печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8668/24-к
28 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , про встановлення строку для ознайомлення, з матеріалами досудового розслідування № 42022100000000303 від 22.06.2022, -
22.02.2024 старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором, звернувся з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення підозрюваним та захисникам, з матеріалами досудового розслідування № 42022100000000303 від 22.06.2022.
Слідчий в судове засідання не з'явилися, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Разом з цим, слідчий направив заяву про повернення клопотання.
Підозрювані та їх захисники про місце і час розгляду клопотання повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
У відповідності до вимог ст. 290 КПК України, після завершення досудового розслідування прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати, зокрема, стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, з забезпеченням права робити копії або відображення матеріалів.
Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред'явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред'явленого обвинувачення.
Отже, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.
Зі змісту статті 290 КПК України можна зробити висновок, що у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, сторона кримінального провадження може звернутися до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, із клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Вказане клопотання про встановлення строку подається слідчому судді з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Статтею 26 КПК України законодавець визначив принцип диспозитивності у кримінальному провадження, який проявляється у вільному використанні сторонами своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом та одночасно вказав, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
З системного аналізу положень статтей 290 та 22 КПК України, вбачається, що законодавець вказаними нормами кримінального процесуального законодавства, поклав обов'язок доказування на сторону кримінального провадження, яка ініціює питання щодо встановлення строку для ознайомлення з матеріалами.
Разом з тим, сторона обвинувачення, звернулась з клопотанням про повернення клопотання.
З урахуванням наведеного, оскільки слідчий подав заяву про повернення клопотання, керуючись диспозитивністю кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування слід повернути слідчому.
На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 9, ст. ст. 3, 22, 26, 290, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 , про встановлення строку для ознайомлення, з матеріалами досудового розслідування № 42022100000000303 від 22.06.2022 - повернути.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4