Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/5608/23
Номер провадження 2/711/469/24
12 лютого 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого- судді Демчика Р.В. при секретарі Кофановій А.О., за участі представника позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача Пропадущего АВ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення місця проживання дитини,-
встановив:
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення місця проживання дитини.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Чечот А.А., заявила клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судового рішення за позовом ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування, яке перебуває на розгляді в Соснівському районному суді м.Черкаси.
Позивач ОСОБА_3 клопотання підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - адвокат Пропадущий А.В. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно роз'яснень, що містяться у п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд зупиняє або закриває провадження у справі чи залишає заяву без розгляду з підстав, передбачених відповідно статтями 201, 202, 205, 207 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК, а за наявності підстав, визначених статтею 202 ЦПК, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви.
Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З наведеного вбачається, що необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі зазначених норм закону є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи, яка знаходиться в провадженні суду.
Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який полягає в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
Разом з тим, представником позивача - адвокатом Чечот А.А. в судовому засіданні не надано доказів про перебування на розгляді в Соснівському районному суді м.Черкаси цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки та піклування .
При цьому суд вважає за необхідне вказати на наступне.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.
У п. 3 Постанови № 11 від 17 жовтня 2014 року Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010 р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005 р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006 р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004 р.).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.89 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст.251 ЦПК України, суд, -
постановив:
В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Чечот А.А. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визначення місця проживання дитини відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.В.Демчик.
Повний текст ухвали складено 19.02.2022 року.
Головуючий: Р. В. Демчик