печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17254/23-ц
Категорія 68
08 лютого 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явилась,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 442.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 12.08.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 442, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час шлюбу у сторін народилась діти - ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 20.07.2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 1155; ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 27.10.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2721.
Позивач вказує, що шлюбні відносини сторін фактично припинені з лютого 2021 року, у зв'язку з чим подружжя спільного господарства не веде. Позивач вважає, що збереження шлюбних відносин є неможливим та буде суперечити інтересам подружжя.
Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст.ст. 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позивач звернулась до суду з указаним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.08.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2023 року розгляд справи відкладено на 27.11.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2023 року розгляд справи відкладено на 08.02.2024 року.
Позивач у судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника; позовні вимоги підтримав, просить здійснити заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 12.08.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 442, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 .
Під час шлюбу у сторін народилась діти -- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 20.07.2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 1155; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 27.10.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2721.
Позивач бажає розірвати шлюб, на розірванні шлюбу наполягає.
Відповідач відзив на позов не подав, думку щодо розірвання шлюбу не висловив.
За положеннями ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і сторін.
Як визначено у ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
За приписами ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи викладене, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, встановивши, що між сторонами втрачене взаєморозуміння, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, примирення подружжя та збереження шлюбно-сімейних відносин неможливе, суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати. Отже, позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 СК України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 19.04.2023 року № 45206.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 073,60 грн у відшкодування судових витрат.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24, ч.ч. 3, 4 ст. 56, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 12.08.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 442, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 08.02.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький