єдиний унікальний номер справи 546/1641/23
номер провадження 2/546/123/24
04 березня 2024 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Романенко О.О,
за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 546/1641/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Наталія Петрівна, до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дітей, -
25.12.2023 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Наталія Петрівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, аліменти на утримання їхньої малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не меньше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мали фактичні шлюбні відносини, тобто проживали «громадянським шлюбом» без офіційного оформлення відносин. У результаті спільного проживання у позивачки з відповідачем народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З травня 2023 року позивач з відповідачем припинили фактичні шлюбні відносини та не проживають разом, діти проживають з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні, відповідач добровільно не надає кошти на утримання дітей.
Донька та син знаходяться на повному утриманні позивачки, яка забезпечує їх навчання у школі та позашкільні заняття. Дані обставини впливають на розмір витрат на спільних з відповідачем сина та дочку, а також одяг, взуття, продукти харчування, лікування. З кожним роком розмір таких запланованих та незапланованих витрат на дітей буде тільки зростати.
Відповідач має стабільний дохід, перебуває в працездатному віці, працює, має у власності нерухоме майно, транспортний засіб та об'єктивні можливості для отримання доходів для утримання себе та своїх дітей, відомостей про обтяження турботами щодо утримання інших осіб у позивачки не має.
Наразі позивачка офіційно одружена та змінила своє прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».
В даний момент позивачка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною та не може повноцінно працювати, відповідач не бажає надавати фінансову допомогу на дітей, тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.12.2023, справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
Ухвалою суду від 05.01.2024 позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з тим, що вона не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків.
08.01.2024 представником позивача було виконано вимоги ухвали суду від 05.01.2024 про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 12.01.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін
У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
31.01.2024 від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Лещенко Н.П. до суду надійшло клопотання, в якому просить суд проводити розгляд справи без участі позивачки та її представника. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення суду не заперечує, із наслідками винесення заочного рішення ознайомлена (а.с.44).
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, про отримання якої свідчить особистий підпис відповідача в бланку отримання поштового повідомлення (а.с.56) та шляхом публікації оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.54).
Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не надав заперечень проти зазначених у позові обставин.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим, враховуючи письмову згоду позивачки, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 04.03.2024 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно і всебічно дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.04.2017, виданого Виконкомом Кіровського сільської ради Полтавського району Полтавської області, актовий запис про реєстрацію внесено 13.04.2017 за №04 (а.с. 3).
Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є: ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.03.2015, виданого Виконкомом Ковердинобалківської сільської ради Шишацького району Полтавської області, актовий запис про реєстрацію внесено 02.03.2015 за №2 (а.с. 4, 29).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу, вбачається, що 31.03.2015 за №00125560235 реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шишацького районного управління юстиції у Полтавській області зареєстровано в реєстрі відомості про актовий запис №2, складений 02.03.2015 Виконавчим комітетом Ковердинобалківської сільської ради Шишацького району Полтавської області, відомості про дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце народження с. Швадрони Шицакого району Полтавської області. Батьки: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 . Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.31).
Також судом встановлено, що 06.07.2023 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_1 », що підтверджується, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , актовий запис №186 (а.с. 5).
З витягів з Реєстру територіальної громади від 08.11.2023, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-8).
Спір у справі виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
У відповідності до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Положеннями частини другої статті 125 СК України передбачено, що визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Згідно статті частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання їхньої малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Щодо стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 02.03.2015, виданого Виконкомом Ковердинобалківської сільської ради Шишацького району Полтавської області, актовий запис про реєстрацію внесено 02.03.2015 за №2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено ОСОБА_9 (а.с. 4, 29).
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу, судом встановлено, що відомості про дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце народження с. Швадрони Шицакого району Полтавської області, батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України зі слів матері (а.с.31).
Оскільки положеннями статті 121 СК України передбачено, що обов'язки батьків ґрунтуються на походженні дитини від них і це засвідчується державним органом реєстрації актів цивільного стану, то суд приходить до висновку, що для офіційного підтвердження того, що особа є батьком дитини необхідне визнання вказаного факту державою, який підтверджується відповідними відомостями у актовому записі про народження дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд, приходить до висновку, що якщо при народженні дитини запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою, то такий запис не є офіційним підтвердженням батьківства такої дитини та право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів не виникає.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та саме відповідач як батько дитини несе обов'язок утримувати сина позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття.
Щодо стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 від 13.04.2017, виданого Виконкомом Кіровського сільської ради Полтавського району Полтавської області, актовий запис про реєстрацію внесено 13.04.2017 за № 04 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено ОСОБА_2 (а.с. 3).
Суд приходить до висновку, що позивачкою належними та допустимими доказами доведено факт того, що саме відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком малолітньої доньки позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та саме відповідач як батько дитини несе обов'язок сплати аліментів.
З урахуванням вищевикладеного, судом вирішується питання щодо стягнення аліментів з відповідача на одну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
Дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день ухвалення рішення суду виповнилося - 6 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Положеннями частини першої статті 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом, малолітня донька позивачки проживає разом з позивачкою та перебуває на повному її матеріальному утриманні. Відповідач ОСОБА_2 з травня 2023 року не бере участі у витратах, пов'язаних з утриманням доньки - ОСОБА_3 , тобто не виконує обов'язку, передбаченого ст. 180 СК України.
Жодних належних і допустимих доказів про працевлаштування відповідача стороною позивача не надано, у зв'язку з чим твердження представника позивачки про те, що відповідач працює та має стабільний дохід, судом не беруться до уваги.
Суд бере до уваги те, що відповідач є особою працездатного віку та не надав суду будь-яких доказів наявності аліментних зобов'язань перед іншими особами та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів.
Враховуючи встановлені у справі обставини по наявним письмовим доказам, а також те, що відповідач здорова, працездатна особа, інших утриманців не має та має можливість надавати матеріальну допомогу, будучи належним чином повідомленим про суть пред'явлених вимог, не надав суду жодних доказів, що свідчать про обставини, які суд повинен врахувати при розгляді справи, суд прийшов до висновку, що наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду, тобто з 25.12.2023 і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 повноліття.
В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з безпідставністю.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно з ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору за пред'явлення позову про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів за ставкою станом на день пред'явлення позову - 25.12.2023, що становить 1073,60 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
До позовної заяви долученого договір № 13/12-2023 про надання правової (правничої) допомоги. Однак, як при поданні позову, так і до початку розгляду справи по суті, жодних доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача не надано. У зв'язку з цим, питання щодо стягнення зазначених витрат судом не вирішується.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Наталія Петрівна, до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частину від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду, тобто з 25.12.2023 і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - відмовити за безпідставністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн (тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Повний текст заочного рішення суду складено 04 березня 2024 року
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , м.т. НОМЕР_6 ;
представник позивача - адвокат Лещенко Наталія Петрівна, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місце знаходження: АДРЕСА_4 ,ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6 , м.т. НОМЕР_8 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , м.т. НОМЕР_10
Суддя О.О. Романенко