Справа № 474/64/24
Провадження № 2-о/474/10/24
Іменем України
04.03.24р. селище Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті, -
встановив:
23.01.2024р. ОСОБА_1 (далі - заявниця) звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, яка померла в с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - гостра серцево-судинна недостатність, спровокована коронавірусною інфекцією covid-19.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області померла мати заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України. Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується документами виданими окупаційною владою (корінцем медичного свідоцтва про смерть та свідоцтвом про смерть), а факт поховання - копіями фотокарток місця поховання ОСОБА_2 . Законом України "Про забезпечення прав, свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території, їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а будь-який акт (рішення, документ) виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт смерті на тимчасово окупованій території. Станом не день звернення з заявою, заявниця не може отримати документи, що підтверджують факт смерті її матері за зразками чинного законодавства України, здійснити реєстрацію факту її смерті та отримати свідоцтво про смерть, у позасудовому порядку. Вказувала, що встановлення факту смерті матері їй необхідне для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану, отримання свідоцтва про її смерть згідно з законодавством України, та оформлення спадкових прав.
Заявниця в судове засідання 04.03.2024р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомила. Водночас 04.03.2024р. звернулася до суду із заявою, в якій підтримує заяву про встановлення факту смерті та просить розглянути справу за її відсутності.
Представник заінтересованої особи Врадіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танасюк О.В. в судове засідання 04.03.2024р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, 04.03.2024р., звернулася до суду з заявою, в якій не заперечує проти задоволення заявлених вимог, та просить розглянути справу за її відсутності, оскільки не може з'явитися до суду через зайнятість на роботі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
З огляду на приписи ст.ст. 211, 223 та 294 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учасників судового розгляду, які не з'явилися в судове засідання, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Дослідив письмові докази, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого Мелітопольським райзагсом на ім'я ОСОБА_3 , остання народилася в с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 08.06.1962р., - 08.06.1962р. у м. В.Токмак Запорізької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , 1939р.н., уродженцем с. Орлове, та ОСОБА_3 , 1943р.н., уродженкою с. Орлове. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ".
Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим 11.01.1975р. Світлодолинською сільською радою Мелітопольського району на ім'я ОСОБА_1 , паспортом НОМЕР_4 , виданим органом 2318 від 23.01.2020р., довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 76 від 16.03.2020р., ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області. У свідоцтві про її народження, батьком вказано ОСОБА_4 , та матір'ю - ОСОБА_2 . Місцем реєстрації проживання заявниці значиться адреса: АДРЕСА_1 .
У паспорті громадянки України серії та номеру НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем народження останньої зазначено с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, та місцем реєстрації: АДРЕСА_2 .
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 , виданого 06.09.1993р. на ім'я ОСОБА_2 , 1943р.н., їй була призначена пенсія по старості з 09.05.1993р.
20.08.2023р. лікарем закладу охорони здоров'я ОСОБА_7 видано лікарське свідоцтво про смерть форми № 106/у щодо померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначені: дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання померлої - АДРЕСА_2 ; місце її смерті - в стаціонарі лікарні; причину смерті - гостра серцево-судинна недостатність, субтотальна двостороння пневмонія, короновірусна інфекція covid19 важкий перебіг.
У свідоцтві про смерть серії НОМЕР_7 , виданому 23.08.2023р. Сімферопольським районним відділом РАЦС № 3 Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь Запорізької області російської федерації, актовий запис про смерть 170239910003107628001.
Також заявницею в додатки до заяви надано фотокартки місця поховання померлої ОСОБА_2 , на яких зафіксована місце захоронення та табличка з написом " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 20.08.2023р.".
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказує, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення заявника до суду), якою запроваджено спрощений порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеною такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню.
Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
У частині другій статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-УІІ від 15.04.2014р. (далі - Закон № 1207-УІІ) правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч.ч. 3-6 ст. 9 Закону № 1207-УІІ державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Частинами 3, 4 ст. 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398-УІ від 01.07.2010р. державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
У абз. 4 п. 9 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000р. № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000р. за № 719/4940 (далі - Правила № 52/5), зазначено, що у разі направлення судом рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення державна реєстрація смерті проводиться в день надходження копії такого рішення без звернення будь-якої особи.
Згідно з п. 15 глави 5 розділу III Правил № 52/5 якщо державна реєстрація смерті проводиться на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Наведені приписи Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначають, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт смерті.
Водночас Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правила № 52/5 не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації смерті на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту смерті та здійснення державної реєстрації смерті в позасудовому порядку.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971р. "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави-члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".
Зазначений висновок враховував також ЄСПЛ у справах "Лоізіду проти Туречини" (Loizidou v. Turkey, рішення від 18.12.1996р.), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, рішення від 10.05.2001р.), "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23.02.2016р.).
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті особи, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про смерть та довідці медичного характеру як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт смерті особи.
Рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації смерті відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду.
Зазначене узгоджується зі змістом ч. 2 ст. 319 ЦПК України, відповідно до якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309 затверджено "Перелік територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", до якого включено Терпіннівську сільську територіальну громаду Мелітопольського району Запорізької області та Мелітопольську міську територіальну громаду Мелітопольського району Запорізької області, початком окупації цих населених пунктів значиться "25.02.2022р." та дата завершення окупації - відсутня.
При цьому, слід зазначити, що у Мелітопольському районі створено Терпіннівську сільську об'єднану територіальну громаду з адміністративним центром у с. Терпіння, та до її складу увійшли Терпіннівська, Промінівська, Світлодолинська сільські ради, зокрема і село Орлове. Ці населені пункти прийняли відповідні рішення про об'єднання 02.01.2020р.
У справі, що розглядається, заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2 в с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області та на підтвердження факту смерті особи надала копію лікарського свідоцтва про смерть форми 106/у від 20.08.2023р. видане закладом охорони здоров'я та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому місцем поживання померлої значиться с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, та місцем смерті - м. Мелітополь Запорізької області та орган, що його видав - Сімферопольський районний відділ РАЦС № 3 Департаменту РАЦС Міністерства юстиції російської федерації, тобто органами окупаційної влади, які діють на тимчасово окупованій території України.
За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про те, що викладені у заяві обставини щодо смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду. Водночас, з огляду на те, що у документах про смерть виданих окупаційними органами, що діють на окупаційній території місцем смерті померлої значиться - м. Мелітополь, то заяву слід задовольнити частково, а саме в частині визначенням місцем смерті ОСОБА_2 - с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області - слід відмовити, та визначити місцем смерті м. Мелітополь Запорізької області.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - задовольнити частково.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Орлове Мелітопольського району Запорізької області, місцем реєстрації якої: АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Мелітополь Запорізької області, Україна, причина смерті - гостра серцево-судинна недостатність, субтотальна двостороння пневмонія, короновірусна інфекція covid19 важкий перебіг.
В решті вимог заяви - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України оскарження рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, не зупиняє його виконання.
Повний текст рішення складений та підписаний "04" березня 2024 року.
Суддя Ф.Г. Сокол