Справа № 570/6691/23
Номер провадження 2-о/570/51/2024
27 лютого 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Гречки О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
В обґрунтування вимог заявниця зазначає, в січні 2023 року звернулась до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) № 10 Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області з заявою про призначення їй пенсії за віком та надала необхідні для цього документи. Однак, працівниками відділу обслуговування громадян при звірці документів було встановлено розбіжності у трудовій книжці на російській мові при написанні належності по-батькові (замість " ОСОБА_2 " записано " ОСОБА_3 "). У зв'язку з вказаними розбіжностями в написанні по-батькові заявниці в паспорті громадянина України та в трудовій книжці серії НОМЕР_1 у неї виникли ускладнення при оформленні пенсії за віком, оскільки вказані розбіжності унеможливлюють зарахування до страхового стажу заявниці періоди трудової діяльності відповідно до трудової книжки від 01.09.1976 № НОМЕР_2 . Тому з цих причин заявниці відмовлено у призначені пенсії за віком. Також, у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 10.07.2023 року вказано, що за поданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в (рос. мовою) «колхозе имени XX партсъезда Алгинского района» відповідно довідки від 28.04.2023 №1-7а №05 з 01.1978 по 07.1987, оскільки відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в колгоспі. Тому заявниця звернулася до суду з заявою, та просить суд встановити факт належності правовстановлюючого документу.
Заявниця в судове засідання не з'явилася.
Представник заявниці в судове засідання не з'явився. Згідно до поданої заяви просить справу розглядати без їх участі. Просить заявлені вимоги задоволити.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області не з'явився в судове засідання. По дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від сторони не надходило заяв про відкладення розгляду справи, чи про слухання справи у їх відсутність.
Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області не з'явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви просить справу розглядати без їх участі та не заперечують щодо задоволення заяви за умови її доведеності відповідними документами.
Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, заявниця в січні 2023 року звернулася до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) № 10 Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області з заявою про призначення їй пенсії за віком та надала необхідні для цього документи.
Відповідно до паспорта громадянина України, заявниця - ОСОБА_1 (російською ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 01 вересня 1976 року на російській мові зазначено « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з вказаними розбіжностями в написанні по батькові заявниці в паспорті громадянина України та в трудовій книжці серії НОМЕР_1 у неї виникли ускладнення при оформленні пенсії за віком, оскільки вказані розбіжності унеможливлюють зарахування до страхового стажу заявниці періоди трудової діяльності відповідно до трудової книжки від 01.09.1976 № НОМЕР_2 .
Тому з цих причин заявниці відмовлено у призначені пенсії за віком.
Також, у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 10.07.2023 року вказано, що за поданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи в «колхозе имени XX партсъезда Алгинского района» відповідно довідки від 28.04.2023 №1-7а №05 з 01.1978 по 07.1987, оскільки відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в колгоспі.
Трудова книжка була видана заявниці першим роботодавцем, а саме (рос. мовою) «колхозом имени XX партсъезда Алгинского района», Республіка Казахстан на даний час.
Так як підприємства, де працювала у свій час заявниця, не існує на сьогоднішній день, то виправлення у трудовій книжці зробити неможливо.
Проте, у заявниці наявна довідка про зарплату з місця роботи, де підтверджується те, що ОСОБА_1 (рос. мовою ОСОБА_1 ) працювала в «колхозе имени XX партсъезда Алгинского района» і періоди, зазначені в довідці, співпадають з періодами роботи, зазначеними в трудовій книжці (а.с. 18).
Також дата народження заявниці, яка зазначена в паспорті заявниці та в трудовій книжці заявниці, співпадають.
Тому ці факти у своїй сукупності підтверджують те, що трудова книжка серії НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Як роз'яснено у п. 1, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня
1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне
значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не дов'язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі сумніву в належності трудової книжки особі внаслідок помилки, коли прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, ураховуючи положення пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» факт належності цього документа відповідній особі може бути встановлено лише у судовому порядку. Внесення виправлень на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.93 № 58, у таких випадках не передбачено.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни Імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Відомості в архівних витягах щодо трудової діяльності заявниці співпадають з відомостями, зазначеними у трудовій книжці. Тому відсутні підстави ставити під сумнів її належність заявниці, оскільки зміст цього документу узгоджується зі змістом архівної довідки про заробітну плату.
Неможливість внесення виправлень до трудової книжки підтверджується тим, що підприємство, що допустило помилку на сьогодні не існує.
Крім того, у трудовій книжці на 18-19 аркушах вказані відомості про вироблений
мінімум трудової участі в колгоспі.
Також періоди роботи в «колхозе имени XX партсъезда Алгинского района» відповідно довідки від 28.04.2023 №1-7а №05 з 01.1978 по 07.1987 р. підтверджуються Архівною довідко та Довідкою про заробітну плату.
Встановлення даних фактів не пов'язане з вирішенням спору про право, породжує для
заявниці юридичні наслідки, оскільки трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, а факт перебування заявниці у трудових відносинах є необхідним для нарахування їй трудового стажу. Допущені у документі невідповідності є перешкодою реалізації заявницею права на призначення пенсії.
Згідно постанови Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Проаналізувавши наявні у справі докази суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 81, 89, 259, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задоволити повністю.
Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , заповнена 01
вересня 1976 року російською мовою на ім'я « ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 » - належить ОСОБА_1 (рос. мовою
ОСОБА_1 » ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до записів трудової книжки КАЗ № НОМЕР_2 в період з
01.1978 року по 07.1987 року працювала в «колхозе имени XX партсъезда Алгинского района» .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заявниця: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_1 ).
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ 21084076, адреса: вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне Рівненської області, 33028).
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області (ЄДРПОУ 13559341, адреса: вул. Ольжича, 7, м. Житомир Житомирської області, 10003).
Суддя: Красовський О.О.