Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 554/833/19
Провадження № 2/553/11/2024
Іменем України
16.02.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді - Крючко Н.І.
при секретарі - Компанійцю А.І.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Огородника В.В.,
представника відповідачів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» -
розглянувши у відкритому судовому засіданні проведеному у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Центральної універсальної біржі», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області) про визнання електронного аукціону недійсним та застосування наслідків недійсності правочину ,-
У лютому 2019 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави до Центральної універсальної біржі, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання електронного аукціону недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, в якому прохав визнати недійсним аукціон, проведений 31.08.2018 року Центральною універсальною біржею за замовленням ПАТ КБ «Надра» по лоту № F51GL28337, застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з Центральної універсальної біржі на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 206 985,99 грн..
Відповідно до ухвали Октябрського районного суд м. Полтави від 05 лютого 2019 року, справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтава від 19 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Відповідно до ухвали суду від 17 квітня 2019 року з метою підготовки справи, продовжено процесуальний строк проведення підготовчого провадження та проведення підготовчого судового засідання у строк визначений ч.3 ст. 189 ЦПК України.
В ході підготовчого провадження 25 квітня 2019 року представником відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано відзив на позов, в якому прохали у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Поряд з цим, представником Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Надра» 28 травня 2019 року подано письмові пояснення у справі, в яких вказували про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 ..
Відповідно до ухвали суду від 03 червня 2019 року, з метою підготовки справи, продовжено процесуальний строк проведення підготовчого провадження та проведення підготовчого судового засідання у строк визначений ч.3 ст. 189 ЦПК України.
Ухвалою суду від 17 липня 2019 року з метою підготовки справи продовжено процесуальний строк проведення підготовчого провадження та проведення підготовчого судового засідання у строк визначений ч.3 ст. 189 ЦПК України.
У відповідності до ухвали суду від 11 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до ухвали суду від 06 квітня 2021 року, визнано обов'язковою явку представника відповідача Центральної універсальної біржі у справі в судове засідання.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, визнано обов'язковою явку представника відповідача Центральної універсальної біржі у справі в судове засідання, відповідно до ухвали суду від 26 травня 2021 року.
В ході підготовчого провадження представником відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано додаткові пояснення у справі.
Відповідно до ухвали суду від 03 серпня 2021 року, визнано явку представника відповідача Центральної універсальної біржі обов'язковою у справі в судове засідання.
Ухвалою суду від 14 вересня 2024 року витребувано у Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області належним чином завірену копію виконавчого провадження № 51106839 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь Комерційного банку «Надра».
Відповідно до ухвали суду від 01 лютого 2022 року, залучено до участі у справі правонаступника відповідача Центральної універсальній біржі - ТОВ «Центральна універсальна біржа».
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Огородник В.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідачів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - адвокат Ярошенко А.С. позовні вимоги не визнала в повному обсязі, прохала відмовити в їх задоволенні за безпідставністю.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.
В судове засіданні представник співвідповідача ТОВ «Центральна універсальна біржа» не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області) в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши в ході судового розгляду справи пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є таким, що не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносини.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 31 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 приймав участь в електронному аукціоні, організованому Центральною універсальною біржою за замовленням ПАТ КБ «Надра», по лоту № F51GL28337, а саме: право вимоги за кредитним договором № 26/03/2008/840-ЖК/53/02 від 26.03.2008 року, за забезпеченням земельної ділянки ( т. 1 а.с.8)
Стороною позивача в обґрунтування позовних вимог вказувалось про те, що за результатами проведеного аукціону ОСОБА_1 було визнано переможцем, на підтвердження чого позивачем надано Протокол електронного аукціону № UA-EA-2018-07-02-000247-b, сформований 31.08.2018 року. Даний протокол був підписаний ОСОБА_1 , як переможцем конкурсу, так і організатором та замовником торгів ( т. 1 а.с.8).
В ході судового розгляду справи, представником позивача вказувалось про виконання ОСОБА_1 вимог, згідно Регламенту ЕТС, а саме: сплату гарантійного внеску у сумі 206 985,99 грн., прийняття ОСОБА_1 участі у електронних торгах, за результатами проведення якого останній переміг, в зв'язку з чим останнім підписано Протокол торгів №№ UA-EA-2018-07-02-000247-b, сформований 31.08.2018 року.
В зв'язку з тим, що після проведення торгів позивачем було виявлено фактичну відсутність предмету лоту, а саме та обставина, що кредитний договір № 26/03/2008/840-ЖК/53/02 від 26.03.2008 року з забезпеченням (земельні ділянки), який укладений між ВАТ «КБ «Надра», в особі філії ВАТ «КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління, та ОСОБА_3 , розірваний згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 2-7890/10 від 09.12.2010 року, а борг сплачений повністю згідно постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 51106839 від 28.03.2018 року ( т.1 а.с.14-16,17,18), останній звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із скаргою на порушення оператором електронного майданчика регламенту ЕТС (п. 5.10.3 та п. 5.11.1) і про скасування результатів електронних торгів з продажу лоту № F51GL28337 та повернення гарантійного внеску.
Так, 05.10.2018 року позивач ОСОБА_1 додатково звернувся до Центральної універсальної біржі із заявою, у який прохав Центральну універсальну біржу не перераховувати на р/р ПАТ КБ «Надра» гарантійний внесок, до моменту вирішення питання по скарзі від 19.09.2018 року ( т.1 а.с.11).
Відповідно до протоколу комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються № 121/18К від 01.10.2018 року та № 126/18К від 16.10.2018 року, комісією було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 (т.1 а.с. 44-45), що стало підставою для звернення до суду позивача з даним позовом .
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 05.06.2015 року № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ « КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову І.О. строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року, включно.
Так, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 17.12.2018 року № 3383 змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».
Дані спірні правовідносини регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів, що є нормативно - правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування, порядок виплати Фондом гарантування відшкодування за вкладами, а також яким регулюються відносини між Фондом гарантування, банками, Національним Банком України, визначаються повноваження та функції Фонду гарантування щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Частиною 8 Прикінцевих та перехідних Положень Закону встановлено, що законодавчі та інші нормативно - правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань, норми Закону є спеціальними, а даний Закон, є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Відповідно, Фонд гарантування вкладів безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом ( п.п.2, 4, 9 ч.1 ст. 48 Закону).
Пунктом 1,2,3 ст.50 Закону визначено, що з дня початку процедури ліквідації банк Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме майно та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Майно банку, що включає до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб'єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб'єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку.
Відповідно до Глосарію банківської термінології, розміщеному на офіційно веб - сайті Національного Банку України, активи банку визначаються, як ресурси, контрольовані банком в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічної вигоди у майбутньому. Активи банку відображаються в активі балансу та включають: кошти в касі банку, кошти на кореспондентських рахунках, кошти в резервних фондах банків, надані кредити юридичним та фізичним особам, надані міжбанківські кредити, державні облігації, цінні папери, вкладення у факторингові та лізингові операції, дебітори, кошти, вкладені у спільну господарську діяльність.
Таким чином, з наведених вище норм, вбачається, що кошти надані в кредит є активом банку та відповідно включаються до складу ліквідаційної маси для подальшого задоволення вимог кредиторів/вкладників банку.
Відповідно до положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів №2 від 5.07.2012 року , визначено, що порядок організації передпродажної підготовки, реалізації майна банку, у тому числі консолідованого продажу майна банку (кількох банків), затверджується виконавчою дирекцією Фонду гарантування ( пункт 5.1 Розділу V).
Відповідно пункту 5.6 та пункту 5.11 Положення про виведення неплатоспроможного банку передбачено, що інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб - сайті банку, майно якого реалізується.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №388 від 24.03.2016 року «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються», метою цього Положення є визначення порядку організації продажу активів (майна, що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, крім майна, визначеного у ч. 13 ст. 51 Закону, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів (майна).
Пунктом 1 Розділу ІІІ Положення щодо організації продажу визначено, що, порядок підготовки до продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, включає проведення інвентаризації активів (майна), здійснення оцінки активів (майна), формування ліквідаційної маси, розробку плану продажу активів (майна).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Положення щодо організації продажу, результати інвентаризації, формування ліквідаційної маси та плану продажу активів (майна) затверджується Фондом.
Так, відповідно до п. 6 ст. 51 Закону, майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізовано у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Пунктом 1 Розділу VI Положення щодо організації продажу визначено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується: основні засоби; майно банку у вигляді цілісного майнового комплексу; майно банку, щодо обороту якого встановлене обмеження ; дебіторська заборгованість; права вимоги.
Пункт 5.11 Положення про виведення неплатоспроможного банку встановлює, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу.
Пунктом 2 Розділу VI Положення щодо організації продажу визначено, що продаж активів (майна) банку, що ліквідується , на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через електронну торгову систему.
Таким чином, на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися права вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до Протоколу електронного аукціону № UA-EA-201807-02-000247-b31 серпня 2018 року, проведеного Центральною універсальною біржею по лоту № F51GL28337, права вимоги за кредитним договором № 26/03/2008/840-ЖК/53/0 від 26.03.2008 року з забезпеченням земельної ділянки; зазначена початкова ціна лоту 4 139 719,75 грн., мінімальна ціна лоту 827 943,95 грн.., ціна продажу лоту 1 041 400,00 грн., розмір гарантійного внеску 206 985,99 грн., зазначений власник активів - Публічне акціонерне товариство «КБ Надра», статус аукціону - відбувся, визначений переможцем - ОСОБА_1 ( т.1 а.с.8).
Вказані обставини не заперечувались сторонами по справі.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 05.10.2018 року до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, надійшла скарга ОСОБА_1 б/н стосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковується на балансі ПАТ «КБ «Надра» (лот. № F51GL28337), які відбулись 31.08.2018 року, в якій скаржником вказано, що під час підготовки договору купівлі - продажу було заявлено, що договір від 26.03.2008 року № 26/03/2008/840-ЖК53/02 розірвано згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.12.2010 року по справі № 2-7890/10 та боржником банку сплачено кошти відповідно до зазначеного рішення з великою затримкою; банком не надавалася інформація про припинення дії кредитного договору. Також у публічному паспорті активу не зазначено про судові рішення, в зв'язку з чим, ОСОБА_1 прохав скасувати результати електронних торгів з продажу лоту № F51GL28337 та повернення гарантійного внеску.
Відповідно до інформації наданої Банком, в рамках розгляду вказаної скарги зазначено, що наявна непогашена заборгованість позичальника; інформація про судові справи та виконавчі провадження присутня у внутрішньому паспорті активу, для ознайомлення із якими заявник не звертався до банку, що було підтверджено в судовому засіданні представником позивача.
Так, за результатами розгляду скарги, проведеного Комісією з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, що підтверджується Протоколом засідання комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводиться з ринку або ліквідується № 126/18К від 16.10.2018 року ( т. 1 а.с.71-74).
З вказаним рішенням Комісії позивач ОСОБА_1 не погодився, стверджуючи про те, що банком - ПАТ КБ «Надра» було допущено грубе порушення п.10.3 Регламенту ЕТС. Стороною позивача вказувалось про порушення п. 5.10.3 Регламенту ЕТС, відповідно до якого Банк зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вчиняти всі дії та заходи щодо надання інформації про лот, який пропонується до продажу на електронних торгах, відповідно до документації про проведення торгів, вносити зміни або скасовувати електронні торги на підставі рішень Фонду.
Так, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 року «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, метою Положення є визначення порядку організації активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, крім майна, визначеного у частині 13 ст. 51 Закону, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні, як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів (майна) .
Відповідно до вказаного вище Положення , яким регулює організація продажу наведені наступні визначення:
- кімната даних - місце розкриття інформації про актив (майна) банку, що ліквідується, доступ до якого надається потенційному покупцю після підписання договору щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних ( у разі якщо інформація про активи (майно) містить інформацію з обмеженим доступом, банківську таємницю та персональні дані), шляхом розміщення електронної форми документів у визначеній кімнаті на персональному комп'ютері за місцезнаходженням банку або активу (майна) банку (у тому числі його відокремлених підрозділів) або на захищеному веб - сайті;
- розкриття інформації - надання потенційним покупцям щодо активів (майна) банків, що ліквідуються шляхом оприлюднення стислого опису майна у вигляді публічного паспорта активу (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціону) на офіційному веб - сайтах банків та в друкованих засобах масової інформації, на етапі передпродажної перевірки - шляхом надання інформації про актив (майно) у кімнаті даних;
- публічний паспорт активу (майна) - сукупність інформації щодо активів (майна) банку, що ліквідується, яка оприлюднюється з метою залучення якомога більшої кількості потенційних покупців з урахуванням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про захист персональних даних» (абзац 25 пункту 1 розділу ІІ Положення щодо організації продажу).
Відповідно до додатку 9 до Положення щодо організації продажу передбачено складові публічного паспорту активу (майна), а саме: найменування банку; основні дані за кредитом; стан претензійно - позовної роботи та роботи щодо стягнення заборгованості; інформацію щодо забезпечення кредиту, у тому числі опис застави забезпечений (без зазначення найменування /прізвища, ім'я та по-батькові, місцезнаходження/місця проживання, фінансового стану, крім стадії банкрутства або санкції); інформацію про наявність поручителів, у тому числі майнових поручителів; інші чинники, що впливають на якість активу кредиту (його забезпечення), у тому числі місце надання/ місцезнаходження предмета застави.
У відповідності до п.2 розділу V Положення щодо організації продажів, передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дати отримання заявки про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна), але не пізніше дня, що передує дню проведенню відкритих торгів (акціону), банк підписує з таким потенційним покупцем договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом , у тому числі банківської таємниці та персональних даних.
Після цього банк надає потенційному покупцю проект договору купівлі - продажу активів (майна) та забезпечує можливість ознайомлення з документами щодо активу(ів) (майна) на період до дати проведення відкритих торгів (аукціону) у кімнаті даних у робочий час упродовж робочого тижня, а також щодо активів (майна), визначених Фондом, на спеціальному захищеному веб - сайті, доступ до якого забезпечується Фондом цілодобово.
Судом встановлено, що вказаний договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом між позивачем та Банком укладено та підписано взгалі не було, як не було надано банком - потенційному покупцю, тобто позивачу ОСОБА_1 проект договору купівлі - продажу. Дані обставини взагалі судом не заперечувалися представником позивача під час розгляду справи, а натомість на їх наявність наголошувалося в судовому засіданні представником відповідачів.
Вказане вище, дає суду підстави дійти до обґрунтованого та беззаперечного висновку, що позивач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості у встановлений спосіб та порядок ознайомитися з документами щодо активу (майна) до початку торгів, і така інформація була доступна для його ознайомлення, однак останній своїм правом не скористався та діяв на власний розсуд та ризик. Аналогічний висновок викладений у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 29.03.2018 року, у справі № 910/13982/17).
Разом з цим, стороною відповідача в судовому засіданні вказувалось про те, що на інформативному порталі Фонду за посиланням htt://torgi.fg.gov.ua міститься повідомлення наступного змісту: «Інформація та документи, розміщені на сайті, були підготовлені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виключно для інформаційних цілей і не повинні вважатися спонуканням до будь-яких дій чи бездіяльності. Інформація та документи, що міститься на цьому сайті, були отримані з/або ґрунтуються на джерелах, які вважаються надійними, але не є вичерпними та не можуть сприйматися як повні або актуальні. Рішення покупця щодо будь-яких дій або бездіяльності повинно ґрунтуватися на власних оцінках, а дослідженнях майна (активу/активів), котре реалізується , в тому числі шляхом перевірки інформації у відповідних державних реєстрах та інших відкритих джерелах інформації. Фонд не несе відповідальності за рішення покупця та його наслідки, що ґрунтуються на інформації, викладеній на даному сайті».
Дані твердження сторони відповідача суд визнає належними та обґрунтованими, що в свою чергу дає суду підстави прийти до обґрунтованого висновку з приводу того, що відповідно до нормативно - правових актів, які регулюють спірні відносини, позивач ОСОБА_1 самостійно прийняв рішення щодо участі у відкритих торгах, і це рішення щодо участі у торгах ґрунтується виключно на його власних оцінках ризиках та дослідженнях майна (активу).
В пункті 6 Публічного паспорту активу (права вимоги фізичних осіб - індивідуальні позичальники), який розміщено на сайті за посиланням htt://torgi.fg.gov.ua та посилання на який міститься на сторінці за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-07-02-000247-b, зазначена наступна інформація: 6. Претензійно - позовна робота та примусове стягнення; поточна стадія претензійно - позовної роботи; справа у виконавчій службі; опис претензійно - правової роботи; детальна інформація буде надана після підписання договору про нерозголошення конфіденційної інформації.
Так, відповідно до Публічного паспорту активу на час проведення торгів наявна наступна інформація (права вимоги фізичних осіб - індивідуальні позичальники), залишок заборгованості , що обліковується на балансі ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором від 26.03.2008 року № 26/03/2008/840-ЖК/53/02, станом на 01.05.2018 року, становить : залишок заборгованості ( без штрафів та пені - 2 854 522,90 грн., залишок по тілу кредиту становить 2 398 814,39 грн.; залишок за процентами - 455 708,51 грн. залишок по комісіям складає 0,00 грн.; залишок по пеням і штрафам -0,00 грн.; залишок заборгованості у валюті кредиту (без штрафів та пені ) складає -108 826,45 грн.. У паспорті вказано дату останнього платежі 29.03.2018 року.
Більше того, відповідно до виписки про рух коштів, вказано, що по рахунку № НОМЕР_1 за 29.03.2018 року ОСОБА_3 здійснено погашення боргу по ВП № 51106839 на користь ПАТ КБ «Надра» у розмірі 1 030 945,59 грн., з яких: погашення судових витрат на суму 1 820,00 грн. погашення валютного кредиту № 26/03/2008/840-ЖК/53/02 - 1 029 125 ,59 грн..
В судовому засіданні стороною відповідача вказувалось про те, що станом на 17 травня 2019 року та на дату розгляду даної справи судом, заборгованість за кредитним договором № 26/03/2008/840-ЖК/53/02 від 26.03.20008 року не погашена та складає 408 814,79 дол. США, яка складається: з залишку по тілу кредиту в сумі 91 452,92 дол. США; залишку за відсотками - в сумі складає - 137 831,45 доларів США, залишок пені складає - 179 530,42 доларів США (т. 1 а.с.161,162), а відтак твердження сторони позивача щодо відсутності предмета аукціону на час його проведення - вважала безпідставними та необгрунтованими.
Судом встановлено, що загальний залишок заборгованості - за вищевикладеним креджитним договором складає 2 854 522,90 грн., що значно перевищує розмір останнього платежу по погашенню валютного кредиту № 26/03/2008/840-ЖК/53/02, який складає 1 029 1253,09 грн., що було здійснено 29.03.2018 року.
Стороною позивача надано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2010 року, відповідно до якого позов Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра», в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом та розірвання договору - задоволено частково.
Розірвано кредитний договір № 26/03/2008/840-ЖК/53/02 від 26.03.2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління та ОСОБА_3 .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра», в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління, заборгованість в сумі 127 657 доларів США, що в грошовому еквіваленті становить 1 029 125 грн. 59 коп.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Вінницьке регіональне управління, витрати з оплати судового збору у розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, всього 1820,00 грн.. На рішенні мається застереження, вчинене секретарем суду, станом на 09.12.20210 року, рішення не набрало законної сили.
Судом звертається увага, що визнання на підставі вказаного рішення суду, кредитного договору № 26/03/2008/840-ЖК/53/02 від 26.03.2008 року розірваним, не потягнуло за собою скасування / анулювання заборгованості ОСОБА_3 перед банком по цьому ж кредитному договору, а відтак твердження сторони позивача щодо недійсності вказаного аукціону в зв'язку з відсутністю активу Банку на підставі чого підлягає повернення позивачу сплаченим ним гарантійний внесок є недійсними і такими, що спростовуються матеріалами даної справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що суду не надано стороною позивача вказаного рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили, а відтак твердження щодо розірвання вищевказаного кредитного договору не грунтується на належних та допустимих доказах в той час, як матеріали виконавчого провадження на вимогу суду виконавчою службою Першим відділом державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області) надані так і не були.
Вказане спростовує твердження сторони позивача з приводу того, що боржником ОСОБА_3 з великою затримкою сплачено кошти за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 2-7890/10, та не надано банком інформації про припинення дії кредитного договору, оскільки така інформація відсутня у Публічному паспорті активу - тобто відсутності об'єкту вказаних електронних торгів на момент їх проведення.
Наведені вище обставини та дії позивача ОСОБА_1 , як учасника електронних торгів, вказують про те, що останнім без поважних причин не було реалізовано своє право на звернення до банку з приводу отримання детальної інформації про активи (майно) банку, а також укладення проекту договору купівлі - продажу як з потенційним покупцем. Вказані обставини були підтверджені в судовому засіданні представником позивача - ОСОБА_1 - адвокатом Огородник В.В. та відповідно ним не були спростовані твердження сторони відповідача з даного приводу в установленому законом порядку належними і допустимими доказами.
Наведені вище обставини справи, дають суду підстави стверджувати, що позивач ОСОБА_1 самостійно прийняв рішення щодо його участі у відкритих торгах, оскільки таке рішення ґрунтувалося виключно на його власних оцінках та дослідженнях майна (активу) та він не був позбавлений можливості у "кімнаті даних з документами щодо активу (майна)" до початку торгів, перевірити чи уточнити будь-яку інформацію з обмеженим доступом для зменшення та мінімізації своїх власних комерційних та економічних ризиків.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 внесено 29 серпня 2018 року - гарантійний внесок на суму 206 985,99 грн. на рахунок Центральної універсальної біржі (т.1 а.с. 94).
Відповідно до п. 4 розділу VII Положення щодо організації продажу, визначено, що якщо відкриті торги (аукціон) відбулися, Фонд отримує від організатора торгів протокол відкритих торгів (аукціону) із зазначенням ціни продажу лоту. Банк укладає договір купівлі - продажу активу (майна) не раніше трьох робочих днів та не пізніше 20 робочих днів з дати завершення відкритих торгів (аукціону).
Пунктом 7.21 Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються переможець зобов'язаний підписати протокол електронного аукціону протягом 3 (трьох) робочих днів з дати його формування в ЦБД та надати оператору, через електронний майданчик якого такий переможець набув право участі в електронному аукціоні.
Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 03.09.2018 року було підписано протокол електронних торгів № UA-EA-2018-07-02-000247-b, який сформовано 31.08.2018 року.
Так, відповідно пункту 2 розділу IV Порядку для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком. Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок організатора.
Гарантійним внеском є грошова сума, зарахована на рахунок організатора електронних аукціонів, яку за одним лотом сплачує учасник електронного аукціону, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5 %, ураховуючи стартову ціну лота, та яка є завдатком зі сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (пункт 1 розділу I Порядку). Гарантійний внесок є способом забезпечення зобов'язань за результатами електронних торгів, має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов'язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу.
Вказане спростовує твердження сторони позивача про те, що гарантійний внесок внесений ОСОБА_1 на суму 206 985,99 грн., є виконанням Регламенту ЕТС, а саме дотриманням з боку позивача учасника аукціону ОСОБА_1 всіх регламентних процедур, що надає підстави з його сторони ставити вимогу про визнання електронного аукціону недійним, в зв'язку з порушенням його права, як такі, що не мають юридичного підгрунття.
Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу X Порядку, гарантійний внесок переможця електронного аукціону зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди за організацію та проведення електронного аукціону. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронного аукціону за придбане майно.
Якщо електронний аукціон не відбувся або майно знято з реалізації відповідно до пункту 5 розділу XI цього Порядку, гарантійний внесок підлягає поверненню учасникам цього електронного аукціону протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем визнання електронного аукціону таким, що не відбувся, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу (абзац 2 пункту 2 розділу X Порядку).
Пунктом 3 розділу X Порядку встановлено, що гарантійний внесок не повертається учаснику, який був визнаний переможцем електронного аукціону, але не вніс усієї належної грошової суми в строки, передбачені пунктом 1 цього розділу, або не підписав та не надіслав протокол з продажу предмета іпотеки у строки, передбачені пунктом 2 розділу VII цього Порядку.
Приймаючи до уваги той факт, що Регламент ЕТС є публічним порядком забезпечення реалізації майна (активів) банків, що виводиться з ринку та банків, що ліквідуються та знаходяться у вільному доступі, який доступний для учасників, які реєструються на аукціоні (розмішений на веб-сайті, за посиланням htt://torgi.fg.gov.ua/help/poryadok), який був доступний для ознайомлення і позивачу ОСОБА_1 ..
Так, відповідно до п. 5 розділу VII Положення щодо організації продажу встановлено, що у разі відмови переможця відкритих торгів (аукціону) від підписання протоколу відкритих торгів (аукціону), укладення договору купівлі - продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, гарантійний внесок перераховується такому банку.
Відповідно до пункт 7.26 Регламенту ЕТС передбачено, що за результатами проведення електронних торгів між банком, якому належить актив (майно), та переможцем електронних торгів укладається договір. Такий договір після його підписання банком та переможцем електронних торгів опубліковується Фондом/банком в ЕТС через власний особистий кабінет або через електронний майданчик не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів, з дня, наступного за днем формування протоколу електронних торгів, якщо цей строк не буде продовжений, відповідно до цього Регламенту ЕТС, та перебуває у публічному доступі.
Пунктом 7.28 Регламенту визначено, що у разі не опублікування договору в ЕТС за результатами електронних торгів у строк, визначений відповідно до цього Регламенту ЕТС, ЕТС присвоює електронним торгам статус «торги не відбулись».
Відповідно до п. 7.29 Регламенту ЕТС встановлено, що переможець електронних торгів зобов'язаний: підписати протокол електронних торгів протягом 3 (трьох) робочих днів, з дня, наступного за днем його формування в ЦБД, та надати його оператору, через електронний майданчик якого ним було подано цінову пропозицію; укласти договір купівлі - продажу/відступлення права вимоги протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронних торгів з урахуванням пункту 7.28 глави 7 цього Регламенту ЕТС.
В разі невиконання переможцем дій, передбачених п. 7.29 глави 7 цього Регламенту ЕТС, сплачений ним гарантійний внесок не повертається такому переможцю електронних торгів та перераховується оператором , через якого надано цінову пропозицію та заведено інформацію про лот в ЕТС, на рахунок банку, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строків, встановлених для здійснення таких дій, що визначено п. 9.6 Регламенту.
Суд, надаючи оцінку правомірності проведення торгів та дій позивача ОСОБА_1 , як учасника аукціону, приходить до беззаперечного висновку, що оскільки позивач ОСОБА_1 з власної ініціативи в добровільному порядку відмовився укласти договір відступлення прав вимоги, а за результатами електронних торгів від 31.08.2018 року, оформлених спірним протоколом електронних торгів № UA-EA-2018-07-02-000247-b щодо лоту торгів № F51GL28337, переможцем торгів було визнано безпосередньо ОСОБА_1 , яким не було підписано договір купівлі - продажу/відступлення права вимоги, то обставини, які б свідчили про порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , відсутні. Разом з цим повного розрахунку за відповідні активи (майно) Банку ОСОБА_1 за результатами проведеного аукціону здійснено не було взагалі.
Таким чином, в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не уклав договір купівлі - продажу / відступлення права вимоги у строки визначені п. 7.28 Регламенту, правові і обгрунтовані підстави для повернення позивачу суми гарантійного внеску у розмірі 206 985,99 грн. відсутні.
Крім того, з вказаних підстав позивач ОСОБА_1 звертався 19.09.2018 року до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до зі скаргою, в задоволенні якої рішенням №121/18К від 01.10.2018 року та № 126/18 від 16.10.2018 року останньому було відмовлено. Вказане рішення уповноваженого органу з розгляду даних питань є чинним і не оскаржуються позивачем, а відтак твердження позивача щодо незаконності поведення електронних торгів було вирішено в позасудовому порядку уповноваженим органом, до дискреційних повноважень якого і віднесено вирішення цих питань .
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. При цьому практикою ЄСПЛ розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.
Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми - частини 2 статті 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Захист за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції поширюється на випадки, коли особа має право заявити вимоги щодо відповідної власності, а не на захист права набути таку власність у майбутньому. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття "майно" у частині 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" за певних обставин захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування успішної реалізації майнових прав (право вимоги).
Особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має "легітимне очікування" успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема у судовому рішенні (див. для порівняння mutatis mutandis ухвали ЄСПЛ щодо прийнятності від 02.07.2002 у справі "Гайдук та інші проти України" (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви N 45526/99 та інші).
Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини", § 50).
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів за плату.
З аналізу наведених вище норм та дій позивача ОСОБА_1 , які вказують про те, що у будь-якому випадку ОСОБА_1 не міг набути у легітимний спосіб право власності на заявлений предмет лоту № F51GL28337, лише сплативши гарантійний внесок, оскільки, гарантійний внесок, сам по собі виступає, як засіб платежу щодо послуг організатора аукціону, водночас має на меті лише стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов'язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу.
Підхід "легітимних очікувань" ґрунтується на принципі верховенства права, закріпленому у статтею 129 Конституції України, відповідає засадам справедливого суду, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та відображає реалізацію принципу необхідності дотримання належного балансу інтересів всіх зацікавлених осіб, суспільства, до яких у даному випадку, до яких у даному випадку не належить позивач ОСОБА_1 ..
З огляду на наведене та враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до беззаперечного висновку про відсутності правових та обгрунтованих підстав для повернення ОСОБА_1 сплаченого ним гарантійного внеску та відповідно про необхідність відмови в цій частині його позовних вимог.
Поряд з цим, позивачем ОСОБА_1 було висунуто позовну вимогу про визнання недійсним аукціону, проведеного 31.08.2018 року Центральною універсальною біржею, за замовленням ПАТ КБ «Надра» по лоту № № F51GL28337, яка також не підлягає до задоволення, як з підстав зазначених вище у даному рішенні так і з наступних підстав.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першої статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, відповідно до якого головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Отже, проведення прилюдних торгів з порушенням є підставою для визнання цих торгів недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Торги можуть бути визнані недійсними у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів і порушуватимуть права та законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги.
Відповідно до витягу з веб -сайту за посиланням htt://prozorro.sale по лоту № F51GL28337,наявна інформація, яка є актуальною на теперішній час - в графі «Статус» - «Торги не відбулись».
Електронною торговою системою ProZorro продажу було сформована новий протокол зі статусом - «Аукціон не відбувся, що підтверджується копією протоколу електронного аукціону по лоту № F51GL28337 від 28.09.2018 року ( т. 1 а.с.70).
Система ProZorro, передбачає собою електронну торгову систему, створену за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Transparency International Україна, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та електронних торгів майданчиків. Однією з цілей ProZorro. Продажі є прозорість всього процесу аукціону.
Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що статус аукціону, проведеного 31.08.2018 року по лоту № F51GL28337, визначено в автоматичному режимі та є по собі електронною, самостійною, автоматизованою формою, яка визначається виключно в автоматичному режимі без залучення людського фактору, що саме по собі виключає можливість внесення будь-яких змін до форми, свідчить про безпідставність позовних вимог та тверджень сторони позивача щодо наявності протиправних дій саме з боку Центпальної універсальної біржі щодо вказаного аукціону.
Приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 свідомо з власної ініціативи прийняв участь у аукціоні 31.08.2018 року, проведеного Центральною універсальною біржою по лоту № F51GL28337 , за результатами проведеного аукціону був визнаний переможцем та підписав протокол електронних торгів, на підставі чого у нього праврмірно виник обов'язок щодо підписання договору відступлення права вимоги.
Проте, зважаючи на те, що ОСОБА_1 з власної ініціативи без поважних на те причин, свідомо не було укладено договір про відступлення права вимоги у строки визначені п.7.29 Регламенту ЕТС, в зв'язку з чим, статус вказаних торгів в автоматичному режимі був визначений «Торги не відбулись», вказує про відсутність правови та обгрунтованих підстав для визнання недійсним аукціону, проведеного 31.08.2018 року Центральною універсальною біржею за замовленням ПАТ КБ «Надра» по лоту № F51GL28337.
Таким чином, торги є правочином, та в разі якщо вони звершуються оформленням договору купівлі - продажу, то предметом оскарження є договір укладений в результаті торгів, тому обрана форма захисту ОСОБА_1 в частині оскарження саме Протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-07-02-000247-b, сформованого 31.08.2018 року, є неналежною та неефективною.
Суд, оцінивши, в порядку ст. 89 ЦПК України, докази, надані сторонами на засадах змагальності, встановив про відсутність порушень вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів організованих Центральною універсальною біржою за участі ОСОБА_1 , які мали місце 31.08.2018 року, по лоту № F51GL28337, за замовленням ПАТ КБ «Надра», які в свою чергу не створили порушення прав позивача ОСОБА_1 , як учасника торгів, оскільки виключно позивачем ОСОБА_1 самостійно, з власної ініціативи приймалося рішення щодо участі у відкритих торгах, яке ґрунтувалось виключно на власних оцінках та дослідженням майна (активу), а також з власної ініціативи без поважних на те причин, свідомо не було укладено договір про відступлення права вимоги, що всвою чергу виключають наявність правових і обгрнутованих підстав для визнання вказаних торгів недійсними, застосування наслідків їх недійсності та повернення гарантійного внеску ОСОБА_1 ..
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04 ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
За таких обставин суд доходить висновку про залишення позову без задоволення за необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.
Враховуючи, що суд не віднайшов правових підстав для задоовлення позовних вимог ОСОБА_1 в будь-якому обсязі, судові витрати понесені ним при зверненні до суду , у відповідності до ст. 141 ЦПК України, йому не підлягають до відшкодування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 203, 215-216, 650,655,656 ЦК України, , ст.ст. 4, 12,13, 81,83 141, 182, 264-265, 279 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Центральної універсальної біржі», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (Центральний відділ державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області) про визнання електронного аукціону недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити .
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду. шляхом подачі апеляційної скарги у 30- денний термін. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко