номер провадження справи 26/8/20-21/38/23
04.03.2024 Справа № 908/713/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Кредитори:
1. Комунальне підприємство "Водоканал" (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 03327121, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
2. Приватне підприємство "Піранья" (вул. Фортечна, 53, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 36969393, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
3. Концерн "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
4. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль" (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Розпорядник майна - Загрія Р.О. (а/с 107, м. Запоріжжя, 69019)
про банкрутство
Суддя Черкаський В.І.
Без участі представників сторін
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І. здійснює провадження у справі № 908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль".
У справі триває процедура розпорядження майна, повноваження розпорядника майна виконує арбітражний керуючий Загрія Роман Олегович.
01.03.2024 до суду від ТОВ "Грааль" надійшла заява від 01.03.2024 (вх. № 4909/08-08/24 від 01.03.2024) про відвід судді Черкаського В.І.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.03.2024 заяву про відвід судді передано на розгляд судді Черкаського В.І.
Обґрунтовуючи підстави відводу заявник зазначає наступне.
"Суддею господарського суду Запорізької області Черкаським Володимиром Івановичем розглядається справа № 908/713/20 про банкрутство ТОВ "Грааль".
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
ТОВ "Грааль" вважає, що суддя Черкаський В.І. не може розглядати справу № 908/713/20 і підлягає ідводу, оскільки існують обставини які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Черкаського В.І. щодо розгляду цієї справи.
ТОВ "Грааль" звернулось у справу № 908/713/20 господарського суду Запорізької області про банкрутство ТОВ "Грааль" зі скаргою від 01.11.2023 р. на бездіяльність арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ "Грааль" Загрія Р.О. (далі - Скарга-1), за якою просило суд:
1) Визнати бездіяльність арбітражного керуючого розпорядника майна ТОВ "Грааль" Загрії Романа Олеговича по не здійсненню ним в період з 25.11.2021 р. по 08.11.2022 р. належним чином аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Грааль", порушення ним обов'язків, передбачених п. 5 ч. 3 ст. 44 КУзПБ - протиправною.
2) Відсторонити арбітражного керуючого Загрію Романа Олеговича від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Грааль".
У Скарзі-1 ТОВ "Грааль" звертало увагу суду на порушення, що допустив розпорядник майна Загрія Р.О., які є підставою відсторонення арбітражного керуючого Загрії Р.О. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Грааль".
Крім того, конкурсний кредитор у справі ОСОБА_1, який є власником допоміжних приміщень та одного житлового приміщення в будівлі АДРЕСА_2 , також звернувся у даній справі № 908/713/20 зі скаргою від 13.02.2023 р. на дії арбітражного керуючого, розпорядника майна ТОВ "Грааль" Заврія Романа Олеговича (далі - Скарга-2), та просив суд:
1. Визнати діяльність арбітражного керуючого розпорядника майна ТОВ "Грааль" Загрії Р.О. по не здійсненню ним в період з 25.10.2023 р. по 14.12.2023 р. належним чином аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Грааль", порушення ним обов'язків, передбачених п. 5 ч. 3 ст. 44 КУзПБ - протиправною.
2. Відсторонити арбітражного керуючого Загрію Р.О. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Грааль".
У Скарзі-2 ОСОБА_1 посилався на обставини, які свідчать про те, що арбітражний керуючий розпорядник майна ТОВ "Грааль" Загрія Р.О. підлягає притягненню до відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків з 25.10.2023 р. по 14.12.2023 р. шляхом відсторонення від виконання повноважень, зокрема на існування між ініціюючим кредиторо КП "Водоканал" та арбітражним керуючим Загрією Р.О. не етичної змови, яка направлена проти інтересів інших кредиторів та шкодить ходу справи.
В Скарзі-2 ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що КП "Водоканал", маючи переважну та вирішальну більшість голосів в комітеті кредиторів у кількості 61,74 %, ігнорує принципи здорового глузду при оцінці фінансово-господарського стану ТОВ "Грааль", а саме:
11.12.2023 р. КП "Водоканал" на зборах кредиторів та засіданні комітету кредиторів ТОВ "Грааль" без обговорення та здорової критики Звіту-1 та Звіту-2 - затвердило та погодило ці звіти, прийнявши за пару хвилин рішення про процедуру ліквідації ТОВ "Грааль".
На думку ОСОБА_1 ця узурпація влади КП "Водоканал" та арбітражного керуючого Загрії Р.О. (він штампує фіктивні звіти, воно (КП) - погоджує ці звіти) шкодить загальній справі - відновленню платоспроможності боржника, доказами чого є відповідні протоколи зборів та засідання комітету кредиторів, які знаходяться в матеріалах справи.
Також, у Скарзі-2 ОСОБА_1 наголошував на тому, що ніхто не дав - ні КП "Водоканал", ні розпорядник майна Загрія Р.О., будь-якої оцінки дебіторської заборгованості ТОВ "Грааль", яка складає майже 5 млн. грн., не дав оцінки нерухомості ТОВ "Грааль" - 759/1000 часток будівлі ринковою вартістю 43 258 280, 00 грн., а також не врахували можливості укладення у справі мирової угоди, укладення якої стало можливим завдяки внесенню у КУзПБ у березні 2023 р. відповідних змін.
28.02.2024 р. ТОВ "Грааль" з Електронного кабінету в ЄСТІС дізналось про те, що 26.02.2024 р. господарським судом Запорізької області складено повний текст ухвали від 19.02.2024 р. у справі № 908/713/20, якою Скаргу-1 та Скаргу-2 залишено без задоволення (далі - Ухвала).
Мотивуючи Ухвалу, в частині відмови ТОВ "Грааль" у задоволенні Скарги-1 суд послався на положення ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини встановлені Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 13.04.2023 р. по справі № 908/713/20 (908/1472/20), та зазначив про те, що нібито частка 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: м. Запоріжжя, вул. Руставі, буд. 12 не може бути реалізована, як актив за ціною визначеною у висновку про вартість майна від 27.09.2022 р., а підлягає передачі до територіальної громади на компенсаційній основі або на частково - компенсаційній основі.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В свою чергу, Велика Пала Верховного Суду у п. 37 постанови від 03.07.2018 р. по справі № 917/1345/17 дійшла до наступного висновку: "Доводи скаржника, що обставини, встановлені у постанові Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2017 року у справі № 922/646/17, є преюдиціальними відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, не заслуговують на увагу, оскільки за приписами цієї норми обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, якщо у ній беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини. В той час як склад учасників даної справи і справи № 922/646/17 є різним'.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, яка в силу положень п. 1, ч. 2, ст. 45 Закону України "Про судоустрій та статус судів" здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, вищенаведене; і висновки наведені Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 13.04.2о23 р. по справі № 908/713/20 (908/1472/20), не мають преюдиціального значення для розгляду справи № 908/713/20, оскільки склад учасників у цих справах є різним.
Крім того, під час розгляду Скарги-1 та Скарги-2 представники ТОВ "Грааль" неодноразово звертали увагу суду на те, що передбачений абз. 1, ч. 3 прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" мораторій з 01.01.2022 р. не діє, оскільки: Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад після 2015 р. не існує, оскільки Загальнодержавна цільова програма передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2012-2015 роки, яка була затверджена Законом України від 21.06.2012 р. № 4995-VІ припинилася 31.12.2015 р., а нова Загальнодержавна цільова програма передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 2016 - 2019 роки не була розроблена.
Наведеним обставинам суддя Черкаський В.І. належної правової оцінки не надав, в зв'язку з чим безпідставно виніс Ухвалу в частині відмови в задоволені Скарги-1 обґрунтував прикінцевими положеннями Закону України "Про забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків", в зв'язку з чим необґрунтовано відмовив ТОВ "Грааль" у задоволенні Скарги-1.
Так дії судді Черкаського В.І. свідчать про його стале упереджене ставлення до ТОВ "Грааль", оскільки суддя Черкаський В.І. своїми діями не тільки порушує основні принципи господарського судочинства передбачені ч. 3 ст. 3 ГПК України, а також всіляко сприяє втіленню у життя планів КП "Водоканал', арбітражного керуючого Загрії Р.О. та Запорізької міської ради, по ліквідації ТОВ "Грааль" за борги по послугам КП "Водоканал", які ТОВ "Грааль" не споживало, а також подальшій передачі власності ТОВ "Грааль" - 759/1000 частин будинку, 12 по вул. Руставі, м. Запоріжжя до територіальної громади м. Запоріжжя на компенсаційній основі або на частково - компенсаційній основі, розмір якої є значно меншім від оціночної вартості цього майна, визначеної у висновку про вартість майна від 27.09.2022 р., якої у разі реалізації майна достатньо для задоволення вимог кредиторів, та закриття провадження у справі № 908/713/20.
З огляду на наведене, ТОВ "Грааль" вважає, що є в наявності обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Черкаського В.І. при розгляді ним даної справи, тому ТОВ "Грааль" вважає, що суддя Черкаський В.І. не може розглядати справу № 908/713/20 підлягає відводу в порядку п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Як вбачається з положень абз. 2, ч. 3, ст. 38 ГПК України відвід може бути заявлений не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Оскільки, про обставини цього відводу ТОВ "Грааль" дізналося 28.02.2024 р., а саме після отримання повного тексту Ухвали, цей відвід заявляється 01.03.2024 р., тобто в строк встановлений абз. 2, ч. З, ст. 38 ГПК України.
У відповідності до ч. 8, ст. 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно - комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Враховуючи положення ч. 8, ст. 6 ГПК України ТОВ "Грааль" подає до суду цей відвід в паперовій формі.
На підставі викладеного, враховуючи Бангалорські принципи поведінки суддів та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 11, 13, 14, 15, 35, 39, 40 ГПК України, прошу: Постановити ухвалу, якою відвести суддю Черкаського Володимира Івановича від розгляду справи господарського суду Запорізької області № 908/713/20".
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу встановлений статтею 39 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Підстави для відводу (самовідводу) визначені ст. 35 ГПК України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об'єктивності та неупередженості судді.
Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.
Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.
Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст.ст. 35, 36 ГПК України.
Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.
Основними засадами судочинства є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;
9) обов'язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/3468/13) у зв'язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.
За вказаних обставин, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" від 01.03.2024 (вх. № 4909/08-08/24 від 01.03.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/713/20 - слід відмовити.
Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35, 36, 38-39, 232-235 ГПК України, суд
У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" від 01.03.2024 (вх. № 4909/08-08/24 від 01.03.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/713/20 - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику (електронною поштою/до електронного кабінету).
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.
Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ