печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4700/23-ц
04 грудня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
третьої особи-1: не з'явився,
представника третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач, АТ «КБ «Приватбанк»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Бондар І.М.), Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - третя особа-2, Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Кам'янське), в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 08.04.2016 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., що зареєстрований в реєстрі за № 2796 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000011487140 від 19.02.2007 року у розмірі 398 503,38 грн., таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що під час моніторингу судових справ було встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.07.2016 року у справі № 209/2481/16-ц подання Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Добриднік С.А. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задоволено; обмежено позивача у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання згідно виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису № 2796 від 08.04.2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 398 503,38 грн. Після цього, 26.12.2022 року позивач ознайомився з вказаним виконавчим написом нотаріуса. Зазначає, що не був обізнаний про вчинення нотаріусом виконавчого напису, будь-яких документів від відповідача або третьої особи-1 не отримував, оскільки не проживає у м. Кам'янське Дніпропетровської області. Крім того, позивачу не було відомо про виконавче провадження ВП № НОМЕР_2, відкрите з примусового виконання виконавчого напису № 2796 від 08.04.2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. Позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено з порушенням процедури, передбаченої Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме, нотаріус не пересвідчився у направленні боржнику та одержанні останнім письмової вимоги про усунення порушень; нотаріусу не було надано виписки з рахунку боржника; нотаріус не переконався у безспірності грошових вимог, а також нотаріусом порушено вимоги законодавства щодо вчинення виконавчого документа за строк більше, ніж три роки. За таких обставин, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Також позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у АТ «КБ «Приватбанк» належним чином засвідчені копії кредитної справи за договором № SAMDN03000011487140 від 19.02.2017 року, а саме, документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис № 2796 від 08.04.2016 року; витребувати у Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. належним чином засвідчені копії нотаріальної (реєстраційної справи) щодо вчинення виконавчого напису № 2796 від 08.04.2016 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.05.2023 року; витребувано у Приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. належним чином засвідчені копії нотаріальної (реєстраційної справи) щодо вчинення виконавчого напису № 2796 від 08.04.2016 року; витребувано у АТ «КБ «Приватбанк» належним чином засвідчені копії кредитної справи за договором № SAMDN03000011487140 від 19.02.2017 року, а саме, документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис № 2796 від 08.04.2016 року.
20.04.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Кочкарьова С.В. надійшла заява, в якій останній просив долучити до матеріалів справи копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2023 року у справі № 209/2481/16-ц. Крім того, представник позивача просив розглядати справу у його відсутність та відсутність позивача, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
17.05.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - Колодочки П.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволені позову, оскільки відповідач передав Приватному нотаріусу Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. всі необхідні та належні документи, відтак, твердження позивача про те, що нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушенням переліку необхідних документів є помилковим та необґрунтованим. При цьому, представник АТ КБ «ПриватБанк» також зазначив, що нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості. Також представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. або залишити заяву без розгляду. При цьому, представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив про неможливість виконання ухвали суду про витребування доказів у зв'язку зі знищенням кредитної справи за договором № SAMDN03000011487140 від 19.02.2017 року за терміном зберігання. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» просило розглядати справу за відсутності його представника.
Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2023 року приєднано до матеріалів справи копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2023 року у справі № 209/2481/16-ц та відзив на позовну заяву, та у зв'язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, відповідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, судове засідання було відкладено до 07.09.2023 року.
07.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Кочкарьова С.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якому останній зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
07.09.2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Кочкарьова С.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
07.09.2023 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці та судове засідання призначено на 04.12.2023 року.
08.09.2023 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Кочкарьова С.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
04.12.2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - адвоката Кочкарьова С.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
В судове засідання 04.12.2023 року учасники справи не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв'язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у клопотанні від 04.12.2023 року просив суд розглядати справу за відсутності позивача та його представника; відповідач у відзиві на позовну заяву просив розглядати справи за відсутності представника.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про розгляд справи, а представник позивача та представник відповідача у письмових заявах просили розглядати справу за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що 08.04.2016 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 2796, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № SAMDN03000011487140 від 19.02.2007 року за період часу з 12.04.2006 року по 01.03.2016 року у розмірі 14 645,00 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 01.03.2016 року становить 396 803,38 грн., яка складається з: 3 080,69 доларів США - залишок заборгованості за кредитом; 10 263,36 доларів США - заборгованість за відсотками; 175,00 - комісія; 500,00 доларів США - штраф (фіксована частина); 625,95 доларів США - штраф (відсоток від суми заборгованості); витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису - 1 700,00 грн. Загальна суми, що підлягає стягненню в гривневому еквіваленті, з урахуванням витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчого напису - 398 503,38 грн. (а. с. 35).
06.06.2016 року Головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Добридніком С.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 08.04.2016 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., що зареєстрований в реєстрі за № 2796 (а. с. 37).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.07.2016 року у справі № 209/2481/16-ц подання Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Добриднік С.А. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задоволено; обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання згідно виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису № 2796 від 08.04.2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 398 503,38 грн. (а. с. 29 - 31).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кочкарьова С.В. задоволено; ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13.07.2016 року скасовано та у задоволенні подання Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Добриднік С.А. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 відмовлено (справа № 209/2481/16-ц) (а. с. 109 - 112).
Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як визначено у ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.
Згідно пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктом 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Як визначено у пп. 3.4 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
В силу вимог пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662. Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, станом на 08.04.2016 року нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями на підставі наданого кредитором оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком.
Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зроблено правовий висновок про те, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалося.
Так, належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 року № 566, чинного на час вчинення виконавчого напису. Розрахунок заборгованості є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Натомість, доказів надання приватному нотаріусу належним чином оформленої засвідченої виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості до матеріалів справи не долучено.
При цьому, відповідачем не спростовано належними, достатніми та допустимими доказами вказаних обставин.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису від 08.04.2016 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., що зареєстрований в реєстрі за № 2796 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000011487140 від 19.02.2007 року у розмірі 398 503,38 грн., таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 7282-9147-9307-1282 від 15.01.2023 року.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 073,60 грн. у відшкодування судових витрат.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Як визначено у ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, витрати, пов'язані з розглядом справи, становлять 6 073,60 грн. та складаються з: 1 073,60 грн. - судовий збір; 5 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, позивачем не надано доказів, які свідчать про понесення ним витрат на правову допомогу, зокрема, не надано договір про надання правової допомоги, розрахунок витрат, акт виконаних робіт, квитанцію про оплату послуг адвоката, За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 18 Цивільного кодексу України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. пп. 1.1, 1.2 п. 1 глави 16 розділу ІІ, пп. пп. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274, 275, 278, 279, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 08.04.2016 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, що зареєстрований в реєстрі за № 2796, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № SAMDN03000011487140 від 19.02.2007 року у розмірі 398 503 (триста дев'яносто вісім тисяч п'ятсот три) грн. 38 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.
Третя особа-1: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, вул. Центральна, буд. 6, оф. 9, м. Дніпро, 49000.
Третя особа-2: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), проспект Перемоги, буд. 63, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., 51937, код ЄДРПОУ 34974239.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 04.12.2023 року.
Суддя І.В. Григоренко