Справа № 948/150/24
Провадження № 2-н/948/42/24
04.03.2024 суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ
у лютому 2024 року ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 37 630,45 грн та сплачений судовий збір в розмірі 302,80 грн.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, доходжу такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з вимогами ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Так, дана заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ безпосередньо стосується нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , хоча боржник проживає в с. Абрамівка Полтавського району Полтавської області, що знаходиться на території колишнього Машівського району.
Отже, позов або заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на викладене, враховуючи, що житлове приміщення, куди постачається природний газ та заборгованість зі споживання за який має ОСОБА_1 , розташоване за межами підсудності Машівського районного суду Полтавської області, а тому у видачі судового наказу потрібно відмовити та роз'яснити заявнику право на звернення із заявою про видачу судового наказу до суду за місцезнаходженням цього житлового приміщення.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 165 ЦПК України
відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику його право на повторне звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.В.Кравець