Справа № 551/151/24
Провадження №3/551/86/24
"04" березня 2024 р.
Шишацький районний суд Полтавської області в складі судді Сиволапа Д.С.
секретаря судового засідання Бараненко В.В.,
за участі захисника адвоката Приліпко І.Л. (приймає участь в судовому засіданні дистанційно з використанням власних технічних засобів),
розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, фізичної особи-підприємця, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності раніше відсутні, РНОКПП НОМЕР_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 968749 від 01 лютого 2024 року близько 13-00 год. 01 лютого 2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці по АДРЕСА_2 , здійснювала провадження господарської діяльності в сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.
Працівником Національної поліції, який склав даний протокол дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, її захисник адвокат Приліпко І.Л. вважала можливим розглядати справу без участі особи, яка притягується до відповідальності.
Захисником до суду подані письмові заперечення щодо притягнення її клієнта до адміністративної відповідальності, які вона підтримала в судовому засіданні.
Зокрема вказала, що строк дії виданої ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями відповідно до вимог чинного законодавства продовжений на весь час дії воєнного стану, який введено в державі. Крім того, працівники поліції здійснили перевірку діяльності суб'єкта господарської діяльності без жодних достатніх для цього підстав та за відсутності відповідних повноважень. Ними не було задокументовано факт продажу ОСОБА_1 алкогольних напоїв жодній особі.
За таких обставин захисник вважала, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Суд в повній мірі погоджується з даною позицією захисника.
Так, відповідно до абз.2 ч. 38 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно з пп.5 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).
Загальновідомою є обставина введення на всій території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, який діє дотепер.
До адміністративного протоколу додано копію ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 16300308202102662, виданої ОСОБА_1 24.09.2021 з терміном дії до 30.09.2022. Місце здійснення діяльності АДРЕСА_3 (а.с.6).
Таким чином, строк дії виданої ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не був порушений станом на 01.02.2024.
Крім того, суд звертає увагу, що в його розпорядження не було жодних належних, допустимих та достатніх доказів самого факту здіснення ОСОБА_1 дільності із роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Так, відповідний факт продажу жодні особі задокументований не був, а підставою для складання протоколу стала наявність на вітрині та у холодильнику кафе, яке на час перевірки не мало відвідувачів, певних алкогольних напоїв, що вбачається з долучених до протоколу відеозаписів.
Дані відеозаписи суд не може вважати належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки їх формат та технічні дані (назва, розширення файла) дають підстави вважати, що вона зроблені на власний мобільний телефон одного з поліцейських, які приймали участь у перевірці кафе «ПРОЛІСОК», що не відповідає вимогам п.9. ч.1 ст. 31, ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999.
Додані до протоколу три паперові копії фотографій пляшок з алкогольними (слабоалкогольними) напоями суд також не може вважати належними та допустимими доказами, оскільки дані копії не засвідчені та з ним неможливо встановити коли, ким саме, де та за яких обставин були зроблені відповідні фотографії (а.с. 9-11).
Долучений до протоколу рапорт старшого ДОП СПД № 1 ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Самсоненка В.І. (а.с.3) також не можна вважати належним та достатнім доказом наявності ознак правопорушення в дія ОСОБА_1 , оскільки він є інформаційним документом внутрішнього користування органів поліції та не визначений ст. 251 КУпАП, як джерело доказів. Крім того, даний документ не містить обов'язкових реквізитів у вигляді реєстраційного номеру та резолюції керівника, якому він адресований.
Відповідно до практики ЄСПЛ на інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на суворість санкції ст. 164 КУпАП застосовується кримінальний аспект в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а отже на дану справи неодмінно розповсюджується принцип презумпції невинуватості особи, передбачений ст. 62 Конституції України та стандарт доведеності вини «поза розумним сумнівом» відповідно до якого безсумнівно має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини 2 статті 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Крім того, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
За таких обставин, попри обов'язки надання доказів та доведеності вини особи, яка притягується до відповідальності, працівниками поліції не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст. 247, ст.ст. 251, 255, 283-285, 287, 307, 308 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Д.С. Сиволап