04.03.2024 Справа № 756/1182/24
Справа ун. № 756/1182/24
пр.№2/756/1900/24
04 березня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Укр Кредит Фінанс», треті особи, яки не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати виконавчий напис №3095 вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за Кредитним договором №0457-4949 від 10.08.2020.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства. Приватним нотаріусом не було перевірено наявність доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, крім того, відповідачем не було надано достатніх та належних доказів за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку.
Всі доводи позивача зводяться до того, що вказаний виконавчий напис вчинено без наявності достатніх правових підстав для його вчинення та з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 26.01.2024 в рамках вжиття заходів забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №3095 від 01.06.2021, вчиненого приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О., що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сіщуком В.В в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 з примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
У судове засідання позивач не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Надала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити за її відсутності, вимоги позовної заяви підтримала, просила задовольнити. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Приватний нотаріус КМНО Бригіда В.О. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук В.В. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
Судом встановлено, що 10.08.2020 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0457-4949, за умовами якого позивачу надано грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Строк кредиту складає 14 календарних днів. Договір укладено в електронному вигляді, без нотаріального посвідчення.
З виконавчого напису №3095 вчиненого 01.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. убачається, що його вчинено внаслідок наявності у ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №0457-4949 від 10.08.2020. Приватний нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та стягнути з позивача заборгованість за період 24.08.2020 по 12.05.2021 у розмірі 28184,00 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 350 грн. (а.с.18).
04.08.2021 за результатами розгляду заяви ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про примусове виконання приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сіщуком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 (а.с.19).
Між сторонами виник спір стосовно дотримання вимог діючого законодавства при вчиненні приватним нотаріусом Бригідою В.О. виконавчого напису №3095 від 01.06.2020 за заявою стягувача ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 01.06.2021 Убачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Так, п. 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.
Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною в частині з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, в якій у п.1 Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. При цьому п. 2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.
Доказів того, що виконавчий напис було вчинено на нотаріально посвідченому кредитному договорі відповідачем до суду надано не було.
Отже під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус КМНО Бригіда В.О. керувався визнаним нечинним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а, отже, діяв в порушення норм ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат».
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) від 21.09.2021.
За таких обставин позовні вимоги про визнання вищезазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
Питання щодо стягнення витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд вирішує за правилами ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 206, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Укр Кредит Фінанс», треті особи, яки не заявляють самостійних вимог: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Сіщук Володимир Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис номер 3095, вчинений 01 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за Кредитним договором № 0457-4949 від 10 серпня 2020 року у розмірі 28534,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598)на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1816,80 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.
Суддя: О.М.Луценко