Справа № 556/268/24
Провадження № 1-кп/565/69/24
22 лютого 2024 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181050000330 від 23 серпня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Чудля, Володимирецького району Рівненської області, громадянки України, не працюючої, одруженої, з вищою освітою, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , яка обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України,
ОСОБА_6 23 серпня 2023 року, близько 11 год. 00 хв., перебуваючи спільно з малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у водоймі, яка міститься в межах колишнього кар'єру у с. Сопачів Вараської МТГ Вараського району Рівненської області, вхопила останнього правою рукою за тіло та, шляхом занурення його голови у воду, із застосуванням мускульної сили, здійснила утримання його у такому положенні без доступу повітря до моменту припинення відповідного супротиву, чим спричинила смерть потерпілому, яка настала внаслідок механічної асфіксії, внаслідок закриття дихальних шляхів водою (утоплення).
Після цього, 23 серпня 2023 року, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_6 вийшла з води, взяла малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за кисть руки та повела його до дерев'яного помосту, де наявне заглиблення, і зіштовхнула останнього у водойму, від чого він занурився під воду та не мав доступу до повітря через закриття дихальних шляхів водою, в результаті чого, внаслідок механічної асфіксії (утоплення), настала його смерть.
Таким чином ОСОБА_6 вчинила суспільно небезпечне діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті двох малолітніх дітей.
Прокурор звернулася до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 в обґрунтування якого зазначено, що вона вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила застосувати до ОСОБА_6 примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Потерпілий був допитаний у судовому засіданні 14 лютого 2024 року, у наступне судове засідання не з'явився. Подав до суду клопотання у якому просив розгляд клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру проводити без його участі, вказав, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, в судовому засіданні, в присутності свого захисника та законного представника, повідомила, що вину визнає, пояснення надавати відмовилася, вказала, що потребує допомоги медиків.
Законний представник, мати ОСОБА_6 , просила залишити свою дочку в КЗ «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради, оскільки в Україні введено воєнний стан, вона є особою похилого віку, має проблеми зі здоров'ям, а її син перебуває в складі ЗСУ, тому опікуватись ОСОБА_6 немає кому.
Захисник клопотання прокурора підтримав.
Розглянувши клопотання прокурора в судовому засіданні в порядку ст.512 КПК України, дослідивши надані прокурором докази та оцінивши їх сукупність, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора. При цьому суд встановив та врахував наступне.
Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він проживав разом з дружиною ОСОБА_6 , з якою перебуває у шлюбі 9 років, та разом з їх двома малолітніми синами - ОСОБА_11 , 2015 р.н., та ОСОБА_12 , 2017 р.н., в с.Сопачів Вараського району Рівненської області. 23 серпня 2023 року близько 11:00 год. він помітив, що вдома відсутні діти та дружина. Оскільки мобільний телефон дружини залишився в будинку, він на велосипеді вирішив шукати їх. Коли він повернув до кар'єру, побачив, що назустріч йому йшла його дружина ОСОБА_6 , одягнена в мокрі бюстгальтер та шорти. Вона розмахувала руками і сміялася. На його питання: «Де діти?» ОСОБА_6 відповіла, що вони купаються. На березі водойми ОСОБА_9 побачив одяг дітей, а на поверхні водойми - тіло ОСОБА_11 . Він дістав сина з води та почав надавати йому першу медичну допомогу. При цьому він питав у дружини, де інший син ОСОБА_12 , на що вона відповіла, що його немає, він у іншому місці. ОСОБА_6 сміялася та казала: «Вони тобі не треба». У цей час до берега кар'єру під'їхала машина, і ОСОБА_9 почав кричати про допомогу. На його крики прибігли хлопець та дівчина, які викликали необхідні служби. ОСОБА_9 зазначив також, що діти плавати не вміли.
Потерпілий також показав, що до події ОСОБА_6 була хороша мати, берегла та доглядала дітей. Проте у травні та липні 2023 року мали місце випадки, коли ОСОБА_6 безпричинно нанесла синам ляпасів. На його запитання: «За що?» вона відповідала, що не знає, просто так. Разом з тим, 23 серпня 2023 року зранку дружина поводилася як звичайно, приготувала сніданок, сім'я разом поснідала. У вересні 2022 року, як показав потерпілий, ОСОБА_6 замкнулася в собі, поїхала у батьківську квартиру в м.Вараш, де певний час проживала сама, з дітьми не спілкувалася. Проте згодом дружина повернулася і вони продовжили спільне життя. В травні 2023 року він став помічати прояви хвороби у дружини, бувало, що вона говорила, що вона «вавилонська блудниця». В червні чи липні 2023 року мати ОСОБА_6 привозила лікаря, який прописав їй таблетки. Потерпілий хотів поставити дружину на облік до лікаря психіатра, однак її мама була проти.
Свідок ОСОБА_13 в суді показав, що 23 серпня 2023 року він зі своєю дівчиною ОСОБА_14 на автомобілі приїхали покупатися на кар'єр в с.Сопачів Вараського району Рівненської області. Коли він заглушив двигун автомобіля, через відкрите вікно почув крик чоловіка про допомогу. Вийшовши з машини та відійшовши в сторону, він побачив на березі жінку, ОСОБА_6 , і чоловіка, який тримав на руках тіло дитини. Чоловік просив про допомогу. Коли ОСОБА_13 прибіг до них та запитав: «Що сталося?», чоловік відповів: «Вона втопила моїх дітей». Жінка дивилася на свідка, посміхалася і казала: « Я втопила дітей. Що ти дивишся. Викликай поліцію». ОСОБА_13 сказав ОСОБА_14 викликати поліцію. Після цього на місце події приїхали староста села та фельдшер, вони намагалися реанімувати дитину, однак безуспішно. Потім приїхали працівники поліції, швидкої допомоги, працівники ДСНС. ОСОБА_9 пірнав у воду та шукав другу дитину. Тіло другої дитини згодом дістали рятувальники. Свідок вказав, що ОСОБА_9 запитував ОСОБА_6 , де вона кинула дітей. Вона вказувала спершу одне місце, потім інше. Свідок зазначив, що ОСОБА_6 шукати дітей не допомагала, агресії не проявляла, спокійно дивилася та посміхалася.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні надала показання, аналогічні за змістом показанням ОСОБА_13 , та зазначила, що побачила на місці події ОСОБА_6 , яка ходила по берегу та посміхалася, підтверджувала, що втопила своїх дітей, казала: «Що, ніколи не бачили, як топлять дітей?». Чоловік кричав: «Де другий син?», на що ОСОБА_6 відповіла: «Я не знаю, шукай». Свідок підтвердила, що особисто чула, як ОСОБА_6 казала, що втопила своїх дітей.
Свідок ОСОБА_16 показав, що він є старостою с.Сопачів Вараського району Рівненської області. 23 серпня 2023 року в обідній час до нього зателефонував кум та повідомив, що в с.Сопачів на кар'єрі можливо хтось втопився. Разом з медиком ОСОБА_16 приїхав на кар'єр та побачив ОСОБА_17 , який кричав до дружини: «Скажи, де друга дитина». ОСОБА_9 сказав свідкові, що дружина потопила їх дітей, при цьому ОСОБА_6 це не заперечувала. Одну дитину ОСОБА_9 дістав, їй надавали допомогу, у цей час почали шукати другу дитину. ОСОБА_16 попросив у ОСОБА_6 сказати, де другий хлопчик. Спершу вона відмовлялася вказати місце, проте пізніше показала. ОСОБА_6 вела себе дуже незрозуміло, була не в собі, посміхалася, просила втопити її. На питання, чому вона так зробила, ОСОБА_6 сказала, що дітям там буде краще.
Свідок ОСОБА_18 в суді показала, що вона працює на посаді лікаря психіатра КНП «Вараська багатопрофільна лікарня». У червні 2023 року до неї звернулася мати ОСОБА_6 - ОСОБА_19 , з якою вона була знайома, з проханням оглянути її доньку, оскільки протягом року її донька змінилася, і матір розуміла, що та потребує консультації психіатра. Свідок приїхала до ОСОБА_6 за її місцем проживання в с.Сопачів Вараського району Рівненської області. ОСОБА_6 запросила її до садочку за хатою, поводилась насторожено, вказала, що розмовляти бажає наодинці. Спілкування відбувалося у формі монологу ОСОБА_6 та тривало близько 20 хвилин, під час якого вона казала, що є «не такою», є «вавилонською блудницею», що нікому не потрібна, не має бажання доглядати за собою. На момент огляду стан ОСОБА_6 відповідав критеріям гострого поліморфного психотичного розладу, що є ознаками шизофренічного спектру захворювань. При цьому на момент огляду ОСОБА_6 не виявляла намірів зашкодити собі, була спокійна, прямих суїцидальних проявів не висловлювала, проте у її розповіді були присутні маячні ідеї гріховності. ОСОБА_6 була орієнтована, розуміла свій стан, усвідомлювала, що її стан не відповідає нормі, проте прямої загрози для себе чи оточуючих не виявляла. ОСОБА_6 не хотіла, щоб чули їхню розмову, а також щоб у її медичній карточці був зроблений запис, інформаційної згоди на обробку персональних даних свідок від неї не отримала.
Свідок запропонувала ОСОБА_6 пройти курс лікування на базі обласної психіатричної лікарні, проте вона категорично відмовилася, погодившись лікуватись амбулаторно та приймати ліки. ОСОБА_18 виписала рецепт та розповіла, як необхідно приймати ліки, попросила зателефонувати їй за п'ять днів. Після огляду свідок повідомила матері ОСОБА_6 , що стан її дочки досить важкий і потребує лікування, та попросила контролювати її стан. Приблизно через тиждень ОСОБА_6 зателефонувала свідку та запитала, що можна зробити, щоб її чоловіка не забрали до Збройних Сил України. ОСОБА_6 було запропоновано отримати направлення та пролікуватися в обласній психіатричній лікарні, на що вона повідомила, що подумає, а також що вона наразі приймає виписані ліки, але не знає, чи продовжуватиме, бо вони її розслабляють. В подальшому ОСОБА_6 та її родичі до свідка не зверталися.
Свідок ОСОБА_20 в суді показала, що проживає по сусідству з сім'єю ОСОБА_21 в с.Сопачів Вараського району Рівненської області. 23 серпня 2023 року близько 11:00 год. вона почула, що по подвір'ю її господарства хтось пройшов. Згодом вона побачила ОСОБА_9 , який їхав на велосипеді та запитав, чи не бачила вона його дітей та дружину. Свідок відповіла, що не бачила, однак чула, що хтось йшов через двір. Через деякий час ОСОБА_20 почула крик ОСОБА_9 , побігла до кар'єру та побачила, що до берега під'їхали карета швидкої допомоги та поліція. На березі люди відкачували ОСОБА_11 та шукали ОСОБА_12 . ОСОБА_6 сказала: « Всьо , ОСОБА_23 , я втопила своїх дітей». Свідок вказала, що раніше ОСОБА_6 завжди піклувалась про своїх дітей, проте за характером була замкнута, при спілкуванні казала, що тіло у неї є, а душі немає.
З рапорту оперативного чергового Вараського РВП ГУНП в Рівненській області № 3329 від 23 серпня 2023 року про реєстрацію відомостей про подію вбачається, що 23 серпня 2023 року о 11 год. 28 хв. зі служби «102» надійшло повідомлення ОСОБА_14 про те, що в с.Сопачів Вараського району Рівненської області у кар'єрі втопилися двоє неповнолітніх дітей. Тіло одного хлопчика підняли на берег, іншого ще шукають.
З протоколу огляду місця події від 23 серпня 2023 року та фототаблиці до нього вбачається, що слідчим СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, в присутності понятих, за участю старшого спеціаліста-криміналіста та судово-медичного експерта проведено огляд прилеглої території до водойми під умовною назвою «Кар'єр» в с.Сопачів Вараського району Рівненської області. Під час огляду встановлено, що ділянка місцевості навколо водойми не огороджена та прохід до водойми є вільним. На березі водойми виявлено трупи малолітніх ОСОБА_10 , 2015 р.н., та ОСОБА_9 , 2017 р.н., при цьому на тілі ОСОБА_10 були наявні сліди реанімаційних медичних маніпуляцій, а на тілі ОСОБА_9 - видимі зміни в області ротової порожнини, що характерні для втоплення у воді (піна з рота та носу). Будь-яких інших тілесних ушкоджень не зафіксовано. Крім того, на піщаному березі виявлено предмети дитячого одягу: дві пари полімерних тапочок, частково забруднених піском, дві трикотажні панамки з тканини, також частково забруднені, зі слідами піску та ґрунту, дитячі шорти, кашкет, дві дитячі майки, а також жіночі шорти. Будь-яких плям чи речовин бурого кольору на поверхні вказаного одягу не виявлено. Оглядом встановлено також наявність на краю берега біля водойми дерев'яного помосту з трьох збитих разом дощок, частина яких спирається на піщаний берег, а інша встановлена над водою за допомогою колод, при цьому глибина води у місці краю помосту становить близько 88 см.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 12 січня 2016 року, ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 59 від 24 серпня 2023 року, ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , смерть носить кримінальний характер та настала внаслідок механічної асфіксії через утоплення у воді.
Згідно з протоколом огляду трупа ОСОБА_10 від 23 серпня 2023 року, під час огляду на правій скроневій частині його голови виявлено ділянку сіро-синюшного кольору з підсохлою частково відпадаючою корочкою неправильної геометричної форми розмірами 0,7 см на 0,9 см, інших тілесних ушкоджень не виявлено.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 59, за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 у період з 24 серпня 2023 року по 20 жовтня 2023 року, будь-яких прижиттєвих ушкоджень (синців, саден, ран, переломів кісток тулуба кінцівок, хребта, проявів черепно-мозкової травми, ушкоджень внутрішніх органів) не виявлено. Смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , причиною смерті є механічна асфіксія внаслідок закриття просвіту дихальних шляхів водою (утоплення). Будь-яких захворювань, які б мали причинно-наслідковий зв'язок з настанням смерті, у ОСОБА_10 не виявлено. В крові трупа ОСОБА_10 етиловий спирт не виявлено. В дихальних шляхах наявна вода (мутна сірувата рідина з домішками дрібнопухирчатої піни).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 квітня 2017 року, ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 58 від 2 серпня 2023 року, ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , смерть носить кримінальний характер та настала внаслідок механічної асфіксії через утоплення у воді.
Згідно з протоколом огляду трупа ОСОБА_24 від 23 серпня 2023 року, будь-яких ознак тілесних ушкоджень на тілі не виявлено.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 58, за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 у період з 24 серпня 2023 року по 20 жовтня 2023 року, будь-яких прижиттєвих ушкоджень (синців, саден, ран, переломів кісток тулуба кінцівок, хребта, проявів черепно-мозкової травми, ушкоджень внутрішніх органів) не виявлено. Смерть ОСОБА_24 настала ІНФОРМАЦІЯ_5 , причиною смерті є механічна асфіксія внаслідок закриття просвіту дихальних шляхів водою (утоплення). У ОСОБА_24 будь-яких захворювань, які б мали причинно-наслідковий зв'язок з настанням смерті, не виявлено. В крові трупа ОСОБА_24 етиловий спирт не виявлено. В дихальних шляхах наявна вода (мутна сірувата рідина з домішками дрібнопухирчатої піни).
З протоколу від 24 серпня 2023 року проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , захисника, психіатра, спеціаліста, в присутності понятих, вбачається, що ОСОБА_6 погодилась на пропозицію слідчого розповісти про обставини заподіяння смерті ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . ОСОБА_6 розповіла, що 23 серпня 2023 року у ранковий час, точну годину вона не пам'ятає, знаходилася з дітьми на водоймі на кар'єрі у с.Сопачів Вараського району Рівненської області, та втопила дітей. ОСОБА_6 зазначила, що вони з дітьми перебували у водоймі недалеко від берега, приблизно на відстані 2 м, стоячи на ногах, діти плавати не вміли і самостійно цього не робили. Після цього вона почала топити ОСОБА_12 , поклавши руку йому на голову та зануривши її під воду та тримаючи у такому стані кілька секунд. ОСОБА_12 трохи тримався на воді, після чого самостійно пішов на дно. Вона пояснила, що розуміла, що ОСОБА_12 вже не живий, так як він більше не рухався. Даниїл у цей час вийшов на берег, бачив, що трапилося у водоймі, та попросив, щоб вона відвела його до тата. ОСОБА_6 вийшла з водойми, пройшла з ним деяку відстань, тримаючи за руку, завела його на край місточка (трампліну), звідки двома руками зіштовхнула у водойму, приклавши руки до лопаток дитини. Даниїл впав у воду та почав тонути, намагався виплисти, проте плавати не вмів, а вона стояла та дивилася на це. При цьому, як пояснила ОСОБА_6 під час слідчої дії, інших осіб біля водойми не було. На запитання, чому вона здійснила втоплення своїх дітей ОСОБА_6 відповіла, що не знає та не може пояснити, проте конфліктів з дітьми в неї не було, а себе вона вважає хворою з приблизним діагнозом шизофренія. Після того, як ОСОБА_11 перестав подавати ознаки життя, як пояснила ОСОБА_6 , до кар'єру приїхав її чоловік ОСОБА_9 .
З протоколу від 25 серпня 2024 року проведення слідчого експерименту та стенограми до нього вбачається, що ОСОБА_6 на місці події, на березі водойми кар'єру в с.Сопачів Вараського району Рівненської області розповіла та продемонструвала обставини та механізм утоплення нею кожного з синів, повідомивши при цьому про обставини, аналогічні за змістом обставинам, зазначеним у протоколі проведення слідчого експерименту від 24 серпня 2023 року.
З протоколу освідування особи від 23 серпня 2023 року вбачається, що під час освідування ОСОБА_6 було встановлено, що наявний на ній одяг є у вологому стані (мокрий).
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №257/23 від 11 грудня 2023 року ОСОБА_6 на період часу, що відноситься до кримінального правопорушення, у якому вона підозрюється, а саме 23 серпня 2023 року, виявляла ознаки хронічного психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдальна форма, непевний перебіг (F20.09 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). За своїм психічним станом не могла на той час усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 у даний час виявляє ознаки хронічного психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдальна форма, непевний перебіг (F20.09 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). За своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. До ОСОБА_6 за її психічним станом судом може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді поміщення у спеціалізований заклад з наданням психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру гарантує захист прав, свобод та законних інтересів осіб з психічними розладами, тому розгляд таких проваджень має спеціальну процедуру, яка урегульована спеціальними нормами закону.
Статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються й інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Тобто, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи. До такої позиції прийшов Верховний Суд у справі N 206/5483/18 від 12 березня 2020 року.
Заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши письмові докази та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що докази доводять поза розумним сумнівом, що мало місце суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України, що це суспільно небезпечне діяння вчинене ОСОБА_6 в стані неосудності, і що вона потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу.
У ч.2 ст.513 КПК України зазначено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч.1 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
До осіб які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння можуть бути застосовані судом примусові заходи медичного характеру (ст.93 КК України).
Згідно з ч.1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Відповідно до ч.5 ст.94 КК України госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 виявляє ознаки хронічного психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдальна форма, непевний перебіг, вчинила суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб. Згідно висновку експерта №257/23 від 11 грудня 2023 року до ОСОБА_6 за її психічним станом судом може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді поміщення у спеціалізований заклад з наданням психіатричної допомоги з суворим наглядом.
Враховуючи особу ОСОБА_6 , характер та тяжкість її психічного захворювання, тяжкість та обставини вчинення нею суспільно небезпечного діяння, ступінь її небезпечності для суспільства, суд дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, що буде достатнім для її обов'язкового лікування та запобігання вчиненню нею повторних суспільно-небезпечних діянь.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 лютого 2024 року змінено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку - до КЗ «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради строком на шістдесят днів, до 13 квітня 2024 року включно.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку поміщення ОСОБА_6 до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку до набрання ухвалою суду за наслідками розгляду клопотання законної сили.
Враховуючи, що наявні достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України суд вважає, що до набрання ухвалою суду законної сили слід залишити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 серпня 2023 року, на вилучений під час огляду місця події одяг та мобільні телефони.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 93, 94 КК України, статтями 508, 512, 513, 516 КПК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181050000330 від 23 серпня 2023 року, відносно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого п.1, 2 ч.2 ст.115 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Продовжити строк дії запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_6 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме до Комунального закладу «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради, до набрання ухвалою суду законної сили.
Речові докази:
- дві пари полімерних тапок; дві парти шортів і дві пари майок; одну кепку чорного кольору; одну панаму синього кольору; одну панамку синього кольору - знищити;
- одяг ОСОБА_6 , а саме: халат, малинового кольору із фіолетовим відтінком; бюстгальтер сіро-коричневого кольору, шорти сірого кольору та труси рожевого кольору, капці - повернути законному представнику ОСОБА_7 ;
- зрізи з нігтів правої та лівої руки ОСОБА_6 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- зразки букального епітелію ОСОБА_6 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Nокіа», білого кольору із ідентифікуючими даними: ІМЕІ1: НОМЕР_3 ; ІМЕІ2: НОМЕР_4 , із сім-картою за а.н. НОМЕР_5 - повернути законному представнику ОСОБА_7 ;
- мобільний телефон марки «Мі А3» із ідентифікуючими даними: ІМЕІ1: НОМЕР_6 ; ІМЕІ2: НОМЕР_7 , із сім-картою за а.н. НОМЕР_8 - повернути законному представнику ОСОБА_7 ;
- зразки венозної крові ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у двох пластикових пробірках - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Витрати пов'язані із залученням експертів віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 серпня 2023 року на дві пари полімерних тапок; дві парти шортів та дві пари майок; одну кепку чорного кольору; одну панаму синього кольору; одну панаму синього кольору; халат малинового кольору із фіолетовим відтінком; бюстгальтер сіро-коричневого кольору, шорти сірого кольору; труси рожевого кольору; капці; мобільний телефон марки «Nokia», білого кольору, IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 , із сім-картою з а.н. НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Mi A3», синього кольору, IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , із сім-картою з а.н. НОМЕР_8 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Для особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3