Справа № 183/1776/24
№ 1-кс/183/414/24
26 лютого 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000207 від 08 лютого 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянину України, з неповною середньо-спеціальною освітою, не працюючому, розлученому, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
- 20.05.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
- 09.02.2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складення покарань з покаранням за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року - до відбуття остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Зараховано з 24.07.2017 року по 26.07.2018 року, з 09.04.2019 року по 20.05.2020 року на підставі ч.5 ст.72 КК України.
- 18.04.2022 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 року в частині призначення покарання змінено. Вважати засудженим за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань з покаранням за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року - до відбуття остаточно призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Зараховано частково відбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.05.2020 року у відповідності до ч.5 ст.72 КК України. Зараховано з 24.10.2017 року по 26.07.2018 року, з 09.04.2018 року по 20.05.2020 року, в іншій частині залишено без змін.
- 19.03.2022 року звільнився з Дніпропетровського УВП №4 у зв'язку з відбуттям строку покарання.
- 25.01.2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області слідчим Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 подане клопотання, погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024041350000207 від 08 лютого 2024 року про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні наступних дій.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан. Крім того, відповідно до Указу Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану строком на 90 діб.
Так, 02 лютого 2024 року, приблизно о 16 годині 52 хвилини, ОСОБА_6 , знаходився у приміщенні торгівельного залу магазину ТМ «Аврора №88», розташованого за адресою: вул. Гетьманська, 40 В, м. Новомосковськ,Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , знаходячись у вказаний час та місці, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи таємно, шляхом вільного доступу, зайшов до магазину ТМ «Аврора №88», де взяв з прилавку шоколад чорний «MilleniumGoldenNut» цілий фундук 100 г. у кількості 2 од. вартістю 53,48 грн., шоколаду «MilleniumGolden» молочний з мигдалем, родзинками 100 г. у кількості 4 од. вартістю 56,33 грн. та шоколаду молочний «Nesquik» начинка з молоком 100 г., у кількості 8 од. вартістю 49,30 грн.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_6 викрадений товар поклав до свого рюкзаку, який був при ньому, впевнившись, що його дії ніким не будуть помічені та вони залишаються такими для оточуючих, покинув місце вчинення злочину, пройшовши повз касову зону з вищезазначеним майном, не розрахувавшись за нього, після чого розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» матеріальну шкоду на суму 726,68 грн.
Таким чином, дії ОСОБА_6 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
22 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12024041350000207 від 08 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обґрунтовуючи ризик, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що ОСОБА_6 неодноразово судимий за аналогічні корисливі злочини, останній раз 25.01.2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі (вирок вступив в законну силу).
Незважаючи на це ОСОБА_6 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову підозрюється у скоєнні корисливого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.
Стійка кримінальна направленість поведінки підозрюваного ОСОБА_6 свідчить про те, що він матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення, підтверджується тим, що останній займається злочинною діяльністю на території м. Новомосковська, Дніпропетровської області, це свідчить про небажання ОСОБА_6 ставати на шлях виправлення і про можливість подальшого вчинення останнім інших злочинів.
Маючи можливість вільного пересування, може вчинити інші кримінальні правопорушення, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого, корисливого кримінального правопорушення. У останнього відсутній стабільний матеріальний дохід та маються слабкі соціальні зв'язки, тому існує реальна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою запобігання реальному позбавленню волі за скоєння вказаного злочину.
Про наявність ризику, передбаченого п.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких, відповідальність за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та в якому підозрюється ОСОБА_6 . Підозрюваний ОСОБА_6 офіційно не працює, розлучений, законних джерел доходів не має, внаслідок чого, стійки соціальні зв'язки в нього відсутні.
Слідча вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки їх уникнення за наведених обставин можливо лише через обмеження свободи пересування підозрюваного шляхом тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідча заявлене клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання слідчого, просила його задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що ОСОБА_6 вже засуджений вироком суду від 25.01.2024 року до реальної міри покарання. Вирок набрав законної сили, а відтак, його підзахисний і так буде затриманий та направлений відбувати покарання. Крім того, зазначив, що ОСОБА_6 наразі хворіє, має запалення легень та потребує амбулаторного лікування. Просив обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, однак просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, підтримав свого захисника.
Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя проходить до таких висновків.
08 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000207 внесено відомості за фактом крадіжки, вчиненої в період воєнного стану, що за своїми ознаками підпадають під правову кваліфікацію злочину, визначеною ч. 4 ст. 185 КК України.
22 лютого 2024 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024041350000207 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Повідомлення про підозру від 22 лютого 2024 року вручено ОСОБА_6
ОСОБА_6 підозрюється у тому, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан. Крім того, відповідно до Указу Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану строком на 90 діб.
Так, 02 лютого 2024 року, приблизно о 16 годині 52 хвилини, ОСОБА_6 , знаходився у приміщенні торгівельного залу магазину ТМ «Аврора №88», розташованого за адресою: вул. Гетьманська, 40 В, м. Новомосковськ,Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , знаходячись у вказаний час та місці, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи таємно, шляхом вільного доступу, зайшов до магазину ТМ «Аврора №88», де взяв з прилавку шоколад чорний «MilleniumGoldenNut» цілий фундук 100 г. у кількості 2 од. вартістю 53,48 грн., шоколаду «MilleniumGolden» молочний з мигдалем, родзинками 100 г. у кількості 4 од. вартістю 56,33 грн. та шоколаду молочний «Nesquik» начинка з молоком 100 г., у кількості 8 од. вартістю 49,30 грн.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_6 викрадений товар поклав до свого рюкзаку, який був при ньому, впевнившись, що його дії ніким не будуть помічені та вони залишаються такими для оточуючих, покинув місце вчинення злочину, пройшовши повз касову зону з вищезазначеним майном, не розрахувавшись за нього, після чого розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ТОВ «Вигідна покупка» матеріальну шкоду на суму 726,68 грн.
Таким чином, дії ОСОБА_6 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи клопотання по суті виходжу з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначено обов'язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянину ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.
Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжкого злочину та за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів. Останній раз 25.01.2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, однак, ОСОБА_6 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення,а тому вказана обставина свідчить про можливість продовження ним злочинної діяльності.
Слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_6 місця проживання, однак, дані обставини з урахуванням вищевикладеного не можуть слугувати достатньою підставою для застосування підозрюваному ОСОБА_6 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Слідчий суддя приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту щодо потреби амбулаторного лікування, через хворобу підозрюваного ОСОБА_6 , однак, слідчий суддя зазначає, що слідчий ізолятор - це державна установа, яка має медичну частину та умови, необхідні для лікування осіб, що там утримуються.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну зі спроб, що передбачена пунктами 1-3 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Усе вищенаведене є беззаперечною підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з відсутністю підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.При, цьому, слідчий суддя ураховує строки досудового розслідування,а відтак, оскільки слідчий суддя дійшов про обґрунтованість клопотання слідчого щодо необхідності застосування запобіжного заходу, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути 60 днів, однак не перевищувати строки досудового розслідування.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 ; майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який було проаналізовано вище, слідчий суддя вважає, що розмір застави у вигляді 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб повинний достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного ОСОБА_6 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041350000207 від 08 лютого 2024 року про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 квітня 2024 року включно.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Визначити заставу у вигляді 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840,00 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, які можуть бути внесені підозрюваним або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному слідчим суддею розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні суми застави у визначеному слідчим суддею розмірі, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місяця роботи;
3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де перебуватиме підозрюваний.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи, де перебуватиме підозрюваний, негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого Новомосковського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , прокурорів Новомосковської окружної прокуратури, якими здійснюється процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено, підписано та оголошено о 08 год. 20 хв. 01 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1