вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.02.2024м. ДніпроСправа № 904/3750/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря чудового засідання Голігорової Т.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс", м. Київ
до ідповідача-1: Приватного підприємства "Рамс Агро", м. Дніпро
відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 246 283,79 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2 (заявника): не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства "Рамс Агро" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) про солідарне стягнення 246 283,79 грн. ( в т.ч.: 6 750,96 грн. - 3% річних; 33 590,24 грн. - інфляційні втрати; 101 732,91 грн. - пеня; 104 209,68 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами) на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК070410/5 від 07.04.2010 та договору поруки б/н від 07.04.2010.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 07.02.2024, оголошено вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог.
12.02.2024 представника відповідача-2 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено судом, що 10.10.2023 відповідач подав до суду клопотання, в якому повідомлено про намір подання доказів понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом.
Представник відповідача-2 подав 12.02.2024 (понеділок) до суду (оголошено вступну та резолютивну частини рішення 07.02.2024), тобто в межах п'ятиденного строку докази, які підтверджують здійсненні відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 21.02.2024 о 15:15 год.
Представники позивача та відповідача (заявника) у призначене судове засідання 21.02.2024 з розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення не з'явилися.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 3 частини першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
На підтвердження понесення відповідачем-2 - ОСОБА_1 витрат на правову допомогу до Господарського суду Дніпропетровської області надано: договір про надання правничої допомоги № 28/8-23 від 28.08.2023, укладений між відповідачем-2 та адвокатом Нестеровим Є.М; акт приймання-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги від 28.08.2023 № 28/8-23.
Так, 28.08.2023 між відповідачем-2 (клієнт) та адвокатом Нестеровим Єгором Миколайовичем (адвокат), укладено договір про надання правничої допомоги 28/8-23 (далі - Договір), за умовам пункту 1.1. якого Адвокат відповідно до вимог чинного законодавства України та доручення Клієнта приймає на себе зобов'язання в якості правничої допомоги забезпечити захист прав та представництво інтересів Клієнта у справі № 904/3750/23 за позовом ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС".
За умовами пунктів 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.8 пункту 2.1 Договору на виконання доручення Клієнта Адвокат: складає заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги (включаючи апеляційні та касаційні) та інші документи правового характеру; приймає особисту участь та/або забезпечує участь осіб, які є його помічниками, а також інших залучених осіб, у вчиненні дій за місцем виконання доручення; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, та інших судам, створених відповідно до законодавства; надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення Клієнта.
Обсяг виконання доручення визначається Адвокатом на підставі звернення Клієнта. Обсяг виконання доручення може визначатися Адвокатським об'єднанням самостійно, виходячи з необхідності захисту прав та законних інтересів Клієнта та його власної уяви про оптимальний варіант виконання такого доручення. Адвокату надаються повноваження, зокрема, представляти Клієнта в усіх судах усіх юрисдикцій зі всіма правами, наданими позивачу, відповідачу або третій особі, при розгляді господарських справ тощо, а також підписувати від імені Клієнта та подавати документи правового характеру (пункт 2.2, підпункти 3.1.2, 3.1.6 пункту 3.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.1 Договору гонорар Адвоката за даним договором складає 1 000,00 гривень за одну годину роботи адвоката. Виплата Клієнтом гонорару Адвокату здійснюється за фактом надання послуг протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили на підставі виставленого Адвокатом рахунку(п.4.2. Договору).
Згідно з пунктами 5.2, 5.3 Договору Клієнт зобов'язується сплатити гонорар в розмірі та терміни, передбачені Договором, а Адвокатське об'єднання має право вимагати оплати наданих послуг.
07.02.2024 між відповідачем-2 (клієнт) та адвокатом Нестеровим Єгором Миколайовичем (адвокат) підписано Акт прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги № 28/8-23 від 28.08.2023 на загальну суму 12 000,00 гривень, яка складається з наступного переліку наданих послуг:
- 28.08.2023 - первина консультація, аналіз наданих Клієнтом документів, формування правової позиції - 1 500,00 гривень (час, витрачений на надання правової допомоги - 1,5 години);
- 02.09.2023 - підготовка відзиву у справі № 904/3750/23 - 2 000,00 гривень (час, витрачений на надання правової допомоги - 2 година);
- 04.09.2023 - надсилання відзиву у справі № 904/3750/23 на адреси ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" та ПП "РАМС АГРО" подання даного відзиву до Господарського суду Дніпропетровської області - 1 500,00 гривень (час, витрачений на надання правової допомоги - 1,5 години);
- підготовка та подання до Першого Правобережного ВДВС у Шевченківському та Центральному районах м. Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заява про закінчення виконавчого провадження № 47231549 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , наявність якої стала підставою звернення до суду ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", аналіз відповіді ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на відзив у справі № 904/3750/23, підготовка та направлення сторона заперечень на нього - 3 000,00 гривень (час, витрачений на надання правової допомоги - 3 години);
- подання заперечень на відповідь ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на відзив у справі № 904/3750/23 до Господарського суду Дніпропетровської області - 500 гривень (час, витрачений на надання правової допомоги - 0,5 години);
- поїздка адвоката до Господарського суду Дніпропетровської області для участі у засіданні по справі № 904/3750/23, відмінену через оголошення повітряної тривоги - 500 гривень (час, витрачений на надання правової допомоги - 0,5 години);
- участь у підготовчому засіданні у справі № 904/3750/23 в Господарському суді Дніпропетровської області - 1 000,00 грн. (час, витрачений на надання правової допомоги - 1 година);
- участь у засіданні під час розгляду справи № 904/3750/23 по суті в Господарському суді Дніпропетровської області - 1 000,00 грн. (час, витрачений на надання правової допомоги - 1 година);
- участь у засіданні під час розгляду справи № 904/3750/23 по суті в Господарському суді Дніпропетровської області - 1 000,00 грн. (час, витрачений на надання правової допомоги - 1 година).
Всього витрачено часу на надання правової допомоги 12 годин на суму 12 000,00 грн.
Надаючи оцінку поданій заяві, суд зазначає таке.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 123, частини другої статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадів надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 16 ГПК України.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Так, відповідно до статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності). Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро (частина третя статті 4 та частина п'ята статті 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За змістом пункту 4 частини першої статті 1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Отже, відшкодування судових витрат сторони забезпечує можливість ефективно захищати свої права в суді, а також стимулювати сторін до досудового вирішення спору.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
При здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати (або очікує їх понести) на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) Клієнту рахунка на оплату таких послуг та його сплатою тощо.
У разі недотримання заявником вимог щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Суд враховує, що при вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень (заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу), наданих протилежною стороною.
Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Крім того, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не змінює і не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
У даному випадку розмір гонорару за надання відповідачу правової допомоги визначений Договором із розрахунку 1 000,00 гривень за кожну годину витраченого адвокатом часу.
Частиною п'ятою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Така позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Об'єднана палата у вказаній постанові зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.
Разом із тим, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
За змістом частини першої статті 124, частини восьмої статті 129, частини другої статті 161, частини п'ятої статті 238 та частини першої статті 244 ГПК України:
- разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв'язку з розглядом справи;
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих до закінчення судових дебатів сторонами доказів (договорів, рахунків тощо);
- заявами по суті, у тому числі, є відзив на позовну заяву.
- у резолютивній частині рішення судом зазначається, зокрема, про розподіл судових витрат;
- якщо не вирішення питання про судові витрати, суд може ухвалити додаткове рішення.
Матеріали справи містять необхідні документи, що підтверджують надання послуг та представництво інтересів відповідача саме адвокатом, а також докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, які надані до закінчення судових дебатів.
На думку суду, такі дії відповідача свідчать про те, що останній мав намір на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу з іншої сторони - позивача у справі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.
Дослідивши заяву відповідача-2 про винесення додаткового рішення, в якому вирішити питання про компенсацію судових витрат, надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи результати розгляду даної справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та розподілу за наслідками розгляду справи витрат на професійну правничу допомогу.
Вартість години роботи адвоката суд вважає співмірною проведеній роботі. Проте до акту виконаних робіт включено вартість робіт які не потребують участі адвоката, як подача до суду відзиву та заперечень на відповідь на відзив, відправка їх стороні, а також роботи, які не пов'язані з розглядом справи № 904/3750/23, як підготовка та подання заяви до виконавчої служби заяви про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Отже розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням складності справи та підлягає розподілу між сторонами складає 8 500 грн.
Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги частково, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, критерії розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, суд вважає за можливе покласти на позивача витрати понесені відповідачем-2 на професійну правничу допомогу в розмірі 5 372,44 грн., пропорційно до частини рішення на користь відповідача, тобто вимог в яких позивачу відмовлено. В решті витрати на професійну правничу допомогу судом покладаються на відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 77, 86, 123, 126, 129, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; код ЄДРПОУ 38039872) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5 372,44 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового додаткового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано - 04.03.2024
Суддя В.Г. Бєлік