Миколаївської області
Справа №477/1404/23
Провадження №2/477/576/24
12 лютого 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.,
за участі секретаря судового засідання - Резуник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Миколаївської області
про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами
та визнання права власності на нерухоме майно
в порядку спадкування,
15 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просить встановити факт родинних відносин між ним та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до якої ввійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який померла фактично успадкувала після своїх батьків та брата. Звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадкового майна, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, через відсутність доказів, що підтверджували б родинні відносини з померлою, а також у зв'язку з наявністю невідповідності у правовстановлюючому документів.
У свою чергу позивач вказує, що померла ОСОБА_2 доводилася йому двоюрідною сестрою, однак через відсутність документів що підтверджують родинні відносини померлого батька позивача та батька ОСОБА_2 не має можливості підтвердити наявність споріднення зі спадкодавцем, тому вимушений звернутися до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 20 червня 2023 року позовна заява залишена без руху для усунення недоліків, які усунуті 10 липня 2023 року.
Ухвалою суду від 14 серпня 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання..
Ухвалою суду від 14 вересня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті, витребувано докази та викликані свідки.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позові та просив суд позов задовольнити.
Представник Воскресенської селищної ради Миколаївської області у судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду листа про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та розгляд справи за відсутності представника сільської ради.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини шостої статті 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного рішення судом відкладено до 22 лютого 2024 року.
Заслухавши пояснення по суті справи позивача, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши досліджені по справі докази в їх сукупності, суд установив наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьком був ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 від 12 грудня 1953 року (а.с.8).
За змістом свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 від 17 лютого 2004 року, виданого Воскресенською селищною радою Жовтневого району Миколаївської області, батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У свою чергу, як вказує позивач у своєму позові, у його батька ОСОБА_3 був повно рідний брат ОСОБА_4 , 1926 року, які народилися від спільного батька ОСОБА_5 .
При цьому, відповідно до листа Корабельного відділу ДРАЦСу у місті Миколаєві від 10 червня 2023 року №42/23.25-75 відомості щодо реєстрації народжень як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 у відділі реєстрації актів цивільного стану відсутні, а їх отримання у позасудовому порядку неможливе з огляду на те, що у наявних актових записах про реєстрацію шлюбу та смерті різниться місце їх народження, що унеможливлю направлення запиту по місця народження.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 21 березня 1969 року, виданого Воскресенською селищною радою Миколаївської області, на праві особистої власності належав житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_2 (у зв'язку з перейменуванням вулиць та впорядкування нумерації будинків на даний час АДРЕСА_1 (а.с.27).
Право власності на вказаний будинок було зареєстровано в органах бюро технічної інвентаризації, що на той час виконували функції державного реєстратора нерухомого майна, про що свідчить реєстраційний напис від 21 березня 1969 року на зворотній стороні указаного свідоцтва.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 14 червня 2023 року №00040094030, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.83-84).
Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до якої увійшов належний померлому житловий будинок.
Відповідно до довідки Воскресенської селищної ради від 31 травня 2023 року №603/02-42, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Згідно ж цієї довідки разом з ним на день смерті були зареєстровані ОСОБА_4 - син померлого, ОСОБА_6 - невістка померлого (свідоцтво про одруження НОМЕР_3 від 23 квітня 1966 року) та їхні діти ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.10).
Так, згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство.
З огляду на вказане, спадкові правовідносини після смерті ОСОБА_5 , які виникли в 1969 році, а тому судом при вирішені справи в цій частині застосовані норми ЦК УРСР від 18 липня 1963 року (далі - ЦК УРСР).
З огляду на частину першу статті 525 ЦК УРСР день смерті спадкодавця, є часом відкриття спадщини.
Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (частина перша статті 524 ЦК УРСР).
Згідно приписів частини першої статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном та якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З огляду на зазначене, прийняття спадщини могло підтверджуватися діями спадкоємця, які за своїм характером повинні свідчити, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном в такому разі, можуть бути, зокрема, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Оскільки ОСОБА_4 , на час смерті спадкодавця ОСОБА_5 був зареєстрований з ним за однією адресою, тому, в силу частини першої статті 549 ЦК УРСР, є таким спадкоємцем, що спадщину після його смерті прийняв.
Відповідно до свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_4 від 23 квітня 1966 року, ОСОБА_4 23 квітня 1966 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , яка внаслідок реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_10 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 від 28 грудня 1998 року, виданих Воскресенською селищною радою Жотвневого району Миколаївської області 28 грудня 1998 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 померли ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12, 13).
Зі свідоцтва про народження, серії НОМЕР_7 від 24 травня 1969 року та повторно виданого свідоцтва про народження, серії НОМЕР_8 від 22 травня 2007 року вбачається, що у ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син ОСОБА_8 (а.с.16, 17).
Відповідно ж до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_9 від 21квітня 1977 року у ОСОБА_11 та ОСОБА_6 народилася дочка - ОСОБА_2 (а.с.21).
За довідкою Воскресенської селищної ради Миколаївської області від 31 травня 2023 року №600/02-42 та №602/02-42 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на день смерті були зареєстровані по АДРЕСА_1 та з ними на день смерті були зареєстровані ОСОБА_8 - син померлих та ОСОБА_2 - дочка померлих (а.с.14,15).
Оскільки на день смерті ОСОБА_4 , який в силу закону, спадщину після свого батька ОСОБА_5 прийняв, разом з ним були зареєстровані його діти, а інший з подружжя помер з ним у один день, то ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в силу частини першої статті 549 та частини першої статті 529 ЦК УРСР, є такими спадкоємцями, що спадщину після його смерті прийняли та успадкували по 1/2 частині вказаного житлового будинку.
Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_10 , виданого 05 січня 2015 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в смт. Воскресенське (а.с.18).
Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до якої ввійшла належна йому 1/2 частина житлового будинку, що він успадкував шляхом вступу у фактичне управління спадковим майном після смерті свого батька ОСОБА_4 .
За аналізом повторно виданого свідоцтва про народження, серії НОМЕР_8 від 22 травня 2007 року та свідоцтва про народження, серії НОМЕР_9 від 21квітня 1977 року вбачається, що ОСОБА_8 був рідним братом ОСОБА_2 .
За змістом довідки Воскресенської селищної ради Миколаївської області від 31 травня 2023 року №601/02-42, ОСОБА_8 на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 , разом з ним на день його смерті була зареєстрована його повнорідна сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.19).
Оскільки інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_8 не було, то єдиним його спадкоємцем другої черги у відповідності до положень статті 1262 ЦК України, була лише його сестра ОСОБА_2 , яка на момент смерті спадкодавця проживала разом з ним та відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадщину після смерті брата прийняла.
Як зазначено вище до складу спадщини після смерті ОСОБА_8 ввійшла належна йому 1/2 частина житлового будинку, що він успадкував шляхом вступу у фактичне управління спадковим майном після смерті свого батька ОСОБА_4 , інша частина цього домоволодіння успадкована ОСОБА_2 шляхом вступу нею у фактичне управління спадковим майном після смерті батька.
За вказаних вище обставин вбачається, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_8 набула в цілому право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 .
Постановою Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з перейменуванням вулиць та впорядкування нумерації будинків на даний час місцем знаходження нерухомого майна є АДРЕСА_1 .
У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не оформивши своїх спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_11 від 23 грудня 2021 року (а.с.23).
Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, яка складається в цілому із житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , 1/2 частину якого вона успадкувала шляхом вступу в управління спадковим майном після смерті свого батька, а іншу 1/2 частину цього будинку, шляхом прийняття спадщини після смерті свого брата, відповідно до положень частини третьої статті 1268 ЦК України.
Відповідно до матеріалів спадкової справи, яка витребувана судом ухвалою від 14 вересня 2023 року, ОСОБА_2 за життя зробила заповітне розпорядження яким на випадок своєї смерті заповідала належну їй земельну ділянку ОСОБА_12 (а.с.74).
При цьому інше майно, що належало померлій, зокрема і вказаний вище житловий будинок, заповітом охоплено не було та за положенням частини другої статті 1223 ЦК України право на спадкування у даному здійснюється за законом особами, перелік яких визначено у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Аналізуючи обставини справи та доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, з урахуванням наданих ним доказів вбачається, що померла ОСОБА_2 доводиться ОСОБА_1 двоюрідною сестрою, оскільки батько позивача ОСОБА_3 та батько померлої - ОСОБА_4 доводилися один одному рідними братами.
Оскільки після смерті ОСОБА_2 , інших осіб, які б мали будь-який ступінь споріднення з померлою не було, то позивач, будучи єдиним родичем четвертого ступеня спорідненості померлої здійснював її поховання, що підтверджується прибутковим касовим ордером та квитанцією до цього прибуткового касового ордеру від 23 грудня 2021 року (а.с.40).
Крім того, оскільки родичів попереднього ступеня спорідненості з померлою немає, то саме позивач, будучи її двоюрідним братом та єдиним родичем четвертого ступеня спорідненості у відповідності до частини четвертої статті 1266 ЦК України є єдиним спадкоємцем майна померлої, зокрема, вказаного вище житлового будинку, який не було охоплено заповітом.
Вважаючи себе спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 (а.с.70).
Внаслідок подачі заяви про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Бердніковою А.Ю. 04 жовтня 2022 року зареєстровано спадкову справу №87/2022, номер к спадковому реєстрі 69759202, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.78).
З метою підтвердження родинних зв'язків, позивачем було надано нотаріусу перелік документів, однак через відсутність свідоцтва про народження батька позивача та батька померлої ОСОБА_2 та неможливість їх отримання у позасудовому порядку, на даний час неможливо підтвердити й родинні відносини між позивачем та померлою ОСОБА_2 .
Листом приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Берднікової А.Ю. від 16 червня 2023 року №96/02-14, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ним не надано документів, що підтверджують родинні відносини з померлою, а правовстановлюючий документ оформлений неналежним чином.
Відсутність документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем є підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.
Оцінюючи надані позивачем докази у підтвердження своїх позовних вимог, судом встановлено, що факт родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_2 підтверджено долученими до матеріалів справи та дослідженими судом доказами, зокрема, свідоцтвом про народження ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 , вказані у яких відомості щодо батьків, свідчать про наявність між ними тісного родинного зв'язку. Також родинні відносини підтверджується відомостями, що зазначені у довідках Воскресенської селищної ради Миколаївської області від 31 травня 2023 року №600, 601, 602 та 603, щодо осіб, які у певний період часу проживали у будинку по АДРЕСА_1 , з яких простежується наявність між ними кровного споріднення та відомостями домової книги, з яких вбачається почергове проживання осіб у спірному будинку. Крім того факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджується відповіддю Корабельного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві №42/23.25-75 від 10 червня 2023 року, з якої вбачається що батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та батько померлої ОСОБА_2 . ОСОБА_4 народилися в Актюбінській області республіки Казахстан та мають однакове як прізвище так і по-батькові, що свідчить про їх походження від однієї людини.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 є двоюрідним братом померлої ОСОБА_2 , так як їхні батьки були рідними братами та за життя останній спілкувалися один з одним, а їх діти спілкувалися між собою, посилаючись на наявність між ними кровного споріднення.
Досліджені судом докази у своїй сукупності, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію, щодо предмета доказування, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт спорідненості між ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 і узгоджуються з обставинами, що зазначені у позовній заяві.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, в судовому засіданні підтверджений факт що померла ОСОБА_2 була двоюрідною сестрою ОСОБА_1 та відносить останнього до спадкоємців за правом представлення, відповідно до частини четвертої статі 1266 ЦК України.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , а саме на будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , то суд вважає, що позов в даній частині також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з листа приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу Федоренко О.М., після смерті ОСОБА_2 фактично спадщину прийняв, так як у встановлений статтею 1270 ЦК України строк звернувся з відповідною про прийняття спадщини, а за відсутності доказів родинних відносин позивача з померлою та невідповідність правовстановлюючого документа, йому також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Пункт 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, передбачає, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Долучені позивачем докази повністю підтверджують факт, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за правом представлення, відповідно до частини четвертої статті 1266 ЦК України, після смерті своєї двоюрідної сестри ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , який спадщину прийняв, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не зміг з поважних причин.
За загальним правилом статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно частини четвертої статті 1266 ЦК України, двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до норм частини п'ятої статті 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з частиною третьою статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Оскільки ОСОБА_2 померла, інших спадкоємців після її смерті немає, позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва нотаріус відмовила, суд дійшов висновку, що таке право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Згідно частини дев'ятої статті 141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.
Керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити повнісю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 є двоюрідним братом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ;
відповідач - Воскресенська селищна рада Миколаївської області, 57210, Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Воскресенське, вул. Соборна, 861, код ЄДРПОУ 04376682.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО
Повний текст рішення складено
22 лютого 2024 року.