про залишення апеляційної скарги без руху
04 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/817/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Мартюхіної Н.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бикова Вячеслава Григоровича, м. Горішні Плавні, Полтавська область, (вх. №537 П/1),
на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 (повний текст складено 18.09.2023) у справі №917/817/23 (суддя Мацко О.С.),
за позовом Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго", м. Горішні Плавні, Полтавська область,
до Фізичної особи-підприємця Бикова Вячеслава Григоровича, м. Горішні Плавні, Полтавська область,
про стягнення 44230,31 грн.,
Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бикова Вячеслава Григоровича про стягнення 44230,31грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/817/23 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бикова Вячеслава Григоровича на користь Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" 44230,31грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а також 2684,00грн судового збору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - ФОП Биков В.Г. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області у справі №917/817/23 від 18.09.2023 та закрити провадження у справі;
- стягнути з КВП "Теплоенерго" на користь ФОП Бикова В.Г. судові витрати, пов'язані з оплатою послуг професійної правничої допомоги адвоката в сумі 15000,00грн;
- справу розглядати за відсутності відповідача та його представника.
Апелянт також просить визнати поважними причини пропуску ФОП Биковим В.Г. строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у цій справі та поновити йому цей строк. В обґрунтування поважності пропуску строку апелянт посилається на те, що відповідач не отримував копію позовної заяви, а також ухвалу про відкриття провадження у даній справі та рішення суду. Про ухвалення оскаржуваного рішення відповідач дізнався лише 19.02.2024 після відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 08.02.2024, після чого звернувся за правовою допомогою до адвоката Першина С.М., з яким 19.02.2024 було укладено договір №1902 про надання правової (правничої) допомоги. Адвокат Першин С.М., як представник відповідача, доступ до даної справи в ЄСІТС отримав лише 20.02.2024, ознайомився з матеріалами справи та 27.02.2024 подав апеляційну скаргу. Враховуючи наведені обставини, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у цій справі було пропущено відповідачем з поважних причин, що є підставою для його поновлення апеляційним судом.
Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що ФОП Биков В.Г. звільнений від сплати судового збору на підставі норм Закону України "Про захист прав споживачів".
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ІV ГПК України.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, станом на дату звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду апелянт має сплатити судовий збір у розмірі 4026 грн (2684 * 150%).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана у цій справі в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому за подання апеляційної скарги на оскаржувану рішення суду першої інстанції підлягає сплаті судовий збір в розмірі 3220,80грн (4026 * 0,8).
Доказів сплати судового збору за її подання до апеляційної скарги відповідачем не додано. При цьому, як зазначено вище, скаржник зазначає, що відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі норм Закону України "Про захист прав споживачів".
В обґрунтування наявності підстав звільнення від сплати судового збору відповідач посилається на те, що ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
На думку представника відповідача, ФОП Биков В.Г., як споживач комунальних послуг, звільняється від сплати судового збору в судах усіх інстанцій під час розгляду даної справи, яка пов'язана з наданням позивачем та споживанням відповідачем послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Розглянувши заявлене клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;
виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;
послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Отже, за визначенням п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак, дія зазначеної норми не поширюється на скаржника (ФОП Бикова В.Г.), адже у Законі України "Про захист прав споживачів" термін "споживач" визначається як "фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію саме для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.
Судом встановлено, що предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості з ФОП Бикова В.Г. в розмірі 44230,31грн за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води) за адресою м. Горішні Плавні, пр. Героїв Дніпра, 2, де Биков В.Г. є власником приміщення площею 522,3 кв. м.
Згідно технічного паспорту на громадський будинок (інв. №91, реєстр.№Н-2/160 від 23.03.2012), нерухоме майно за адресою м. Горішні Плавні, пр. Героїв Дніпра, 2, яке належить на праві власності Бикову В.Г. за своїм функціональним призначенням є вбудованим приміщенням магазину та кафетерію. Тобто, використовується відповідачем не для задоволення особистих потреб, а саме для ведення підприємницької діяльності.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" є постачальником послуг споживачу - ФОП Бикову В.Г. (статус споживача - фізична особа-підприємець) на об'єкті за адресою м. Горішні Плавні, пр. Героїв Дніпра, 2, про що зазначено також і у рахунках на оплату послуги з постачання теплової енергії та надання послуг з постачання гарячої води, доданих до матеріалів позовної заяви.
Крім того, спір у справі №917/817/23 - є господарським. Учасниками справи №917/817/23 є Комунальне виробниче підприємство "Теплоенерго" та ФОП Биков Вячеслав Григорович.
Зважаючи на те, що учасники справи є суб'єктами господарювання, а спір між сторонами - господарським, та те, що відповідач не є споживачем послуг в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів", а відтак на нього не поширюється норма ч. 3 ст. 22 такого Закону, суд приходить до висновку, що положення Закону України "Про захист прав споживачів" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 10.08.2021 у справі №910/11298/16.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження сплати судового збору в розмірі 3220,80грн.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, то така скарга не відповідає вимогам, визначеним ст. 258 ГПК України, та підлягає залишенню без руху із встановленням строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ФОП Бикова В.Г. без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору у сумі 3220,80грн.
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 ГПК України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.
Оскільки суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, то клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/817/23 буде розглянуте після усунення недоліків, що стали перешкодою для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бикова Вячеслава Григоровича на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2023 у справі №917/817/23 - залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у сумі 3220,80грн.
3.Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Бикову Вячеславу Григоровичу, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Н.О. Мартюхіна