Справа №760/2089/24
3/760/1799/24
02 лютого 2024 року суддя Солом'янського районного суду м.Києва Демидовська А.І., розглянувши матеріали справи стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи приватним підприємцем по просп.Відрядний, 103 у м.Києві, порушив п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме 22.01.2024 року не забезпечив режим програмування РРО (ПРРО) відсутнє найменування товарної під категорії згідно УКТЗЕД, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 , не з'явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи. Крім того, на офіційному сайті Солом'янського районного суду м.Києва в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому ОСОБА_1 , клопотання про відкладення судового засідання не подано, причини неявки не повідомлені.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП визначено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.1 ст.155-1 КУпАП не є обов'язковою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст.277 КУпАП.
Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення від 22.01.2024 року (а.с.1) долучено та до суду направлено такі докази: копію акту фактичної перевірки щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів та наявності ліцензій, патентів, свідоцтва від 22.01.2024 року (а.с.2-5).
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП виходячи з такого.
Положеннями ч.1 ст.155-1 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 , порушив порядок ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме не забезпечено режим програмування РРО. Крім того, не встановлено чи входить до функціональних обов'язків ОСОБА_1 , здійснення забезпечення режиму програмування РРО.
Поруч з цим в акті фактичної перевірки від 22.01.2024 року, в графі 4.5 (додатки) вказано про х-звіт, чек з РРО, яких до матеріалів справи не додано.
Також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущено виправлення, а саме у даті складання протоколу, що позбавляє суд встановити конкретний рік вчинення правопорушення.
Зважаючи на викладене, долучені до справи документи не містять достатніх доказів, які б підтверджували вказані у протоколі про адміністративне правопорушення відомості, тому вина ОСОБА_1 , визнається недоведеною.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, про які зазначено раніше, не доведені, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст.155-1, ст.ст.265, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Солом'янський районний суд м.Києва.
Суддя А.І.Демидовська