справа № 361/1904/24
провадження № 1-кп/361/811/24
28.02.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023111130004245 від 01.12.2023, який надійшов з Броварської окружної прокуратури Київської області по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балашівка, Березнівського району Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого : АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 153 КК України,
Ухвалою суду від 26.02.2024 було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити судовий розгляд кримінального провадження зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі норми КПК України, підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не вбачається. Розгляд справи проводити в закритому судовому засіданні, так як дане кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Інші учасники судового провадження в підготовчому судовому засіданні проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, клопотань не заявляли.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Броварському міськрайонному суду Київської області. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.
В підготовчому засіданні судом було роз'яснено зміст ч. 2 ст. 31 КПК України щодо можливості заявлення обвинуваченими клопотання про здійснення судового розгляду колегіально у складі трьох суддів, однак обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні відмовився заявляти таке клопотання, тому розгляд даного кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 27 КПК України розгляд кримінального провадження здійснювати у закритому судовому засіданні впродовж всього судового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з посиланням на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам :
-переховуватися від суду враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання (від 10 до 15 років позбавлення волі), так як ОСОБА_4 усвідомлює можливість настання несприятливих для нього наслідків;
-незаконно впливати на свідків та малолітню потерпілу, її законного представника, у даному кримінальному провадженні, щоб ті змінили свої показання, так як ОСОБА_4 перебуваючи на волі вона матиме можливість впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від наданих показань;
- ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки зібрані в ході досудового розслідування докази дають достатні підстави вважати, що він не володіє достатнім рівнем самоконтролю та стриманості, про що свідчить той факт, що з невідомого мотиву у нього виник умисел за задоволення своєї статевої пристрасті відносно рідної дочки.
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам, так як не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків з огляду на наявність високого ступеню ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання заперечував та подав суду клопотання про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 (вказану квартиру надає для проживання родичка обвинуваченого ОСОБА_8 , надавши нотаріально завірену заяву), із забороною залишати житло цілодобово з покладенням обов'язків прибувати до суду за кожною вимогою та не покидати квартиру, в якій він буде перебувати без дозволу, вважаючи такий запобіжний захід достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 та представник малолітньої потерпілої адвокат ОСОБА_7 клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали, проти зміни вказаного запобіжного заходу заперечили.
Заслухавши доводи сторін суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 01.03.2024.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 , відносяться до категорії тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які законом передбачено покарання в тому числі до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Заслухавши позицію учасників судового процесу, розглядаючи клопотання при оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку, що:
- стосовно обґрунтованості обвинувачення, то у відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме - питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину, оскільки це виходить за межі його повноважень під час підготовчого судового розгляду. При цьому, у суду на даний час немає підстав вважати, що орган досудового розслідування пред'являючи підозру і висуваючи обвинувачення ОСОБА_4 діяв недобросовісно, не маючи на те обґрунтованих підстав;
- у разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- враховуючи те, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із подальшими змінами, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється, ОСОБА_4 може покинути контрольовану територію України незаконним шляхом в напрямку Російської Федерації або на тимчасово окуповану територію України.
Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого ОСОБА_4 до втечі; також доведено неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з їх показаннями. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) свідки, потерпілі ще судом не допитані, а надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно обвинуваченого; також існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовжити вчиняти раніше розпочате, враховуючи те, що він обвинувачується в скоєнні насильства над рідною дочкою, що свідчить про те, що він не володіє достатнім рівнем самоконтролю, відповідно існує ризик, що ОСОБА_4 може вчинити повторно вказане кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та недоторканості особи, а саме малолітньої дитини, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, дані про особу обвинуваченого, який офіційно працевлаштований, раніше не судимий, його вік, стан здоров'я, суд вважає, що інший, більш м'який, вид запобіжного заходу не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зважаючи на це, застосований слідчим суддею стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 (шістдесят) діб.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Отже, суд, враховуючи вищенаведені обставини, а також те, що розгляд справи щодо обвинуваченого не розпочато, не проведено судове слідство, вважає, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому доводи прокурора про доцільність продовження відносно обвинувачених строку тримання під вартою є обґрунтованими.
Враховуючи викладені обставини, клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.
При цьому, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред'явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких він обвинувачуються.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 31, 176-178, 183, 197, 199, 291, 314-316, 371, 372 376, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12023111130004245 від 01.12.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 153 КК України, на 06.03.2024 о 15-30 годині у закритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів по 27.04.2024 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1