СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1537/24
пр. № 2/759/1972/24
04 березня 2024 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши у спрощенному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У січні 2024року позивач, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі», звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до відповідачки, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 4446 грн.80 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн.00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.04.2023 за адресою відповідача представниками позивача було виявлено порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п 8.4.2 ПРРЕЕ: «самовільне підключення струмоприймачів до електромережі ОСР після відключення 14.12.2021 з порушення схеми обліку. На підставі виявлених порушень було складено акт про порушення № 220420. На засіданні комісії було прийнято рішення: провести нарахування обсягу і вартості i електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, згідно з пунктом 8.4.11 та за формулою № 5, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до проведеного розрахунку всього до сплати за необліковану спожиту електричну енергію підлягає 4446 грн.80 коп.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.01.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу запропоновано надати відзив.
Відповідачу надсилались копія ухвали суду про відкриття провадження у порядку спрощеного провадження, проте заяв із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду від нього не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість постановлення у справі заочного рішення.
Повно і всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.2 Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», затвердженого 17.04.2020 річними Загальними зборами акціонерів, товариство створено на підставі рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 13.11.2017 про реорганізацію ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» шляхом виділу з нього товариства та передачі йому частини майна, прав та обов'язків ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», та на підставі рішення Загальних зборів акціонерів Товариства про заснування Товариства від 22.12.2017.
Відповідачка є споживачем електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , яку постачає ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 19.04.2023 за адресою відповідача представниками позивача було виявлено порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п 8.4.2 ПРРЕЕ: «самовільне підключення струмоприймачів до електромережі ОСР після відключення 14.12.2021 з порушення схеми обліку.
Судом встановлено, що на підставі виявлених порушень було складено акт про порушення № 220420.
Листом від 26.04.2023 № 3/01/5/П-12646 відповідачку було запрошено на засідання комісії.
Судом встановлено, що на засіданні комісії було прийнято рішення: провести нарахування обсягу і вартості i електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, згідно з пунктом 8.4.11 та за формулою № 5, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Судом встановлено, що відповідно до проведеного розрахунку всього до сплати за необліковану спожиту електричну енергію підлягає 4446 грн.80 коп.
Копію протоколу № 525 від 30.05.2023, квитанцію та копію розрахунку, було направлено відповідачці листом № 3/01/5/П-16152 від 30.05.2023.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц (провадження № 61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, регулюються ст. 714 ЦК України, Законами України «Про захист прав споживачів», ст. 56-58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією для населення (чинних до 26.06.2018), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року (далі - ПРРЕЕ).
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною першою статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 19, 21 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 (чинних до 26.06.2018), розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем). Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, електропостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем.
Пунктом 20 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (чинних до 26.06.2018), передбачено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 42 Правил № 1357 користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та правил.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п.п. 5.5.5 п. 5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ зазначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно п. 8.2.5 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення.
Відповідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ зазначено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Суд вважає надані позивачем в обґрунтування позовних вимог докази достовірними, тому вимога позивача про стягнення вартості необлікованої електричної енергії є обґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача 4446 грн. 80 коп. вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» - 4446,80 грн. вартість не облікованої електричної енергії та зарахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", код ЄДРПОУ банку 09322277.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»:- 3028 судового збору та зарахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 у ПАТ "ПУМБ", код ЄДРПОУ банку 14282829.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.М. Шум