ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.03.2024Справа № 910/2585/24
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач-1: товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс"
відповідач-2: Міністерства юстиції України
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович
Представники: не викликались
04.03.2024, через систему "Електронний суд", до Господарського суду міста Києва надійшла, сформована 01.03.2024, заява ОСОБА_1 заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, відповідно до якої заявник просить суд:
- заборонити усім державним реєстраторам суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс" (код ЄДРПОУ 44866882, адреса: 03179, місто Київ, Брест-Литовське шосе, будинок 7Б) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- заборонити усім органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, змін площі, частки, власника, тощо) щодо нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) а саме: нежитлова будівля (літ. "А"), загальною площею 2466,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 34182105, та земельну ділянку за кадастровим №8000000000:75:207:0017, площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель та споруд, на якій розміщена вказана нежитлова будівля.
Подана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про:
- визнання недійсним Протоколу загальних зборів засновників №1 від 05.10.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс";
- про визнання недійсним Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс", справжність підписів учасників на якому засвідчив ПНКМНО Каплуном Ю.В. та зареєстровано цей Статут у реєстрі за № 1198, 1999;
- про визнання недійсним Виписка з сторінки 1-3, яка складається з 16 сторін паспорту серії НОМЕР_2 , який виданий Старокиївським РУ ГУ МВС України в місті Києві 19 вересня 1996 року, посвідченої ПНКМНО Каплуном Ю.В. , зареєстровано у реєстрі за №1200;
- про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. фізичних осіб -підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 06.10.2022 №1000721020000048127 "Державна реєстрація створення юридичної особи" Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс", проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем;
- про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України за №1514/7 від 26.06.2023.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що досудовим розслідування встановлено, що невстановлена особа пред'явила завідомо підроблені документи на ім'я ОСОБА_1 на підставі яких створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс" (код ЄРДПОУ 44866882) із визначенням ОСОБА_1 як учасника товариства, який володіє 60% частки статутного капіталу товариства, та яке зареєстровано за адресою місцезнаходження нерухомого майна заявника, що є порушенням права заявника, якого було невідомими особами визначено учасником цього товариства без власного волевиявлення та протиправно використано невідомою особою паспортні дані заявника замінивши фото та здійснивши підписання усіх установчих документів з незаконним покладенням на його прав та обов'язків учасника такого товариства визначених чинним Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
За твердженнями заявника, не встановлені особи що, створили Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс" можуть використати це товариство шляхом прийняття рішень засновників із використанням фіктивного(підробленого) паспорту ОСОБА_1 , як учасника товариства з метою заволодіння його майном, наприклад, шляхом передачі по Акту-приймання передачі його як внесок до статутного капіталу товариства, з подальшим відчуженням цього майна третім особам, або напряму шляхом укладення будь-якого правочину за підписом директора Рибки В.О. , або шляхом продажу самого товариства шляхом продажу часток у статутному капіталі такого товариства.
Як стверджує заявник, обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій співвідноситься з предметом позову оскільки останній на момент подачі заяви є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс", а також є єдиним власником нерухомого майна та земельної ділянки щодо яких просить забезпечити позов та які можуть бути у протиправний спосіб відчужені з використання підробленого паспорту заявника.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частин 2, 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (такий правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19).
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.
З наведеного вище вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Суд відзначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Суд враховує викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18 правовий висновок щодо необхідності чіткого розмежування понять "предмет спору" і "предмет позову", в яких (постановах), зокрема, зазначено, що під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 717/2052/16-ц, предметом позову в якій є вимога немайнового характеру, сформульовано висновок про те, що під позовною вимогою немайнового характеру, розуміється передбачена законом вимога про вчинення чи утримання від вчинення певних дій чи юридичних обов'язків, яка характеризується наявністю чітко сформульованої вимоги до визначеного суб'єкта, на якого вона поширюється, при цьому предмети спору та, зокрема, їх кількість, в даному випадку не мають процесуального значення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Суд відзначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду у постановах від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20, від 19.10.2020 у справі № 916/30/20 від 16.12.2020 у справі № 915/2460/19 ).
При цьому заборона вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд не вбачає підстав щодо забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які нотаріальні та реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) а саме: нежитлова будівля (літ. "А"), загальною площею 2466,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 34182105, та земельну ділянку за кадастровим №8000000000:75:207:0017, оскільки застосовуватися вказаних обмежень не пов'язано з предметом спору
Відповідно до частин 1 та 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд
1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. З метою забезпечення позову вжити заходи забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, шляхом встановлення заборони усім державним реєстраторам суб'єктів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс" (код ЄДРПОУ 44866882, адреса: 03179, місто Київ, Брест-Литовське шосе, будинок 7б), у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
3. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Ембріотек-Плюс" (03179, місто Київ, Брест-Литовське шосе, будинок 7Б код ЄДРПОУ 44866882).
4. Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
5. Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 04.03.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 04.03.2027.
Суддя Наталя Борисівна Плотницька