04.03.2024 Справа № 363/3987/22
04 березня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022101110000203 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Буки Черкаської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого,не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
ОСОБА_5 обвинувачується у колабораційній діяльності, яка полягає у добровільному занятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях за таких обставин.
24 лютого 2022 року о 05:00 годин президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
Надалі збройними силами РФ, що діяли за наказом керівництва РФ та ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах та складах ЗС України, а також підрозділам ЗС та інших військових формувань після чого РФ скоєно вторгнення на територію суверенної держави України.
В зв'язку з чим Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.
Крім того, 14 березня 2022 року, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану» № 133/2022, в Україні було продовжено введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
17 травня 2022 року, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022, в Україні було продовжено введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
12 серпня 2022 року, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 573/2022, в Україні було продовжено введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Встановлено, що у період часу з 25.02.2022 по 30.03.2022, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, територія смт. Димер Вишгородського району Київської області знаходилась під окупацією, тобто фактично перебувала під владою армії Російської Федерації. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців смт. Димер Вишгородського району Київської області, військовослужбовці Російської Федерації, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в'їздах та виїздах з території вказаного селища обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією.
В зазначений період часу, представники окупаційної армії Російської Федерації, діючи в порушення законодавства України, вживали заходів зі встановлення на тимчасово окупованій території смт. Димер незаконних органів влади з метою повного контролю жителів місцевої громади.
В період часу з 15.03.2022 по 30.03.2022, більш точного часу не встановлено, в умовах запровадженого на всій території України воєнного стану, громадянин України ОСОБА_5 , фактично знаходячись в смт. Димер Вишгородського району Київської області, розуміючи, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації територія вказаного населеного пункту окупована армією Російської Федерації, підтримуючи збройну агресію Російської Федерації по відношенню до України, діючи умисно та достовірно знаючи, що єдиними органами влади та управління є законно обрані, в порядку передбаченому законодавством України громадяни України, добровільно надав представникам окупаційної армії Російської Федерації згоду на його фактичне призначення на посади заступника голови Димерської селищної Ради Київської області та директора Димерського комбінату комунальних підприємств, тобто добровільно зайняв посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій армією Російської Федерації території смт. Димер Вишгородського району Київської області.
З моменту призначення на вказані посади, з 15.03.2022 по 30.03.2022, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Так, добровільно, перебуваючи на посаді заступника голови тимчасово окупованої території Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області та на зайнятій посаді директора Димерського комбінату комунальних підприємств, ОСОБА_5 здійснював підбір кадрів серед місцевих жителів смт. Димер Вишгородського району Київської області для незаконної співпраці зі збройними силами Російської Федерації, вирішував питання пов'язанні з доставленням продуктів та пального, організовував вивіз сміття, постачання газу та електроенергії.
Окрім того, ОСОБА_5 в період часу не пізніше 15.03.2022 по 30.03.2022 зайняв приміщення (кабінет) в адміністративній будівлі Димерського комбінату комунальних підприємств, за адресою: Київська область, Вишгородський район, смт Димер, вул. Ярослава Мудрого, 18, де облаштував своє робоче місце та здійснював прийом мешканців Димерської громади.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав, суду надав показання, що на момент вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022 року він проживав в с. Лютіж Вишгородського району Київської області з дружиною в найманому домі. В м.Києві в гуманітарному штабі біля площі Шевченка він отримав зброю, автомат і форму. Чергував між м. Київ та м. Вишгород у лісі разом з військовими ЗСУ. В с.Димер Вишгородського району приїхав 8-10 березня 2022 року, точну дату не пам'ятає, з метою вивезення тещі з окупованої території. Оселився на території Димерського комбінату комунальних підприємств (далі Димерський ККП). Разом з волонтерами Червоного Хреста допомагав переводити людей з с. Димера на с. Демидів. Разом з іншими волонтерами Червоного Хреста зустрічався із військовими РФ в будівлі Димерського комбіната комунальних підприємств та Димерської селищної Ради. Вирішували питання, як провезти провізію в той чи інший населений пункт, коли можна вивозити людей, всі побутові питання, які можна було з ними вирішити, питання щодо полонених. Постійно пропонував місцевим мешканцям виїхати з смт. Димер та вивозив їх через блокпости. Особисто ніколи не займав ніякі посади та не працював. ОСОБА_6 не призначав його директором Димерського комунального підприємства, ніколи не доручав організацію будь-яких робіт на території Димерської селищної Ради і благоустрою населеного пункту та проведення комунальних чи господарських робіт, вивезення сміття та проведення ремонтів. Сам ніколи не здійснював організацію таких робіт, ніколи не залучав до таких робіт інших людей. В приміщенні Димерського комбінату комунальних підприємств приблизно 1-2 рази на день був в першому кабінеті направо з метою дізнатися новини, взяти паливо для автомобіля. Два рази допомагав роздавати пальне, дати не пам'ятає. Роздачею пального не керував. Нікому не давав вказівок розливати пальне, не пропонував роботу в Димерському ККП, працівників, які раніше працювали там, не шукав, нікому з місцевих мешканців в с. Димер не пропонував виїхати до м. Києва в обмін на інформацію про розташування позицій ЗСУ, майном, яке належить територіальній громаді та комунхозу не розпоряджався.
Захисник ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_5 обвинувачується у правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.111-1 КК України неправомірно. Відповідно обвинувального акту ОСОБА_5 начебто займав посади заступника голови Димерської селищної ради Київської області та посаду начальника Димерського комбінату комунальних підприємств. Димерська селищна рада Київської області була утворена в 1967 році і станом на 15.03.2022 року Димерська селищна рада Київської області не була розпущена та не припиняла свою дію. Даний орган не був створений окупантами, це український орган влади, який був до окупації м. Димер, працював під час окупації і на даний час теж працює. Стосовно Димерського комбінату комунальних підприємств, він був утворений в 1992 році. Окупанти не створювали якісь органи та території села Димер. Під час окупації над Димерською селищною радою був українській прапор. В якості єдиного доказу зайняття Мельником посад є лише покази свідків, які знають про факт зайняття посади зі слів когось або як загально відомий факт. Дії ОСОБА_5 в Димері було волонтерством. Його вина не доведена поза розумним сумнівом.
Незважаючи на невизнання вини обвинувачем, суд вважає, що вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого с.5 ст.111-1 КК України у межах висунутого обвинувачення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню і дослідженими у судовому засіданні доказами.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що після окупації у лютому 2022 року смт.Димер вона займалася роздачею гуманітарної допомоги населенню і познайомилася із ОСОБА_5 . Він запропонував свою допомогу, а потім відвів її до старшого із військових РФ, який назвав їм пароль, за яким вона та ОСОБА_5 проходили блокпости до с.Глібівка та с.Ясногородка Вишгородського району. Мельник особисто їй говорив, що він призначив старших в інших селах: Любимівка та Петрівка, що потрібно ставити своїх старост та створювати списки людей, а також відкрити приміщення Димерської селищної Ради та забрати списки українських військових. Від ОСОБА_8 , який зайняв посаду голови Димерської сільради в смт.Димер, дізналася, що ОСОБА_5 став керівником Димерського ККП. ОСОБА_5 часто спілкувався з ОСОБА_6 та іншими старостами сел, військовими РФ. Наприкінці березня 2022 року при виході військових РФ із смт.Димер ОСОБА_5 дав вказівку сторожу, який охороняв полонених, щоб їх готували до перевезення до Білорусії.
Свідок ОСОБА_9 дав показання, що з 24 лютого 2022 року залишався в смт. Димер, де був організований пункт Червоного Хреста. Близько 10-11 березня 2022 року ОСОБА_5 став допомагати із гуманітарною допомогою та вивезенням людей з окупованих територій. 18 березня почув, що ОСОБА_5 став помічником ОСОБА_10 , призначеного керівником Димерської територіальної громади. Виконував функції комунальника: вивіз сміття, газ, електрика. 19 березня 2022 року на зустрічі із військовими РФ в приміщенні Димерської селищної Ради, ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_5 відповідає за комунальне господарство. ОСОБА_11 сидів за столом на місці голови Димерської селищної Ради поряд із ОСОБА_5 на місцях керівників. ОСОБА_5 розшукував представників ГЕС чи ДТЕК для подальшого використання їх знань та навиків як спеціалістів при проведенні ремонтних робіт в смт.Димер. Також декілька разів ОСОБА_5 бачив в кабінеті Димерського ККП, де останній вирішував питання забезпечення електроенергією та технікою населення с.Димер. Потім бачив обвинуваченого 30 березня 2022 року, коли він та ОСОБА_6 агітували людей для виїзду в Білорусь. Бачив, як ОСОБА_5 виїзджав на аварійні участки, займався газопостачанням, шукав електриків.
Свідок ОСОБА_12 дала показання, що з 25.02.2022 року працювала волонтером Червоного Хреста в смт. Демидів по 19.03.2022 року, поки її не взяли до полону. З ОСОБА_5 познайомилась 11.03.2022 року біля блокпоста на переході на с.Лютіж, і він запропонував допомогу у волонтерській діяльності. Вони разом доставляли гуманітарну допомогу у с.Литвинівка Вишгородського району. В ході розмови він їй особисто сказав, що стане во главі керівництва смт.Димер. Через декілька днів їй стало відомо, що ОСОБА_5 військові РФ поставили на посаду директора Димерського комбінату комунальних підприємств та він відповідає за адміністративно-господарські функції. Дозвіл на перетин блокпостів волонтерами Червоного хреста спочатку надавав російський військовий із позивним « ОСОБА_13 » особисто, а починаючи із 16 березня 2022 року їх пропускали лише з дозволу ОСОБА_5 . В середині березня 2022 року до пункту Червоного Хреста приїхала жінка на ім'я ОСОБА_14 та сказала, що від вищого керівництва, а саме від ОСОБА_15 , та зазначила, що є відповідне розпорядження про евакуацію людей не до Київа, а до Білорусії. Після відмови виконати зазначені дії, приїхав ОСОБА_5 та почав ображати нецензурною лайкою та погрожував розправою. 19 березня 2022 року вона потрапила у полон, де під час допитів бачила ОСОБА_5 , який задавав питання про розташування військових ЗСУ.
Свідок ОСОБА_16 дав показання, що з 25.02.2022 року він займався гуманітарною допомогою населенню на окупованій території. Вперше побачив ОСОБА_5 , коли він привіз разом з ОСОБА_17 гуманітарну допомогу. Одного дня йому сказали сусіди, що до нього додому приїзджали два хлопця на білій машині з червоним хрестом, передали, щоб завтра терміново привіз електрика та газовщика. Потім він дізнався що це був ОСОБА_18 та ОСОБА_5 . Наприкінці березня звернувся за паливом до ОСОБА_5 , який сидів у приміщенні Димерського ККП у першому кабінеті. Останній повідомив, що потрібно вивозить сміття та вигрібні ями. Після дав розпорядження іншому чоловіку, щоб йому видали 5 літрів бензину.
Свідок ОСОБА_19 дала показання, що вона є діючим працівником Димерського комунального підприємства. Окупація смт. Димер Вишгородського району почалась десь 24 лютого 2022 року. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 при розмові з нею сказали, що треба якось підключить світло, зв'язок та інтернет та налагодити комунальні служби. Потім побачила, що взламані замки в Димерській сільраді. ОСОБА_5 бачила в кабінеті Димерської селищної Ради в відділі збуту і до нього зверталися люди щодо видачі пального, бо він розпоряджався, кому і скільки видати. При ній до ОСОБА_5 звернулися 2 чоловіка та попросили трактор для вивезення сміття.
Свідок ОСОБА_20 дала показання, що 25 лютого в смт. Димер Вишгородського району зайшли військові РФ. Знає, що обвинувачений був не головою Димерської селищної ради, а головою в Димерському ККП. В Димерській селищій Раді був кабінет ОСОБА_6 , якого поставили військові РФ селищним головою. ОСОБА_6 говорив їй особисто, що ОСОБА_5 був його правою рукою. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 казали, що тут буде Росія, що привезуть руські гроші, що якщо є якісь проблеми то можна звертатись до них для вирішення побутових питань. В березні бачила ОСОБА_5 біля Димерського ККП, де роздавали пальне. Вона зверталася до ОСОБА_6 з приводу працевлаштування, але останній послався на ОСОБА_5 , так як той повинен був узгодити її кандидатуру з військовими РФ.
Свідок ОСОБА_21 дав показання, що він працює електриком-монтажником в Димерській селищній Раді Вишгородського району. Десь 25 лютого 2022 року смт. Димер був окупований. Особисто звертався до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у приміщенні Димерській селищній Ради з приводу вирішення питань по комунікаціям, світлу та тепломережі. Для вирішення питання очищення вигрібної ями ОСОБА_22 особисто пообіцяв йому надати ключі від спеціалізованого автомобіля. Йому відомо, що ключі від Димерського комунального підприємства були безпосередньо у ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_23 дав показання, що з 25 лютого 2022 року с. Литвіника Вишгородського району було в окупації. Він допомагав місцевим із виїздом з окупації і був затриманий російськими військовими біля с.Казаровичі на блокпосту. При проведенні його допиту був присутній ОСОБА_5 , який задавав йому запитання на російській мові.
Свідок ОСОБА_24 дав показання, що на прикінці березня він звернувся до ОСОБА_5 , який сидів у приміщенні Димерського ККП в кабінеті справа, із питанням видачі палива для генератора. ОСОБА_5 вирішував, кому дати бензин та скільки. Він дав двом чоловікам команду видати йому паливо, яке він отримав, та пропонував звертатися до нього з комунальних питань. ОСОБА_5 говорив, що він відповідає за побутові питання в смт. Димер та буде займатися комунальними послугами. Розшукував працівників комунальної сфери та просив знайти працівників для роботи в Димерському ККП.
Свідок ОСОБА_25 дала показання, що після окупації території.Димер у лютому 2022 року роздавала продукти харчування місцевим в смт. Димер. Місцеві мешканці говорили, що ОСОБА_5 займався водою, роздавав бензин, який привозили військові РФ до Димерської селищної Ради. Бачила ОСОБА_5 в кабінеті Димерського ККП, де він складав списки людей та скільки їм треба пального. В березні 2022 року бачила два рази ОСОБА_5 в кабінеті Димерського ККП, спілкувалися з приводу виїзду з смт. Димер та достатнього обсягу гуманітарної допомоги. Питав її про змогу виїзду на не окуповану територію України та наданя нею інформації щодо розташування позицій ЗСУ в напрямку м. Києва. Також бачила, як військові РФ роздавали гуманітарну допомогу, а ОСОБА_5 слідкував за чергою.
Свідок ОСОБА_26 дав показання, що він є працівником Київобленерго. Після окупації військовими РФ смт. Димера Вишгородського району у лютому 2022 року, він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_27 виїхали в с. Козаровичи та полагодили газову трубу. ОСОБА_5 домовивлявся із військовими на блокпосту про їх проїзд. Другий раз їздили в с.Глібівка та с.Латєєвка, але їх не пропустили.
Свідок ОСОБА_28 дав показання, що в зимку 2022 року військові РФ зайшли в смт. Димер Вишгородського району. Військові РФ привозили гуманітарну допомогу на Димерське КПП, де ОСОБА_5 допомагав розливати пальне та давав указівки місцевим мешканцям скільки брати пального. У приміщенні Димерського комунального підприємства в кабінеті за столом бачив ОСОБА_5 . Бачив та чув, як ОСОБА_5 шукав спеціалістів, хто може полагодити пошкоджену газову трубу.
Свідок ОСОБА_29 дав показання, що під час окупації дізнався що ОСОБА_5 зайняв посаду в Димерському ККП та бачив його біля Димерської селищної Ради. Приблизно в середині березня 2022 року він та Кухоль ремонтувати газову трубу в районі с.Казаровичи Вишгороського району. Туда їх відвозив ОСОБА_5 , який взяв у Димерському ККП лопати.
Свідок ОСОБА_30 дала показання, що знає ОСОБА_5 , як мешканця с.Лютіж Вишгородського району, де він з дружиною винаймав до війни будинок по АДРЕСА_2 . Десь в середині березня 2022 року ОСОБА_5 переїхав в с. Димер, який вже був окупований. Між с. Лютіж та с. Димер була буферна зона. Зі слів ОСОБА_5 та його жінки ОСОБА_14 знає, що він поїхав допомагати людям та перебував в лавах тероборони.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 також підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні, достатніх та взаємопов'язаних між собою доказів кримінального провадження.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.09.2022 року та додаток до нього, з яких вбачається, що у присутності двох понятих свідок ОСОБА_7 впізнала особу на фотознімку №7 як ОСОБА_5 , який займав посаду директора Димерського комбінату комунальних підприємств під час окупації смт. Димер, Вишгородського району, у період із 25.02.2022 по 30.03.2022 року.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.09.2022 року та додаток до нього з яких вбачається, що у присутності двох понятих свідок ОСОБА_23 впізнав особу на фотознімку №7 як ОСОБА_5 , який займав посаду директора Димерського комбінату комунальних підприємств під час окупації смт. Димер, Вишгородського району, у період із 25.02.2022 по 30.03.2022 року.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.09.2022 року та додаток до нього з яких вбачається, що у присутності двох понятих свідок ОСОБА_31 впізнав особу на фотознімку №7 як ОСОБА_5 , який займав посаду директора Димерського комбінату комунальних підприємств під час окупації смт. Димер, Вишгородського району, у період із 25.02.2022 по 30.03.2022 року.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.09.2022 року та додаток до нього з яких вбачається, що у присутності двох понятих свідок ОСОБА_32 впізнав особу на фотознімку №7 як ОСОБА_5 , який займав посаду директора Димерського комбінату комунальних підприємств під час окупації смт. Димер, Вишгородського району, у період із 25.02.2022 по 30.03.2022 року.
Протоколом огляду від 28 жовтня 2022 року щодо проведення огляду мережі інтернет з метою встановлення форми власності Димерського комбінату комунальних підприємств. Так, перейшовши на веб-ресурс, що займається аналізом підприємств, що ведуть свою діяльність на території України за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у графі «власники» міститься запис «Димерська Селищна Рада».
Листом-відповіддю від 23 вересня 2022 року №2033/03-18 на №51/12-5276 від 19.09.2022 року ГУ СБУ у м. Києві та Київській області з якого вбачається, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебував на будь-якій публічній посаді у Димерській селищній раді, у тому числі на посаді директора Димерського комбінату комунальних підприємств, у період до 24.02.2022.p. Окрім того, за даними Реєстру територіальних громад Державної міграційної служби України, відомості щодо реєстрації громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Димер Вишгородського району Київської області відсутні.
Листом-відповіддю від 24.10.2022 року №СУ/6165 ГСЦ МВС Слідчому 3 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_33 , з якого вбачається, що станом на 03.10.2022 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів запитувана інформація стосовно зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Листом-відповіддю від 1 листопада 2022 року №2460/03-18 на №51/12-6627 від 31.10.2022 року Димерської селищної ради СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області з якого вбачається, що Димерською селищною радою в межах наданих повноважень надається належним чином завірена копія рішення Димерської селищної ради від 21 жовтня 2021 року №638-12-VIII «Про затвердження Статуту Димерського комбінату комунальних підприємств в новій редакції». Щодо рішення Димерської селищної ради про створення Димерського комбінату комунальних підприємств (Код ЄДРПОУ 03803567) повідомляється, що рішення Димерської селищної ради по 2018 рік включно передано на постійне зберігання до архівного відділу Вишгородської районної державної адміністрації Київської області. З огляду на викладене, рішення Димерської селищної ради про створення Димерського комбінату комунальних підприємств (Код ЄДРПОУ 03803567) надати не вбачається за можливе.
Листом-відповіддю від Маньківського сектору УДМС у Черкаській області слідчому 3 відділу управління ГУ СБУ України ОСОБА_33 , з якого вбачається, що 16.09.2005 року ОСОБА_5 був документований паспортом громадянина України їх підрозділом.
Листом-відповіддю від КНП «Буцький селищний центр надання первинної медико-санітарної допомоги» Буцької селищної ради, з якого вбачається, що ОСОБА_5 не перебуває на обліку у сімейного лікаря та відсутній в базі ЕСОЗ.
Вимогою від 21.09.2022 року №51/12-5438 ГУ СБУ у м. Києві та Київській області до Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Київській області про відсутність судимості та адміністративні правопорушення.
Судом критично оцінюються показання обвинуваченого ОСОБА_5 , якими він не визнає винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, оскільки вони повністю спростовуються показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та дослідженими матеріалами кримінального провадження, а показання обвинуваченого суд вважає такими, які направлені на введення суду в оману з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Що стосується заперечення обвинуваченого та захисника щодо того, що на окупованій території не було створено жодного органу управління суд зазначає наступне.
Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон): тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація РФ територій України, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
Крім того, згідно:
- п.6 ст.11 Закону: окупаційна адміністрація РФ - сукупність державних органів і структур РФ, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних РФ самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг;
- п.7 ст.11 Закону: тимчасово окупована РФ територія України - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль, або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
Хоча письмови докази щодо створення окупаційною владою РФ на території смт.Димер Вишгородського району Київської області відсутні, але формальне створення цих управлінських органів підтверджуються показами свідків та дослідженими матеріалами кримінального провадження, а також виконанням ОСОБА_5 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій щодо організації на території смт.Димер та інших населених пунктів прийому громадян, підбору кадрів серед місцевих жителів смт. Димер Вишгородського району Київської області для незаконної співпраці зі збройними силами Російської Федерації, вирішенням питаннь, пов'язаних з доставленням продуктів та пального, організацією вивозу сміття, постачанням газу та електроенергії.
Покази свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_23 суд не приймає до уваги, так як діям ОСОБА_5 на окупованій території з приводу здійснення ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції вони не були свідками.
Під час судового розгляду, суд допитав всіх заявлених осіб та дослідив всі надані докази, після чого учасники провадження повідомили суду, що будь-яких інших пояснень, клопотань та доповнень вони не мають, в зв'язку з чим можливо завершити судове слідство та постановити вирок на підставі досліджених доказів, наданих суду.
Перелічені вище докази, суд вважає належними, допустимими і достовірними для вирішення питань цього розгляду згідно ст.ст. 93, 94, 99 КПК України, які слід покласти в основу обґрунтування доведеності висунутого ОСОБА_5 обвинувачення.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що інкриміноване ОСОБА_5 повністю знайшло своє підтвердження в суді.
Таким чином суд визнає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
Санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
За змістом приписів ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, його ступінь суспільної небезпеки, особу обвинуваченого, який свою вину не визнав, раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, не працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має середню освіту та визначене місце реєстрації і проживання, де характеризується посередньо, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи суспільно-політичну ситуацію в Україні, перебування країни в умовах воєнного стану, зважаючи на особливу небезпечність та суспільний резонанс кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, а також підвищену увагу суспільства та ЗМІ до вказаної категорії злочинів, приймаючи до уваги правові висновки Кримінального конституційного суду у складі ВС щодо призначення реальних покарань за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, ураховуючи всі наведені вище дані, та обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5 слід призначити покарання із застосуванням ізоляції його від суспільства.
Саме таке покарання буде законним, справедливим та сприятиме його меті, тобто буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, -
Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги, на строк 10 (десять) років та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк відбування покарання рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_5 , а саме з 23.09.2022 року.
Речові докази:
- мобільний телефон чорного кольору «Kyocera Verizon», IMEI НОМЕР_1 , всередині якого міститься сім-карта із написом « НОМЕР_2 » та флеш-накопичувач «мікро сд» - повернути ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційной скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
Копію вироку негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1