Справа № 559/727/24
Номер провадження 3/559/480/2024
04 березня 2024 року місто Дубно Рівненська область
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від ВОНС в Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 173-2 ч. 2, ст. 173-2 ч. 2 та ст. 173-2 ч.2 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності раніше притягався,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
20.02.2024 близько 21 год. 24 хв. АДРЕСА_2 , гр.. ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме, ображав, кричав, нецензурно висловлювався, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого, могла бут завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , чим вчинви правопорушення повторно протягом року. Дані дії вчиненні в присутності малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .. За даним фактом було складено протокол серії ВАВ №601697 від 20.02.2024.
21.02.2024, близько 11 год. 30 хв. Рівненська область, м.Дубно, вул.Залізнична, 6/17, гр.. ОСОБА_1 не виконав вимогу термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №430084 від 20.02.2024, винесеного відносно нього, а саме, зобов'язання залишити місце постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. За даним фактом було складено протокол серії ВАВ №601651 від 21.02.2024.
21.02.2024, о 00 год. 24 хв. Рівненська область, м.Дубно, вул.Залізнична, 6/17, гр.. ОСОБА_1 не виконав вимогу термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №430084 від 20.02.2024, винесеного відносно нього, а саме, зобов'язання залишити місце постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. За даним фактом було складено протокол серії ВАВ №373530 від 21.02.2024.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, дії, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Сім'я, згідно з положеннями ст. 3 Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи положення ст. 36 КУпАП, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягають об'єднанню в одне провадження.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
В судове засідання порушник не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, до матеріалів справ долучено заяви ОСОБА_1 згідно яких він вину у вчиненому визнає, просить розгляд справи проводити за його відсутності.
За наведених обставин, є можливим розглянути справу у відсутності порушника, на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Джерела права та застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов наступного висновку.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 20.02.2024, близько 21 год. 24 хв., у відношенні дружини ОСОБА_2 , підтверджується:
-протоколомсерії ВАВ №601697 від 20.02.2024 про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення(Т. 1 а.с.1);
-заявою ОСОБА_2 та її поясненнями від 20.02.2024(Т. І а.с.2,3).
-копією термінового заборонного припису серії АА №430084 від 20.02.2024(Т.І а.с.4);
-копією форми оцінки ризиків Т.І а.с. 5-6);
-витягом з бази ІПНП(Т.І а.с. 7).
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 21.02.2024, близько 11 год., що полягало у невиконанні вимог термінового заборонного припису, підтверджується:
-протоколомсерії ВАВ №601651 від 21.02.2024 про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення(Т. ІІ а.с.2);
-заявою ОСОБА_2 та його поясненнями від 21.02.2024(а.с.3,4);
-копією термінового заборонного припису (Т.ІІ а.с.5);
-витягом з бази ІПНП (Т.ІІ. а.с.7).
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 21.02.2024, близько 00:24 год., що полягало у невиконанні вимог термінового заборонного припису, підтверджується:
-протоколомсерії ВАВ №373530 від 21.02.2024 про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення правопорушення(Т.ІІІ а.с.1);
-копією термінового заборонного припису (Т.ІІІ а.с.4);
-витягом з бази ІПНП (Т.ІІІ. а.с.5).
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.
Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.
Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 173-2 КУпАП.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність - не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність, є вчинення правопорушення за інших надзвичайних обставин, якими є введення на території України воєнного стану, а також суд визнає такою обставиною те, що правопорушення вчинене в присутності малолітніх дітей..
Накладення адміністративного стягнення
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, тому суд вважає за необхідне застосувати до гр. ОСОБА_1 , враховуючи положення ст.. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами.
Підстав для застосування ст.22 КУпАП до особи, суд не вбачає.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, не сплили.
Вирішення питання щодо судових витрат.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст.36, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 :
№559/727/24 (провадження №3/559/480/2024) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП;
№559/728/24 (провадження №3/559/481/2024) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
№559/756/24 (провадження №3/559/488/2024) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі №559/727/24.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Реквізити сплати штафу: отримувач ГУК у Рівн.обл/Дубен.міс.отг/21081100, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA068999980313060106000017509, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Р.В.Ралець