04.03.2024 Справа № 756/16199/23
Справа пр. №2/756/1390/24
ун. №756/16199/23
( заочне)
04 березня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У листопаді 2023 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.10.2007 між ВАТ «Комерційний банк «Експобанк» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк») та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 87/АК-2007. Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 06.03.2018, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» (попередня назва ВАТ «Комерційний банк «Експобанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», право вимоги за договором кредиту від 04.10.2007, первісний кредитор відступив на користь ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, первісний кредитор звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості. Заочним рішенням Шевченківським районного суду м. Києва від 03.12.2010 по справі № 2-9823/10 позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» суму заборгованості за договором кредиту № 87/АК-2007 від 04.10.2007 у розмірі 420122,06 грн. та судових витрат у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно= технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
Загальна сума заборгованості, встановлена рішенням суду, складає 420122,06 грн. Позивач розраховує відсоток річних та інфляційні нарахування в межах періоду загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України з 04.12.2020 по 04.12.2023.
Враховуючи положення ст.625 ЦК України, розмір грошового зобов'язання відповідача за час прострочення виконання рішення суду складає: 37842,87 грн. - 3% річних та 192940,73 грн. -інфляційних нарахувань, а всього 230783,60 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив проводиити розгляд справи без його участі.
Відповідач, в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи та/або відзиву на позов до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою представника позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані у справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.10.2007 між ВАТ «Комерційний банк Експобанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 87/АК-2007.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2010 по справі № 2-9823/10 позов задоволено та стягнуто з стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» суму заборгованості за договором кредиту № 87/АК-2007 від 04.10.2007 у розмірі 420122,06 грн. та судових витрат у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2019 заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Замінено сторону стягувача - кредитора Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Експобанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» по виконанню заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2010 у справі № 2-9823/10 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Отже, з матеріалів справи встановлено, що на підставі заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.12.2010по справі № 2-9823/10 у ОСОБА_1 виникло зобов'язання перед ПАТ «Комерційний банк «Експобанк», а в подальшому після заміни сторони у виконавчому листі, перед ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сплатити грошові кошти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За правилами ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що: "у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань".
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 по справі №361/7939/2015ц вказано, що суд в оцінці обґрунтованості вимог позивача виходить з того, що зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов'язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 536/1841/15-ц зроблено висновок, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
З огляду на викладені висновки Верховного Суду, які відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача застосування наслідків порушення виконання рішення у вигляді сплати штрафних санкцій, передбачених статтею 625 ЦК України.
Судом встановлено, що вищевказане рішення суду відповідач не виконав, заборгованість не виплатив, протилежного останньою жодними доказами спростовано не було.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від такої позиції.
У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.
Позивач зазначає, що прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем порушує його майнові права та інтереси, а тому з відповідача на його користь підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми боргу за період з 04.12.2020 по 04.12.2023.
Враховуючи, що відповідачем не виконується рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 03.12.2010, яким вже було задоволено позовні вимоги, позивач не позбавлений права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум за невиконання відповідачем судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 3 % у розмірі 37842,87 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Позивач зазначає, що у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з відповідача на його користь підлягає сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в межах періоду загального строку позовної давності з 04.12.2020 по 04.12.2023.
Дослідивши розрахунок інфляційних втрат, наведеного позивачем, суд погоджується з розрахунком, який відповідає вимогам закону, а тому вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат у сумі 192940,73 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Відповідачем не надано доказів щодо спростування заявленої суми заборгованості, в тому числі не здобуто таких доказів під час розгляду справи.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача у позовній заяві, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3461,77 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дніпрофінансгруп» (місцезнаходження - 49089 м. Дніпро, вул. Автотранспортна 2,оф.205; код ЄДРПОУ 40696815) 3% річних у розмірі 37842,87 грн., інфляційні нарахування у розмірі 192940,73 грн., а всього 230783,60 грн. та судовий збір в сумі 3461,77 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко