Справа № 761/6988/24
Провадження № 1-кс/761/5020/2024
28 лютого 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання захисників підозрюваного ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5
Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001671 від 06.10.2023 за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
16 січня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України.
17 січня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 3 936 400 гривень.
До Шевченківського районного суду міста Києва звернулися захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 .
У судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника, наполягав на подальшому існуванні ризиків, у зв'язку з якими ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід.
Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку слідчого судді, ризики переховування підозрюваного від суду та незаконного впливу на свідків та потерпілих доведені стороною обвинувачення.
Слідчий суддя вважає, що такі ризики є реальними. Підозрюваний на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Санкція ч. 3 ст. 368 КК України, за якою пред'явлено підозру ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Частиною 5 статті 12 КК України передбачено, що тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Окрім цього, суд вважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків, інших учасників провадження.
Показання свідків отримуються органом досудового розслідування усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. А отже, за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Станом на теперішній час, підозрюваний також може чинити вплив на свідків з метою переконати їх змінити їхні викриваючі показання.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує слідчого суддю, суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурором доведені вищезазначені ризики, однак стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Більше того, окремо слід звернути увагу на той факт, що підозрюваний раніше не судимий, характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки.
Приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що в цьому випадку слід надавати перевагу саме запобіжному заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, який в тому числі має виховний вплив та сприятиме досудовому розслідуванню кримінального провадження..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 110, 131, 132, 177, 183, 314, 315, 369-372, 392- 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Змінити застосований ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2024 року у справі № 761/2077/24 ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою та застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 16 (шістнадцять) днів, у межах строку досудового розслідування, а саме до 14 березня 2024 року, включно, обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 23:00 до 05:00 наступної доби;
2) прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінальному провадженні, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
3) утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1