СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3774/24
пр. № 1-кп/759/949/24
27 лютого 2024 року місто Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши в місті Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за №12023105120000260 від 09.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області, громадянина України, який здобув середню освіту, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
03.03.2010 Бердянським міським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до громадських робіт строком 80 годин;
28.09.2010 Бердянським міським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 ст.76 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік;
14.04.2011 Бердянським міським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 191, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі та звільненого по відбуттю покарання 10.02.2014;
21.08.2015 Бердянським міським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років;
23.09.2015 Бердянським міським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяць позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 10.07.2020;
16.09.2022 відносно останнього скеровано обвинувальний акт до Печерського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 263 КК України (рішення по справі не прийнято);
04.08.2023 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України призначено покарання у виді арешту на строк 1 місяць, звільнений по відбуттю покарання 15.12.2023;
15.11.2023 відносно останнього скеровано обвинувальний акт до Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України (рішення по справі не прийнято),
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_3 в один із днів, але не пізніше 09.08.2023 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного вживання, без мети збуту, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін, та незаконно зберігав її при собі, без мети збуту для подальшого вживання.
Під час перебування ОСОБА_3 09.08.2023 о 19 год. 00 хв. у приміщенні станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, останній був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності при собі речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що в лівій передній кишені штанів, у які він одягнений, знаходиться психотропна речовина, яку він придбав за вищевикладених обставин та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.
Після того, ОСОБА_3 був запрошений до кімнати поліції, де останнього було затримано, згідно ст. 298-2 КПК України протоколом затримання особи, підозрюваного у вчинені кримінального проступку. В ході особистого обшуку ОСОБА_3 та в присутності двох понятих із лівої передньої кишені штанів, у які на той час був одягнений, вилучено пакет з прозорого безбарвного полімерного матеріалу з пазовим замком із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а саме психотропної речовини - амфетамін.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучена 09.08.2023 на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві у ОСОБА_3 та надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса амфетаміну у речовині складає 0,186 г.
Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є психотропною речовиною, обіг якої обмежено.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконно придбав та зберігав психотропну речовину - амфетамін, без мети збуту.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, не працює, має місце реєстрації в м. Бердянськ та проживає у місті Києві в будинку соціального піклування де за час проживання зарекомендував себе негативно, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше судимий, покарання відбув в повному обсязі.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у виді арешту.
Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (т. 1 а.п. 53, 54).
Також, суд вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (т. 1 а.п. 48).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
Речовий доказ: психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,186 г, яка передана на зберігання до камери схову речових доказів УП в метрополітені ГУ НП у місті Києві - знищити.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, у розмірі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн. 00 к.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1