Справа № 186/1421/23
Номер провадження № 2/0186/47/24
04 березня 2024 року м.Першотравенськ.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого - судді Янжули С. А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, виключення з актового запису про народження дитини даних про батька та внесення змін до актового запису про народження,
25 вересня 2023 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, виключення з актового запису про народження дитини даних про батька та внесення змін до актового запису про народження, подана представником позивача - адвокатом Какулія О.Є.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 24 травня 2023 року відділом ДРАЦС у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №740, зареєстровано народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Луганськ, Луганської області, Україна. Реєстрація народження дитини здійснена на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці у цивільній справі №727/220/23 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. В резолютивній частині рішення судом було зазначено, що батьком дитини, відповідно до ч.2 ст.122 Сімейного кодексу, є громадянин України - ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.2 ст.122 Сімейного кодексу України - дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Мати дитини - ОСОБА_3 , народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , а шлюб з відповідачем був розірваний 04 серпня 2021 року, тобто на дату народження дитини минуло менше 10 місяців (9 місяців та 21 день) з моменту розірвання шлюбу з відповідачем.
Враховуючи вказане, при реєстрації народження дитини ОСОБА_3 керувалася положеннями ч.2 ст.122 СК України та зазначила батьком відповідача. Проте,ці дані не відповідають дійсності, оскільки батьком дитини є позивач - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.3 ст.122 СК України - подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Відповідач знаходиться на тимчасово окупованій території України в місті Луганськ, Луганської області, а тому не бажає приїжджати на підконтрольну територію України для подачі до відділу ДРАЦС України спільної із ОСОБА_3 заяви про невизнання його батьком дитини.
ОСОБА_3 не заперечує факт батьківства позивача та погоджується подати спільну заяву до органу ДРАЦС України про визнання позивача батьком її дитини, але, без присутності та заяви відповідача внести зміни до актового запису про народження дитини, вказавши її батьком позивача, не можливо.
Шлюбні відносини між ОСОБА_3 та відповідачем припинились ще у 2019 році. Приблизно з того ж часу позивач та ОСОБА_3 почали жити, як чоловік та жінка, вести побут, мати спільний бюджет та витрати. Фактично з 2019 року їх відносини мали всі ознаки сім'ї, проте не були офіційно оформлені, адже вона перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі. Розірвати його в 2019 році не було можливості, адже фактичне місце проживання і її, і відповідача - була тимчасово окупована територія України, де органи державної влади тимчасово припинили виконувати покладені на них функції. Виїхати на підконтрольну Українській владі територію для звернення до органів ДРАЦС про розірвання шлюбу відповідач погодився лише в серпні 2021 року, після чого їх шлюб було розірвано 04 серпня 2021 року за актовим записом №21, зареєстрованого Станично-Луганським відділом ДРАЦС у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).
Приблизно в кінці серпня 2021 року ОСОБА_3 завагітніла від позивача. В середині лютого 2022 року, коли ознаки її вагітності стали помітними (приблизно 5-й місяць вагітності), вона та позивач прийняли рішення узаконити їх відносини шляхом укладання шлюбу. За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення рф в Україну відбулось загострення військової ситуації на лінії зіткнення в населеному пункті Станиця-Луганська, Луганської області, в якому було розташоване єдине в Луганській області піше КПВВ з тимчасово окупованої на підконтрольну території України. Оскільки позивач та ОСОБА_3 проживали в місті Луганську, то для реєстрації їх шлюбу, відповідно до законодавства України, їм потрібно було виїхати з тимчасово окупованої на підконтрольну територію України. Проте, перетин КПВВ в Станиці-Луганській на той час вже супроводжувався із ризиком для їх життя та здоров'я, та їх ще ненародженої дитини. Тому, вони були змушені зареєструвати свій шлюб в м.Луганську, тобто шлюб зареєстрований органом РАЦСу, який не визнається на території України.
Враховуючи вищевказане, позивач просить суд визнати його батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключити з актового запису про народження дитини №740 від 24 травня 2023 року відомості про батька - ОСОБА_2 ; зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини №740 від 24 травня 2023 року, вказавши прізвище дитини - ОСОБА_5 , по-батькові - ОСОБА_6 .
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
23 жовтня 2023 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Какулія О.Є., у судове засідання не з'явилися, останній надав заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, про дати розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", про причини неявки суд не сповістив, заяв про розгляд справи в його відсутність - не надходило. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги просить задовільнити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі.
04 серпня 2021 року їх шлюб було розірвано, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 04 серпня 2021 року Станично-Луганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Щастинському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 народила дитину чоловічої статі, вагою 3 400 гр в м.Луганську, Луганської області, Україна.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці №727/5086/23 від 19 травня 2023 року встановлено факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Луганську, Луганської області, Україна, матір'ю якого є громадянка України - ОСОБА_3 , батьком є громадянин України - ОСОБА_2 , відповідно до ч.2 ст.122 СК України.
На підставі вказаного рішення суду було видано свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 24 травня 2023 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №740, згідно якого ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Луганську, Луганської області, Україна, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суду доведено, що з 2019 року позивач ОСОБА_1 та третя особа - ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах. Малолітня дитина проживає разом із ними, забезпечена всім необхідним. Позивач вважає дитину своїм сином, ніколи цього не приховував, бере участь у його вихованні. Позивач любить свого сина, надалі бере участь у його вихованні, піклується про нього і бажає, щоб у відомостях батька у свідоцтві про його народження, він був зазначений його батьком.
Відомості про батька дитини записані на підставі ч.2 ст.122 СК України - дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя, оскільки шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано 04 серпня 2021 року, а дитину остання народила ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Висновком генетичної експертизи №MG24-174776 від 31 січня 2024 року підтверджується, що біологічне батьківство ОСОБА_1 щодо відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах проведеного дослідження і в обсязі наданих матеріалів, не виключається, ймовірність батьківства складає 99,9999%.
Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно до ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частини 1 статті 80 ЦПК).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК ( 2947-14 ) зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Позивач просить суд не застосовувати позовну давність, так як про порушене право дізнався лише 24 травня 2023 року - дата складання актового запису про народження дитини та дата видачі відповідного свідоцтва про народження, а з даним позовом звернувся до суду 25 вересня 2023 року, тобто до сплину строку позовної давності, тобто до сплину 1 року.
Суд погоджується із посиланнями позивача та вважає що ним строк звернення до суду не пропущений, оскільки актовий запис про народження дитини, в якому вказане батьківство відповідача, виданий 24 травня 2023 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом 25 вересня 2023 року, тобто в межах строку встановленого законом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 122 СК України передбачено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.
Згідно з ч.1 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно з пп. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Пунктом 2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання передбачено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Відповідно до ст. 128 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Вирішуючи питання про доведеність факту кровного споріднення між позивачем і дитиною, суд виходить з наступного.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статей 89 і 110 ЦПК України, згідно з якими суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. При цьому, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами.
Таким чином, з урахуванням встановлених у справах обставин та досліджених доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому його позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене позивача слід визнати батьком дитини - ОСОБА_4 та внести зміни в актовий запис №740, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 24 травня 2023 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши в графі "батько" - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Києва, громадянин України, змінивши прізвище дитини на " ОСОБА_5 ", а по батькові на " ОСОБА_6 ".
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 - підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, позивач не просить стягнути судові витрати по справі з відповідача, тому судові витрати по справі слід залишити за позивачем - ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 264-265,280-283 ЦПК України, -суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, виключення з актового запису про народження дитини даних про батька та внесення змін до актового запису про народження - задовільнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Києва, Україна, громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганська, Луганської області, Україна, народженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою с.м.т.Успенка, Лутугинського району, Луганської області, громадянкою України.
Виключити з актового запису №740 від 24 травня 2023 року, зробленого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини.
Внести відомості до актового запису №740 від 24 травня 2023 року, зробленого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- у відомості про батьківство вказати батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Києва, Україна, громадянина України;
- змінити прізвище дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши її за прізвищем батька: " ОСОБА_5 ";
- змінити по батькові дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на " ОСОБА_6 ".
Судові витрати по справі залишити за позивачем - ОСОБА_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: С.А.Янжула.