"26" лютого 2024 р. Справа № 363/2400/22
26 лютого 2024 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження № 12022111150000492 від 16.05.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України,
До Вишгородського районного суду Київської області від ОСОБА_3 надійшла скарга на постанову про закриття кримінального провадження, в якій він просить скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 10.05.2023 року про закриття кримінального провадження за № 12022111150000492 від 16.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що досудове розслідування проведено неповно та однобічно та вказана постанова є безпідставною та необґрунтованою.
Скаржник та його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника скаржника адвоката ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій просив проводити розгляд скарги без участі скаржника та його представника, скаргу задовольнити.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи строк, передбачений ч. 2 ст. 306 КПК України, для розгляду скарги, наявність клопотання представника особи, яка подала скаргу, слідчий суддя вважає можливим розглянути справу у відсутності осіб, що не з'явилися.
Дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111150000492 від 16.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України.
10.05.2023 року за результатами досудового розслідування тимчасово виконуючого обов'язки начальника СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12022111150000492 від 16.05.2022 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
На підставі статей 2 і 9 КПК України дізнавач, слідчий, прокурор зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова дізнавача, слідчого, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 223 КПК України передбачено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Однак матеріали кримінального провадження, а також зміст постанови про закриття кримінального провадження свідчить про недотримання органом досудового розслідування вищевказаних вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яке б не викликало жодних сумніві в правильності прийнятого рішення.
Так, як вбачається з матеріалів клопотання та кримінального провадження ОСОБА_3 неодноразово звертався до органу досудового розслідування з клопотаннями про проведення слідчих дій, ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 23.02.2023 року зобов'язано слідчого Вишгородського РУП ГУНП в Київській області розглянути клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 від 25.01.2023 року (П-61) у кримінальному провадженні № 12022111150000492 від 16.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України, з наданням відповіді особі, яка заявила клопотання в строк та в порядку, як це передбачено ст. 220 КПК України, однак жодних відомостей щодо розгляду зазначеного клопотання та виконання ухвали слідчого судді матеріалах кримінального провадження не містять.
Розслідування у кримінальному провадженні проведено неповно, в ході досудового розслідування не оглянуто автомобіль з участю спеціаліста пожежного техніка КНДІСЕ з метою встановлення місця виникнення первинного горіння та причини пожежі, наявності залишків на автомобілі вогненебезпечних матеріалів, та за результатами огляду не вирішено питання щодо призначення пожежно-технічної експертизи щодо причин виникнення пожежі, не встановлено та допитано осіб які викликали працівників МНС, поліції, а також працівників поліції та МНС, які виїжджали на місце події, не допитано ОСОБА_6 , на якого вказує потерпілий у своїх клопотаннях, щодо погроз підпалу належного ОСОБА_3 автомобіля, а також не вчинено інших дій спрямованих на отримання доказів у зазначеному кримінальному провадженні.
Окрім того, зважаючи на підставу для закриття провадження, зазначену в оскаржуваній постанові, суд зазначає, що вірна кваліфікація вчиненого діяння та встановлення розміру завданих збитків є обов'язком органу досудового розслідування. Невірна кваліфікація вчиненого діяння, чи ненадання потерпілим документів, на підтвердження розміру завданих збитків не є підставою для закриття кримінального провадження.
Так об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, характеризується діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинно-наслідковим зв'язком між вказаними діями і наслідками.
Знищення або пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб. При цьому умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194 КК України.
Так, зазначена норма передбачає відповідальність за «те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки».
Словосполучення «те саме діяння», вжите в диспозиції ч. 2 ст. 194 КК України, вказує на те, що до діяння, передбаченого цією статтею, слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч. 1 ст. 194 КК України, і не є необхідною для кваліфікації за ч. 2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст.194 КК України) розмір спричиненої майнової шкоди не має правового значення.
При цьому обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах.
Наведене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року (провадження № 51-1581км18) та від 05 листопада 2020 року (провадження № 51- 3166км20).
Таким чином обставини провадження повно, всебічно і неупереджено не досліджено, достатні докази про це не здобуто і не оцінено.
Твердження скарги про передчасне та необґрунтоване прийняття оскаржуваної постанови, стороною обвинувачення перед слідчим суддею не спростовано.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Беручи до уваги викладене, слід дійти висновку, що оскаржувана постанова загаданим вище вимогам Закону не відповідає, є необґрунтованою та безпідставною, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 110, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження за № 12022111150000492 від 16.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 10.05.2023 року про закриття кримінального провадження за № 12022111150000492 від 16.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України
Повний текст ухвали проголошено 01 березня 2024 року о 14 годині 00 хвилин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1