печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33079/20-ц
Категорія 59
03 липня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явилась,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори Нечипорук Алли Михайлівни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори Нечипорук Алли Михайлівни (далі - третя особа, Державний нотаріус Нечипорук А.М.), в якому просить визначити для ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадковій справі № 889/2009, номер у спадковому реєстрі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_3 , за фактом смерті якої Державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Нечипорук А.М. було відкрито спадкову справу № 889/2009. Зазначає, що з моменту народження та по теперішній час зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала бабусі. Вказує, що після смерті бабусі у квартирі АДРЕСА_1 не проживала, оскільки з 2007 року постійно проживала у м. Тернополі, під час чого стала наркозалежною особою, що спричинило довгострокову реабілітацію та певні складнощі у спілкуванні з родичами. Так, єдиним родичем позивача у м. Києві є ОСОБА_2 (рідний брат по матері), з яким вона бачилася у 2009 року на похоронах бабусі, під час чого відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 залишила йому все належне їй майно. Вказує, що протягом 2008-2013 років зловживала наркотичними засобами та у період часу з 14.08.2009 року по 19.08.2013 року перебувала на замісній підтримувальній терапії, а з 23.07.2013 року по 02.08.2013 року на стаціонарному лікуванні від наркотичної залежності у м. Тернополі та після проходження курсу лікування від наркотичної залежності у 2014 року позивач повернулася до м. Києва за адресою свої реєстрації. Вказує, що від знайомих у грудні 2019 року дізналася про те, що спірну квартиру бабуся залишила їй по заповіту та звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 03.12.2019 року Державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Нечипорук А.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини. Враховуючи, що позивач не була обізнана про наявність складеного на її ім'я заповіту, оскільки відповідач повідомив їй неправдиву інформацію щодо успадкування майна після смерті бабусі, та позбавлена можливості звернутися до Державного нотаріуса Нечипорук А.М. у зв'язку лікуванням від наркотичної залежності на постійній основі в іншому місті, вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин.
Також позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому остання просить витребувати у Шостої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 889/2009, що була заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2020 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
23.09.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори Нечипорук Алли Михайлівни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та підготовче засідання у справі призначено на 28.04.2021 року; клопотання позивача про витребування доказів задоволено; витребувано у Шостої Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи № 889/2009, що була заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
28.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Головкова Є.І. надійшло клопотання про розгляд справи без фіксування технічними засобами.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2021 року, у зв'язку із неявкою в підготовче засідання відповідача, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 23.09.2021 року.
13.03.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Шостої Київської державної нотаріальної контори на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року надійшли витребувані документи, а саме копія спадкової справи № 889/2009, що була заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.09.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Головкова Є.І. надійшло клопотання про розгляд справи без фіксування технічними засобами.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2021 року приєднано до матеріалів справи документи, подані Шостою Київською державною нотаріальною конторою на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2020 року, та, у зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 24.02.2022 року.
24.02.2022 року справу знято зі складу у зв'язку із наявністю загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду через військову агресію Російської Федерації проти України, та судове засідання призначено на 21.09.2022 року.
17.05.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Шостої Київської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
21.09.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Головкова Є.І. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначено на 21.09.2022 року, за відсутності позивача та її представника, в якій останній просив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори Нечипорук Алли Михайлівни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 21.12.2022 року.
14.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Шостої Київської державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
21.12.2022 року справу було знято зі складу у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та судове засідання призначено на 03.04.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 року, у зв'язку з неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце підготовчого засідання, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 03.07.2023 року.
03.07.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Головкова Є.І. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій останній зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
В судове засідання 03.07.2023 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у заяві від 03.07.2023 року просив розглядати справу за його відсутності. Третя особа у заяві від 14.11.2022 року просила розглядати справу за відсутності представника.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте їх не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а позивач представник не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Суд встановив, що 05.12.2005 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Прудь Н.В. за реєстровим № 6-5364, відповідно до якого заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 63).
28.12.2007 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.О. за реєстровим № 8662, відповідно до якого заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 60).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років, про що 07.05.2009 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві складено відповідний актовий запис № 8763 (а. с. 54 зворот).
Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 05.11.2009 року звернувся онук померлої - ОСОБА_2 та просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 53 зворот).
05.11.2009 року Державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу 889/2009 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а. с. 67).
14.07.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Шостої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та просив видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 (а. с. 54).
14.07.2010 року Державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Грушею О.В. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 (а. с. 65).
03.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шостої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.12.2019 року Державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Нечипорук А.М. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 9).
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 про шлюб, 22.08.2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб, про що Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено запис за № 392 (а. с. 29).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Печерської районної державної адміністрації від 23.10.2018 року № 34313251, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 з 14.05.1999 року по теперішній час (а. с. 61 зворот).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Як визначено у ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
У ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини встановлені законодавцем у ст. 1272 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що ЦК України встановлює для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (смерті спадкодавця). Протягом шести місяців спадкоємець повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо протягом вказаного строку заяву про прийняття спадщини не подано, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину. Спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, може бути встановлений додатковий строк: за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину; за рішенням суду.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У постанові Верховного Суду України від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного ст. 1270 ЦК України, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи.
Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Відповідно до глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства. Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Так, 03.12.2019 року Державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Нечипорук А.М. було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із пропуском строку, встановленого для прийняття спадщини.
Вказана постанова прийнята у відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року
Разом з тим права спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, підлягають захисту судом, якщо, зокрема, у спадкоємця були перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини у 6-місячний строк і ці обставини є поважними.
Звертаючись із заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач зазначає, що з 2007 року постійно проживала у м. Тернополі, не мала інформації з приводу успадкування майна після смерті бабусі та проходила лікування від наркотичної залежності. За вказаних обставин позивач пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Так, відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Тернопільській обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради від 17.07.2020 року № 2921/1, ОСОБА_1 перебувала на замісній підтримувальній терапії в лікувальному закладі у період з 14.08.2009 року по 19.08.2013 року та проходила стаціонарне лікування у період з 23.07.2013 року по 02.08.2013 року (а. с. 9).
Як визначено у ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).
За приписами ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд вважає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, якими є не проживання зі спадкодавцем та проходження довготривалого лікування, тому вона була позбавлена можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини та отримання свідоцтва на про право на спадщину на спадкове майно за заповітом, тому їй необхідно визначити додатковий строк у два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, судом враховано, що в матеріалах спадкової справи № 889/2009, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , міститься повідомлення Державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори від 05.11.2009 року за вих. № 3425 про відкриття спадкової справи до майна померлої, яке було направлено ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання позивача, проте судом встановлено, що у вказаний період часу ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживала.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Згідно п. п. 2.2, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що нотаріусом вчинялись дії щодо розшуку спадкоємця, вказаного у заповіті, протягом строку, визначеного для подання заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1220, 1223, 1235, 1247, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. 49 Закону України «Про нотаріат», керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 90, 92, 95, 133-141, 223, 258, 259, 263-268, 272, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державного нотаріуса Шостої київської державної нотаріальної контори Нечипорук Алли Михайлівни про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити для ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці, з дня набрання цим рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спадковій справі № 889/2009, номер у спадковому реєстрі.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа: Державний нотаріус Шостої київської державної нотаріальної контори Нечипорук Алла Михайлівна, вул. Інститутська, буд. 13-А, м. Київ, 01021.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 14.07.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко