"04" березня 2024 р. Справа № 363/5505/23
04 березня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Рукас О.В.,
за участю секретаря судових засідань - Охоти Г.С.;
прокурора - Потюменко Ю.Ю.;
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Морозова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, сільського голови Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
03 жовтня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло 24 справи про адміністративне правопорушення (номера справ відповідно: № 363/5505/23, № 363/5506/23, № 363/5507/23, № 363/5508/23, № 363/5509/23, № 363/5510/23, № 363/5511/23, № 363/5513/23, № 363/5514/23, № 363/5516/23, № 363/5517/23, № 363/5518/23, № 363/5519/23, № 363/5520/23, № 363/5521/23, № 363/5522/23, № 363/5524/23, № 363/5525/23, № 363/5526/23, № 363/5527/23, № 363/5528/23, № 363/5529/23, № 363/5530/23, № 363/5531/23) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2023 року вищезазначені справи на підставі положень ч. 2 ст. 36 КУпАП були об'єднанні в єдине провадження з присвоєнням їм єдиного номеру - 363/5505/23.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення №№ 2056, 2058, 2060, 2062, 2064, 2066, 2068, 2070, 2072, 2074, 2076, 2078 від 29.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді Петрівського сільського голови Вишгородського району Київської області, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «б», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції», порушив вимоги п. 1 та 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», а саме: не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив НАЗК, про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме: щодо суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, який виник перед підписанням виданих ним протягом січня-грудня 2022 року розпоряджень про преміювання працівників сільської ради, серед яких був його двоюрідний брат - заступник Петрівського сільського голови ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення №№ 2057, 2059, 2061, 2063, 2065, 2067, 2069, 2071, 2073, 2075, 2077, 2079 від 29.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді Петрівського сільського голови Вишгородського району Київської області, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно з пп. «б», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції», порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписавши протягом січня-грудня 2022 року розпорядження про преміювання працівників сільської ради, де серед інших працівників Петрівської сільської ради преміював свого двоюрідного брата - заступника Петрівського сільського голови ОСОБА_2 .
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, зміст вказаних протоколів про адміністративні правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, було оголошено судом у судовому засіданні у присутності всіх учасників судового розгляду.
У загальному підсумку ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме у тому, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду сільського голови Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, будучи суб'єктом, на якого поширюється дія Закону «Про запобігання корупції» № 1700-VII, та будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, протягом січня, лютого, березня, квітня, травня, червня, липня, серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня місяців 2022 року не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник при підписанні розпоряджень про преміювання працівників сільської ради за відповідний місяць, серед яких був його двоюрідний брат - ОСОБА_2 , який обіймає посаду заступника Петрівського сільського голови, та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, видавши та підписавши розпорядження про преміювання працівників сільської ради за відповідний місяць, серед яких був його двоюрідний брат.
ОСОБА_1 з'явився у судове засідання, будучи повідомленим про права та обов'язки, висловив свої заперечення проти складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та проти притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Свої заперечення ОСОБА_1 обґрунтував наступним чином.
ОСОБА_1 протягом тривалого часу (приблизно 16 років) працює в органах місцевого самоврядування. 20.11.2020 року ОСОБА_1 почав обіймати посаду сільського голови Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який дійсно є його двоюрідним братом, з 20.11.2020 року почав обіймати посаду заступника сільського голови Петрівської сільської ради. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що інформація про наявність між ними родинних відносин ніколи не приховувалася, є загальновідомою, доводилася до відома органу місцевого самоврядування та територіальної громади. За весь час роботи в органах місцевого самоврядування не виникло жодних заперечень та зауважень щодо перебування у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 його двоюрідного брата - ОСОБА_2 .
У своїх запереченнях ОСОБА_1 пояснив, що чинне законодавство, у тому числі яке спрямоване на запобігання та протидію корупції, не забороняє особам, які перебувають у родинних відносинах, працювати у прямому підпорядкуванні між собою, якщо обіймання ними відповідних посад здійснюється у сільській місцевості. Однак при цьому постійно виникають складнощі при вирішенні питання щодо преміювання, оскільки в такому разі виникає реальний конфлікт інтересів, про що ОСОБА_1 чітко усвідомлює та розуміє.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , з метою уникнення конфлікту інтересів, пов'язаного з вирішенням питання про преміювання його двоюрідного брата ОСОБА_2 , який перебуває у прямому підпорядкуванні ОСОБА_1 як сільського голови, у порядок денний першої сесії Петрівської сільської ради VIII скликання, яка відбулася 20.11.2020 року, одразу було поставлено питання щодо визначення порядку, механізму, процедури та розміру преміювання ОСОБА_2 в якості заступника сільського голови. Перед обговоренням даного питання на сесії сільської ради ОСОБА_1 заявив, що в нього наявний конфлікт інтересів, оскільки дане питання стосується преміювання його двоюрідного брата. У зв'язку з цим ОСОБА_1 передав головування з цього питання секретарю сільської ради - ОСОБА_3 та не брав участь ані в обговоренні даного питання, ані у визначенні процедури, механізму та розмірів преміювання заступника сільського голови, ані безпосередньо в процесі голосування за остаточне рішення з даного питання.
ОСОБА_1 зазначив, що за результатами обговорення вищезазначеного питання на сесії сільської ради було прийнято рішення від 20.11.2020 року № 16, яким заступнику сільського голови Петрівської сільської ради - ОСОБА_2 визначено щомісячну премію у розмірі 240% посадового окладу. Розмір премії вказаним рішенням, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , був визначений у фіксованому відсотковому відношенні до посадового окладу. Жодної диференціації, градації, мінімальної чи максимальної межі розміру щомісячної премії для заступника сільського голови вказаним рішенням сільської ради не було визначено, натомість встановлено фіксований розмір премії. На додаток до цього ОСОБА_1 вказав, що рішення сільської ради від 20.11.2020 року № 16 він не підписував, воно було підписано секретарем сільської ради - ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 було заявлено про конфлікт інтересів при розгляді даного питання на сесії сільської ради відповідно до порядку денного.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що нарахування премій працівникам Петрівської сільської ради, у тому числі заступнику сільського голови, здійснюється бухгалтерією сільської ради в межах фонду економії оплати праці та преміального фонду з урахуванням положень про преміювання і оплату праці, а також з урахуванням рішення сільської ради від 20.11.2020 року № 16. Нарахування щомісячної премії заступнику сільського голови - ОСОБА_2 кожного разу здійснювалося бухгалтерією в однаковому розмірі - 240% від посадового окладу. Після цього ОСОБА_1 , як голова сільської ради, підписував відповідне розпорядження про преміювання працівників сільської ради, серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 . При цьому розмірі премій, які зазначалися у розпорядженні, жодним чином не відрізнялися від тих, які першочергово визначалися бухгалтерією сільської ради. Таким чином, ОСОБА_1 зазначив, що, підписуючи розпорядження про преміювання працівників сільської ради в частині виплати премії двоюрідному брату - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 виконував рішення сільської ради № 16 від 20.11.2020 року, у відповідності до якого заступнику сільського голови встановлено фіксований розмір премії.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що він не має власного розсуду в питанні визначення конкретного розміру премії, що призначається його двоюрідному брату ОСОБА_2 , оскільки вирішення цього питання виведено з його повноважень шляхом прийняття сільською радою рішення № 16 від 20.11.2020 року. ОСОБА_1 підтвердив, що, підписуючи розпорядження про преміювання, він не може змінити розмір премії, що буде виплачуватися його двоюрідному брату, та жодним чином не впливає на показники його преміювання. При цьому ОСОБА_1 також підтвердив, що в його повноваження входить питання оцінки діяльності заступника сільського голови, оцінки його внеску в діяльності сільської ради. Однак, якщо ОСОБА_1 буде вбачати, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду першого заступника сільського голови, не виконує чи неналежним чином виконує свої посадові обов'язки, то з власної ініціативи та самостійно ОСОБА_1 не може зменшити розмір його щомісячної премії або відмовити у преміюванні взагалі. Оскільки рішення про механізм, порядок та розмірі преміювання заступника сільського голови було прийнято сільською радою, то і питання про зменшення розміру премії або позбавлення преміювання також ініціюється перед сільською радою, а не вирішується сільським головою.
На основі вищевикладеного, ОСОБА_1 пояснив, що при виданні розпоряджень про преміювання працівників сільської ради, серед яких був його двоюрідний брат - ОСОБА_2 , який обіймає посаду першого заступника сільського голови, у ОСОБА_1 був відсутній конфлікт інтересів. Саме з метою уникнення конфлікту інтересів при вирішенні питання про преміювання сільською радою і було прийнято рішення № 16 від 20.11.2020 року, яким повноваження сільського голови щодо преміювання заступника сільського голови фактично було зведено до номінального підписання розпорядження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердив, що дійсно не звертався до уповноважених органів влади з повідомленням про конфлікт інтересів, однак не робив цього, оскільки вважав відсутнім у нього будь-який конфлікт інтересів при вирішенні питання про преміювання працівників сільської ради.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 зазначив, що при преміюванні заступника сільського голови він керувався виключно рішенням сільської ради № 16 від 20.11.2020 року, яким визначено фіксований розмір щомісячної його премії, жодним чином впливати на розмір премії чи призначення/не призначення премії заступнику сільського голови, ОСОБА_1 не міг. У зв'язку з цим ОСОБА_1 вважав, що в його діях відсутні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю.
Крім того, ОСОБА_1 просив звернути увагу, що протоколи про адміністративні правопорушення № 2064 від 29.09.2023 року та № 2065 від 29.09.2023 року складені відносно нього за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме за фактом того, що ОСОБА_1 20.05.2022 року, не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням виданого ним розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року», серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 , та вчинив дію в умовах вказаного реального конфлікту інтересу, видавши та підписавши вказане розпорядження про преміювання.
Разом з тим, ОСОБА_1 зазначив, що вказані відомості не відповідають дійсності, оскільки розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року» видавалося та підписувалося секретарем сільської ради - ОСОБА_3 . На момент видання та підписання вказаних розпоряджень ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та не виконував посадові обов'язки, у зв'язку з перебуванням у відпустці, внаслідок чого на період його тимчасової відсутності повноваження сільського голови виконувалися секретарем сільської ради.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Морозов М.В. у судовому засіданні також заперечив наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. В обґрунтування заперечень стороною захисту було зазначено наступне.
З протоколів про адміністративні правопорушення не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 і його службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення. Також у протоколах не зазначено, яким чином підписання ОСОБА_1 вказаного розпорядження про преміювання працівників сільської ради, серед яких також був його двоюрідний брат, формує суперечність між його приватним інтересом та службовими повноваженнями, які зобов'язують підписувати його відповідні розпорядження про преміювання. Крім того, протоколи не містять інформації щодо реального впливу такої суперечності на об'єктивність або неупередженість рішення при його підписанні.
Підписання розпоряджень про преміювання здійснювалося ОСОБА_1 в силу своїх посадових обов'язків та відповідно до рішення Петрівської сільської ради від 20.11.2020 року, яким визначено особливості преміювання заступника сільського голови шляхом встановлення фіксованого розміру щомісячної премії у 240% посадового окладу. Вказане рішення сільської ради є нормативно-правовим актом, що виключає можливість діяти на власний розсуд, передбачає чіткі умови оплати праці заступника сільського голови, встановлює чіткий розмір преміювання. Тому, приймаючи розпорядження про преміювання, ОСОБА_1 фактично виконував рішення сільської ради від 20.11.2020 року № 16.
У зв'язку з цим, на переконання сторони захисту, приватний інтерес ОСОБА_1 не може впливати на його об'єктивність при вчиненні зазначених дій. У зв'язку з цим в ОСОБА_1 і не виникає конфлікту інтересів як такого, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість остаточного рішення.
Стороною захисту зазначено, що у протоколах про адміністративні правопорушення не зазначено будь-яких відомостей про те, що при виданні та підписанні розпоряджень ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 переваги перед іншими особами, чи вчинив будь-які інші дії, які б виходили за межі його повноважень при вирішенні питання з оплати праці, в межах своєї компетенції, чи іншим чином допустив суперечності між приватним інтересом та своїми повноваженнями, які вплинули на об'єктивність чи неупередженість прийнятих рішень.
З урахуванням викладеного, стороною захисту зроблено висновок, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 ознак реального конфлікту інтересів, дискреційних повноважень, а відповідно складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, стороною захисту у своїх поясненнях висловлено доводи щодо того, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, є триваючим правопорушенням, охопленим єдиним умислом, а тому, зважаючи на дату підписання першого спірного розпорядження про преміювання, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, на момент судового розгляду закінчилися.
На основі вищевикладеного, сторона захисту просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити як у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так і у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Прокурор Потюменко Ю.Ю. у судовому засіданні надала висновок з питань, які виникли при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови Петрівської сільської ради, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», при прийнятті рішень про преміювання працівників ради, серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 , який обіймав посаду заступника сільського голови, не повідомив належним чином про наявність реального конфлікту інтересів, зумовленого прийняттям розпоряджень про встановлення близькій особі премії, та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Як зазначено прокурором, у Постанові КАС ВС від 15.12.2021 року у справі № 1840/2970/18 зроблено висновок, що преміювання та встановлення відповідних надбавок проводиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.
Крім того, п. 6 Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.
Крім того, прокурором зазначено, що Петрівською сільською радою затверджено Положення про порядок преміювання та порядок виплати матеріальної допомоги працівникам відповідної ради, а також укладено колективний договір з трудовим колективом органу місцевого самоврядування. Сукупний аналіз вказаних локально-правових актів дає можливість зробити висновок, що нарахування премії заступнику сільського голови здійснюється на підставі розпорядження сільського голови, яке виноситься ним за результатами особистої оцінки показників діяльності заступника сільського голови. Натомість доводи сторони захисту щодо того, що при виданні розпоряджень про преміювання ОСОБА_1 діяв на виконання рішення сільської ради № 16 від 20.11.2020 року не спростовують факт наявності у ОСОБА_1 виключних та дискреційних повноважень щодо оцінки результатів роботи заступника сільського голови, за результатами чого здійснення визначення конкретних показників преміювання. У свою чергу рішенням сільської ради № 16 від 20.11.2020 року встановлено лише граничний розмір витрат на утримання, що не виключає дискреційного повноваження ОСОБА_1 призначити премію заступнику сільського голови у меншому розмірі відповідно до власного розсуду або не призначити взагалі.
На підставі вищевикладеного, прокурором було зазначено, що під час підписання ОСОБА_1 . розпоряджень про преміювання працівників сільської ради, серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 , відбувся вплив суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями на об'єктивність і неупередженість рішень голови Петрівської сільської ради. Однак ОСОБА_1 , маючи реальний конфлікт інтересів, про його виникнення не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції, та в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії щодо підписання розпорядження про преміювання, у тому числі заступника сільського голови - ОСОБА_2 , який є його двоюрідним братом.
З урахуванням вищевикладеного, прокурором було зазначено, що в діях ОСОБА_1 наявні всі необхідні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
У судове засідання викликався та з'явився старший оперуповноважений 1-го сектору (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_4, який, на додаток до відомостей, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення, надав наступні пояснення з приводу складених матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_4 зазначив, що дійсно, чинне законодавство не забороняє спільну роботу близьких осіб чи родичів у підпорядкуванні один одного, якщо обіймання ними відповідних посад здійснюється в сільській місцевості. У той же час, при обранні ОСОБА_2 на посаду заступника сільського голови Петрівської сільської ради, у ОСОБА_1 виник потенційний конфлікт інтересів, який ставав реальним кожного разу при вирішенні питання про преміювання заступника сільського голови.
ОСОБА_4 підтвердив, що дійсно на першій сесії Петрівської сільської ради VIII скликання сільською радою прийнято рішення № 16 від 20.10.2020 року, яким визначено особливості преміювання заступника сільського голови шляхом встановлення розміру щомісячної премії. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що при обговоренні даного питання на сесії сільської ради, а також при голосуванні за рішення з приводу цього питання ОСОБА_1 не брав участі, оскільки перед винесенням цього питання на обговорення заявив про конфлікт інтересів. На додаток до цього, не зважаючи на формулювання обвинувачення у протоколах про адміністративні правопорушення, ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердив, що дійсно рішенням Петрівської сільської ради № 16 від 20.10.2020 року встановлено фіксований розмір щомісячної премії заступника сільського голови у розмірі 240% від посадового окладу, а не граничний розмір такої премії. Разом з тим, ОСОБА_4 пояснив, що при вирішенні питання про преміювання працівників сільської ради ОСОБА_1 , як сільський голова, керується Положенням про преміювання, іншими внутрішньо-локальними правовими актами та чинним законодавством, які в своїй сукупності саме сільського голову наділяють виключними та дискреційними повноваженнями щодо оцінки діяльності та преміювання за її результатами заступника сільського голови.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_1 особисто оцінює результати діяльності заступника сільського голови та за результатами такої оцінки самостійно приймає рішення про його преміювання з встановленням конкретного розміру премії. На переконання ОСОБА_4 , існування рішення сільської ради від 20.10.2020 року № 16 не позбавляє ОСОБА_1 виключних та дискреційних повноважень щодо преміювання заступника сільського голови, виключно з питаннями розміру премії та здійснення преміювання взагалі.
З приводу протоколів про адміністративні правопорушення № 2064 від 29.09.2023 року та № 2065 від 29.09.2023 року складені за фактом того, що ОСОБА_1 20.05.2022 року, не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням виданого ним розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року», серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 , та вчинив дію в умовах вказаного реального конфлікту інтересу, видавши та підписавши вказане розпорядження про преміювання, то ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що зазначені протоколи були складені помилково, оскільки дійсно вказані розпорядження приймалися та підписувалися секретарем сільської ради в період тимчасової відсутності голови сільської ради - ОСОБА_1.
У судове засідання викликалася та з'явилася свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка, будучи повідомленою про її права та обов'язки, повідомленою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, приведеною під присягу, надала показання наступного змісту.
ОСОБА_5 працює з січня 2021 року в Петрівський сільській раді Вишгородського району Київської області на посаді начальника відділу-головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності. У своїх показаннях ОСОБА_5 зазначила, що процедура преміювання працівників Петрівської сільської ради передбачає першочергове нарахування бухгалтерією премій працівникам сільської ради в межах фонду економії заробітної плати та преміального фонду з визначенням доцільності нарахування та виплати премії у конкретному розмірі. Після цього показники преміювання, визначені та рекомендовані бухгалтерією сільської ради, передаються сільському голові - ОСОБА_1 , який видає відповідне розпорядження про преміювання, яке у свою чергу виступає правовою основною для нарахування та виплати конкретному працівнику сільської ради конкретного розміру премії, визначеного в розпорядженні сільського голови.
ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 має чотирьох заступників, серед яких ОСОБА_2 , який дійсно є його двоюрідним братом. Нарахування та виплата премій працівникам сільської ради здійснюється на підставі розпорядження голови Петрівської сільської ради ОСОБА_1 . У свою чергу нарахування та виплата премій самому ОСОБА_1 та його заступнику ОСОБА_2 , який є його двоюрідним братом, здійснюється на підставі рішення сільської ради №16 від 20.11.2020 року. ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила, що рішенням сільської ради дійсно було визначено фіксований розмір щомісячної премії ОСОБА_2 в 240% відсотків від посадового окладу. Підстави для зменшення ОСОБА_1 розміру щомісячної премії ОСОБА_2 , встановленої рішенням сільської ради, ОСОБА_5 не відомо, як і не відомо чи здійснює ОСОБА_1 оцінку результатів роботи ОСОБА_2 .
Разом з тим, ОСОБА_5 зазначила, що протягом всього часу ОСОБА_2 у відповідності до рішення сільської ради ОСОБА_1 призначався єдиний фіксований розмір щомісячної премії в 240% від посадового окладу. Розмір преміювання не змінювався ані в бік збільшення, ані в бік зменшення. При цьому виплата ОСОБА_2 щомісячної премії здійснюється відповідно відпрацьованого часу, який зазначається у табелі обліку робочого часу. Оскільки в деякі місяця ОСОБА_2 був відсутній на роботі через перебування у відпустці, зокрема, за власний рахунок, то це вплинуло на розмір преміювання, який прив'язується до посадового окладу, тобто розмір щомісячної премії ОСОБА_2 залишався на рівні 240% від посадового окладу навіть у випадку його відсутності на роботі, зокрема, через перебування у відпустці. Тому нарахування та виплата ОСОБА_2 щомісячної премії в деяких місяцях меншої, порівняно з іншими місяцями, обумовлено не рішенням ОСОБА_1 , а зменшенням розміру виплаченого посадового окладу внаслідок зменшення кількості фактично відпрацьованих часів, у зв'язку з чим затверджені рішенням сільської ради 240% щомісячної премії ОСОБА_2 становили менший показник премії порівняно з іншими місяцями.
У судове засідання викликався та з'явився свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який, будучи повідомленим про його права та обов'язки, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, приведеним під присягу, надав показання наступного змісту.
ОСОБА_2 підтвердив, що він та ОСОБА_1 дійсно є двоюрідними братами, однак з цієї підстави не відмовився надавати показання. ОСОБА_2 підтвердив, що з 20.11.2020 року перебуває на посаді заступника сільського голови Петрівської сільської ради, яким є ОСОБА_1 . Про факт наявності між ними родинних відносин як орган місцевого самоврядування, так і територіальна громада, а також інші органи публічної влади достеменно знали, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 даний факт ніколи не приховувався.
ОСОБА_2 у своїх показаннях зазначив, що з метою уникнення конфлікту інтересів сільською радою шляхом прийняття відповідного рішення було встановлено фіксований розмір його щомісячної премії в 240% від посадового окладу. Крім того, ОСОБА_2 підтвердив, що при прийнятті даного рішення на сесії сільської ради ОСОБА_1 не брав участі ані в обговоренні даного питання, ані в прийнятті остаточного рішення, оскільки перед цим заявив про наявний у нього конфлікт інтересів.
Протягом всього часу роботи в Петрівській сільській раді, ані посадові оклади, ані показники преміювання не змінювалося. За весь час роботи щомісячна премія ОСОБА_2 завжди виплачувалася в розмірі 240% від посадового окладу на підставі розпорядження ОСОБА_1 . Разом з тим, ОСОБА_2 зазначив, що підписання ОСОБА_1 відповідного розпорядження здійснювалося на виконання відповідного рішення сільської ради. Жодним чином ОСОБА_1 не міг ані збільшити, ані зменшити розмір щомісячної премії ОСОБА_2 або взагалі прийняти рішення про невиплату щомісячної премії. Виплата щомісячної премії у розмірі меншому, порівняно з іншими місяцями, обумовлено не зменшенням відсоткової ставки самої премії, визначеної рішенням сільської ради на рівні 240% від посадового окладу, а зменшенням розміру фактично виплаченого посадового окладу, внаслідок відсутності ОСОБА_2 на роботі через перебування у відпустці.
ОСОБА_2 зазначив, що розмір його щомісячної премії, визначений рішенням сільської ради, є фіксованим та стабільним. ОСОБА_1 жодним чином на нього не впливає. Однак, якщо ОСОБА_1 або будь-який інший депутат сільської ради не задоволені показниками роботи ОСОБА_2 , то вони можуть ініціювати перед сільською радою питання перегляду показників преміювання ОСОБА_2 , як заступника сільського голови, зокрема, зменшення розміру щомісячної премії або позбавлення премії. Але сам ОСОБА_1 з власної ініціативи та самостійно таке рішення прийняти не може.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_2 зазначив, що в ОСОБА_1 при підписанні відповідних розпоряджень про преміювання працівників сільської ради, серед яких був і сам ОСОБА_2 , був відсутній реальний конфлікт інтересів, оскільки для його запобігання і було прийнято рішення сільської ради, яким визначено фіксований, чіткий та незмінний розмір щомісячної премії ОСОБА_2 .
У судове засідання викликалася та з'явилася свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка, будучи повідомленою про її права та обов'язки, повідомленою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, приведеною під присягу, надала показання наступного змісту.
ОСОБА_3 з 2009 року працює в Петрівській сільській раді Вишгородського району Київської області та обіймає посаду секретаря сільської ради. Відповідно до своїх посадових обов'язків ОСОБА_3 , зокрема, у разі відсутності сільського голови виконує його посадові обов'язки, а також наділена правом підпису, у тому числі рішень сільської ради, що приймаються на її сесії.
У своїх поясненнях ОСОБА_3 підтвердила, що ОСОБА_1 є головою Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, почав займати дану посаду з 20.11.2020 року. З цього ж моменту двоюрідний брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 почав обіймати посаду заступника сільського голови. Про наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 родинних відносин сільська рада та територіальна громада були обізнані, жодних питань з цим ніколи не виникало.
З метою уникнення конфлікту інтересів при вирішенні питання про преміювання на початку першої сесії Петрівської сільської ради VIII скликання 20.11.2020 року, ОСОБА_1 до порядку денного сесії було винесено питання щодо порядку та розміру преміювання ОСОБА_2 в якості заступника голови сільського ради. Перед початком обговорення даного питання ОСОБА_1 оголосив про конфлікт інтересів, оскільки дане питання стосується його двоюрідного брата, передав головування по цьому питанню ОСОБА_3 , після чого, як слідує з пояснень ОСОБА_3 , видалився з сесії сільської ради, та не брав участі а ні в обговоренні даного питання, а ні в голосуванні. Таким чином, ОСОБА_3 у своїх показаннях підтвердила, що при визначенні порядку, розміру та механізму преміювання ОСОБА_2 сесією сільської ради ОСОБА_1 не брав ані в участі в обговоренні даного питання, ані в остаточному прийнятті даного рішення. Рішення про преміювання ОСОБА_2 було прийнято сесією ради під № 16 від 20.11.2020 року, яке також було підписано ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .
У своїх показаннях ОСОБА_3 підтвердила, що рішенням сільської ради № 16 від 20.11.2020 року заступнику сільського голови ОСОБА_2 визначено чіткий, фіксований та сталий розмір щомісячної премії в 240% від посадового окладу. Даний розмір щомісячної премії є сталим, недиференційованим та жодним чином не змінюється ані в бік збільшення, ані в бік зменшення.
ОСОБА_3 зазначила, що оскільки рішення, прийняте на сесії сільської ради, є обов'язковим, то щомісячна премія ОСОБА_2 нараховувалася та виплачувалася лише у відповідності до даного рішення сільської ради. Щомісячна премія в 240% від посадового окладу нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_2 кожного місяця навіть у разі, якщо ним фактично було відпрацьовано меншу кількість робочого часу, зокрема, через перебування у відпустці за свій рахунок тощо. Однак у такому разі був меншим фактично нарахований та виплачений посадовий оклад, що зумовлювало зменшення розміру щомісячної премії, яка рішенням сільської ради у відсотковому співвідношенні прив'язана до посадового окладу. Крім того, ОСОБА_3 пояснила, що розмір щомісячної премії також може бути зменшений у випадку відсутності коштів в преміальному фонді та фонді економії заробітної плати, однак у такому разі розмір преміювання зменшується всім працівникам пропорційно за відповідним обґрунтуванням бухгалтерії.
Прийняття ОСОБА_1 розпорядження про преміювання працівників сільської ради в частині преміювання ОСОБА_2 , на переконання ОСОБА_3 , було лише дублюванням положень рішення сільської ради, оскільки жодним чином ОСОБА_1 не впливав на показники преміювання ОСОБА_2 , не міг ані збільшити, ані зменшити розмір щомісячної премії або взагалі позбавити преміювання.
ОСОБА_3 підтвердила, що в період відсутності ОСОБА_1 , його повноваження дійсно виконувала вона як секретар сільської ради, у тому числі в частині преміювання працівників сільської ради. В цьому аспекті ОСОБА_3 підтвердила, що при преміюванні ОСОБА_2 вона також керувалася рішенням сільської ради № 16 від 20.11.2020 року, призначала йому щомісячну премію лише в тому розмірі, в якому зазначено у рішенні сільської ради.
Крім того, ОСОБА_3 у своїх показаннях підтвердила, що розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року», серед яких був двоюрідний брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , підписувала дійсно ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 , оскільки останній на той момент був відсутній на роботі через перебування у відпустці.
ОСОБА_3 у своїх показаннях висловила припущення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів при преміюванні двоюрідного брата ОСОБА_2 - заступника сільського голови, оскільки з метою уникнення цього конфлікту інтересів і було прийнято рішення сільської ради №16 від 20.11.2020 року, яким встановлено спеціальний порядок та розміри преміювання заступника сільського голови - ОСОБА_2 .
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
У ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлюється, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Невиконання зазначеного обов'язку, його неналежне або несвоєчасне виконання є діянням, що містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
У свою чергу у ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у п. 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані, зокрема, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Невиконання зазначеного обов'язку або його неналежне виконання є діянням, що містить ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
При цьому аналіз ч. 1 Примітки до ст. 172-7 КУпАП дає можливість зробити висновок, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП має спеціального суб'єкта - суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону випливає, що вимоги законодавства про запобігання корупції поширюються на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Таким чином, на сільського голову, як на особу, уповноважену на виконання функцій місцевого самоврядування, поширюються вимоги законодавства про запобігання корупції, зокрема, вимоги щодо необхідності повідомлення про виникнення реального конфлікту інтересів, а також заборона щодо вчинення дій, прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Аналіз диспозиції ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП дає можливість встановити, що чинним законодавством передбачено відповідальність за вчинення наступних діянь:
1) неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів;
2) вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому відповідно до ч. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП зазначається, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Таким чином, у ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень (реальний конфлікт інтересів), а також за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах наявності у особи суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень чи вчинення певних дій.
Як вбачається з вищевикладених положень, об?єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, нерозривно пов'язана з таким елементом як приватний інтерес, його суперечність з службовими повноваженнями, внаслідок чого виникає реальний конфлікт інтересів. На додаток до цього, суд звертає увагу, що реальний конфлікт інтересів має бути чітко вираженим, конкретизованим та простежуватися на основі визначення того, який приватний інтерес переслідує особа у даному випадку та яким чином цей приватний інтерес вступає у суперечність з інтересами службами.
У свою чергу реальний конфлікт інтересів безпосередньо впливає на рівень об'єктивності та неупередженості особи при прийнятті рішень, вчиненні або невчиненні певних дій, що відносяться до її службових або представницьких повноважень. Тобто, реальний конфлікт інтересів перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з прийнятим рішенням, внаслідок чого останнє не може вважатися неупередженим та об'єктивним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» - приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Наявність приватного інтересу, його вступ у суперечність з службовими повноваженнями, інтересами служби та вплив на об'єктивність і неупередженість рішень, дій та бездіяльності у більшості випадків пов'язується саме з близькими особами осіб, щодо яких поширюються вимоги антикорупційного законодавства. При цьому близькими особами відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» є члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Крім того, ознакою об'єктивної сторони зазначених правопорушень є саме реальний, а не потенційний конфлікт інтересів, тобто саме суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями особами. Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
На додаток до цього суд звертає увагу, що констатація наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, є можливою лише у тому випадку, коли реальний конфлікт інтересів впливає на реалізацію посадовою особою своїх дискреційних повноважень.
Право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд передбачає можливість його дискреції, тобто право вибору між декількома діями чи рішеннями, що однаково є правомірними та передбачені чинним законодавством.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 справа №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними повноваженнями є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
На додаток до цього у Постанові КАС ВС від 22.12.2018 року у справі № 804/1469/17 (провадження № К/9901/43891/18) зазначається, що «на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким».
Наявність дискреції (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об?єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, можливе лише за сукупності умов:
1) факт наявності у правопорушника приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність повноважень на прийняття рішення, яке повинно мати дискреційний характер;
3) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
У межах даної справи суть інкримінованого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, зводиться до здійснення сільським головою преміювання свого двоюрідного брата, який обіймає посаду заступника сільського голови. Таким чином, пред'явлене обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення вимагає визначення загального порядку преміювання заступника сільського голови.
Відповідно до ст. 143 КЗпП до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.
У Постанові КАС ВС від 15.12.2021 року у справі № 1840/2970/18 (п. 42) було зроблено висновок, що преміювання та встановлення відповідних надбавок проводиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.
Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень. Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 2, 3 вказаного вище Закону посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 зазначеного Закону кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заступник сільського голови входить до складу виконавчого комітету сільської ради, персональний та кількісний склад якого визначається і затверджується сільською радою. Таким чином, посада заступника сільського голови пов'язана не тільки з організаційно-розпорядчими функціями, але і відноситься до виборних посад органу місцевого самоврядування, на які особа затверджується сільською радою. Отже, заступник сільського голови є посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Враховуючи положення ст. 21 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» умови оплати праці, у тому числі преміювання, заступника сільського голови визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначені умови оплати праці визначені у Постанові КМУ від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - Постанова КМУ від 09.03.2006 року № 268.
Відповідно до п. 6 Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268 преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.
З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що питання преміювання заступників сільських голів належить до виключного та дискреційного повноваження сільського голови, яке реалізується ним у межах затверджених видатків на оплату праці. Таким чином, здійснення преміювання заступника сільського голови становить дискреційне повноваження самого сільського голови, яке реалізується ним в межах затверджених видатків на оплату праці та у порядку, визначеному КМУ, а також внутрішніми локально-нормативними актами щодо питань оплати праці.
Судом встановлено, що рішенням Петрівської сільської ради від 24.12.2021 року № 851 (Т. 1, а.с. 36) затверджено Положення про порядок преміювання працівників апарату ради Петрівської сільської ради та її виконавчих органів (далі по тексту - Положення про порядок преміювання).
З преамбули Положення про порядок преміювання (Т. 1, а.с. 37-39) вбачається, що дія положення поширюється на усіх працівників апарату Петрівської сільської ради та її виконавчих органів. Таким чином, дія затвердженого Положення про порядок преміювання поширюється і на питання преміювання заступника сільського голови.
Відповідно п. 3.1 Положення про порядок преміювання - видатки на преміювання передбачаються в кошторисі сільської ради працівникам апарату Петрівської сільської ради та її виконавчих органів здійснюються за розпорядженням сільської голови на підставі оцінки та всебічного аналізу виконання ними посадових обов'язків і завдань.
Відповідно до п. 3.2 Положення про порядок преміювання - премія нараховується за розпорядженням голови, в залежності від результатів праці, у відсотках до посадового окладу за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 3.3 Положення про порядок преміювання - за результатами роботи за місяць для визначення розміру премій враховуються такі показники: дотримання чинного законодавства; належне, якісне і своєчасне виконання обов'язків, визначених для відповідних категорій працівників у посадових інструкціях, розподілі обов'язків і доручень безпосереднього керівника; дотримання трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку; відсутність порушень нормативно-правових актів з питань служби в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 3.4 Положення про порядок преміювання - премія не нараховується працівникам за час: тимчасової непрацездатності; перебування працівника у відпустках усіх видів, передбачених чинним законодавством; випробувального терміну; за період довгострокових відряджень за кордон по вивченню досвіду роботи.
Відповідно до п. 6.1 Положення про порядок преміювання - оцінювання показників роботи, зокрема, заступників сільського голови з метою нарахування премії проводить сільський голова.
Відповідно до п. 6.2 Положення про порядок преміювання - заступники сільського голови преміюються на підставі розпорядження сільського голови.
Крім того, відповідно до п. 3.8 Колективного договору на 2021-2025 роки, укладеного між адміністрацією та трудовим колективним Петрівської сільської ради (Т. 1, а.с. 40-44), власник встановлює систему преміювання посадових осіб (працівників) за результатами роботи у попередньому місяці, відповідно до затвердженого Положення про порядок преміювання.
Аналіз вищевикладених положень внутрішніх локально-нормативних актів, які укладені та затверджені в Петрівській сільській раді, дає можливість зробити висновок, що вони дублюють положення чинного законодавства, зокрема, Постанови КМУ від 09.03.2006 року № 268. Таким чином, положеннями внутрішніх правових актів Петрівської сільської ради передбачено дискреційне право сільського голови Петрівської сільської ради самостійно, на власний розсуд, з власної ініціативи вирішувати питання про преміювання заступників сільського голови, що реалізується ним за результатами особистої оцінки їх діяльності шляхом винесення відповідного розпорядження з визначенням конкретних показників преміювання заступників сільського голови в межах фонду економії заробітної плати.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в загальному порядку питання преміювання заступника сільського голови є дискреційним та виключним повноваженням сільського голови.
Фактичні обставини, встановлені судом за результатами судового розгляду.
З протоколу першої сесії Петрівської сільської ради VIII скликання від 20.11.2020 року (Т. 1, а.с. 29-30) судом встановлено, що головою Петрівської сільської територіальної виборчої комісії ОСОБА_6 оголосила, що постановою № 92 від 13.11.2020 року Петрівською сільською територіальною виборчої комісією Петрівським сільським головою було зареєстрованого ОСОБА_1 .
Рішенням Петрівської сільської ради від 20.11.2020 року № 03 (Т. 1, а.с. 31) ОСОБА_1 визнано таким, що приступив до виконання повноважень Петрівського сільського голови з 20.11.2020 року. Цим же рішенням ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах четвертої категорії посад.
Вказані обставини не заперечувалися та були підтверджені всіма учасниками судового провадження.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи Петрівським сільським головою, є суб'єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», та є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією. Тобто, ОСОБА_1 наділений ознаками спеціального суб'єкта адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
З протоколу першої сесії Петрівської сільської ради VIII скликання від 20.11.2020 року (Т. 1, а.с. 29-30) судом встановлено, що одним з заступників сільського голови Петрівської сільської ради було обрано ОСОБА_2 , який, як вбачається з витягів з Державного реєстру актів цивільного стану (Т. 1, а.с. 25-27), є двоюрідним братом ОСОБА_1 . Факт наявності родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечувався жодним учасником судового провадження, навпроти був ними особисто підтверджений.
З протоколу сесії Петрівської сільської ради VIII скликання від 20.11.2020 року (Т. 1, а.с. 29-30) вбачається, що при поставленні на обговорення сесії питання про обрання ОСОБА_2 заступником сільського голови, ОСОБА_1 оголосив про конфлікт інтересів, однак брав участь у голосуванні з цього приводу.
У зв'язку з цим суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на: 1) народних засідателів і присяжних; 2) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв'язку з набуттям одним з них статусу виборної особи, крім випадків прийняття близької особи на роботу помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, помічником-консультантом депутата місцевої ради; 3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що чинне законодавство, спрямоване на запобігання корупції, не забороняє ОСОБА_1 як голові сільської ради сільського населеного пункту, що не є районним центром, мати у своєму прямому підпорядкуванні близьких осіб, зокрема, двоюрідного брата. В аспекті цього судом також приймається до уваги факт повідомлення ОСОБА_1 про наявність родинних відносин з ОСОБА_2 та доведення до відома сільської ради даного факту при вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника сільського голови.
Разом з тим, хоча призначення близької особи на посаду, що зумовлює перебування її у прямому чи непрямому підпорядкуванні іншої близької особи, не створює реального конфлікту інтересів, однак зумовлює виникнення приватного інтересу, зумовленого позаслужбовими стосунками з близькою особою та бажанням піклуватися про членів сім'ї, родичів, що є природним для кожної людини, що у свою чергу створює ситуацію наявності в особи потенційного конфлікту інтересів.
Оскільки, як було встановлено судом вище, питання преміювання заступників сільського голови є виключним і дискреційним правом сільського голови, то призначення ОСОБА_2 на посаду заступника сільського голови зумовило створення в ОСОБА_1 ситуації потенційного конфлікту інтересів, пов'язаного з можливою суперечністю його приватного інтересу та службових повноважень дискреційного характеру, що могло б вплинути у подальшому на об'єктивність та неупередженість рішень, зокрема, щодо преміювання.
Вказаний вище потенційний конфлікт інтересів набував би ознак реального у випадку необхідності реалізації ОСОБА_1 своїх дискреційних повноважень по відношенню до заступника сільського голови - двоюрідного брата ОСОБА_2 . Так, зокрема, вирішуючи питання про преміювання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , маючи виключне та дискреційне повноваження на це, особисто оцінював би результати роботи ОСОБА_2 , показники його діяльності, дотримання чинного законодавства, після чого особисто б за власним розсудом в межах фонду економії заробітної плати з відповідним обґрунтуванням бухгалтерії вирішував питання про преміювання з конкретними показниками преміювання ОСОБА_2 .
За таких умов беззаперечним видається факт, що ОСОБА_1 діяв би в умовах реального конфлікту інтересів, про існування якого зобов'язаний був би повідомити НАЗК, а також в умовах якого йому б було заборонено приймати відповідне рішення про преміювання.
Разом з тим, з пояснень ОСОБА_1 , показань свідка ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_5 судом встановлено, що ОСОБА_1 , як сільський голова, має 4-ьох заступників, одним з яких і є ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується і протоколом першої сесії Петрівської сільської ради VIII скликання від 20.11.2020 року (Т. 1, а.с. 29-30), з якого підтверджується факт обрання чотирьох заступників Петрівського сільського голови.
У своїх показаннях свідок бухгалтер сільської ради ОСОБА_5 та інші допитані у судовому засіданні свідки підтвердили, що нарахування та виплата щомісячних премій працівникам сільської ради здійснюється на підставі розпорядження сільського голови. На підставі розпорядження сільського голови здійснюється і преміювання його заступників. Винятком з цього правила, як вбачається з показань свідка ОСОБА_5 , є преміювання самого сільського голови, яке здійснюється на підставі рішення сільської ради, а також преміювання заступника сільського голови ОСОБА_2 , яке, хоча і здійснюється на підставі розпорядження сільського голови, однак з урахуванням спеціального рішення сільської ради, яке було прийнято з метою запобігання уникненню конфлікту інтересів. По іншим заступникам сільського голови рішень сільської ради не приймалося, у зв'язку з цим їх преміювання здійснюється ОСОБА_1 в загальному порядку.
З протоколу першої сесії Петрівської сільської ради VIII скликання від 20.11.2020 року (Т. 1, а.с. 29-30) судом встановлено, що в порядок денний сесії сільської ради також було включено питання «Про умови оплати праці Петрівського сільського голови», за результатами розгляду якого сільською радою прийнято рішення № 15 від 20.11.2020 року, а також питання «Про умови оплати праці заступника Петрівського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2», за результатами розгляду якого сільською радою прийнято рішення № 16 від 20.11.2020 року.
З протоколу першої сесії Петрівської сільської ради підтверджуються показання учасників судового провадження та допитаних свідків в частині, що при винесенні на обговорення питання про преміювання заступника сільського голови ОСОБА_2 , при обговоренні даного питання та при прийнятті рішення за результатами його розгляду ОСОБА_1 не брав участі, оголосивши про конфлікт інтересів.
Як вбачається з вказаного протоколу, за результатами обговорення питання про умови оплати праці заступника сільського голови ОСОБА_2 . Петрівською сільською радою прийнято рішення № 16 від 20.11.2020 року. При дослідженні вказаного рішення сільської ради (Т. 1, а.с. 16) судом встановлено, що п. 6 вказаного рішення постановлено «здійснювати щомісячно преміювання заступника Петрівського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_2 відповідно до його особистого вкладу в загальні результати роботи в розмірі 240% відсотків посадового окладу. Крім того, до державних і професійних свят та ювілейних дат, а також у зв'язку зі святкуванням професійного свята «Дня місцевого самоврядування» в розмірі посадового окладу та за результатами роботи, протягом VIII скликання сільської ради за рахунок фонду економії оплати праці. Преміювання здійснювати в межах преміального фонду та фонду економії оплати праці». Вказане рішення сільської ради підписано секретарем сільської ради ОСОБА_3 .
Буквальне тлумачення положень рішення Петрівської сільської ради № 16 від 20.11.2020 року дає можливість зробити висновок, що заступнику сільського голови ОСОБА_2 визначено фіксований розмір щомісячної премії у чіткому та фіксованому відсотковому співвідношенні до посадового окладу, що становить 240% від посадового окладу. З показань свідка ОСОБА_2 судом встановлено, що таке рішення сільською радою прийнято лише відносно нього, з моменту прийняття не переглядалося, як і посадові оклади працівників сільської ради.
Всупереч пред'явленому обвинуваченню, яке полягає у тому, що рішенням Петрівської сільської ради № 16 від 20.11.2020 року встановлено лише граничний розмір щомісячної премії ОСОБА_2 , аналіз цього ж рішення не дає можливості прийти до такого висновку, зокрема, виходячи з постановки та формулювання речення, а також використання відповідних словосполучень, серед яких відсутні ті, які б могли вказувати на те, що 240% від посадового окладу є межею щомісячної премії, а не фіксованим її розміром.
У зв'язку з цим суд звертає увагу, що у судовому засіданні ОСОБА_4 , як представником органу поліції, що здійснював складання протоколів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підтверджено, що рішенням Петрівської сільської ради № 16 від 20.11.2020 року дійсно визначено не граничний, а фіксований розмір щомісячної премії. Разом з тим, ОСОБА_4 висловлено доводи, що ОСОБА_1 уповноважений на зменшення показника щомісячного преміювання ОСОБА_2 .
З листа Петрівської сільської ради від 30.08.2023 року № 03-11/2173 (Т. 1, а.с. 17) судом встановлено, що у січні, лютому, березні, квітні, червні, липні, серпні, жовтні, листопаді місяцях 2022 року ОСОБА_2 , як заступнику сільського голови, було нараховано та виплачено премії по 26400 грн. 00 коп. щомісячно.
З цього ж листа сільської ради вбачається, що у травні та вересні 2022 року ОСОБА_2 , як заступнику сільського голови, було нараховано та виплачено премії по 14400 грн. 00 коп., та у грудні 2022 року нараховано та виплачено премію у розмірі 20400 грн.
З показань свідка бухгалтера сільської ради ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_2 судом встановлено, що протягом 2022 року ОСОБА_2 , як заступнику сільського голови, здійснювалося нарахування та виплата щомісячної премії у чіткому та фіксованому розмірі в 240% від посадового окладу, який визначений рішенням сільської ради № 16 від 20.11.2020 року. Виплата щомісячної премії ОСОБА_2 дійсно здійснювалася на підставі розпорядження сільського голови - ОСОБА_1 , однак показники преміювання визначалися у суворій відповідності до рішення сільської ради № 16 від 20.11.2020 року. Нарахування та виплата ОСОБА_2 у травні, вересні та грудні 2022 року щомісячної премії у розмірі меншому, ніж в інших місяцях 2022 року, зумовлено не зниженням розміру самої премії, а зменшенням розміру фактично виплаченого посадового окладу, внаслідок зменшення кількості фактично відпрацьованих днів через перебування ОСОБА_2 у відпустках. Оскільки розмір щомісячної премії визначений ОСОБА_2 рішенням сільської ради у фіксованому розмірі в 240% від посадового окладу, а у травні, вересні та грудні 2022 року посадовий оклад був меншим, то і відповідно розмір щомісячної премії в 240% був меншим порівняно з іншими місяцями.
З листа Петрівської сільської ради від 30.08.2023 року № 03-11/2173 (Т. 1, а.с. 17) судом підтверджено вищезазначені показання свідків, в частині знаходження заступника сільського голови ОСОБА_2 у відпустці.
З пояснень ОСОБА_1 , показань свідка ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_3 судом встановлено, що ОСОБА_1 не міг впливати на показники щомісячного преміювання ОСОБА_2 , зокрема, збільшити або зменшити розмір щомісячної премії або взагалі позбавити преміювання. У випадку, якщо ОСОБА_2 не виконував або неналежним чином виконував свої посадові обов'язки, то ОСОБА_1 або інший депутат сільської ради міг ініціювати перед сільською радою питання зменшення розміру щомісячної премії ОСОБА_2 або позбавлення його преміювання. Однак з власної ініціативи та самостійно ОСОБА_1 не міг цього зробити, оскільки не міг діяти всупереч рішенню сільської ради.
Свідок ОСОБА_3 , яка обіймає посаду секретаря сільської ради, на додаток до вищезазначеного також вказала, що у період відсутності ОСОБА_1 на роботі через перебування у відпустці, ОСОБА_3 тимчасово виконувала його посадові обов'язки, у тому числі щодо преміювання працівників сільської ради. Преміювання ОСОБА_2 у цей період здійснювалося нею також у відповідності до рішення Петрівської сільської ради № 16 від 20.11.2020 року, тобто у фіксованому розмірі в 240% від посадового окладу.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що хоча питання преміювання заступників сільського голови є виключним та дискреційним повноваженням самого Петрівського сільського голови, рішенням Петрівської сільської ради № 16 від 20.11.2020 року відносно заступника сільського голови ОСОБА_2 , який є двоюрідним братом ОСОБА_1 , визначено спеціальний порядок та розмір щомісячного преміювання шляхом встановлення єдиного та фіксованого розміру щомісячної премії у відсотковому співвідношенні до посадового окладу, а саме - 240% від посадового окладу. Нарахування та виплата щомісячної премії ОСОБА_2 дійсно здійснювалося на підставі розпоряджень ОСОБА_1 , однак в цій частині розпорядження сільського голови дублювали положення рішення сільської ради №16 від 20.11.2020 року, жодним чином не відхилялися від положень останнього. При прийнятті даного рішення, при обговоренні розміру щомісячного преміювання ОСОБА_2 , голосування з цього питання, ОСОБА_1 участі не брав, оголосивши про наявність конфлікту інтересів, відповідне рішення ним не підписувалося.
В цьому аспекті судом також встановлено, що в цілому ОСОБА_2 , який є двоюрідним братом ОСОБА_1 , про що достеменно було відомо сільській раді, є єдиним заступником сільського голови, якому рішенням сільської ради встановлено фіксований розмір щомісячної премії. З пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 слідує, що прийняття такого рішення сільською радою обумовлено було необхідністю подолання конфлікту інтересів, у наявності якого обвинувачується ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що рішення Петрівської сільської ради № 16 від 20.11.2020 року, яким визначено фіксований розмір преміювання заступника сільського голови ОСОБА_2 , є чинним, не переглядалося, не скасовувалося, не оскаржувалося. Повноважень суду, як органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення, щодо оцінки законності та обґрунтованості такого рішення положення КУпАП не передбачають.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що, прийнявши рішення № 16 від 20.11.2020 року, яким було визначено фіксований розмір щомісячної премії заступника сільського голови ОСОБА_2 , який є двоюрідним братом сільського голови ОСОБА_1 , сільська рада фактично ліквідувала дискреційне повноваження ОСОБА_1 щодо преміювання свого заступника - ОСОБА_2 ОСОБА_1 вказаним рішенням був позбавлений можливості іншим чином вирішити питання про преміювання ОСОБА_2 , ніж призначити щомісячну премію, яка визначена рішенням сільської ради, а перегляд питання про преміювання ОСОБА_2 є можливим лише сільською радою. Крім того, судом встановлено, що протягом всього 2022 року ОСОБА_1 підписувалася розпорядження про преміювання ОСОБА_2 саме у відповідності до рішення сільської ради № 16 від 20.11.2020 року, розмір преміювання жодного разу не змінювався.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , хоча і є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, мав приватний інтерес по відношенню до свого двоюрідного брата ОСОБА_2 , однак не мав і не діяв в умовах реального конфлікту інтересів через відсутність в нього дискреційних повноважень в частині вирішення питання про преміювання ОСОБА_2 , яке фактично однозначно було вирішено рішенням сільської ради. Відсутність дискреційного повноваження унеможливлює конфлікт приватного інтересу та службових повноважень, а відповідно унеможливлює вплив такої суперечності на об'єктивність та неупередженість рішення. Тому в діях ОСОБА_1 відсутні всі необхідні ознаки реального конфлікту інтересів, про наявність якого він був би зобов'язаний повідомити НАЗК, та в умовах якого йому заборонено було б вчиняти дію, зокрема, щодо підписання розпорядження про преміювання.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
У Постанові ККС ВС від 21.02.2018 року у справі № 701/613/16-к було зроблено висновок, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд звертає увагу, що відомості протоколів про адміністративне правопорушення щодо того, що ОСОБА_1 не повідомив про реальний конфлікт інтересів та вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, є за своєю сутністю висуненням обвинувачення, що здійснюється органом (посадовою особою), уповноваженою на складення протоколу про адміністративне правопорушення. Тому таке обвинувачення поза розумним сумнівом має бути підтверджено або спростовано у судовому засіданні шляхом дослідження всіх наданих належних, допустимих та достовірних доказів. При цьому доведення цього факту поза розумним сумнівом буде означати можливість для суду зробити категоричний висновок, що версія, зазначена в обвинуваченні, є єдиною розумною версією, яка виключає будь-які обґрунтовані сумніви.
За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим та недоведеним в частині наявності у ОСОБА_1 дискреційного повноваження на преміювання ОСОБА_2 та відповідно наявності реального конфлікту інтересів.
Складені відносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення мають однакове за змістом та обсягом обвинувачення у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, однак відрізняються за розпорядженням про преміювання працівників сільської ради, серед яких був ОСОБА_2 , яке виносилося ОСОБА_1 кожного місяця протягом 2022 року. Таким чином, висновки суду щодо застосування норм права та фактичних обставин справи є застосовними щодо всіх складених протоколів про адміністративні правопорушення, а тому з метою процесуальної економії суд вважає за недоцільне повторювати вищезазначені висновки щодо кожного протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до презумпції невинуватості, яка закріплена у ст. 62 Конституції України, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, то суд доходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, як і його вина у вчиненні цих правопорушень, не доведені, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 ознак складу вказаних адміністративних правопорушень.
Окремо суд звертає увагу на наступні протоколи про адміністративні правопорушення.
Щодо протоколів про адміністративні правопорушення № 2056-2059 від 29.09.2023 року.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2056 від 29.09.2023 року складений відносно ОСОБА_1 за фактом того, що останній не повідомив НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням виданого ним розпорядження від 26.01.2022 року № 24-к «Про преміювання працівників сільської ради за січень 2022 року», серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо того, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, є триваючими правопорушеннями. Аналіз диспозиції ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, положень антикорупційного законодавства, ст. 38 КУпАП, дає можливість зробити чіткий висновок, що дані правопорушення відносяться до правопорушень з формальним складом, оскільки вважаються закінченими в момент не вчинення протягом встановленого законодавством строку дії, яку особа була зобов'язана вчинити (повідомити про реальний конфлікт інтересів, що утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП), та в момент вчинення відповідної дії (наприклад, підписання розпорядження про преміювання, що утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП зазначається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 2056, було вчинено ОСОБА_1 27 січня 2022 року, оскільки саме цей день є наступним робочим днем з моменту, коли ОСОБА_1 міг дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 27 січня 2024 року.
Отже, на момент розгляду справи сплив двохрічний строк накладення адміністративного стягнення, який рахується з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився на момент здійснення судового розгляду, тобто після початку вирішення питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, то суд вважає за доцільне надати висновок щодо наявності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_1 , не зважаючи на закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладених судом загальних висновків по справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 2056 від 29.03.2023 року), відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2057 від 29.09.2023 року складений відносно ОСОБА_1 за фактом того, що останній вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши розпорядження від 26.01.2022 року № 24-к «Про преміювання працівників сільської ради за січень 2022 року», де серед інших працівників преміював свого двоюрідного брата ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП зазначається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 2057, було вчинено ОСОБА_1 26 січня 2022 року, оскільки саме цей день є днем прийняття рішення (розпорядження про преміювання) в умовах реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 26 січня 2024 року.
Отже, на момент розгляду справи сплив двохрічний строк накладення адміністративного стягнення, який рахується з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився на момент здійснення судового розгляду, тобто після початку вирішення питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, то суд вважає за доцільне надати висновок щодо наявності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_1 , не зважаючи на закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладених судом загальних висновків по справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 2057 від 29.03.2023 року), відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2058 від 29.09.2023 року складений відносно ОСОБА_1 за фактом того, що останній не повідомив НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням виданого ним розпорядження від 22.02.2022 року № 42-к «Про преміювання працівників сільської ради за лютий 2022 року», серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП зазначається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 2058, було вчинено ОСОБА_1 23 лютого 2022 року, оскільки саме цей день є наступним робочим днем з моменту, коли ОСОБА_1 міг дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 23 лютого 2024 року.
Отже, на момент розгляду справи сплив двохрічний строк накладення адміністративного стягнення, який рахується з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився на момент здійснення судового розгляду, тобто після початку вирішення питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, то суд вважає за доцільне надати висновок щодо наявності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_1 , не зважаючи на закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладених судом загальних висновків по справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 2058 від 29.03.2023 року), відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2059 від 29.09.2023 року складений відносно ОСОБА_1 за фактом того, що останній вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши розпорядження від 22.02.2022 року № 42-к «Про преміювання працівників сільської ради за лютий 2022 року», де серед інших працівників преміював свого двоюрідного брата ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП зазначається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст. 212-15, 212-21 КУпАП, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення якого було складено протокол № 2059, було вчинено ОСОБА_1 22 лютого 2022 року, оскільки саме цей день є днем прийняття рішення (розпорядження про преміювання) в умовах реального конфлікту інтересів. Тому адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 22 лютого 2024 року.
Отже, на момент розгляду справи сплив двохрічний строк накладення адміністративного стягнення, який рахується з дня вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що строк накладення адміністративного стягнення закінчився на момент здійснення судового розгляду, тобто після початку вирішення питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, то суд вважає за доцільне надати висновок щодо наявності складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_1 , не зважаючи на закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладених судом загальних висновків по справі, суд приходить до висновку, що провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення № 2059 від 29.03.2023 року), відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо протоколів про адміністративні правопорушення № 2064-2065 від 29.09.2023 року.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2064 від 29.09.2023 року складений відносно ОСОБА_1 за фактом того, що останній не повідомив НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням виданого ним розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року», серед яких був його двоюрідний брат ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення № 2065 від 29.09.2023 року складений відносно ОСОБА_1 за фактом того, що останній вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року», де серед інших працівників преміював свого двоюрідного брата ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
При дослідженні розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року» (Т. 3, а.с. 15-18, 73-74) судом встановлено, що вказане розпорядження видавалося та підписувалося не Петрівським сільським головою ОСОБА_1 , а секретарем сільської ради ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 50 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради: у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови.
Відповідно до ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" або Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Таким чином, у разі неможливості виконання сільським головою своїх повноважень їх виконання покладається на секретаря сільської ради.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року» (Т. 3, а.с. 15-18, 73-74) дійсно видавала та підписувала вона, а не Петрівський сільський голова ОСОБА_1 , оскільки останній був відсутній на роботі у зв'язку з перебуванням у відпустці. При цьому свідок ОСОБА_3 зазначила, що видаючи вказане розпорядження, вона керувалася положеннями рішення сільської ради № 16 від 20.11.2020 року. Вказані обставини підтвердив у своїх поясненнях і сам ОСОБА_1 .
Опитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , який здійснював складання вказаних протоколів про адміністративні правопорушення, підтвердив, що розпорядження від 20.05.2022 року № 91-к «Про преміювання працівників сільської ради за травень 2022 року» (Т. 3, а.с. 15-18, 73-74) дійсно підписані секретарем сільської ради ОСОБА_3 , а не Петрівським сільським головою ОСОБА_1 . Вказані обставини ОСОБА_4 пояснив допущеною помилкою при складанні матеріалів справи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є суб'єктом інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, за фактом вчинення яких були складені протоколи № 2064, 2065 від 29.09.2023 року, оскільки розпорядження про преміювання останній не підписував, був відсутній на роботі, а тому не мав і не міг мати конфлікту інтересів та вчинити дію в умовах конфлікту інтересів. Натомість розпорядження про преміювання було підписано та видано секретарем сільської ради ОСОБА_3 .
З урахуванням вищевикладеного провадження у справі за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП (протоколи № 2064, №2065 від 29.09.2023 року), підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу вказаних правопорушень, а саме у зв'язку з недоведеністю факту вчинення саме ОСОБА_1 цих діянь.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Внаслідок цього судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 35, 172-7, 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2056 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2057 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2058 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2059 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2060 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2061 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2062 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2063 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2064 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2065 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2066 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2067 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2068 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2069 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2070 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2071 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2072 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2073 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2074 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2075 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2076 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2077 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2078 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (протокол № 2079 від 29.09.2023 року), закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів.
Суддя О.В. Рукас