61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
04.03.2024 Справа № 905/285/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В., розглянувши заяву стягувача, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, б. 1Д), про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника, Фізичної особи-підприємця Іщенко Людмили Павлівни (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), заборгованості за кредитним договором б/н від 23.07.2021 в розмірі 15536,19 грн., з яких: 9536,19 грн. - заборгованість за кредитом, 6000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісіії, а також суми судового збору в розмірі 242,24 грн., -
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою б/н від 29.02.2024 (подана через підсистему «Електронний суд», вх.№ 1748/24 від 29.02.2024) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іщенко Людмили Павлівни, с. Златоустівка Донецької області, заборгованості за кредитним договором б/н від 23.07.2021 в розмірі 15536,19 грн., з яких: 9536,19 грн. - заборгованість за кредитом, 6000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також суми судового збору в розмірі 242,24 грн.
Дослідивши матеріали заяви б/н від 29.02.2024 про видачу судового наказу суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником укладеного між сторонами кредитного договору, укладеного 23.07.2021 через систему інтернет-банкінгу шляхом підписання із використанням електронного цифрового підпису фізичною особою-підприємцем Іщенко Людмилою Павлівною Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів (щомісячної комісії).
При цьому, на підтвердження факту існування у боржника заборгованості до заяви додані, зокрема, розрахунок заборгованості, протокол перевірки КЕП, виписки по рахунках боржника, паспорт боржника.
Заявником не надано Анкету-заяву б/н від 23.07.2021 про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», проте в додатках до заяви цей документ зазначається заявником. Відділом судової статистики та інформаційних технологій суду складено відповідний акт про відсутність додатка.
Відсутність доданого до заяви про видачу судового наказу договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, є порушенням п. 3 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.150 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Фізичної особи-підприємця Іщенко Людмили Павлівни про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 23.07.2021 в розмірі 15536,19 грн., з яких: 9536,19 грн. - заборгованість за кредитом, 6000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також суми судового збору в розмірі 242,24 грн.
Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Донецької області, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» б/н від 29.02.2024 про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Фізичної особи-підприємця Іщенко Людмили Павлівни про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 23.07.2021 в розмірі 15536,19 грн., з яких: 9536,19 грн. - заборгованість за кредитом, 6000,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також суми судового збору в розмірі 242,24 грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано - 04.03.2024.
Суддя Н.В. Величко