Справа № 695/844/24
04 березня 2024 року м.Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження №12024255320000081 від 05.02.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, особою з інвалідністю будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником бойових дій не є, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
ОСОБА_4 , 05.02.2024 близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на узбіччі вулиці, незаконно, всупереч встановленому законом порядку обігу наркотичних засобів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», без мети збуту, з метою особистого вживання, незаконно придбав, знайшовши, паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-24/1918-НЗПРАП від 13.02.2024, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 7.06 г., який в подальшому, без мети збуту зберігав при собі, у правій кишені куртки, до моменту виявлення та вилучення 05.02.2024, близько 12 години 59 хвилин, під час здійснення особистого обшуку працівниками Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, поблизу будинку №19 по вул. Семенівська в м. Золотоноша, Черкаської області.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Частиною 1 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор подав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.302 КПК України.
Обвинувачений у ході досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, подав письмову заяву, згідно з якою беззаперечно визнаєвстановлені під час досудового розслідування фактичні обставини і погодився на розгляд кримінального провадження за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду, ознайомлений з обмеженням його права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, а добровільність беззаперечного визнання винуватості та згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого ствердив його захисник - адвокат ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції відсутні. При цьому судом враховано, що учасникам кримінального провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити обставини, які ніким із них не оспорюються, в апеляційному порядку.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими та достатніми, суд приходить до висновку, що пред'явлене органами слідства обвинувачення ОСОБА_6 доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
При призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем проживання характеризується задовільно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Частиною першою статті 309 КК України визначено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
При цьому відповідно до ч.1 ст.53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, суд приходить до висновку, що застосування покарання у виді штрафу не буде сприяти меті покарання, у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, а відомості про його майновий стан відсутні.
Частиною 1 ст. 66 КК України визначено, що покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
Згідно з ч. 1 статті 61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.
З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, наявність однієї обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Також на підставі ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Підстав для застосування відносно ОСОБА_8 положень ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню проведено судову експертизу за експертною спеціальністю: 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», тому відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати, у зв'язку з проведенням вказаної експертизи в сумі 1 514 грн 56 коп. підлягають стягненню із ОСОБА_8 в дохід держави.
Керуючись ст. 100, 124, 369-371, 373, 374, 376, 381-382, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Речові докази:
-сейф пакет 5688949, в середині якого знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб, канабіс масою 7,06 г - передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 1 514 грн (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 56 коп.
Вирок може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) діб з дня його отримання з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1