Справа № 183/1389/24
№ 2-а/183/28/24
26 лютого 2024 року м.Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Коваленко Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новомосковської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павлов Єгор Глебович звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новомосковської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідності.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що інспектором СЮП ВП Новомосковського РВП 16 грудня 2023 року складений адміністративний протокол ВАД № 349921, відносно позивача за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у якому зазначено, що 16.12.2022 року о 13:50 годині ОСОБА_1 продала неповнолітній ОСОБА_2 , 2006 року народження алкогольний напій «Revo», об'ємом 500 мл, 8% о, вартістю 55 гривень, чим скоїла правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. Постановою відповідача №327 від 07 лютого 2024 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, що передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Постанова прийнята відповідачем не повноважним складом. Вказане у протоколі та постанові адміністративне правопорушення позивачем не вчинялось, неповнолітній особі алкогольний напій не продавався. Жодних доказів того, що позивачем дійсно було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.156 КУпАП матеріали справи не містять. На думку позивача наявні у матеріалах справи письмові пояснення свідка ОСОБА_2 не можуть бути доказом правопорушення, оскільки їх надано неповнолітньою особою без участі законного представника. Тому просить задовольнити позов та скасувати постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідач, не погоджуючись з позовом, подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що засідання адміністративної комісії відбулося 07 лютого 2024 року, про що ОСОБА_1 повідомлена належним чином. У призначений день та час позивач не з'явився на засідання. Відповідач вважає, що оскільки позивач не надав адміністративній комісії доказів своєї невинуватості, справу було розглянуто за наявними матеріалами, рішення прийнято без порушень законодавства, а тому у позові слід відмовити. Справу розглянуто повноважним складом комісії.
16 лютого 2024 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі відкрито провадження та постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом.
Позивач та його представник подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, кожний в окремості просить позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
У зв'язку з неявкою осіб, що беруть участь у справі, фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд вивчивши підстави поданого позову, відзиву, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено у постанові адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новомосковської міської ради № 327 від 07.02.2024 по справі про адміністративне правопорушення 16.12.2022 року о 13:50 годині ОСОБА_1 продала неповнолітній ОСОБА_2 , 2006 року народження алкогольний напій «Revo», об'ємом 500 мл, 8% о, вартістю 55 гривень, чим скоїла правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП, за що на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 6800 грн.
Зазначена постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 16.12.2022.
Чинним законодавством України передбачений вичерпний перелік органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одним з таких органів є адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських, селищних та сільських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП, зокрема, в галузі торгівлі ст.ст.155, 155-2, ч.2 ст.156, ст.ст. 156-1, 156-2 КУпАП.
Отже, у відповідності до ст.218 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.156 КУпАП, відносяться до підвідомчості адміністративних комісій при виконавчих органах міських, селищних та сільських рад.
Тому матеріали стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст.156 КУпАП обґрунтовано було направлено до розгляду адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новомосковської міської ради Дніпропетровської області.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина друга статті 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
До протоколу додано письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , 2006 року народження, у яких свідок зазначив, що дійсно продавець ОСОБА_1 продала їй алкогольний напій «Revo», об'ємом 500 мл, 8% о, вартістю 55 гривень. Також додано копію паспорта ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.272 КУпАП, як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що адміністративною комісією не здійснювався виклик та допит свідка ОСОБА_2 , а висновки про доведеність вини позивача базуються виключно на відомостях, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
З метою з'ясування всіх обставин справи, судом було здійснено виклик свідка ОСОБА_2 , який у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу презумпції невинуватості, що підлягає з'ясуванню у справах про адміністративне правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, є недоведеним.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем будь-яких допустимих доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують її винність у вчиненні вказаного у постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки жодним доказом не підтверджено, що позивач дійсно здійснив продаж алкогольного напою «Revo», об'ємом 500 мл, 8% о, вартістю 55 гривень неповнолітній ОСОБА_2 , відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовано доводи позивача про те, що передача алкогольного напою алкогольного напою відбулася, а свідок для допиту у судове засідання не з'явився, виходячи з принципу презумпції невинуватості, суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи, що суду не було надано доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині закриття справи про адміністративне правопорушення.
Доводи позивача щодо неправомочного складу комісії, що розглянула справу про адміністративне правопорушення 07 лютого 2024 року - відхиляються, тому як загальний склад комісії відповідно до п. 3.1 та п. 5.3 Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітету Новомосковської міської ради, затвердженого рішенням № 517/0/6-20 від 19.08.2020 року, складає 9 осіб, а засідання є правомочним, при наявності не менше як половини загального складу. З постанови вбачається, що при розгляду справи були присутні 6 членів комісії, а тому склад був правомочним.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення ст. ст. 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду у сумі 605,6 грн. та задоволення позовних вимог позивача, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,6 грн.
Щодо витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн за послуги у вигляді підготовки та подачі до суду позовної заяви, підготовка та подача до суду заяви про намір стягнення витрат на правничу допомогу.
На підтвердження виконання робіт надано: договір про надання правових послуг від 26.10.2023 року акт прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 26.10.2023 року на загальну вартість 2000 грн.
Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Отже, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності, яких багато у всіх судах України; розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких підстав, що виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.72-77, 79, 241-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новомосковської міської ради Дніпропетровської області у справі про адміністративне правопорушення № 327 від 07 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , витрати на правову допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
Відповідно до частин четвертої статті 286 КАС України рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: адміністративна комісія Виконавчого комітету Новомосковської міської ради, код ЄДРПОУ 04052206, адреса: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Гетьманська, 14.
Повне судове рішення складено і підписано 26 лютого 2024 року.
Суддя І.Г.Дубовенко