Дата документу 01.03.2024Справа № 554/1551/24
Провадження № 1-кс/554/2943/2024
01.03.2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_2 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024170000000016 від 12.01.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України про арешт майна, -
В соціальній мережі «Facebook» у стрічці новин акаунту під нік-неймом « ОСОБА_3 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 поширено матеріали, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією.
Згідно висновку спеціаліста №72-9/2727 від 28.11.2023 за результатами проведення лінгвістичного (семантико- текстуального) дослідження, встановлено, що в наданих на дослідження публікаціях, розміщених на сторінці користувача соціальної мережі «Facebook», зареєстрованого під нік-неймом « ОСОБА_3 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 містяться фрази, що можуть свідчити про окремі ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Згідно відповіді на доручення слідчого №66/43-61 від 16.01.2024 сторінку в соціальній мережі «Facebook» під нік-неймом « ОСОБА_3 », за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 використовує громадянин Болгарії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Нові- Пазар, Болгарія, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
У ході перевірки, з'ясовано, що особа, здійснює доступ до глобальної мережі Інтернет та адміністрування вищевказаного акаунту через можливості мобільного терміналу, з використанням особистого мобільного телефону з номером НОМЕР_1 та власного ПЕОМ, які знаходяться за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : АДРЕСА_2 .
29.02.2024 у ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung» модель «SM-J710FN» IMEI1: НОМЕР_2 ,IMEI2: НОМЕР_3 .
Вищевказані речі мають ознаки речового доказу, оскільки як те передбачено
ч. 1 ст. 98 КПК України містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Мобільні телефони та електронно-обчислювальні машини (комп'ютерна техніка, планшетний ПК) також вилучені з метою проведення комп'ютерно-технічної експертизи, оскільки вони можуть містити відомості, що не можуть бути виявлені слідчим самостійно, у зв'язку із чим будуть передані до експертної установи.
Таким чином, з метою забезпечення проведення необхідних слідчих та інших процесуальних дій та в подальшому збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на вищевказане майно, що вилучене 29.02.2024 у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримав та просив задовольнити.
Клопотання розглянуто за відсутності власника майна.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучене в ході обшуку, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» модель «SM-J710FN» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 .
Місцем зберігання вказаного майна визначити кімнату для зберігання речових доказів слідчого відділу Управління СБ України в Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності 40).
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1