гСправа № 187/343/24 Провадження № 2/0187/191/24
про залишення позовної заяви без руху
"04" березня 2024 р. Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку в спільному майні подружжя,-
28.02.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до ОСОБА_2 (далі відповідач), в якій позивач просить суд:
1. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та позивача домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
2. Визнати за позивачем право власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
3. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та позивача багатофункціональну будівлю за адресою: АДРЕСА_2 ;
4. Визнати за позивачем право власності на 1/2 частину багатофункціональної будівлі за адресою: АДРЕСА_2 ;
5. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та позивача домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ;
6. Визнати за позивачем право власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 ;
7. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та позивача земельну ділянку площею 0.0843 га, кадастровий номер: 4810137200:17:041:0012, за адресою: АДРЕСА_3 ;
8. Визнати за позивачем право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0.0843 га, кадастровий номер: 4810137200:17:041:0012, за адресою: АДРЕСА_3 ;
9. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та позивача наявні грошові кошти на поточних банківських рахунках, кредитних рахунках, карткових рахунках в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»;
10. Визнати за позивачем право власності на 1/2 частину грошових коштів на поточних банківських рахунках, кредитних рахунках, карткових рахунках в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивуючи тим, що на даний час сплатити судовий збір у розмірі 15140 грн за подання даної позовної заяви немає об'єктивної можливості, оскільки самостійно утримує двох неповнолітніх дітей, після смерті їх батька та враховуючи той факт, що наразі встановлюється правовий режим спільного майна подружжя і усе сумісне нажите нерухоме майно, грошові кошти, банківські рахунки були зареєстровані за померлим і тому позивач не має можливості розпоряджатись зазначеним майном, яке фактично є предметом позову у зв'язку з чим позивач і просить звільнити її від сплати судового збору.
Проте позовна заява не може бути прийнята до розгляду судом з огляду на таке.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Так, статтею 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог пунктів 2 та 10 частини 1 статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, а ціна у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина 4 стаття 177 ЦПК України).
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина 1 стаття 3 Закону України «Про судовий збір»). Розмір ставки судового збору за подання заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру - для фізичних осіб 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, заявник визначив десять вимог, які за своєю суттю є майновими вимогами, які стосуються визнання спільною сумісною власністю та поділу нерухомого майна та грошових коштів розміщених на банківському рахунку.
Однак ціну позову заявник не визначив.
Окрім цього, відповідно до частин 1 та 2 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основною його частиною. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Якщо майно розташоване або знаходиться у різних районах міста чи в різних містах, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, вартість якої перевищує вартість тих, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Даний позов стосується нерухомого майна, одне з яких знаходиться в селищі Петриківка, Дніпровський район, Дніпропетровська область, а інше в м. Миколаїв, Миколаївська область.
Як зазначено вище, заявник не надав суду достовірної інформацію про дійсну вартість нерухомого майна на день звернення до суду та не зазначив ціну позову, у зв'язку з чим суд не може визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті та перевірити правильність визначення заявником підсудності даної позовної заяви, а тому позбавлений можливості відкрити провадження.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Належним доказом підтвердження вартості майна є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).
Таким чином, заявнику необхідно долучити до матеріалів справи повний звіт щодо вартості майна та вказати ціну позову.
Окрім цього, заявник просить визнати за нею право власності на кошти, які розміщені на рахунках банку, однак не викладає обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та відповідно не зазначає доказів, що підтверджують вказані обставини.
Отже, заявнику слід усунути і ці недоліки позовної заяви.
Також, подаючи позовну заяву заявник визначив одного відповідача - спадкоємця першої черги, однак як вбачається з матеріалів справи є й інші спадкоємці першої черги.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Положеннями частин 1, 3 статті 136 ЦПК України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, у пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника.
Суд вважає, що заявником не доведено достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища. Таким чином, наведені позивачем у заяві доводи не дають достатніх підстав саме для звільнення від сплати судового збору, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Оскільки в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, заявнику необхідно зазначити ціну позову та надати документ про сплату судового збору в розмірі визначеного Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, залишити без руху.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
1) позовної заяви у новій редакції (відповідно до кількості учасників справи), у якій необхідно зазначити ціну позову; викласти обставини щодо вимоги про визнання спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на кошти, які розміщені на рахунках банку, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
2) надати звіт про вартість нерухомого майна, яке є предметом позову, та враховуючи даний звіт надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до частини 3 статті 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.М. Соловйов