28 лютого 2024 р. Справа № 902/172/23
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 39978332)
про банкрутство
Представники сторін:
арбітражний керуючий Плесюк О.С.
ТОВ "Суффле Агро Україна": Стеценко А.І.
ТОВ "Плазма Агро": Бевз О.І.
В провадженні суду перебуває справа № 902/172/23 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" про банкрутство.
Ухвалою суду від 18.05.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лемешівка Агро Плюс". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С..
23.05.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред'явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
04.10.2023 року до суду від ТОВ "Плазма Агро" надійшла заява б/н від 04.10.2023 року (вх. № 01-36/1055/23) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 2 494 392,32 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар та штрафні санкції в розмірі 2 447 677,30 грн., з них: 1 373 484,95 грн. основного боргу за поставлений товар, 342 430,49 грн. - пені, 206 022,74 грн. - штраф, 320 281,10 грн. - курсова різниця вартості товару, 205 458,29 грн. - 30 % річних за користування чужими коштами, 36 715,02 судового збору, 10 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу, а також сплачений судовий збір за подання заяви з вимогами до боржника в сумі 4 295,00 грн.
Ухвалою від 09.10.2023 року залишено заяву ТОВ "Плазма Агро" б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23 - без руху. Повідомлено ТОВ "Плазма Агро" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23. Встановлено ТОВ "Плазма Агро" строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов'язано ТОВ "Плазма Агро" надати до суду докази, що підтверджують надсилання боржнику копії кредиторської заяви б/н від 04.10.2023 року та доданих до неї документів (опис вкладення з зазначенням переліку вкладення до поштового відправлення), за адресою місцезнаходження боржника: вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000.
13.10.2023 року до суду від представника ТОВ "Плазма Агро" надійшла заява б/н від 13.10.2023 року, до якої на виконання вимог ухвали суду від 09.10.2023 року додано докази на усунення недоліків кредиторської заяви.
Ухвалою від 13.10.2023 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву ТОВ "Плазма Агро" б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23 - на 04.12.2023 року.
В зв'язку з надіслання матеріалів справи № 902/172/23 до Північно-західного апеляційного господарського суду, судове засідання 04.12.2023 року не відбулось.
20.12.2023 року матеріли справи № 902/172/23 надійшли до Господарського суду Вінницької області.
Ухвалою від 22.12.2023 року призначено заяву ТОВ "Плазма Агро" про визнання грошових вимог до боржника - до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2024 року.
Ухвалою від 27.02.2024 року задоволено заяву арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-09/716 від 26.02.2024 року про участь в судових засіданнях у справі № 902/172/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Плесюка О.С. у судових засіданнях, які призначено на 28.02.2024 року о 10:00 год., 28.02.2024 року о 10:30 год. та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/172/23, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий, представники заявника та ініціюючого кредитора. Інші учасники у справі повноважних представників для участі в судовому засіданні не направили.
В ході розгляду справи, представник заявника надала пояснення по суті заявлених кредиторських вимог, підтримала їх вимоги та просила задоволити.
Арбітражний керуючий зазначив про часткове визнання заявлених до боржника вимог, за виключенням повернутого судового збору в сумі 36 715,02 грн. на підставі ухвали суду від 24.11.2023 року у справі №902/172/23(902/604/23), а саме: перша черга - на суму 15 368 грн. (5 368,00 грн. судового збору та 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу); четверта черга - на суму 1 899 224,34 грн. (1 373 484,95 грн. основного боргу, 320 281,10 грн. курсової різниці, 205 458,29 грн. 30% річних); шоста черга - 548 453,23 грн. (342 430,49 грн. пені та 206 022,74 грн. штрафу), про що також було зазначено у поданому до суду 26.02.2024 року повідомленні № 02-09/718 від 26.02.2024 року про розгляд грошових вимог.
Представник ініціюючого кредитора поклалась на розсуд суду щодо заявлених ТОВ "Плазма Агро" кредиторських вимог до боржника.
При цьому, представник ТОВ "Плазма Агро" заявила усне клопотання про залишення без розгляду кредиторської заяви в частині вимог щодо визнання 36 715,02 грн. судового збору, який ухвалою суду від 24.11.2023 року у справі № 902/172/23(902/604/23) було повернуто заявнику.
Суд, розглянувши клопотання представника заявника про залишення без розгляду заяви б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/172/23, в частині вимог щодо визнання 36 715,02 грн. судового збору, заслухавши учасників справи, дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 5 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Положення ст. 226 ГПК України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
Як слідує зі змісту даної норми, вказане право заявника є абсолютним, тобто, не залежить від його мотивів чи волі сторін у справі.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника заявника про залишення без розгляду заяви б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23, в частині вимог щодо визнання 36 715,02 грн. судового збору.
Судом було продовжено розгляд справи.
З огляду на наведені вище обставини, предметом розгляду є вимоги про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 2 457 677,30 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар та штрафні санкції в розмірі 2 447 677,30 грн., з них: 1 373 484,95 грн. основного боргу за поставлений товар, 342 430,49 грн. - пені, 206 022,74 грн. - штраф, 320 281,10 грн. - курсової різниці вартості товару, 205 458,29 грн. - 30 % річних, 10 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу, а також сплачений судовий збір за подання заяви з вимогами до боржника в сумі 4 295,00 грн.
Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши заяву ТОВ "Плазма Агро" б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне та дійшов такого висновку.
Так, за змістом заяви та наявних матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/604/23 за позовом ТОВ "Плазма Агро" до ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" про стягнення 2 447 677,30 грн., з яких: 1 373 484,95 грн основного боргу за поставлений товар, 342 430,49 грн - пені, 206 022,74 грн - штраф, 320281,10 грн - курсова різниця вартості товару, 205 458,29 грн - 30 % річних за користування чужими коштами.
При зверненні до суду з даним позовом, позивачем - ТОВ "Плазма Агро" було сплачено судовий збір у розмірі 36 715,02 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4077 від 02.05.2023 року.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.05.2023 року відкрито провадження у справі № 902/604/23 за правилами загального позовного провадження.
18.05.2023 року Господарським судом Вінницької області відкрито провадження у справі № 902/172/23 про банкрутство ТОВ "Лемешівка Агро Плюс", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Плесюка О.С.
23.05.2023 року здійснено офіційне оприлюднення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" на офіційному порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред'явлення до суду заяв з грошовими вимогами до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 20.06.2023 року матеріали справи № 902/604/23 прийнято до провадження складом суду, у провадженні якого перебуває справа №902/172/23 про банкрутство ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 13.11.2023 року позовну заяву ТОВ "Плазма Агро" до ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" про стягнення 2 447 677,30 грн у справі №902/172/23(902/604/23), в межах справи № 902/172/23 про банкрутство ТОВ "Лемешівка Агро Плюс", залишено без розгляду.
Ухвалою від 24.11.2023 року задоволено клопотання представника позивача - ТОВ "Плазма Агро" адвоката Бевз О.І. б/н від 22.11.2023 року про повернення судового збору у справі №902/172/23(902/604/23). Повернуто ТОВ "Плазма Агро" з Державного Бюджету України судовий збір в сумі 36 715,02 грн., сплачений за платіжною інструкцією № 4077 від 02.05.2023 року.
Керуючись правом, наданим ст. 45 КУзПБ, ТОВ "Плазма Агро" вважає за необхідне заявити грошові вимоги до Боржника на суму 2 494 392,32 грн.
Так, кредиторські вимоги заявника обґрунтовані наступним.
22.11.2021 року між ТОВ "Плазма Агро" (Продавець) та ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №122-11/2021, за умовами якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, насіннєвого матеріалу, мікродобрив, іменованих у подальшому Товар, відповідно до умов даного Договору (додатків та Специфікацій до нього).
Відповідно до п. 1.3. Договору конкретний асортимент Товару, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку розбіжностей даних у Специфікаціях щодо найменування, кількості і ціни Товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.
Умови оплати відповідної партії Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікаціях до Договору. Оплата вартості Товару проводиться Покупцем у безготівковій формі в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця ( п.п.3.1., 3.2. Договору).
Умовами Договору визначено, що ціна Товару встановлена за домовленістю сторін, а Сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США або Євро. Оплата Товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні. (п. 1.4. Договору).
Сторонами 28.03.2022 року укладено Специфікацію № 1 до договору купівлі-продажу № 122-11/21 від 22.11.2021 року на поставку товару на суму 725 609,28 грн.
На виконання умов договору ТОВ "Плазма Агро" було поставлено товар на загальну суму 725 609,28 грн., що підтверджується специфікацією № 1 від 28.03.2022 року та видатковою накладною № 89 від 28.03.2022 року на суму 725 609,28 грн.
Також, сторонами 12.04.2022 року укладено Специфікацію № 2 до договору купівлі-продажу № 122-11/21 від 22.11.2021 року на поставку товару на суму 647 875,67 грн.
На виконання умов договору ТОВ "Плазма Агро" було поставлено товар на загальну суму 647 875,67 грн., що підтверджується специфікацією № 2 від 12.04.2022 року та видатковою накладною № 210 від 15.04.2022 року на суму 647 875,67 грн.
Відтак, ТОВ "Плазма Агро" свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі та поставив боржнику товар на загальну суму 1 373 484,95 грн.
Строк оплати поставленого товару відповідно до умов Договору та Специфікації № 1 від 28.03.2022 року та Специфікації № 2 від 12.04.2022 року сплив 31.10.2022 року.
Боржник, в свою чергу свої зобов'язання не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив, чим порушив умови договору в частині власних фінансових зобов'язань (згідно п.п. 3.1-3.2. Договору купівлі-продажу № 122-11/2021 від 22.11.2021 року.).
Станом на 01.05.2023 року сума заборгованості за поставлений товар складає 1 373 484,95 грн.
Відповідно до п. 5.4. Договору за порушення зобов'язань з оплати, встановлених договором або специфікаціями до нього, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Для обрахунку враховується ставка НБУ на день нарахування пені на загальну суму прострочення оплати за весь час прострочення.
Станом на 01.05.2023 року, пеня за порушення строків оплати становить 342 430,49 грн. (за період з 01.11.2022 року по 01.05.2023 року), згідно доданого до заяви розрахунку.
Відповідно до п. 5.5. Договору за порушення Покупцем строку конкретного платежу, встановленого договором та/або специфікаціями до нього, більш ніж на 10 днів, останній сплачує Продавцю штраф у розмірі 15 % від суми прострочення за кожен випадок.
За таких обставин боржник зобов'язаний сплатити штраф за порушення строків оплати у сумі 206 022,74 грн., згідно доданого до заяви розрахунку.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.6. Договору Сторони згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати товару за неправомірне користування коштами Продавця сплачує на користь останнього 30% річних. Річні нараховуються на загальну суму прострочення оплати за весь час прострочення.
Станом на 01.05.2023 року. розмір 30% річних за неправомірне користування коштами Позивача становлять 205 458,29 грн., згідно доданого до заяви розрахунку.
Відповідно до п. 5.7. Договору нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором припиняється через 3(три) роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором становить 3 (три) роки.
Відповідно до умов розділу 3 Договору, в зв'язку з валютною складовою вартості товару, ціна товару підлягає індексації. У разі зміни курсу валюти, яка визначена у гривневому еквіваленті вартості товару, ціна товару підлягає індексації на дату оплати за отриманий Товар.
Так, згідно п. 3.1. Договору Товар по даному Договору постачається на умовах передплати, часткової передоплати та/або товарного кредиту (відстрочення кінцевого розрахунку). Умови оплати відповідного асортименту Товару, порядок та строки здійснення платежів, визначення розміру відсотків за користування товарним кредитом та порядок їх сплати зазначаються у специфікації(ях) до Договору.
Оплата вартості Товару проводиться Покупцем у безготівкової формі в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця (п. 3.2.).
У зв'язку з тим, що Товар виробляється за кордоном і імпортується на територію України, Сторони домовились про зміну ціни на Товар, шляхом її індексації. При цьому, така зміна ціни є узгодженою Сторонами та не потребує додаткового погодження шляхом підписання змін, доповнень та/або додаткових угод, тощо до цього Договору, та здійснюється Продавцем самостійно. Покупець зобов'язаний здійснити оплату проіндексованої вартості Товару яка має відбутися наступним чином:
якщо на дату здійснення платежу (здійснення передоплати, поточного платежу або оплати вартості Товару) фактичний курс гривні до іноземної валюти - (долар США або Євро) на міжбанківському валютному ринку, є вищим за курс гривні до іноземної валюти (долар США або Євро), на міжбанківському валютному ринку, на дату підписання відповідних Специфікацій (або видаткових накладних, якщо Товар був відпущений без укладення Специфікацій), Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму вартості Товару у гривні по Договору.
Проіндексована сума вартості Товару у гривні визначається за наступною формулою: S1 = (А1/А0)* S0, де
S0- сума вартості Товару (платежу у гривні) визначена у Специфікації на дату її підписання (або видатковій накладній, якщо Товар був відпущений без укладання Специфікації);
S1- проіндексована (змінена) сума вартості Товару (платежу у гривні), яка підлягає оплаті;
А0 - курс гривні до іноземної валюти - долара США/Євро, на міжбанківському валютному ринку, визначений на дату укладення Специфікації до Договору (або на дату відвантаження Товару за видатковою накладною, якщо Товар був відпущений без укладення Специфікації);
А1 - курс гривні до іноземної валюти - долара СІІІА/Свро, на міжбанківському валютному ринку, на дату здійснення Покупцем платежу (дата оплати вартості Товару), або/ на момент висування вимоги про здійснення платежу/на дату подачі позовної заяви до суду.
Продавець самостійно визначає курс іноземної валюти посилаючись на показники основних офіційних ресурсів держави. Під курсом гривні до іноземної валюти - долара США/Євро розуміється курс продажу відповідної валюти, встановленої на міжбанківському валютному ринку на дату що передує даті підписання, за даними Інтернет-сторінки https://index.minfin.com.ua/ua/. У разі її недоступності, визначається як курс продажу долара США/Євро згідно даних Національного банку України (www.bank.gov.ua/), Української міжбанківської валютної біржі згідно сайту www.udinform.com (графа "закриття/АSК"), інших (kurs.com.ua) та даними виробника такого Товару, або у філії та/або відділенні Банку, в якому у Продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату, тобто на момент підписання Договору та специфікацій до нього.
Так, станом 01.05.2023 року, курсова різниця вартості товару внаслідок збільшення курсу валют становить 320 281,10 грн., згідно доданого до заяви розрахунку.
На підставі викладеного, ТОВ "Плазма Агро" просить суд визнати грошові вимоги до боржника: 1 373 484,95 грн основного боргу за поставлений товар, 342 430,49 грн - пені, 206 022,74 грн - штрафу, 320 281,10 грн - курсової різниці вартості товару, 205 458,29 грн - 30 % річних за користування чужими коштами, 36 715,02 грн - судового збору у справі № 902/172/23(902/604/23) за позовом ТОВ "Плазма Агро" до ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" про стягнення 2 447 677,30 грн., 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, а також 4 295,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (сплаченого з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", якою визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, заявником додано відповідні письмові докази.
Арбітражний керуючий згідно повідомлення № 02-09/718 від 26.02.2024 року про розгляд грошових вимог, визнав заявлені до боржника грошові вимоги частково, за виключенням повернутого судового збору в сумі 36 715,02 грн. на підставі ухвали господарського суду Вінницької області від 24.11.2023 року у справі №902/172/23(902/604/23), а саме: перша черга - на суму 15 368 грн. (5 368,00 грн. судового збору та 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу); четверта черга - на суму 1 899 224,34 грн. (1 373 484,95 грн. основного боргу, 320 281,10 грн. курсової різниці, 205 458,29 грн. 30% річних); шоста черга - 548 453,23 грн. (342 430,49 грн. пені та 206 022,74 грн. штрафу).
При цьому, судом було задоволено клопотання представника заявника про залишення без розгляду заяви б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23, в частині вимог щодо визнання 36 715,02 грн. судового збору, про що було зазначено вище.
Також, суд зазначає, що на момент розгляду справи, до суду не надано доказів щодо погашення боржником заборгованості перед заявником або ж доказів в спростування заявлених вимог.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі-продажу згідно договору купівлі-продажу №122-11/2021 від 22.11.2021 року.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Згідно ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).
Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Ця норма кореспондується із приписами статті 524 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17).
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, 22.11.2021 року між ТОВ "Плазма Агро" (Продавець) та ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №122-11/2021, за умовами якого продавець передав покупцю товар на загальну суму 1 373 484,95 грн., що підтверджується: специфікаціями № 1 від 28.03.2022 року, № 2 від 12.04.2022 року та видатковими накладними № 89 від 28.03.2022 року на суму 725 609,28 грн., № 210 від 15.04.2022 року на суму 647 875,67 грн.
Строк оплати поставленого товару відповідно до умов Договору та Специфікацій сплив 31.10.2022 року.
Боржник, в свою чергу свої зобов'язання не виконав, оплату за поставлений товар не здійснив, в зв'язку з чим, заборгував заявнику 1 373 484,95 грн.
При цьому, станом 01.05.2023 року, відповідно до положень розділу 3 договору, курсова різниця вартості товару внаслідок збільшення курсу валют становить 320 281,10 грн., згідно доданого до заяви розрахунку.
Також, в наслідок невиконання боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу №122-11/2021 від 21.11.2021 року, заявником пред'явлено до визнання: 342 430,49 грн. пені за період з 01.11.2022 - 01.05.2023 року, нарахованої згідно п. 5.4. Договору; 206 022,74 грн. штрафу, нарахованого згідно п. 5.5. Договору; 205 458,29 грн. 30% річних, нарахованих згідно п. 5.6. Договору.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Як вказувалось вище, ухвалою суду від 18.05.2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лемешівка Агро Плюс". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С..
23.05.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред'явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заява ТОВ "Плазма Агро" б/н від 04.10.2023 року (вх. № 01-36/1055/23) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 2 494 392,32 грн. у справі №902/172/23 надійшла до суду 04.10.2023 року (сформована в системі "Електронний суд" 04.10.2023 року), тобто з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, суд перевіривши розрахунок пред'явлених до визнання вимог щодо: 1 373 484,95 грн заборгованості за поставлений товар, 342 430,49 грн - пені, 206 022,74 грн - штрафу, 320 281,10 грн - курсової різниця вартості товару, 205 458,29 грн - 30 % річних, дійшов висновку, що такі вимоги відповідають умовам договору та положенням чинного законодавства, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають визнанню, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства, в зв'язку з чим заява ТОВ "Плазма Агро" б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23, в цій частині підлягає задоволенню.
Також суд зауважує, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, викладені такі правові висновки.
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Відтак, з огляду на наведене також підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі: 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу (на підтвердження понесення яких заявником було надано відповідні докази: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 20.02.2023 року, укладеного між адвокатом Бевз О.І. та ТОВ "Плазма Агро"; обопільно підписаний акт здачі-прийомки наданих послуг з правової допомоги від 31.03.2023 року; копію платіжної інструкції № 3845 від 31.03.2023 року на суму 10 000,00 грн.), а також 4 295,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (сплаченого з урахуванням ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", якою визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 226, 234-236 ГПК України, суд -
1. Задововлити клопотання представника ТОВ "Плазма Агро" про залишення без розгляду заяви б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23, в частині вимог щодо визнання 36 715,02 грн. судового збору.
2. Залишити без розгляду заяву ТОВ "Плазма Агро" б/н від 04.10.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/172/23, в частині вимог щодо визнання 36 715,02 грн. судового збору.
3. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма Агро" (код ЄДРПОУ 41622807) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 39978332) в розмірі: 1 899 224,34 грн. (четверта черга задоволення), 548 453,23 грн. (шоста черга задоволення); а також 10 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу (перша черга задоволення) та 4 295,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/172/23 (перша черга задоволення).
4. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Плесюку О.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Лемешівка Агро Плюс".
5. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Суффле Агро Україна" - taras.nechytailo@optima-lf.com, ІНФОРМАЦІЯ_6; представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" - адвокату Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_2; ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" - lemeshivka-agroplus@ukr.net; представнику ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" Марченку А.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_3; ТОВ "Кроп-Інкріс" - ІНФОРМАЦІЯ_4; представнику ТОВ "Кроп-Інкріс" - адвокату Шевцову П.В. - ІНФОРМАЦІЯ_7; ТОВ "Плазма Агро" - ІНФОРМАЦІЯ_8; представнику ТОВ "Плазма Агро" адвокату Бевз О.І. -ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.