569/1105/23
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
04 березня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жовноватюк В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Пришка Вадима Руслановича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
У січні 2023 року позивач звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області з вищезазначеним позовом, у якому просила скасувати постанову серії БАА №924011 від 17 січня 2023 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за ч.1 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 17 січня 2023 року відносно позивача винесено постанову, яка є незаконною, оскільки у постанові неправильно встановлені обставини адміністративного правопорушення та відсутні докази такого порушення.
Так, подія адміністративного правопорушення не могла бути, оскільки об 11.15 год позивач була на АЗС "Окко" у м. Броди, де обідала в ресторані. Між АЗС та місцем правопорушення відстань у 50 км, яку здолати за 6 хв неможливо на тз Мазда 3.
Щодо відсутності доказів, то в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини позивача, не зазначено відомостей про фіксацію правопорушення, не додані показання свідків, висновки експерта чи будь-яких інших доказів. З цих підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2023 року передано справу за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2023 року визначено головуючого суддю Митрофанову А.О.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року відкрито спрощене позовне провадження.
26.04.2023 до суду надійшов відзив представника ДПП, у якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що 17 січня 2023 року о 12.09 год на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, 388 км, позивач, керуючи тз Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимогу дорожнього знаку 3.25 "обгін заборонено", а саме здійснила обгін в зоні дії даного знаку, чим порушила р.33 ПДР України.
На думку представника відповідача, адміністративний позов є надуманим та таким, що не відповідає дійсності, а обставини не підтвердженні жодним доказом, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності. Як під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і до позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтвердили обставини, що позивач не вчиняла адміністративне правопорушення.
Подія правопорушення та розгляд справи відносно позивача зафіксовано на технічний пристрій, закріплений на форменому одязі поліцейського 46936. Так, позивачу роз'яснено її права та проведено належний розгляд справи, відеозапис містить факт правопорушення - обгін в зоні дії знаку 3.25, а також фразу позивача, що вона "всьо принімає". Крім того, у постанові зазначено час розгляду справи 12.11 год, правопорушення вчинене о 12.09 год, тобто пояснення у позові не відповідають дійсності, а квитанція про оплату їжі не спростовує матеріали справи, оскільки платіжна операція здійснена за годину до вчинення правопорушення. Оскільки постанова не передбачає пункт для зазначення технічного засобу, відтак поліцейський дописує серійний номер пристрою вручну.
23.06.2023 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зауважує, що в графі 5 постанови виконано виправлення, а саме до цифри "1" в числі "11" дописана хвиляста лінія, щоб число читалось як "12". На думку позивача, керівники після отримання позовної заяви викликали поліцейського, "натиснули" на нього, щоб він зробив виправлення вже після винесення постанови.
Розпорядженням керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва від 07 лютого 2024 року №157, призначено проведення автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із неможливістю продовжувати розгляд справи суддею Митрофановою А.О. у зв'язку із відрахуванням її зі штату суду, пов'язаного із закінченням строку відрядження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2024 року визначено головуючого суддю Жовноватюк В.С.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року прийнято до розгляду адміністративну справу та продовжено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до вимог ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п.1 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Пунктами 4-5 Розділу І Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, передбачених частиною першою, другою, третьою, п'ятою та шостою статті 122, частиною першою, другою та четвертою статті 126 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що 17 січня 2023 року постановою серії БАА №924011 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона виражається у перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу або необережності.
Суб'єктом правопорушення може бути лише водій транспортного засобу.
У розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Відповідно до змісту постанови, 17.01.2023 12 год 09 хв на а/д М-06 Київ-Чоп 388 км, водій ОСОБА_1 , керуючи тз Мазда 3, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.25 "обгін заборонено", а саме здійснив обгін в зоні дії даного знаку, чим порушив р.33 ПДР України.
Пункт 3.25 гл.3 р.33 ПДР України зазначає, що "Обгін заборонено" забороняється обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких*, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год).
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування.
Згідно зі ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Так, знизу постанови інспектором зазначено "тех. пристрій 469365". Також відповідач разом із відзивом надає диск із відеозаписом.
З наданого відеозапису вбачається, що позивач, керуючи тз, здійснила обгін іншого тз у зоні дії знаку 3.25 "Обгін заборонено". Тобто відеозаписом зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Із досліджених судом доказів, знайшов підтвердження факт порушення з боку позивача п.3.25 гл.3 р.33 Правил дорожнього руху України та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Щодо часу вчинення адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, справа №826/11623/16, посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної вимоги, колегія суддів не бере до уваги та погоджується з судами апеляційної інстанції, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а, аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Відтак незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки. Отже водій, при керуванні автомобілем, зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
З огляду на викладене, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.5-7, 9, 77, 90, 241-247, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Пришка Вадима Руслановича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Жовноватюк