Справа № 428/12433/15
№ 1-кп/183/495/24
28 лютого 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015130370001304 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 03 травня 2022 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015130370001304 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Прокурор ОСОБА_4 вважає за необхідне призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Захисники обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_8 та його представник кожен окремо не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про скасування арешту транспортного засобу, мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 25.11.2015 накладено арешт на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 416 CDI, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 . Протоколом виконання ухвали про арешт майна, складеним процесуально не уповноваженою особою ст. слідчим Сєвєродонецького ВП ОСОБА_9 . В матеріалах кримінальної справи мається фототаблиця умов зберігання транспортного засобу станом на 15 грудня 2017. Наявні пошкодження передньої частини криші (фото 3), верхньої боковини криші зліва (фото 4), задньої боковини (фото 5), задньої подножки (фото 7) та відсутність будь-якого опечатування підтверджує його незаконне використання невстановленими особами. Згідно ухвали Сєвєродонецького міського суду від 07.08.2019 транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 416 CDI, 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 та ключі від нього передано Сєвєродонецьким ВП на зберігання ОСОБА_3 . В даний час ОСОБА_3 зберігає транспортний засіб за місцем несення служби та використовує транспортний засіб задля стримання військової агресії російської федерації, а саме для перевезення вантажів та евакуації населення.
Відмітка в Електронній системі МВС про арешт транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 416 CDI, значно затримує рух транспортного засобу під час проїзду його через чисельні блок-пости, особливо коли від часу проїзду при обстрілах життя людей вирішується по хвилинам.
Враховуючи викладене, просила клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 .
Прокурор, представник потерпілого, потерпілий кожен окремо заперечили проти задоволення поданого клопотання. Представником потерпілого письмово викладено заперечення проти задоволення заявленого клопотання.
Вирішуючи клопотання про скасування арешту транспортного засобу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно підлягає можливій конфіскації. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.11.2015 року було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 416 CDL 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Підставою для накладення арешту на вказаний автомобіль стало те, що санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.08.2019 року було передано на зберігання ОСОБА_3 транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 416 CDL 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .
Статтею 16 КПК України передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, слідчим суддею при накладенні арешту на вказаний вище транспортний засіб ОСОБА_3 було враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Таким чином, арешту майна ОСОБА_3 у вигляді транспортного засобу задовольняти інтереси кримінального провадження та не створювати перешкоди з однієї сторони, а з іншої - не є надмірним обмеженням права власності ОСОБА_3 та не є неправомірним втручанням у право ОСОБА_3 щодо вільного володіння своїм майном.
На даний час обставини, які стали підставою для накладення арешту на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ 416 CDL 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , не змінилися, а саме у разі винесення обвинувального вироку судом підлягає застосуванню покарання у вигляді конфіскації майна, як це зазначено у ч. 4 ст. 187 КК України в редакції станом на 20.05.2015 року.
Щодо наведених у клопотанні захисником ОСОБА_5 обставин, які обґрунтовують необхідність скасування арешту транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 416 CDL 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , а саме щодо використання ОСОБА_3 вказаного транспортного засобу для цілей несення ним військової служби, а саме для перевезення вантажів та евакуації населення, то слід зазначити, що з метою подальшого використання даного транспортного засобу фактично не потрібно скасовувати арешт, враховуючи мотиви, описані вище.
Окрім цього, згідно матеріалів справи, 20.02.2018 року захисником ОСОБА_5 вже заявлялося клопотання про скасування арешту транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 416 CDL 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , за результатами розгляду якого колегією суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області було винесено ухвалу від 14.03.2018 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання захисника про скасування арешту майна з огляду на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, можливе застосування конфіскації майна (у разі винесення обвинувального вироку) та перебування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 на розгляді в суді.
Також, суд враховує, що у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_8 було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 , що в свою чергу також свідчить про доцільність подальшого перебування автомобіля ОСОБА_3 під арештом.
Отже, суд, погоджується з аргументами представника потерпілого та відмовляє у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 .
Окрім цього, захисником обвинуваченого - ОСОБА_5 заявлено клопотання про долучення та про залишення без розгляду скарги на порушення слідчим СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_10 права на захист під час досудового розслідування, скарги на неправомірні дії слідчих СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , скарги на неправомірні дії ст. слідого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_9 щодо обмеження права сторони захисту у доступі до до матеріалів кримінального провадження згідно ст. 290 КПК України, скарги на неправомірну бездіяльність прокурора ОСОБА_14 щодо недотримання вимог згідно ст. 290 КПК України, скарги на неправомірні дії слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_9 щодо завершення досудового розслідування поза межами строку досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 підтримали клопотання захисника ОСОБА_5 .
Прокурор, представник потерпілого, потерпілий кожен окремо заперечили проти задоволення поданого клопотання.
Вирішуючи клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, враховуючи відсутність будь-якого обґрунтування мети з боку адвоката ОСОБА_5 в приєднанні поданих скарг без реальної потреби у вирішенні вказаних скарг на стадії підготовчого судового засідання.
Дослідивши обвинувальний акт, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з невідповідністю його вимогам КПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.
Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.
Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
До загальних засад кримінального провадження, згідно ст. 7 КПК України віднесено законність, якою встановлюється обов'язок слідчого, прокурора та суду неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК України, інших актів законодавства.
Той факт, що повернення обвинувального акту має здійснюватися не лише в разі невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України, а й в інших випадках, передбачених КПК України, підтверджується і висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України № 5-111кс15 від 25.06.2015 року.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт серед іншого має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Так, матеріали кримінального провадження в томі 1 на а.с. 5-6 містять обвинувальний акт ( 01.12.2015 р.) за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України.
При цьому в томі 1 на а.с. 211-215 наявний також обвинувальний акт зі зміненою редакцією обвинувачення (11.11.2016 р.), а саме за ч.2 ст.187 КК України, ч.2 ст.146 КК України, ч.4 ст. 189 КК України.
В томі 2 на а.с.193-204 наявна ухвала Апеляційного суду Луганської області від 23.11.2018 року, якою вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.09.2017 року щодо ОСОБА_3 скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
Відповідно до вказаного судового рішення апеляційної інстанції, мотивами скасування вироку суду стало, серед іншого, наступне.
Так, в ухвалі зазначено, що відповідно до частин 2 і 3 статті 339 КПК України, у разі задоволення клопотання прокурора про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Дані вимоги закону судом не виконані.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 надійшов до суду за ч.4 ст. 187 КК України. Під час судового розгляду 11.11.2016 року прокурором змінено обвинувачення, в тому числі оголошено новий обвинувальний акт, в якому викладено додаткове обвинувачення, внаслідок чого дії ОСОБА_3 кваліфіковані прокурором за ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України. Проте суд не виконав вимоги ст. 339 КПК України, зокрема, не розпочав судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання. Таким чином, судом не досліджувалося питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України і думка сторін кримінального провадження з цього приводу судом не з'ясовувалася.
Разом з тим, в судовому засіданні 27.02.2024 року прокурором ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання не було повідомлено про наявність зміненого обвинувачення. Також під час підготовчого судового засідання прокурор повідомив про необхідність призначення до судового розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 саме за ч.4 ст. 187 КК України.
Суд, також встановив, що в томі 6 а.с.124 наявна ухвала Сєвєродонецького міського суду Дніпропетровської області від 14.09.2020 року, згідно якої було здійснено відкладення судового розгляду кримінального провадження для виконання прокурором вимог, передбачених ст. 276-278, 290-293 КПК України та підготовки до захисту від додаткового обвинувачення.
Однак, прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні жодним чином не повідомила про виконання вимог, зазначених в вищезазначеній ухвалі суду, а також про те, чи підтримує вона змінене обвинувачення, наявне в матеріалах справи.
Тому суд, проводив підготовче судове засідання з урахуванням первинного обвинувального акту в редакції від 01.12.2015 року за ч.4 ст.187 КК України, про що головуючим було оголошено на початку судового засідання.
Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України, з огляду на наступне.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Так, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Під час проведення підготовчого судового засідання судом встановлено, що в описі фактичних обставин, обвинувачення не містить обов'язкових складових, які розкривають суть кримінального обвинувачення, за ч.4 ст.187 КК України.
Зокрема у обвинувальному акті вказано: досудовим розслідуванням встановлено, що « … точної дати в ході слідства встановити не представилося можливим»… у ОСОБА_3 , а також у невстановлених осіб виник злочинний намір на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя і здоров'я потерпілого». реалізуючи який … на автомобілі, який під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим вчинили описані у обвинувальному акті протиправні дії. Також обвинувальний акт містить посилання на те, що « внаслідок протиправних дій , невстановлені особи заподіяли потерпілому ОСОБА_8 фізичний біль та відкрито, з корисливих мотивів заволоділи грошовими коштами».
Досліджуючи даний обвинувальний акт, суд ставить під сумнів повноту відображення в обвинувальному акті всіх обставин, що є визначальними при кваліфікації діяння за ч.4 ст. 187 КК України .
Отже, обвинувальний акт не містить обставин, які визначають об'єктивну сторону злочину, з урахуванням вказівки на невстановлених осіб, з якими була досягнута попередня змова в складі групи осіб.
Суд приходить до переконання, що зазначені недоліки обвинувального акту спричинять неповноту судового розгляду.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим нормами ст. 291 КПК України, а тому, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Реалізуючи це право, суд наголошує, що на стадії підготовчого провадження не вирішувалось та не з'ясовувалось наперед питання про кваліфікацію дій обвинуваченого, доведеності його вини та достатності зібраних для цього доказів. Суд лише констатував, що для вирішення цих питань в обвинувальному акті відсутні необхідні відомості, наявність яких вимагає КПК України.
Невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, створює перешкоди здійсненню процедури судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 291, 314, 376 КПК України, суд,
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 про скасування арешту транспортного засобу.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 про долучення та про залишення без розгляду скарги на порушення слідчим СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_10 права на захист під час досудового розслідування, скарги на неправомірні дії слідчих СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , скарги на неправомірні дії ст. слідого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_9 щодо обмеження права сторони захисту у доступі до матеріалів кримінального провадження згідно ст. 290 КПК України, скарги на неправомірну бездіяльність прокурора ОСОБА_14 щодо недотримання вимог згідно ст. 290 КПК України, скарги на неправомірні дії слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_9 щодо завершення досудового розслідування поза межами строку досудового розслідування.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1