печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14448/23-к
16 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12023105060000004, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, об'єднаному з кримінальним провадженням №12023100060000599, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 під вартою, -
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12023105060000004 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, об'єднане з кримінальним провадженням №12023100060000599 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
До обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 28.12.2023 продовжено до 25.02.2024 включно.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 під вартою на 60 діб. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ризики, які стали підставою для обрання, а в подальшому продовження, обвинуваченим вказаного запобіжного заходу, не відпали. Зокрема, ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ґрунтується на тому, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Окрім того, вказаний ризик ОСОБА_6 вже реалізовано, оскільки обвинувачений переховувався на стадії досудового розслідування, не з'являвся на виклики за повістками, змінив відомі засоби зв'язку, а саме: номер телефону та адресу проживання. Крім того, останній після надходження йому повідомлення про підозру на адресу реєстрації намагався з метою ухилення від кримінальної відповідальності мобілізуватись для служби в ЗСУ. Доводи обвинуваченого щодо неявки до слідчого у зв'язку з призовом по мобілізації є неспроможними, оскільки він з'явився до місцевого ІНФОРМАЦІЯ_3 вже після надходження письмового повідомлення про підозру на адресу реєстрації, що підтверджується записом у його військовому квитку. За вказаних обставин постановою слідчого Печерського УП від 27.03.2023 ОСОБА_6 був оголошений в державний розшук, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 31.03.2023 (судова справа №757/12516/23-к) постановлено ухвалу про дозвіл на затримання ОСОБА_6 , якого у подальшому було затримано на підставі вказаної ухвали та обрано останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, ризик переховування ОСОБА_8 загострює той факт, що згідно висунутого обвинувачення, останній з місця події втік, не має жодних міцних соціальних зв'язків, підтвердженого фактичного місця проживання на території України, що підсилює ризики переховування. Також ризик переховування може бути актуалізований з огляду на тимчасову окупацію низки території України та у разі виїзду буде унеможливлене виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. Ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого наявний, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Також існує ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений демонструє безконтрольну агресивну поведінку, раніше засуджувався Шевченківським районним судом м. Києва до покарання у виді громадських робіт на 80 годин, які не відбув, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Згідно відомостей ЄДРСР вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2023 ОСОБА_8 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України. До того ж на даний час на розгляді Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12021100070002264 від 15.12.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_8 , у якому він набув статус обвинуваченого, що також свідчить про стійку схильність до рецидивної злочинної діяльності підозрюваного. Ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення наявний, оскільки останній хоч і в силу ст. 89 КК України є не судимим, проте раніше засуджувався за вчинення злочинів із застосуванням насильства, а саме за ч. 2 ст. 187 КК України, у нього відсутні законне джерело доходів, міцні соціальні зв'язки та згідно матеріалів досудового розслідування інкримінований йому злочин вчинено із застосуванням насильства, що дає підстави вважати що під дією більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_6 може продовжувати злочинну діяльність. Крім того, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинувачених останні можуть продовжити злочинну діяльність відносно потерпілого. З урахуванням наведеного, просить продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки інкримінований злочин вчинено із застосуванням насильства.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що останній за місцем проживання характеризується виключно позитивно, має повну родину, всі члени якої мають певні хвороби та є особами з інвалідністю. Також вважає незрозумілим твердження прокурора про ухилення від слідства шляхом мобілізації, оскільки вказане навпаки позитивно характеризує ОСОБА_6 та жодним чином не позбавляє сторону обвинувачення можливості проводити слідчі дії.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте зазначив, що не вбачає у цьому необхідності, оскільки ОСОБА_8 вже відбуває покарання у виді позбавлення волі за вироком Дарницького районного суду м. Києва, відтак від зміни запобіжного заходу місцеперебування останнього не зміниться.
Обвинувачений ОСОБА_8 позиції щодо вказаного клопотання не висловив.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованого злочину та суворості покарання, що може бути застосовано до обвинуваченого у разі визнання його винуватим (так, санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років), інкримінування вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, особу обвинуваченого, щодо якого відсутні дані щодо наявності легального джерела доходу, зайняття суспільно корисною працею, а також те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, зокрема вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19.11.2021 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до 80 годин громадських робіт, вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2023 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі, а також наявність на розгляді Подільського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_8 кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КПК України. З урахуванням зазначених обставин суд вважає наявним існування таких ризиків, як можливість переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Серед іншого, суд вбачає наявність існування ризику впливати на свідка, оскільки у даному кримінальному провадженні судом ще не допитано свідка ОСОБА_10 , анкетними даними якої володіє ОСОБА_8 , що робить ймовірною можливість здійснення ним тиску на останню, так як він обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства. При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від останніх та дослідження їх судом.
Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують, оскільки даних щодо набрання вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16.05.2023 законної сили та відповідно відбування ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі суду не надано.
З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, та з урахуванням інкримінованого злочину, який є тяжким та вчинений із застосуванням насильства, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Ризик переховуватися від суду вбачається з огляду на тяжкість можливого покарання, у разі визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Так, санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, строком від 7 до 10 років. З метою уникнення можливого покарання ОСОБА_6 може переховуватися від суду, що унеможливить розгляд справи у розумні строки. Вказаний ризик підтверджується також тим, що ОСОБА_6 офіційно вже перебував у розшуку в рамках даного кримінального провадження (постановою слідчого Печерського УП від 27.03.2023 ОСОБА_6 оголошено в державний розшук). При цьому наявність у обвинуваченого повної родини не відвернула настання таких наслідків. Будь-яких інших даних про наявність достатніх стримуючих факторів, які б нівелювали ризик переховування від суду, не надано.
Серед іншого, суд вбачає наявність існування ризику впливати на свідка, оскільки у даному кримінальному провадженні судом ще не допитано свідка ОСОБА_10 , анкетними даними якої володіє ОСОБА_6 , що робить ймовірною можливість здійснення ним тиску на останню, так як він обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства. При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від останніх та дослідження їх судом.
Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують. Проходження обвинуваченим військової служби, а також наявність інвалідності у членів його родини не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Отже, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, контроль за його процесуальною поведінкою шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу - неможливий, тому суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує також положення ст. ст. 182, 183 КПК України та вважає, що з урахуванням характеру інкримінованого злочину, який є тяжким та вчинений із застосуванням насильства, відсутні підстави для визначення ОСОБА_6 розміру застави.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, -
Продовжити до 15 квітня 2024 року включно застосований до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Продовжити до 15 квітня 2024 року включно застосований до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1