Справа № 183/1734/24
№ 1-кс/183/407/24
04 березня 2024 року Дніпропетровська обл.,
м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджено прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, заявленого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000143 від 10.04.2023 р. відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 23.02.2023 надійшло вищезазначене клопотання.
Клопотання мотивовано тим, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023050020000143 від 10.04.2023 р. за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РФ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника державної установи «Старобільський слідчий ізолятор», ОСОБА_5 призначений на посаду молодшого інспектора 1 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» в спеціальному званні старший прапорщик внутрішньої служби.
Таким чином, ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу.
З початком збройної агресії РФ проти України, прапорщик внутрішньої служби ОСОБА_5 знаходився за місцем роботи за адресою: АДРЕСА_2 . Розпорядження керівництва щодо виїзду на підконтрольну Україні територію не виконав та залишився в окупованому російською федерацією м. Старобільськ Луганської області.
Приблизно 25 червня 2022 року ОСОБА_5 добровільно вступив та розпочав службу у так званому «Старобільському слідчому ізоляторі управління виконання покарань міністерства внутрішніх справ луганської народної республіки». Цей підрозділ є частиною окупаційної адміністрації російської федерації та розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні державної зради, а саме діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
28.07.2023 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Також, перебування підозрюваного ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 28.07.2023 у день його складання, у зв'язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики на 05.08.2023, 06.08.2023, 07.08.2023 відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 01.08.2023 для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено оперативному підрозділу Управління стратегічних розслідувань в Луганській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за повним співпадінням, ОСОБА_5 має у приватній власності частку двокімнатної квартири (реєстраційний номер майна 30281847) за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею 54,0 м2 , житловою площею 29,6 м2.
Так, приписами ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 111 КК України санкції статті передбачає конфіскацію майна, тому на даний час у слідства виникла необхідність щодо накладення арешту на вищезазначене майно з метою унеможливлення його відчуження, оскільки в разі доведення вини ОСОБА_5 вищезазначене майно підпаде під конфіскацію майна відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
На цих підставах заявник клопотання просить накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , а саме на частку двокімнатної квартири (реєстраційний номер майна 30281847) за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею 54,0 м2 , житловою площею 29,6 м2.
В судове засідання прокурор не з'явився. Надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
В судове засідання захисник не з'явився. Про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, дійшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023050020000143 від 10.04.2023 р. відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.111 КК України 28.07.2023 шляхом розміщення вказаного повідомлення про підозри та повістки про виклики (на 05.08.2023, 06.08.2023, 07.08.2023) на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 153 (7551) від 01.08.2023.
Достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України підтверджується наданими слідчому судді матеріалами досудового розслідування.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання, в тому числі і у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта довідка №365592414 ОСОБА_5 належить на праві власності частка двокімнатної квартири (реєстраційний номер майна 30281847) за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею 54,0 м2 , житловою площею 29,6 м2.
З огляду на наведене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), беручи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджено прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, заявленого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050020000143 від 10.04.2023 р. відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- частку двокімнатної квартири (реєстраційний номер майна 30281847) за адресою: АДРЕСА_3 ; загальною площею 54,0 м2 , житловою площею 29,6 м2.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1