Справа № 761/5730/24
Провадження № 1-кс/761/4313/2024
20 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосілки Самбірського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, у кримінальному провадженні № 22022000000000583 від 27.10.2022,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 від 27.10.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України, та за підозрою ОСОБА_7 ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Офісом Генерального прокурора.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється:
- у вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, закінченого замаху на переміщення через митний кордон України поза митним контролем особливо небезпечної психотропної речовини, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України;
- у вчиненні закінченого замаху на організацію контрабанди психотропної речовини, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем на територію російської федерації особливо небезпечної психотропної речовини 4-MMC (4-метилметкатинон) (мефедрон) в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України.
02.03.2023 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 було затримано співробітниками правоохоронного органу.
02.03.2023 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2023 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.04.2023 включно.
18.01.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України.
23.01.2023 строк тримання підозрюваного під вартою продовжено ухвалою слідчого судді до 23.02.2024.
18.01.2024 підозрюваному та захисникам за дорученням прокурора у кримінальному провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 23.02.2024, однак закінчити досудове розслідування до завершення строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 не представляється можливим, оскільки до цього часу не виконані всі процесуальні дії, зокрема, з урахуванням зібраних доказів стороною захисту підозрюваного ОСОБА_5 не виконано вимоги ст. 290 КПК України, не складено та не вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування усім підозрюваним та їхнім захисникам. Крім цього, після передачі до суду обвинувального акту для проведення судом підготовчого судового засідання також необхідний час.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України інкриміновані ОСОБА_5 злочини належать до категорії особливо тяжких, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Ризики, які були враховані слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовженні строку вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати. Вони встановлені з урахуванням того що, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити за підставами викладеними в ньому.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання посилаючись на необгрунтованість підозри та недоведення існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що зазначені у клопотанні. Також у судовому засіданні захисник посилався на міцність соціальних зв'язків підозрюваного. Зазначив, що зі спливом часу ризики встановленні при обранні запобіжного заходу зменшуються та припиняють існувати. Прокурор не довів про неможливість застосувати більш м'якого запобіжного заходу. Просить відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний у судовому засіданні зазначив про те, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про його причетність до вказаних кримінальних правопорушень. Вважає за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки не збирається порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дослідивши долученні захисником докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2023 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.04.2023 включно, який останній раз продовжено ухвалою слідчого судді строком до 23.02.2024.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов'язків;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні.
Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин, тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, які виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя зазначає таке.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказав на те, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
Крім того, встановлено продовження існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Також є цілком вирогідним продовження існування ризику щодо можливості вчиненні іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч.1 ст.177 КПК України).
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_5 слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання.
Слідчий суддя вважає безпідставними доводи сторони захисту, що ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу автоматично зменшилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання.
Враховуючи доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованою необхідність у продовженні підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою.
Так ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29.11.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 02.03.2023.
При визначенні строку тримання підозрюваного під вартою слідчий суддя, враховуючи положення ч. 3 ст. 197 КПК України, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 01.03.2024.
Крім того, слідчим суддею досліджено доводи сторони обвинувачення щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного під вартою та встановлено, що необхідно виконати процесуальні дії, зокрема, вимоги ст. 290 КПК України, скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування усім підозрюваним та їхнім захисникам.
При цьому, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного до підозрюваного ОСОБА_5 ..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 309, 310, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання,- задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 11 (одинадцять) днів, тобто до 01.03.2024 року включно, без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали складено 23.02.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1