згідно Акту № 3/20191118/В від 16.11.2020 та Акту № 4/20191118/В від 17.12.2020, є такими, що виконано відповідачем після 27.03.2020.
Втім, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилаючись на частину 4 статті 613 ЦК України, відповідач стверджував, що скористався правом притримання передачі фактично виконаних робіт, у зв'язку з чим акти приймання-передачі надавались після отримання від позивача відповідних сум фінансування.
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст. 856 ЦК України).
Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною 4 статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України).
Верховний Суд, у постанові від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21, підтвердив висновок щодо застосування статей 612, 613 Цивільного кодексу у підрядних правовідносинах, який було раніше викладено Верховним Судом у справах № 916/693/21, № 910/2711/20, № 910/6217/19, згідно із яким Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.3. замовник зобов'язався здійснювати оплату робіт у порядку та на умовах, визначених положенням даного договору, забезпечити підрядником доступ до об'єкта, прийняти виконані роботи, за умови їхнього належного виконання з дотриманням умов договору, додатків, технології проведення робіт, державних будівельних норм та інших норм та правил, які регулюють проведення даного виду робіт.
У пункті 5.2.2. договору сторони погодили, що наступна попередня оплата у розмірі 1 787 695,98 грн у тому числі ПДВ (20%) 297 949,33 грн, оплачується замовником не пізніше 05.12.2019 за умови належним чином зареєстрованих підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних на суми сплачених замовником попередніх оплат.
Наступні розрахунки за фактично виконані підрядником роботи здійснюються за умови належним чином зареєстрованих підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних (включаючи податкові накладні зареєстровані на суми сплачених замовником попередніх оплат), після прийняття відповідного обсягу фактично виконаних робіт та підписання сторонами Актів приймання виконаних робіт протягом 10 (десяти) робочих днів з дати реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідної податкової накладної. При цьому сторони домовились, що під час здійснення платежів за фактично виконані роботи, враховуються суми сплачених замовником попередніх оплат, а також суми штрафних санкцій, які були застосовані до підрядника відповідно до умов цього договору.
За умовами п. 6.3. договору замовник, у випадку відсутності зауважень до виконаних підрядником робіт, протягом 5 (п'яти) робочих днів після одержання Акту зобов'язаний прийняти виконані роботи, підписати Акт та повернути підрядникові один екземпляр підписаного зі своєї сторони Акту.
Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового врегулювання спору між сторонами та під час розгляду справи у суді Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРХОЛДІНГ» неодноразово наголошувалось, що відповідачем не було виконано роботи у встановлений договором строк у зв'язку із несвоєчасним виконанням замовником свого обов'язку щодо фінансування.
В матеріалах справи міститься лист відповідача від 07.06.2021 за вих. № 1/706, за змістом якого йдеться, що відповідач повідомив ТОВ «Сінема-Центр» про згоду на зупинення виконання договорів підряду, зазначених у повідомленні, просив прийняти фактично виконані роботи та виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи. При цьому, відповідач у листі звернув увагу, що оформлення здачі виконаних робіт (так само як і завершення виконання залишку робіт) було призупинене за ініціативою ТОВ «Сінема-Центр» у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплатити мінімальні аванси для забезпечення формування податкових зобов'язань з ПДВ за актами.
В обґрунтування своєї позиції та на підтвердження даних обставин відповідач долучив до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що договір підряду № 20191118/В від 18.11.2019 укладений між ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» та ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» в особі директора Лісовської Любов Володимирівни, яка діяла на підставі Статуту.
Судом прийнято до уваги подану відповідачем до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 від 12.12.2023, а саме, що у період із 12.06.2012 по 04.04.2021, ОСОБА_1 займала посаду директора ТОВ «Сінема-Центр» та впродовж 2019-2021 років, ТОВ «Сінема-Центр» було замовником адаптаційних робіт для розміщення багатозального кінотеатру «СІНЕМА СІТІ» в торговельно-розважальному комплексі «МЕГАМОЛЛ» по вул. 600-річчя, 17-Е в м. Вінниця, які на підставі договорів підряду виконувало ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» та його субпідрядні організації.
У заяві вказано, що оскільки замовник та підрядник (ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ») до квітня 2021 року були афілійованими особами, роботи виконувались при повному взаєморозумінні та урахуванні об'єктивних перепон, що виникли у 2020 році у зв'язку з запровадженням на території України заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусної хвороби.
Відповідно до змісту заяви внаслідок затримок з узгодженнями проектної документації та дозволу на будівництво, і внаслідок негативної дії обставин карантину, забудовник ТОВ «ТРЕЙДЛЕНД» суттєво протерміновував будівництво (забезпечення будівельної готовності) Об'єкта, передаючи орендарю (ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР») приміщення кінотеатру з простроченнями та зі значними будівельними недоліками і недоробками, що в подальшому заважало орендарю своєчасно і належно надавати фронт робіт підряднику ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ». Таким чином, було наявне і значне прострочення ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» у наданні підряднику фронту робіт, яке було обумовлено виключно об'єктивним фактором прострочення забудовника об'єкту.
Також, у заяві свідок повідомив, що роботи були фактично виконані і кінотеатр був майже готовий (готовність була близько 95%), ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» не мав фінансової змоги своєчасно закривати акти здачі-приймання робіт, оскільки для цього необхідно було б профінансувати підрядника хоча б на суму, що дорівнює сумі ПДВ за актом. Тому акти закривалися поступово, із запізненням, по можливості, а не одразу по виконанні робіт. Таким чином, внаслідок всіх цих обставин ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» і ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» фактично застосовували притримання у оформленні передачі виконаних робіт, але не у виконанні робіт.
Відповідно до свідчень свідка: «всі обставини щодо укладання та виконання договорів підряду були погоджені власниками ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» та ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ», та здійснювалася робота по формальному оформленню продовження строку робіт. Однак, відповідні випадки притримання передачі виконаних робіт за договорами підряду (в тому числі, договором №20191118/В від 18.11.2019) як правило не фіксувались письмово, оскільки робота всієї групи компаній і спрямовувалась на досягнення спільного результату - будівництво та введення в експлуатацію багатозального кінотеатру «СІНЕМА-СІТІ» у Торговельно-розважальному центрі «МЕГАМОЛЛ», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17-Е, а співробітниками чи представниками з обох сторін часто виступали одні й ті ж люди».
Отже, як вказав свідок у заяві, жодного непогодженого з ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» прострочення виконання робіт за договорами підряду по об'єкту у м. Вінниці, в тому числі договором підряду №20191118/В від 18.11.2019, з боку ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» допущено не було.
Тобто, представлені до матеріалів справи докази у сукупності свідчать про належну обґрунтованість тверджень відповідача про наявність погодженого з ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» притримання передачі виконаних робіт за договорами підряду №20191118/В від 18.11.2019, у зв'язку з неспроможністю позивача здійснити фінансування робіт за договором.
Отже, у спірних правовідносинах мало місце прострочення кредитора (замовника) (частина перша статті 613 ЦК України).
При цьому, суд відзначає, що відповідач, враховуючи зазначені вище обставини (погодження притримання прийняття виконаних робіт у зв'язку з неспроможність позивача здійснити фінансування робіт), незважаючи на відсутність фінансування продовжував виконувати взяті на себе зобов'язань за договором, в наслідком чого виконано та прийнято замовником роботи на суму 4 647 981,64 грн.
Крім того, представником позивача у судовому засіданні підтверджено обставини, що станом на дату укладення договору підряду та актів виконаних робіт Лісовська Л.В. була директором ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» та дружиною ОСОБА_2 (бенефіціарний власник ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ»).
Також судом враховано, що позивачем жодних претензій та зауважень щодо прострочення відповідачем виконання робіт за договором як у спірний період з 27.03.2020 по 16.08.2020, так і у період дії договору не було. Більш того, позивач звернувся до відповідача з повідомленням за вих. № 113 від 01.06.2021 про зупинення підрядником виконання умов договорів та порушення підрядником строків здачі робіт саме після зміни керівництва та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР».
Таким чином, відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених пунктом 8.2. договору у вигляді стягнення пені за невиконання умов договору.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що за порушення встановлених договором строків виконання робіт, підрядник зобов'язується сплатити замовнику неустойку у розмірі 1% від вартості робіт, строк виконання яких було прострочено, за кожний календарний день прострочення.
У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, позивачем не доведено наявними в матеріалах справи доказами правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за порушення визначених договором строків виконання робіт у вигляді стягнення пені, оскільки несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання за договором підряду було зумовлено діями позивача, який в порушення умов договору допустив затримку у своєчасному прийнятті виконаних робіт та вчасного фінансування робіт за договором.
Щодо посилання позивача на рішення суду у справі № 917/1212/22, якими встановлені обставини щодо прострочення відповідачам виконання робіт.
Як було встановлено судом, рішенням Господарського суд Полтавської області від 04.05.2023 у справі № 917/1212/22, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 917/1212/22, первісний позов задоволено та стягнуто з ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» 580 111,99 грн основного боргу, 157 699,44 грн пені, 37 075,49 грн 3% річних, 202 283,95 грн, інфляційних витрат, зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» 3 271 432,21 грн неустойки за прострочення виконання робіт по договору підряду № 20191118/В від 18.11.2019.
Водночас, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 04.05.2023 у справі № 917/1212/22 в частині задоволення зустрічного позову, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 917/1212/22 скасовано, а справу № 917/1212/22 у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так, відповідно до частин четвертої та шостої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 дійшла висновку про те, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Отже, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру. Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі (а не виключно) з урахуванням преюдиційних обставин повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду в конкретній справі та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/5814/17).
Однак, у справі № 917/1212/22 судами не досліджувалися та не встановлювалися обставини, які доводив відповідач у даній справі № 910/15936/23, зокрема щодо наявності погодженого з ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» притримання передачі виконаних робіт за договорами підряду №20191118/В від 18.11.2019 та неспроможність позивача здійснити фінансування робіт за договором, не досліджувалась заява свідка директора ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» ОСОБА_1 від 12.12.2023.
Отже, посилання позивача на судові рішення у справі № 917/1212/22 в частині розгляду зустрічного позову ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» до ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» суперечить вимогам статті 75 ГПК України.
Більш того, рішення Господарського суду Полтавської області та постанова Східного апеляційного господарського суду в частині зустрічного позову скасовані, а справу № 917/1212/22 в частині зустрічного позову ТОВ «СІНЕМА-ЦЕНТР» до ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» про стягнення пені за неналежне виконання робіт за договором передано на новий розгляд.
Разом з тим, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування позовної давності щодо позовних вимог.
Як визначено ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами ст. 257, 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
В той же час, згідно положень ст. 529 Цивільного кодексу України, сплата пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є різновидом неустойки, тому до цієї вимоги застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.
При застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи, що у задоволенні зазначених вище позовних вимог суд відмовляє з підстав їх необґрунтованості, а тому суд не застосовує при цьому позовну давність та наслідки її спливу, оскільки позовна давність застосовується лише за наявності порушення прав особи.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕМА-ЦЕНТР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРХОЛДІНГ».
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 04.03.2024.
Суддя О.В. Гулевець